№ 111528882, 14.06.2023, Гусятинський районний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" червня 2023 р. Справа № 596/831/23

Провадження № 3/596/613/2023

Суддя Гусятинського районного суду Тернопільської області Лисюк І.О., за участю секретаря судового засідання Туткалюк В.Р., захисника адвоката Чернецького В.І., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №3 (м.Гусятин) Чортківського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Водій ОСОБА_1 14.05.2023 року о 12 годин 26 хвилин в с.Сидорів керував транспортним засобом мотоблок «Зубр» з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки чи у медичному закладі відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме на нагрудну бодікамеру №200803, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи в суді. Через канцелярію суду подав пояснення, посилаючись на те, що відмовився пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, оскільки не довіряв поліції, а проїхати в медичний заклад не мав часу.

Захисник адвокат Чернецький В.І. підтримав подане ним через канцелярію суду клопотання про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки мотоблок не є транспортним засобом. У відповідності з Інструкцією по експлуатації мотоблок призначений виключно для сільськогосподарських робіт, не підлягає реєстрації в органах ДАІ.

Заслухавши позицію захисника адвоката Черненцького В.І, дослідивши письмові докази в справі, приходжу до наступних висновків.

Як вбачається з диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає в разі як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції..

Відповідно до приписів п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП доводиться даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 093381 від 14.05.2023 року, згідно якого водій ОСОБА_1 14.05.2023 року о 12 годин 26 хвилин в с.Сидорів керував транспортним засобом мотоблок «Зубр» з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки чи у медичному закладі відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме на нагрудну бодікамеру №200803, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Як встановлено, водій ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан сп`яніння на місці зупинки та проїхати в найближчий медичний заклад.

Обставини відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння доводяться також відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, що долучені як додатки до протоколу про адміністративне правопорушення. При перегляді відеозаписів убачається, що ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці події з використання спеціальних технічних засобів та в найближчому медичному закладі, а також відмовився надати письмові пояснення, отримати копії процесуальних документів. Як встановлено, поліцейським йому роз`яснювались права, передбачені ст. 268 КУпАП, а також ст. 63 КУ. Протокол про адміністративне правопорушення оголошувався особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.

З досліджених відеозаписів з нагрудної камери поліцейського, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що відеозапис є безперервним та відображає повну картини щодо фіксації події вчиненого адміністративного правопорушення.

Як слідує із матеріалів справи, поліцейским відповідно до приписів ст. 266 КУпАП, а також положень Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року № 1452/735 складено акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а також направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння. (а.с.2,3).

Факт відмови пройти огляд на стан сп`яніння визнає і особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , що підтверджується його письмовими поясненнями. Суд вважає необґрунтованими посилання ОСОБА_1 про відмову пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки через недовіру працівникам поліції, а в медичному закладі через брак часу, оскільки такий обов`язок покладено на водія відповідно до приписів п. 2.5 ПДР України.

Згідно розписки від 14.05.2023 року, ОСОБА_2 зобов`язався доставити мотоблок Зубр власнику в с.Сидорів. (а.с.4).

Твердження сторони захисту про те, що мотоблок «ZUBR», керування яким здійснював ОСОБА_1 , не є транспортним засобом, є необґрунтованими з наступних підстав.

Згідно приписів ч. 8 ст.121 КУпАП під транспортними засобами, зокрема, у ст. 130 КУпАП, слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.

Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, передбачено, що транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей або вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Тобто, проаналізувавши дану норму Правил, можна дійти висновку, що у випадку, коли мотоблок служить для перевезення осіб, зокрема і самого водія чи його вантажу, то в цьому випадку він є повноправним учасником дорожнього руху і вважається транспортним засобом, а тому особа, що керує таким транспортним засобом повинна нести відповідальність за керування ним у стані алкогольного сп`яніння. При цьому, чинне законодавство не містить вказівки на те, що пристрій визнається транспортним засобом лише у разі присвоєння йому номерного знаку та за наявності посвідчення водія у особи, яка ним керує.

Механічний транспортний засіб - це транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини й механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Відповідно до роз`яснень Верхового Суду, викладених в постанові №278/3362/15-к від 01.03.2018 року, будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об`єму, належить до механічних транспортних засобів.

Як вбачається з відеозапису, ОСОБА_1 , перебуваючи на водійському сидінні мотоблоку «ZUBR» здійснював рух та був зупинений працівниками поліції.

Зазначені обставини, на переконання суду, переконливо свідчать про те, що в даному випадку мотоблок «ZUBR» використовувався як механічний транспортний засіб, а ОСОБА_1 виконував функції водія.

Доводи захисту про те, що мотоблок не підлягає державній реєстрації та для керування ним не потрібно посвідчення водія не спростовують висновки про те, що у даному випадку цей мотоблок використовувався як транспортний засіб, оскільки приводився в рух за допомогою двигуна внутрішнього згоряння, здійснював рух по дорозі в селі Сидорів, використовувався за призначенням для перевезення людей, зокрема, самого водія.

Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, вважаю їх достатніми для доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Адміністративне правопорушення, яке вчинив ОСОБА_1 за своїм характером має велику суспільну небезпеку, оскільки особа яка керує транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння і відмовляється пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння створює загрозу життю та здоров`ю, як собі так і наражає на цю небезпеку інших учасників руху, а тому відсутні підстави для незастосування щодо нього адміністративного стягнення.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Накладаючи адміністративне стягнення за вказане адміністративне правопорушення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, яке відносяться до грубих порушень на транспорті, обставини справи, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Враховуючи наведене та з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, суд приходить до переконання, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

На думку суду, застосований до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення у виді штрафу та позбавлення прав керування є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.

Керуючись ст.ст.ст. 7, 40-1, 130, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. (Отримувач коштів: ГУК у Терноп.обл/Терноп.обл./21081300; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37977599; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA798999980313060149000019001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Гусятинський районний суд Тернопільської області суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Повний текст постанови складено 14 червня 2023 року.

Суддя Гусятинського районного суду Ірина ЛИСЮК