Решение № 111462645, 11.03.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 826/4627/17-а

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2019 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Григоренко І.В.,

при секретарі судового засідання - Петровій Ю.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області про визнання протиправними та скасування постанови та протоколу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач-1, ДАБІ України), Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області (далі - відповідач-2, УДАБІ у Черкаській області), в якому просить визнати неправомірною та скасувати постанову УДАБІ у Черкаській області ДАБІ України від 20.03.2017 року № 34 та протокол УДАБІ у Черкаській області ДАБІ України від 07.03.2017 року № 37.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 07.03.2017 року посадовими особами відповідача-2 було проведено планову перевірку на об`єкті будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень контори під туристичний будинок відпочинку з надбудовою 3-го поверху та добудовами по АДРЕСА_1 ». За результатами перевірки посадовими особами УДАБІ у Черкаській області було складено 07.03.2017 року акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та протокол про адміністративне правопорушення від 07.03.2017 року № 37. 20.03.2017 року посадовими особами УДАБІ у Черкаській області винесено постанову № 34 по справі про адміністративні правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн. Позивач вважає постанову та протокол неправомірними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки у порушення норм Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, акт складався не на об`єкті, а в офісі перевіряючого органу, що позбавило позивача права висловити зауваження до вказаного акту. Крім того, акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил складено УДАБІ у Черкаській області 07.03.2017 року, тобто після закінчення строку перевірки. Вказує, що перелік виявлених порушень в оскаржуваній постанові - це виключно декларування приписів законодавств.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2017 року справу було передано судді Окружного адміністративного суду м. Києва Келеберді В.І.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.05.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області про визнання протиправними та скасування постанови та протоколу та попереднє судове засідання призначено на 08.08.2017 року.

08.08.2017 року на адресу Окружного адміністративного суду м. Києва від представника ДАБІ України надійшли заперечення проти адміністративного позову, в яких представник відповідача-1 проти позову заперечував, оскільки УДАБІ у Черкаській області відповідно до положень Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, видано направлення для проведення планової перевірки від 01.03.2017 року № 36/1, прийнятого на підставі наказу ДАБІ України від 28.02.2017 року № 313 «Про продовження терміну проведення планової перевірки» з 01.03.2017 року по 07.03.2017 року. Звертає увагу на те, що перевірку проведено в присутності уповноваженої особи позивача та чинним законодавством не визначено конкретного місця, де мають бути складені матеріали перевірки.

08.08.2017 року Окружним адміністративним судом м. Києва у зв`язку з неявкою в судове засідання позивача у справі оголошено перерву до 17.10.2017 року.

17.10.2017 року на адресу Окружного адміністративного суду м. Києва від ДАБІ України надійшло клопотання про передачу справи до іншого суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.10.2017 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області про визнання протиправними та скасування постанови та протоколу передано за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2018 року справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Кирилюк (Григоренко) І.В.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26.01.2018 року прийнято до провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області про визнання протиправними та скасування постанови та протоколу, та роз`яснено відповідачам право надати у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 159 КАС України, при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Позивач про розгляд справи повідомлена належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, одержане останньою 25.01.2019 року.

Відповідач-1 та відповідач-2 про розгляд справи повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, одержане останніми 29.12.2018 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки, відповідачі правом на надання відзиву на позовну заяву не скористалися, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» та на підставі наказу Держархбудінспекції України від 26.12.2016 року № 1012 було видане направлення № 36 від 15.02.2017 року для проведення планової перевірки на об`єкті «Реконструкція нежитлових приміщень контори під туристичний будинок відпочинку з надбудовою третього поверху та добудовами по АДРЕСА_1 ». Строк дії направлення з 15.02.2017 року по 28.02.2017 року (а. с. 32).

Наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 28.02.2017 року № 313 «Про продовження терміну проведення планової перевірки» строк проведення планової перевірки об`єкта будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень контори під туристичний будинок відпочинку з надбудовою третього поверху та добудовами по АДРЕСА_1 », яка передбачена планом перевірок об`єктів будівництва, замовниками яких є фізичні особи, на І квартал 2017 року з 15.02.2017 року по 28.02.2017 року продовжено на п`ять робочих днів, а саме до 07.03.2017 року (а. с. 34).

На підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 28.02.2017 року № 313, Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області видано направлення для проведення планової перевірки об`єкта будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень контори під туристичний будинок відпочинку з надбудовою третього поверху та добудовами по АДРЕСА_1 » від 01.03.2017 року № 36/1 (а. с. 33).

За результатами планової перевірки УДАБІ у Черкаській області оформлено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 07.03.2017 року (а. с. 40 - 42).

07.03.2017 року УДАБІ у Черкаській області оформлено протокол про адміністративне правопорушення № 37 щодо виявленого правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

07.03.2017 року УДАБІ у Черкаській області винесено припис № 31 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, згідно якого вимагається усунути порушення вимог чинного містобудівного законодавства до 07.08.2017 року (а. с. 43 - 44).

20.03.2017 року УДАБІ у Черкаській області винесено постанову № 34 по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 07.03.2017 року, стенд (паспорт об`єкту) оформлений з порушеннями, а саме на ньому не зазначено особу відповідальну за здійснення авторського нагляду, категорію складності об`єкта та його основні техніко-економічні показники, що є порушенням ч. 6 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 12 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466.

Відповідальність за вказане правопорушення передбачена ч. 1 ст. 96 КУпАП.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачено ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При вирішенні адміністративного позову щодо оскарження дії суб`єкта владних повноважень суд відповідно до положень ст. 2 КАС України перевіряє чи прийнято воно: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Указу Президента України від 08.04.2011 року № 439/2011 «Про Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України», який був чинним на момент проведення планової перевірки позивача, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області як територіальний орган Державної архітектурно-будівельної інспекції України, забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

На виконання поставлених завдань, Інспекція має право проводити перевірки відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що застосовуються у будівництві, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним вимогам, рішенням; дотримання встановленого порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів тощо.

Положеннями ст. ст. 36, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466, та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461, перебачено декларативний принцип на отримання права на виконання підготовчих робіт і будівельних робіт та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до І - III категорій складності. При цьому, замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

На виконання положень ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Кабінетом Міністрів України постановою від 23.05.2011 року № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п. 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (у редакції, що була чинною на момент проведення планової перевірки), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

За правилами п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 6 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, передбачено, що плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Органи державного архітектурно-будівельного контролю проводять планові перевірки об`єктів містобудування не частіше ніж один раз на півроку.

Строк проведення планової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на п`ять робочих днів.

Так, планова перевірка позивача проводилась на підставі наказу ДАБІ України від 26.12.2016 року № 1012 та плану перевірок об`єктів будівництва, замовниками яких є фізичні особи на І квартал 2017 року.

З направленням на проведення планової перевірки № 36 від 15.02.2017 року позивач була ознайомлена 15.02.2017 року, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 на зазначеному направленні (а. с. 32).

У подальшому, з направленням № 36/1 від 01.03.2017 року була ознайомлена ОСОБА_2 - виконавчий директор підрядника ПП «Град-строй», що підтверджується її власним підписом на зазначеному направленні (а. с. 33).

Отже, позивач була належним чином обізнана щодо проведення планової перевірки на об`єкті реконструкції, що також не заперечується ОСОБА_3 у позовній заяві.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що перевірка проводилася двічі підряд оскільки відповідачем надані належні докази того, що відповідач-1 продовжував строк проведення планової перевірки (наказ ДАБІ України від 28.02.2017 року № 313).

Підстав вважати продовження перевірки, оформлене належним наказом ДАБІ України, проведенням перевірки двічі підряд немає.

В описовій частині акту зазначено відповідні порушення та норми законодавства, зокрема, ч. 6 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 12 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466.

Відповідно до ч. 6 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», інформація про документ, що дає право на виконання будівельних робіт, а також відомості про категорію складності об`єкта будівництва, замовника та підрядників розміщуються на відповідному стенді, який встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці (крім індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них).

Пунктом 12 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466, встановлено, що інформація про зареєстровану декларацію (реєстраційний номер, дата видачі, найменування органу державного архітектурно-будівельного контролю, який здійснював дії щодо реєстрації декларації і здійснює контроль за будівництвом об`єкта), виданий дозвіл (реєстраційний номер, дата видачі, найменування органу державного архітектурно-будівельного контролю, який видав дозвіл і здійснює контроль за будівництвом об`єкта), відомості про найменування об`єкта та його категорію складності, зображення об`єкта та його основні техніко-економічні показники, замовника, проектувальника, підрядників, осіб, відповідальних за здійснення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт з урахуванням внесених змін розміщуються на стенді завдовжки не менше ніж 1,5 метра і завширшки не менше ніж 1 метр, що встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці (за винятком індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них).

Судом встановлено, та підтверджується наявними фотокопіями паспорта об`єкту, які містяться в матеріалах справи, що у паспорті об`єкту відсутня інформація про категорію складності об`єкта та його основні техніко-економічні показники, а також не зазначено інформацію про особу відповідальну за здійснення авторського нагляду.

Щодо категорії складності об`єкта, то варто зазначити, що відповідно до ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» усі об`єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.

Категорія складності об`єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об`єкта будівництва.

Віднесення об`єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

У паспорті спірного об`єкта категорія складності не вказана.

Позивач у позовній заяві зазначає про те, що замовником у паспорті об`єкту вказано декларацію про початок виконання будівельних робіт, яка, у свою чергу, вказує на те, що об`єкт відноситься до ІІІ категорії складності, оскільки для об`єктів IV і V категорії складності необхідно отримувати дозвіл, проте відповідно до ч. 6 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», інформація про документ, що дає право на виконання будівельних робіт, а також відомості про категорію складності об`єкта будівництва розміщується на відповідному стенді, який встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці.

Пунктом 12 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466, також передбачено, що на стенді розміщується інформація як про зареєстровану декларацію так і відомості про найменування об`єкта та його категорію складності.

Тобто, на стенді має бути розміщено і інформацію про документ, який дає право на початок виконання будівельних робіт (у спірному випадку - це декларація), і про категорію складності об`єкта.

Проте, у паспорті об`єкта відсутня інформація про категорію складності останнього, що є порушенням вимог законодавства щодо оформлення інформаційного стенду.

Щодо основних техніко-економічних показників, то суд зазначає наступне.

Як вбачається з декларації на початок виконання будівельних робіт № 288/1023 3.4 від 01.02.2016 року, основними техніко-економічними показниками об`єкта реконструкції є площа земельної ділянки, площа забудови, загальна площа, корисна площа, розрахункова площа, будівельний об`єм вище відм. 0,000, будівельний об`єм нижче відм. 0,000, поверховість, потреба енергоресурса, кількість номерів, висота поверху, кількість відвідувачів, кількість працюючих.

Суд, дослідивши фотофіксацію паспорта спірного об`єкту, дійшов висновку, що у ньому окрім площі та поверховості не вказано жодних інших техніко-економічних показників, що, в свою чергу, є порушенням оформлення інформаційного стенду.

Щодо не зазначення на стенді інформації про особу, яка здійснює авторський нагляд, суд зазначає наступне.

Як визначено ч. 4 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про початок виконання будівельних робіт замовникові для усунення виявлених недоліків, якщо у декларації не відображено інформації щодо замовника, назви чи адреси об`єкта будівництва, документа, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою (крім випадків, визначених частиною четвертою статті 34 цього Закону), містобудівних умов та обмежень (крім об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються), проектувальника, головного архітектора та/або головного інженера проекту, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації. Після усунення недоліків декларація розглядається органом державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, передбаченому для її реєстрації.

Тобто, інформація про осіб, які здійснюють авторський нагляд, є обов`язковою для відображення в декларації про початок виконання будівельних робіт.

У декларації на початок виконання будівельних робіт № 288/1023 3.4 від 01.02.2016 року відповідальною особою, що здійснює авторський нагляд зазначено інженера-проектувальника ОСОБА_4 .

Проте, у паспорті об`єкту відсутня інформація про осіб, які здійснюють авторський нагляд, що підтверджується фотофіксацією інформаційного стенду.

Натомість, ФОП ОСОБА_4 , а не фізична особа ОСОБА_4 , зазначений як особа, яка розробила проектну документацію.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач, не вказавши у паспорті об`єкту осіб, які здійснюють авторський нагляд, порушила вимоги щодо оформлення інформаційного стенду.

Пунктом 16 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Згідно п. 18 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Відповідно до п. 21 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акту.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акту та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

З тексту акту вбачається, що ОСОБА_5 (представник позивача) з актом ознайомився, але від підпису та отримання відмовився.

Цього ж дня УДАБІ у Черкаській області листом від 07.03.2017 року № 1023-44/177 «Про надання матеріалів перевірки» надіслало позивачу матеріали перевірки, у тому числі, акт.

Пунктом 22 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, передбачено, що постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення № 34 винесена УДАБІ у Черкаській області 20.03.2017 року та отримана ОСОБА_1 20.03.2017 року, що підтверджується її підписом про отримання на вказаній постанові.

Додатково копію постанови було надіслано поштою Зіві В.О. (представнику позивача за довіреністю), що вбачається із відмітки про відправку на цій постанові.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року № 244 «Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» визначено процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Згідно п. 6 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року № 244, штраф за правопорушення може бути накладено на суб`єкта містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

Днем виявлення правопорушення є день складення акта перевірки відповідного суб`єкта містобудування.

Так, правопорушення було виявлено 07.03.2017 року, а накладення штрафу відбулося 20.03.2017 року, тобто в межах шестимісячного строку з моменту виявлення правопорушення.

За правилами п. 16 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року № 244, справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Відповідно до п. 19 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року № 244, доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як приписано п. 22 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року № 244, за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов: 1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу); 2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи).

Відповідно до ч. 1 ст. 96 КУпАП, порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів чи споруд - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та оформлення постанови по справі про адміністративне правопорушення № 34 від 20.03.2017 відповідачем-2 досліджено фактичні обставини та дані, на підставі яких встановлено наявність вказаних правопорушень.

За таких обставин, позов ОСОБА_1 в частині скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 34 від 20.03.2017 року є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про скасування протоколу про адміністративне правопорушення № 37 від 07.03.2017 року суд зазначає наступне.

Як визначено у п. 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до п. 9 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року № 244, про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно п. 12 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року № 244, у протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності; місце вчинення і суть правопорушення; нормативно-правовий акт, нормативний документ (акт), вимоги якого порушено; положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення; прізвища, адреси свідків (у разі наявності); пояснення суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності; інші відомості, що мають значення для вирішення справи.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Враховуючи положення законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ураховуючи наведене, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Проте належний захист прав та інтересів особи можливий лише у разі існування спірних правовідносин, тобто в разі встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 року у справі № 2а/0470/6317/12 (провадження № К/9901/440/18).

Так, оскаржуваний протокол про адміністративне правопорушення № 37 від 07.03.2017 року - це письмовий документ, в якому зафіксовані певні обставини, що можуть бути в подальшому використані при прийнятті рішення уповноваженим органом (особою). Вони не мають обов`язкового характеру, а тому не є ні нормативно-правовими актами, ні актами індивідуальної дії.

Усі рішення суб`єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Ураховуючи викладене, протокол про адміністративне правопорушення, який просить скасувати позивач, не встановлює для позивача жодних прав та обов`язків.

Тобто, вищезазначений протокол про адміністративне правопорушення не покладає на позивача жодних обов`язків і не набуває статусу рішення в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, внаслідок чого не може бути оскаржений в адміністративному суді в порядку адміністративного судочинства.

Отже, відповідач-2, складаючи протокол про адміністративне правопорушення № 37 від 07.03.2017 року лише зафіксував дані, на підставі яких встановлюється факт наявності чи відсутності адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Ураховуючи викладене, позовна вимога щодо скасування протоколу про адміністративне правопорушення № 37 від 07.03.2017 року не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, тому відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі в цій частині позовних вимог.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем-1 подано до суду докази та зазначено обставин, які підтверджують наявність складу правопорушення та спростовують пояснення позивача, які б дозволили вказати на недостовірність обставин викладених в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, а відтак сумніви з приводу наявності вини позивача відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Частинами 1 та 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 року (справа № 802/2236/17-а).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням того, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, судовий збір не підлягає відшкодуванню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 34, 36, 39, 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. п. 2, 5, 6, 16, 17, 18, 21, 22 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, п. 6 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466, п. п. 6, 9, 12, 16, 19, 22 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року № 244; керуючись ст. ст. 2, 6, 77, 90, 159, 268-272, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Постанову № 34 по справі про адміністративне правопорушення від 20.03.2017 року, винесену Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області, залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області про визнання протиправними та скасування постанови та протоколу - без задоволення.

Провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області про визнання протиправним та скасування протоколу - закрити.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач-1: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, адреса: бульв. Лесі Українки, 26, поверх 5, м. Київ, 01133; ЄДРПОУ 37471912.

Відповідач-2: Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області, адреса: вул. Небесної Сотні, 31/1, м. Черкаси, 18002.

Апеляційні скарги на судове рішення можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення учасниками справи до Шостого апеляційного адміністративного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України в редакції від 15.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 11.03.2019 року.

Суддя І.В. Григоренко