Решение № 111618355, 06.06.2023, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №306/173/23

Провадження № 2/306/235/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2023 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Жиганської Н.М.

за участю секретаря судового засідання Станкович Є.В.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Свалява в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (мешк. АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрована АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП відсутній), третя особа: Неліпинська сільська рада (адреса: вул. Головна, буд.157, с.Неліпино, Мукачівського району, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04351529) про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувсядо судуз позовноюзаявоюдо ОСОБА_2 , третя особа: Неліпинська сільська рада про розірванняшлюбу,укладеного 03.10.2015року посилаючисьна те,що спільнежиття нескладується із-зарізниці упоглядах насімейне життя.З`явилося непорозуміння,втратилися довірата повагаодин доодного,що призвелодо припиненняшлюбних відносин.Від шлюбумають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,яка проживаєз позивачем ОСОБА_1 ,оскільки перебуваннядитини зматір`ю невідповідає інтересамдоньки,має негативнийвплив навиховання тарозвиток дитини.Просить судшлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвати,визначити місцепроживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з батьком(позивачем) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд своєю ухвалою від 05.04.2023 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального провадження та призначив підготовче засідання. Сторонам направленокопії ухвалипро відкриттяпровадження усправі тавідповідачу копіяпозовної заявиз доданимидо позовудокументами звикористанням послугпоштового зв`язку,які надаютьсяАТ "Укрпошта".Інформація щодо справи розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - e-mail inbox@sv.zk.court.gov.ua.

Судовий розгляд справи призначений відповідно до ухвали Свалявського районного суду Закарпатської області від 11.05.2023 року.

Розгляд справи призначено на 08:30 годину 06.06.2023 року.

Позивач подав до суду заяву (вх.№4315) про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач подала досуду заяву(вх.№4316)про розглядсправи уїї відсутності. Відзив (заперечення) щодо позову не подано. Позовні вимоги визнає, не заперечує щодо їх задоволення. Після розірвання шлюбу просить залишити прізвище, яке носила у шлюбі " ОСОБА_5 ".

Представник третьої особи Мориляк С., яка діє в інтересах Неліпинської сільської ради подала до суду заяву (вх.№3388) про розгляд справи у відсутності представника Неліпинської сільської ради. До суду подано акт обстеження умов проживання, складений комісією Служби у справах дітей Неліпинської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області за адресою проживання ОСОБА_1 (батька дитини,позивача), висновок щодо попереднього розв`язання спору між сторонами про визначення місяця проживання дитини.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «EASYCON» не здійснювалося (ч.2 ст. 247 ЦПК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 263 ЦПК України - якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам.

Суд проводить розгляд справи без участі сторін за наявними доказами у справі та доходить такого висновку.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; ч.3 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України - завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНІ СУДОМ та ОБГРУНТУВАННЯ ВИСНОВКІВ СУДУ в частині вимоги про розірвання шлюбу.

Відповідно до ч.2 ст. 1 СК України - регулювання сімейних відносин здійснюється Сімейним Кодексом України з метою зміцнення сім`ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; утвердження почуття обов`язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім`ї; побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки.

Відповідно до ч.1 ст.110 СК України - позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя; ч.3, ч. 4 ст. 56 СК України - кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 03 жовтня 2015 року, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим виконкомом Підполозянської сільської ради Воловецького району Закарпатської області, відповідний актовий запис № 5 від 03.10.2015 року (оригінал свідоцтва про шлюб додано до матеріалів справи, а.с. 6).

Відповідно до ч.2 ст. 104 СК України - шлюб припиняється внаслідок його розірвання; ч.3 ст. 105 СК України - шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 СК України.

Відповідно до ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конституцією України та Сімейним кодексом України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України.

Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обовязки у шлюбі та сім`ї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (згідно роз`яснень Верховного Суду "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя": "шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу", що узгоджується з правовим висновком в постанові Верховного Суду від 11.06.2019 року, справа № 605/434/18").

Враховуючи, що вільна згода на спільне проживання між сторонами по справі відсутня, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому що сторони подружні відносини припинили, спільного господарства не ведуть, разом не проживають, а тому суд вважає, що такі факти мають істотне значення.

Суд встановив, що міжподружжям відсутні взаємодопомога та підтримка, що є правовою основою шлюбу, відсутня побудова сімейних відносин на почуттях взаємної любові та поваги, що відвідповідача запереченьщодо розірванняшлюбу ненадійшло тадоходить висновку,що шлюб між позивачем та відповідачем необхідно розірвати.

Відповідно до ч.2 ст. 114 СК України - у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНІ СУДОМ та ОБГРУНТУВАННЯ ВИСНОВКІВ СУДУ в частині вимоги про визначення місця проживання дитини.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» - кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Судом встановлено, що від перебування в шлюбі сторони мають дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Згідно копії свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_3 , зареєстрованого виконавчим комітетом Ганьковицької сільської ради Свалявського району Закарпатської області, відповідний актовий запис №2 від 29.06.218 року) у графі батько записано ОСОБА_1 (позивача), мати - ОСОБА_2 (відповідача).

Відповідно до ч.1 ст.161 СК України - якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення (згідно роз`яснення Верховного Суду «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю України» - вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них і хто саме з дітей залишається, суд, виходячи з рівності прав та обов`язків батька й матері щодо своїх дітей, повинен ухвалити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітніх. При цьому суд ураховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків).

Відповідно до ст.19 СК України - при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Судом досліджено: висновок органу опіки та піклування Неліпинської сілсьької ради Мукачівського району Закарпатської області від 02.05.2023 року за №523/01-07, згідно якого ООП вважає за доцільне визначити місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.30-33); акт обстеженняумов проживаннявід 21.04.2023року за№651/01-14,акт профактичне місцепроживанн (непроживання)особи натериторії Неліпинськоїсільської ради(заучастю свідків-сусідів),складений комісієюСлужби усправах дітейНеліпинської сільськоїради Мукачівськогорайону Закарпатськоїобласті заадресою проживання ОСОБА_1 (батька дитини,позивача),згідно якогодитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 проживає збатьком ОСОБА_1 заадресою: АДРЕСА_1 . Мама дитини ОСОБА_2 значиться зареєстрованою, однак проживає в АДРЕСА_2

Відповідно доч.1ст.3Конвенції проправа дитинивід 20.11.1989року,підписаної Україною21.02.1990року (ратифікованоПостановою ВР№ 789 XIIвід 27.02.1991року)- вусіх діяхщодо дітей,незалежно відтого,здійснюються вонидержавними чиприватними установами,що займаютьсяпитаннями соціальногозабезпечення,судами,адміністративними чизаконодавчими органами,першочергова увагаприділяється якнайкращомузабезпеченню інтересівдитини.; ч. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини - держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалась з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосованого закону і процедури, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

З огляду на перевірені в судовому засіданні докази, враховуючи,що позивачем доведені обставини на які він посилається в позовній заяві належними та допустимими доказами, що згідно наданих до суду матеріалів дитина проживає з ОСОБА_1 (позивачем),суд вважає,щопозовні вимоги є обгрунтованими та, в інтересах дитини ОСОБА_3 , її необхідно залишити проживати з батьком ОСОБА_1 .

В частині вимоги відповідача про вибір прізвища після розірвання шлюбу, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 113 СК України особа має право на вибір прізвища після розірвання шлюбу. Особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Суд зважає на те, що відповідач бажає після розірвання шлюбу залишити прізвище, яке носила у шлюбі, а тому доходить висновку, що вимогу необхідно задовольнити.

Відповідно до п.6 ст. 264 ЦПК України - під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат; п.2ч.5ст.265ЦПК України-у резолютивнійчастині рішеннязазначаються розподілсудових витрат; ч. 1 ст. 133 ЦПК України - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При вирішенні питання щодо розподілу судового збору, суд ураховує, що відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача.

Відповідно до абз. 2 ч.3 ст.6 ЗУ «Про судовий збір» - у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Позивачем в позові заявлено дві вимоги: про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей.

Відповідно до ч.2 ст.142 ЦПК України - у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Поскільки відповідач позоввизнає,суд доходитьвисновку проможливість поверненняпозивачу здержавного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову (за ставками,які діялиз 01.01.2023року надень поданняпозову досуду)у розмірі 1073,60 грн. (судовий збір сплачено та зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України відповідно до квитанції №45 від 01 березня 2023 року у розмірі 2147,20 грн.)

Відповідно дост.264ЦПК України-під часухвалення рішеннясуд вирішує,чи малимісце обставини,якими обґрунтовувалисявимоги тазаперечення,та якимидоказами вонипідтверджуються,чи єінші фактичнідані,які маютьзначення длявирішення справита доказина їхпідтвердження; ч.1 ст. 89 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів ч.1 ст. 95 ЦПК України - письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору; ст. 206 ЦПК України - у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Оцінивши належність та достовірність наявних у справі доказів, обставини справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, приймаючи до уваги, що відповідач позовні вимоги визнає, що не порушує прав чи інтересів будь-яких інших осіб, суд доходить висновку, що позов необхідно задовольнити.

Статтею 129 1 Конституції України визначено: Суд ухвалює рішення іменем України. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).

У контексті вказаної практики суд уважає наведене обґрунтування цього рішення достатнім.

Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України - судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Керуючись ст. 13, 81, 89, 95, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. 16, 182, 1216-1218 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (мешк. АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрована АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП відсутній), третя особа: Неліпинська сільська рада (адреса: вул. Головна, буд.157, с.Неліпино, Мукачівського району, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04351529) про розірванняшлюбу тавизначення місцяпроживання дитини - задовольнити.

Шлюб, укладений 03 жовня 2015 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , зареєстрований виконкомом Підполозянської сільської ради Воловецького району Закарпатської області, відповідний актовий запис № 5 РОЗІРВАТИ.

За вибором відповідача після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_2 прізвище, яке носила в шлюбі - ОСОБА_8 .

Рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу. Рішення суду про розірвання шлюбу, після набрання ним законної сили, направити до Свалявського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Мукачівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для проставлення відмітки в актовому записі про шлюб № 5 складеному виконкомом Підполозянської сільської ради Воловецького району Закарпатської області для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Визначити місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем проживання (перебування) батька.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ,мешканцю АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп).

Рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повний текст рішення суду складено 16.06.2023 року. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів до Закарпатського апеляційного суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ-СУДДЯ Н.М.ЖИГАНСЬКА