№ 111909501, 30.06.2023, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 460/5967/18

Провадження №1-кп/944/946/23

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

30.06.2023 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Яворові клопотання прокурора Яворівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140350001216 від 16.10.2018 про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Стадники Яворівського району Львівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -

встановив:

на розгляді Яворівського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до ЄРДР за №12018140350001216 від 16.10.2018 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовженняобвинуваченому строку тримання під вартою на 60 днів без визначення розміру застави.

В обґрунтування клопотання зазначає, що ОСОБА_5 обвинувачується у спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

17.05.2023 постановою Верховного Суду колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді гримання під вартою терміном на 60 календарних днів.

Зазначає, що при вирішенні питання про продовження до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді гримання під вартою доцільно врахувати, що обвинувачений ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких, та за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі терміном від 7 до 10 років, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, що відповідно до ст.67 є підставою яка обтяжуватиме покарання обвинуваченому, ніде не працює, хоч і є особою працездатного віку, розлучений, тобто немає міцних соціальних зв`язків.

Враховуючи, що строк тримання під вартою ОСОБА_5 спливає, а ризики, що стали підставою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час, не відпали, не зменшилися та не змінилися.

Так, обвинувачений ОСОБА_5 в разі не продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою матиме реальну можливість переховуватися від суду з метою уникнення встановленої законом кримінальної відповідальності.

Окрім цього, судом не допитано потерпілу та свідків сторони обвинувачення, частина з яких надала викривальні показання під час досудового розслідування стосовно обвинуваченого, ОСОБА_5 у разі не продовження йому судом запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою матиме реальну можливість впливати на свідків, з якими він знайомий чи перебуває у товариських відносинах та потерпілу з метою зміни ними наданих суду показань.

Крім того, ОСОБА_5 матиме реальну можливість вчинити нові кримінальні правопорушення, у тому числі щодо потерпілої та свідків, частина з яких раніше допитана в суді та надала викривальні показання стосовно обвинуваченого.

Вважає,що застосуваннядо обвинуваченогобільш м`якихзапобіжних заходівне можеусунути існуванняризиків,передбачених ст.177КПК України,та незабезпечить належноїпроцесуальної поведінкиобвинуваченого.Просить клопотаннязадовольнити.

Захисник обвинуваченого у судовому засіданні просив в клопотанні прокурора відмовити, та обрати обвинуваченому запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Обвинувачений заперечив проти клопотання прокурора, просив суд змінити йому запобіжний західувидітриманняпідвартоюнабільшм`який.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом IIцього Кодексу.

Згідно з ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно зі ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Положеннями ст. 199 КПК України передбачено, що при розгляді доцільності продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, ураховуються обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

При вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів, що потребує від суду більшої суворості в оцінці порушених цінностей суспільства.

Судом встановлено, що на розгляді у Яворівському районному суді Львівської області перебуває кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до ЄРДР за №12018140350001216 від 16.10.2018 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 17.05.2023 у справі №460/5967/18 ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді гримання під вартою терміном на 60 календарних днів.

Оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд погоджується із доводами сторони обвинувачення про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема, що обвинувачений у випадку не продовження йому запобіжного заходу у вигляді гримання під вартою матиме реальну можливість переховуватися від суду з метою уникнення встановленої законом кримінальної відповідальності.

Окрім цього, враховуючи, що судом не допитано потерпілу та свідків сторони обвинувачення, частина з яких надала викривальні показання під час досудового розслідування стосовно обвинуваченого, ОСОБА_5 у разі не продовження йому судом запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою матиме реальну можливість впливати на свідків, з якими він знайомий чи перебуває у товариських відносинах та потерпілу з метою зміни ними наданих суду показань.

Крім того, ОСОБА_5 матиме реальну можливість вчинити нові кримінальні правопорушення, у тому числі щодо потерпілої та свідків, частина з яких раніше допитана в суді та надала викривальні показання стосовно обвинуваченого.

Водночас, як відповідний ризик, суд ураховує запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні, що може підвищувати ступінь наявних ризиків за певних обставин, наприклад, може спонукати ОСОБА_5 переховуватись без належного повідомлення суду, під загрозою життю як самого обвинуваченого, так й членів його родини.

Оцінюючи особу обвинуваченого, з врахуванням ст.178 КПК України, суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, яке відносяться до категорії тяжких, та за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі терміном від 7 до 10 років, у стані алкогольного сп`яніння, ніде не працює, хоч і є особою працездатного віку, розлучений, немає міцних соціальних зв`язків. Будь-яких даних, які б перешкоджали його утриманню в слідчому ізоляторі немає.

Суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що ризики наведенні в клопотанні прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даний час не відпали, не зменшились та продовжують існувати, а відтак, жоден інший більш м`який запобіжний захід, передбачений ст.176 КПК України, окрім як тримання під вартою, не забезпечить належну поведінку обвинуваченого щодо виконання ним процесуальних рішень та унеможливить спроби останнього перешкоджати кримінальному провадженню, а відтак запобігти зазначеним ризикам передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, а тому клопотання прокурора слід задовольнити.

Утримання під вартою обвинуваченого не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою судом встановлено не було.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування та щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Враховуючи той факт, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, який спричинив загибель людини, суд, відповідно до вимог п.2 ч.4 ст. 183 КПК України, не визначає розмір застави.

На підставівикладеного,суд вважаєза доцільнепродовжити строкдії обраногообвинуваченому запобіжногозаходу увиді триманняпід вартоюна 60днів, без визначення розміру застави.

Керуючись ст. ст.27, 177,331 КПК України, суд,

ухвалив:

клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк дії обраного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 календарних днів, тобто до 28.08.2023 включно.

Строк дії ухвали рахувати з 30.06.2023.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору - для відома, Державній установі "Львівська установа виконання покарань (№19)"- для виконання.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1