Єдиний державний реєстр судових рішень
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
30 червня 2023 року м. Житомир справа № 240/18302/23
категорія 112010200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Попова О. Г., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в перерахунку пенсії №9182608156215 від 27.03.2023, прийняте Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за результатами розгляду заяви про перерахунок пенсії з 27.03.2023;
- встановити факт про те, що згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого Муховецькою сільською радою Немирівського району Вінницької області, її мамою є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Житомирській області повторно розглянути заяву від 27.03.2023 про перерахунок пенсії зарахувавши до страхового стажу період трудової діяльності, згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 01.10.1976, з 20.04.1982 по 19.09.1988, та час догляду непрацюючої матері за дитиною до досягнення 3-річного віку з 11.05.1977 по 11.05.1980 та прийняти рішення про перерахунок пенсії з 01.06.2023.
Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність її вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.
Відповідно до пунктів 4, 5 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Повноваження адміністративного суду у разі задоволення адміністративного позову визначені частиною 2 ст. 245 КАС України, згідно якої суд може прийняти рішення, зокрема про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;
- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
З аналізу наведеної правової норми встановлено, що Кодексом адміністративного судочинства України встановлено способи захисту порушених прав осіб, що звертаються до суду з позовом.
Позивачка у прохальній частині своєї позовної заяви заявляє вимогу: встановити факт про те, що згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого Муховецькою сільською радою Немирівського району Вінницької області, її мамою є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до вимог частини першої статті 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Зокрема, у відповідності до вимог частини сьомої статті 19 ЦПК України встановлено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно частини 1 статті 293 ЦПК України встановлено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Так, у відповідності до вимог пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Отже, справи про встановлення фактів, що породжують юридичні наслідки (тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих прав громадян, в даному випадку, встановлення особи, факту її постійного проживання та приналежності до громадянства України) підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Дослідивши зміст поданої позовної заяви суд встановив, що заявлена позивачем вищеозначена вимога в прохальній частині позову не узгоджується з наведеними вище вимогами Кодексу адміністративного судочинства України, позаяк запропонований позивачем спосіб захисту публічного права та інтересу не відповідає вимогам ч. 1 ст. 5 КАС України.
Таким чином, позивачу необхідно подати до суду уточнену позовну заяву, в тексті якої привести зміст позовних вимог у відповідність до вимог ч. 1 ст. 5, п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху із встановленням строку для усунення недоліків шляхом надання до суду уточненого адміністративного позову, в тексті якого привести зміст позовних вимог у відповідність до вимог ч. 1 ст. 5, п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя О.Г. Попова
Судебное решение № 111913047, Житомирський окружний адміністративний суд было принято 30.06.2023. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – Постановление суда. На этой странице вы сможете найти полезные данные об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить полезные данные.
то решение относится к делу № 240/18302/23. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: