Постановление суда № 111807875, 20.06.2023, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа № 237/3266/23

Провадження № 1-кс/237/758/23

УХВАЛА

іменем України

20.06.2023 року м. Курахове

Слідчий суддя Мар`енського районного суду Донецької області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання про проведення огляду місця події,за матеріаламикримінального провадження№ 12023050000000343від 02.06.2023року,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченогоч. 1 ст. 204 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляд слідчого судді надійшло вказане клопотання.

Клопотання обґрунтовано тим, що на мобільному блок-посту у с. Майдан Краматорського району, з метою перевірки було зупинено транспортний засіб «MERCEDES BENZ SPRINTER 316 CDI», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_3 , під керуванням гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перевозив алкогольні напої у великій кількості. Проведеним оглядом місця події та вищезазначеного автомобілю з добровільного дозволу власника, вилучено алкоголь.

В своєму клопотанні прокурор просить винести ухвалу про надання дозволу на проведення огляду автомобіля марки «MERCEDES BENZ SPRINTER 316 CDI», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який проведено 02.06.2023 року, клопотання задовольнити з підстав наведених у ньому.

Своє клопотання прокурор обґрунтовує метою відшукання та вилучення слідів та предметів кримінального правопорушення, а також виявлення, фіксації та вилучення інших відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, які мають значення для досудового розслідування.

Виходячи із наданих матеріалів клопотання слідчий суддя доходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якої метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.

Відповідно доч.3ст.233КПК України,слідчий (дізнавач)має праводо постановленняухвали слідчогосудді увійтидо житлачи іншоговолодіння особилише уневідкладних випадках,пов`язаних зокремаіз врятуваннямжиття людей тамайна чиз безпосереднімпереслідуванням осіб,які підозрюютьсяу вчиненнізлочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням з прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді.

Згідно ч. 3 ст. 234 КПК України, у разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням, яке повинно містити відомості про:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з розслідуванням якого подається клопотання;

3) правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

4) підстави для обшуку;

5) житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, де планується проведення обшуку;

6) особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться;

7) індивідуальні або родові ознаки речей, документів, іншого майна або осіб, яких планується відшукати, а також їхній зв`язок із вчиненим кримінальним правопорушенням;

8) обґрунтування того, що доступ до речей, документів або відомостей, які можуть у них міститися, неможливо отримати органом досудового розслідування у добровільному порядку шляхом витребування речей, документів, відомостей відповідно до частини другої статті 93 цього Кодексу, або за допомогою інших слідчих дій, передбачених цим Кодексом, а доступ до осіб, яких планується відшукати, - за допомогою інших слідчих дій, передбачених цим Кодексом. Зазначена вимога не поширюється на випадки проведення обшуку з метою відшукання знаряддя кримінального правопорушення, предметів і документів, вилучених з обігу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Відповідно до ч. 5 вказаної статті КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що:

1) було вчинено кримінальне правопорушення;

2) відшукуванні речі і документи мають значення для досудового розслідування;

3) відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду;

4) відшукуванні речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи;

5) за встановлених обставин обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, а також заходом, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи.

Аналізуючи положення вказаної статті, та надані матеріали клопотання в цілому, слідчий суддя вказує, що при проведені огляду слідчим зазначено, що виявлено та вилучено лікеро-горілчана продукція без марок акцизного податку України тa з марками акцизного податку України сумнівного походження. При цьому особа, яка керувала транспортним засобом, де були виявлені вказані об`єкти стверджує, що віз дрова, та не знав, що разом із ними йому поклали щось схоже на алкоголь.

Слідчий суддя зазначає, спиртні напої, що підлягають маркуванню марками акцизного податку України, повинно бути підтверджено висновком експерта, або на першочергових стадіях досудового розслідування висновком спеціаліста, або хоча б участю останнього при проведенні огляду вказаної речовини та вимірюванні її спиртомісткості. Однак в супереч цьому слідчим не залучено до огляду спеціаліста, який би за допомогою спеціальних технічних засобів встановив належність виявленої речовини та надав би пояснення із цього приводу. Залучення спеціаліста регламентується інструкцією про порядок залучення працівників органів досудового розслідування поліції та Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України як спеціалістів для участі в проведенні огляду місця події, яка затверджена Наказом МВС України від 3 листопада 2015 р. № 1339. Відповідно до ст. ст. 3, 4 Положення про Експертну службу Міністерства внутрішніх справ України Експертна служба МВС України відповідно до покладених на неї завдань забезпечує в установленому порядку участь спеціалістів Експертної служби МВС України в слідчих (розшукових) діях. Вказане положення регулює організацію порядку належного техніко-криміналістичного забезпечення огляду місця події органами досудового розслідування поліції та Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України як спеціалістів, визначає порядок залучення працівників органів досудового розслідування поліції (інспекторів-криміналістів) та Експертної служби МВС України на спеціалізованій пересувній лабораторії на стадії досудового розслідування, а також обов`язки й повноваження працівників, як спеціалістів під час проведення огляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 71 КПК України під час проведення огляду місця події спеціаліст користується певними правами. Зокрема, спеціаліст має такі права: користуватись технічними засобами, приладами та спеціальним обладнанням, звертати увагу сторони кримінального провадження, яка його залучила, або суду на характерні обставини чи особливості речей і документів.

Виходячи із вищенаведеного, слідчий суддя робить об`єктивний висновок, що всі доводи сторони обвинувачення, які викладені в клопотанні, фактично зводяться до здогадок та припущень і не мають під собою ніякого об`єктивного підтвердження доказами, які можливо було би визнати допустимими та належними. В матеріалах обґрунтування клопотання фактично відсутні процесуально належні документи.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Приймаючи наведену практику Європейського Суду та фактичні обставини справи, слідчий суддя вважає, що при розгляді клопотання про проведення обшуку стороною обвинувачення не доведено наявність будь-яких фактичних даних (доказів), відповідно до яких є необхідність у обмеженні законних прав власника майна.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia, суд не має права відшукувати докази на користь обвинувачення,оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Згідно ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа Коробов проти України №39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява №25). Крім того, у справі «Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom» (№46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.

Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Керуючись вищевикладеним, слідчий суддя доходить до висновків, що клопотання прокурора про проведення огляду (згідно з правилами, встановленими для проведення обшуку) є необґрунтованим, та таким що не дає законних підстав для його задоволення.

На підставі викладеного і, керуючись ст.ст. 107, 110, 233-235 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання про проведення огляду місця події,за матеріаламикримінального провадження№ 12023050000000343від 02.06.2023року,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченогоч. 1 ст. 204 КК України залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Дата документу 20.06.23