№ 11166591, 07.09.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2010 року Справа № 9/176-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Верхогляд Т.А. - доповідача,

суддів: Кузнецової І.Л., Сизько І.А.

при секретарі: Вроні С.В.

представники сторін:

від позивача: Годованець Є.О. представник, довіреність № 981 від 05.10.09;

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство матеріально-технічного забезпечення “Інженерний Центр “Реагент”

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2010 року у справі № 9/176-10

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство матеріально-технічного забезпечення “Інженерний Центр “Реагент” (вул. Трудові Резерви, 6, м. Дніпропетровськ, 49041)

до Відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області (вул. Радянська,7, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область, 51200)

про стягнення коштів у сумі 135 528 грн. 47 коп. невиконаного наказу

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2010 року у справі № 9/176-10 (суддя –Подобєд І.М.) провадження у справі припинено.

Ухвала мотивована відсутністю предмету спору. Суд зазначив про те, що під час розгляду справи боржник за виконавчим провадженням, про невиконання якого відповідачем зазначав позивач –товариство з обмеженою відповідальністю “Новомосковський посуд”, добровільно сплатив заборгованість перед позивачем в повному обсязі.

Посилаючись на положення ст.ст.2 та 86 Закону України “Про виконавче провадження” суд вважав, що позивачу не було спричинено відповідачем збитків, право на відшкодування яких розуміється в ч.2 ст.86 Закону України “Про виконавче провадження”, тому звернення позивача до суду безпідставне, судові витрати слід покласти на позивача.

Не погодившись з ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу. Просить скасувати частково оскаржувану ним ухвалу та прийняти нову, якою стягнути з відповідача на користь позивача витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, правом участі в судовому засіданні не скористався.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника скаржника, вивчивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Закону України “Про виконавче провадження” стягувач має право звернутися з позовом до юридичної особи, яка зобов’язана провадити стягнення коштів з боржника, у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи. При цьому він звільняється від сплати державного мита.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач підставою позову зазначив саме вказану норму права та послався на невиконання відділом державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області наказу господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2009 року у справі №33/346-09 про стягнення з ТОВ “Новомосковський посуд” на користь ТОВ ПМТЗ “Інженерний центр “Реагент” грошових коштів, залишок яких складає 135 528 грн.47 коп.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2010 року у справі №33/346-09 за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство матеріально-технічного забезпечення “Інженерний Центр “Реагент” на дії відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області визнана неправомірною бездіяльність останнього по не вчиненню державним виконавцем дій по виконанню наказу господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2009 року у справі №33/346-09.

Таким чином, звернення позивача у даній справі з позовом про стягнення грошових коштів у розмірі невиконаного за виконавчим провадженням є правомірним, а висновок господарського суду про безпідставність такого звернення суперечить дійсним обставинам справи та вимогам ст.ст.2 та 86 Закону України “Про виконавче провадження”.

06.07.2010 року позивач надав господарському суду Дніпропетровської області заяву, в якій зазначив, що після його звернення до суду боржник за виконавчим провадженням –ТОВ “Новомосковський посуд” сплатив належні позивачу суми, тому висновок господарського суду про відсутність предмету спору на час розгляду справи є правильним.

Відповідно до ст.44 ГПК України витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться до складу судових витрат.

Позивач при зверненні до суду сплатив витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. (а.с.6).

Відповідно до абзацу 3 пункту 9 Роз’яснень вищого арбітражного Суду України №02-5/78 від 04.03.1998 року “Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України” розподіл між сторонами сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), послуги перекладача, а також інших судових витрат проводиться за правилами розподілу державного мита.

Частиною другою статті 49 ГПК України передбачено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

В даному випадку, підстави для стягнення сплачених позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. наявні, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись викладеним, ст. ст. 99, 101, 103 - 106 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2010 року у справі № 9/176-10 скасувати частково.

Абзац другий резолютивної частини ухвали виключити та замінити його абзацом другим наступного змісту:

“Стягнути з Відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області (вул. Радянська, 7, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область, 51200) на користь товариства з обмеженою відповідальністю підприємство матеріально-технічного забезпечення “Інженерний Центр “Реагент” (вул. Трудові Резерви, 6, м. Дніпропетровськ, 49041, код ЄДРПОУ 19313492, р/р 26005060091905 у КБ “ПриватБанк” м. Дніпропетровська, МФО 305299, ІПН 193134904634, Св. № 100068561) витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн.”

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського Суду України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: І.Л. Кузнецова

Суддя:                                                                       І.А. Сизько

Підписано в повному обсязі 10.09.2010 року.