Постановление суда № 111490045, 13.06.2023, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/10551/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2023 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Першко О.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача командир Військової частини НОМЕР_1 , Військова частина НОМЕР_2 , про стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

12 червня 2023 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Троцюка О.С., звернувся до суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , треті особі, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача командир Військової частини НОМЕР_1 , Військова частина НОМЕР_2 , в якій просить: стягнути з Військової частини НОМЕР_1 14134 грн. 19 коп., з них 12429 грн. 77 коп. інфляційне збільшення, 1 704 грн. 42 коп. три проценти річних; стягнути з Військової частини НОМЕР_1 51725 грн. 69 коп. моральної шкоди, заподіяної протиправними діями та рішенням.

Свої вимоги мотивував тим, що наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 15 червня 2017 року №113 його призначено командиром військової частини НОМЕР_3 . Наказом Командира військової частини НОМЕР_1 від 11 липня 2017 року №170 його зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_4 та він приступив до виконання обов`язків командира військової частини НОМЕР_4 .

Наказом Командира в/ч НОМЕР_1 від 17 серпня 2021 року №289 стосовно начальника радіостанції взводу зв`язку роти зв`язку старшого солдата військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_2 призначено службове розслідування по факту нестачі військового майна у військовій частині НОМЕР_4 , проведення якого доручено заступнику командира батальйону в/ч НОМЕР_1 .

У висновках резолютивної частини Акту службового розслідування його безпідставно зазначено винним у порушенні вимог статей 11, 16, 59, 101, 102 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 3, 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, вимог пункту 1 Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженої Міністерством оборони України від 17 серпня 2017 року № 440, та, згідно процедури передбаченої пунктом 4 розділу V Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 21 листопада 2017 року № 608, викладені пропозиції про притягнення його до дисциплінарної та матеріальної відповідальності.

Пунктами 5, 6 та 9 наказу Командира в/ч НОМЕР_1 від 20 серпня 2021 року № 86 «Про результати проведення службового розслідування» його завідомо незаконно притягнуто до дисциплінарної відповідальності, накладено стягнення «Сувора догана» та до обмеженої матеріальної відповідальності на суму 35 685 грн. шляхом щомісячного стягнення 20 % грошового забезпечення та позбавлення премії в повному обсязі за серпень 2021 року в розмірі 1 906 грн. 50 коп.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26 липня 2022 року в справі №460/16015/21, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного окружного адміністративного суду від 25 січня 2023 року, визнано протиправними та скасовані пункти 5, 6, 9 наказу військової частини НОМЕР_1 від 20 серпня 2021 року № 86 «Про результати проведення службового розслідування» у частині застосування до командира військової частини НОМЕР_4 майора ОСОБА_1 , стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь майора ОСОБА_1 суму невиплаченої премії за серпень місяць 2021 року у розмірі 1 906 грн. 50 коп.

Внаслідок визнання протиправними та скасування судовим рішенням пунктів 5, 6 та 9 наказу від 20 серпня 2021 року № 86, наказ в цій частині не породив жодних правових наслідків від моменту його видання. Втім, до набрання законної сили рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26 липня 2022 року в справі №460/16015/21 наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 20 серпня 2021 року № 86 в частині стягнення з позивача 35 685 грн. шляхом щомісячних стягнень 20 % грошового забезпечення, накладення стягнення «Сувора догана» та позбавлення премії за серпень 2021 року в розмірі 1906 грн. 50 коп. військовою частиною НОМЕР_1 виконаний повністю, чим позивачу тривалий час послідовно протиправно заподіювалася матеріальна шкода.

Внаслідок умисного протиправного рішення командира військовою частиною НОМЕР_1 порушений обов`язок своєчасного, в повному обсязі виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення.

Відтак, протиправно утримані 35 685 грн. та 1 906, 50 грн. премії є вчасно несплаченими військовою частиною НОМЕР_1 грошовими зобов`язаннями, які заподіювали щомісяця матеріальну шкоду та згідно частини 3 статті 14 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» та статті 625 ЦК України підлягали поверненню йому разом з матеріальними втратами від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та компенсацією за користування Військовою частиною НОМЕР_1 його грошовими коштами. Внаслідок винного протиправного рішення командира в/ч НОМЕР_1 , на підставі статті 625 ЦК України, з відповідача підлягає стягненню на його користь 14 134,19 грн. матеріальних втрат та компенсації.

Також, внаслідок таких протиправний дій і рішень командира в/ч НОМЕР_1 йому заподіяна моральна шкода, розмір якої він оцінює в сумі 51725 грн. 69 коп.

Ознайомившись із матеріалами позовної заяви доходжу наступного висновку.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина першастатті 19 ЦПК України).

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, зазвичай, фізична особа.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист (частина першастатті 5 КАС України).

Адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункти 1, 2 частини першоїстатті 4 КАС України).

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1 частини першоїстатті 19 КАС України).

У пункті 7 частини першоїстатті 4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або надання адміністративних послуг.

Отже, до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.

Стосовно терміна «владні управлінські функції», то зміст поняття «владні» полягає в наявності у суб`єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої впливати на розвиток правовідносин, а «управлінські функції» - це основні напрямки діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб`єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб`єкта.

Таким чином, до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень (аналогічні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17 (провадження № 12-58гс18) (пункт 5.7), від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) (пункти 28-30), від 18 вересня 2018 року у справі № 823/218/17 (провадження № 11-680апп18) (пункти 24, 25), від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18) (пункти 4.8-4.10), від 02 квітня 2019 року у справі № 137/1842/16-а (провадження № 11-1506апп18), від 18 грудня 2019 року у справі № 826/2323/17 (провадження № 11-79апп19) (пункти 18, 19), від 18 грудня 2019 року у справі № 263/6022/16-ц (провадження № 14-438цс19) (пункти 21-23), від 19 лютого 2020 року у справі № 520/5442/18 (провадження № 14-440цс19) (пункти 18-20), від 26 лютого 2020 року у справі № 1240/1981/18 (провадження № 11-36апп19) (пункти 16, 17), від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (провадження № 14-397цс19) (пункти 19-21)).

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

В даному випадку позивач просить стягнути з Військової частини НОМЕР_1 відповідно до ст. 625 ЦК України інфляційні втрати та три проценти річних, нарахованих за період невиплати йому грошового забезпечення, а також моральну шкоду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19), аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положеньстатті 625 ЦК України, зробила висновок про те, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю.

Ураховуючи акцесорний характер визначенихстаттею 625 ЦК України зобов`язань, спори про відшкодування передбачених ними грошових сум, з огляду на їх похідний характер від основного спору, підлягають розгляду за правилами тієї юрисдикції, за правилами якої підлягає розгляду основний спір (пункти 7.53, 7.55 постанови Великої Палати Верховного Суд від 09 лютого 2021 року у справі № 520/17342/18 (провадження № 14-158цс20)).

У пунктах 7.71-7.72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 лютого 2021 року у справі № 520/17342/18 (провадження № 14-158цс20) зазначено, що «Фонд як суб`єкт владних повноважень наділений владними управлінськими функціями, а правовідносини, які виникли між сторонами, є публічно-правовими та таким, що виникли з приводу соціальних гарантій. Велика Палата звертає увагу на те, що у цій справі позов про відшкодування моральної шкоди пред`явлено в одному провадженні з позовними вимогами про стягнення грошових коштів за акцесорним публічно-правовим зобов`язанням. А тому, такі позовні вимоги підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства. З огляду на характер правовідносин, що виникли між сторонами, зміст прав та обов`язків у цих правовідносинах і їх суб`єктний склад, потрібно виснувати, що у цій справі між сторонами виник публічно-правовий спір щодо нарахування та виплати грошового забезпечення, який підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, а тому за позовними вимогами про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних на підставістатті 625 ЦК України, з одночасним відшкодуванням моральної шкоди, а тому справа підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства».

Зі змісту позовної заяви слідує, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26 липня 2022 року в справі № 460/16015/21, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного окружного адміністративного суду від 25 січня 2023 року, визнано протиправними та скасовані пункти 5, 6, 9 наказу військової частини НОМЕР_1 від 20 серпня 2021 року № 86 «Про результати проведення службового розслідування» у частині застосування їх до позивача командира військової частини НОМЕР_4 майора ОСОБА_1 , стягнуто з військової частини НОМЕР_1 на користь позивача суму невиплаченої премії за серпень 2021 року у розмірі 1906 грн. 50 коп.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з військової частини НОМЕР_1 3 % відсотків річних та інфляційних втрат, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, та моральної шкоди у зв`язку з прийняттям протиправного наказу військової частини НОМЕР_1 від 20 серпня 2021 року № 86 «Про результати проведення службового розслідування».

Відтак, оскільки між сторонами виник публічно-правовий спір щодо визнання протиправним та скасування наказу від 20 серпня 2021 року № 86 «Про результати проведення службового розслідування» у частині застосуванні його до позивача, стягнення премії, який підлягав розгляду за правилами адміністративного судочинства, то спір за позовними вимогами про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, та стягнення моральної шкоди підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, що відповідає наведеному правовому висновку Великої Палати Верховного Суду.

Також, суд зауважує, що звернення позивача до суду з позовною заявою про стягнення інфляційних нарахувань та суми 3% річних не є видом відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. За змістом статті 1192, частини другої статті 22 ЦК України відшкодування шкоди здійснюється лише за умови доведення розміру заподіяної шкоди. Натомість відповідно до частини другої статті 625 ЦК України кредитор вправі вимагати сплати суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також процентів річних від простроченої суми. Ці правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника в певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно з відшкодуванням шкоди (зокрема, зі стягненням збитків) порядку. Така спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру заподіяної шкоди (розміру збитків). Отже, стягнення інфляційних втрат і процентів річних, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, є способом компенсації майнових втрат кредитора, а не способом відшкодування шкоди.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що позивачем заявлено вимоги, які не підлягають розгляду в порядку ЦПК України, вважаю за необхідне, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, відмовити у відкритті провадження у вказаній цивільній справі.

Керуючись ст.ст. 186, 260, 353 ЦПК України суддя,

У Х В А Л И Л А:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача командир Військової частини НОМЕР_1 , Військова частина НОМЕР_2 , про стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних та моральної шкоди.

Роз`яснити позивачу право на звернення з позовною заявою за правилами Кодексу адміністративного судочинства України до Рівненського окружного адміністративного суду.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повне судове рішення складене 13 червня 2023 року.

Суддя О.О. Першко