Решение № 111436677, 09.06.2023, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/974/23

Провадження № 2/466/1026/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2023 року Шевченківський районний суд м.Львова у складі :

головуючої судді Луців-Шумської Н.Л.

учасники провадження

секретар Попенко І.І.

представник позивача ОСОБА_1

представник відповідача Боровець А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) до Міністерства юстиції України (м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13) про визнання протиправним та скасування наказу,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися в суд з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування п.2 і п.3 наказу Міністерства юстиції України від 15.12.2022 року за №5651/5 «Про задоволення скарги».

В обгрунтування своїх вимог зазначають, що 17 січня 2023 року з офіційного сайту Міністерства юстиції України їм стало відомо, що 21.10.2021 року за адресою: АДРЕСА_3 , в Офісі протидії рейдерству відбулося засідання центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, а саме: розгляд скарги Львівської міської ради від 05.08.2021 № 2901вих69781, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.08.2021 за № СК-694-21 відносно об`єкта нерухомого майна: незавершене будівництво, будівлі готельного комплексу з банкетним залом готовністю 95%, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 .

Суб`єкт оскарження: державний реєстратор Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівська області Павлишин Назар-Павло Андрійович.

Заінтересованими сторонами зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

На офіційному сайті відповідача інформації про результати розгляду скарги не було.

Також, на офіційному сайті Міністерства юстиції було розміщено оголошення про те, що 06.09.2022 року відбудеться засідання центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, на якому будуть розглянуті скарги, а саме скарга Львівської міської ради від 05.08.2021 № 2901-вих-69781, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.08.2021 за № СК-694-21, яка повернена для повторного розгляду дорученням Мін`юсту від 07.06.2022 № 179/1/48-22 відносно об`єкта нерухомого майна: незавершене будівництво, будівлі готельного комплексу з банкетним залом готовністю 95% за адресою: АДРЕСА_4 .

Суб`єкт оскарження: державний реєстратор Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівська області Павлишин Назар-Павло Андрійович.

Заінтересованими сторонами зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

В самому оголошенні від 19.08.2022 (про засідання 06.09.2022) зазначено, що під час дії воєнного стану суб`єкт оскарження, інші заінтересовані особи мають право заявити клопотання про надсилання їм матеріалів скарги в електронній формі на адресу електронної пошти. Скаржник, суб`єкт оскарження, інші заінтересовані особи мають право подавати письмові пояснення по суті скарги. Клопотання, пояснення можуть бути надіслані на адресу електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1

Однак, позивачів, а також суб`єкта оскарження - приватного нотаріуса Майхер О.Л. не було повідомлено в жодний належний спосіб про місце, час та дату розгляду скарги, як наслідок, позивачі були позбавлені можливості та свого законного права на подання письмових пояснень по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов`язково приймаються колегією до розгляду, тим більше в умовах воєнного стану.

За результатами розгляду скарги було прийнято рішення та видано наказ Міністерства юстиції України від 15.12.2022 №5651/5, яким скаргу Львівської міської ради від 05.08.2021 № 2901-вих-69781 задоволено, скасовано рішення від 29.04.2021 № 57941676, прийняте державним реєстратором Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівська області Павлишиним Назаром-Павлом Андрійовичем, в частині внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності від 29.04.2021 № 41769002 та рішення від 10.06.2021 №№ 58683079, 58683336, від 25.06.2021 № 58965473, прийняті приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Майхер Оленою Любомирівною.

Позивачі вважають, що оскаржувані ними пункти наказу є неправомірними, суперечать положенням чинного законодавства, оскільки ними скасовані законні рішення державного реєстратора та приватного нотаріуса, чим порушені майнові права позивачів.

Також, наказ не відповідає ознакам обґрунтованості, добросовісності та пропорційності.

Окрім цього, оскаржуваний наказ відповідача не є належним чином мотивованими, як того вимагає ч. 6 ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, він не містить посилання на правові підстави для скасування рішень реєстратора, обґрунтування порушень прав скаржника. Покликання в оскаржуваному наказі на Висновок колегії МЮ України від 06.09.2022 вважають неналежною мотивацією прийнятого наказу.

У позові також звертають увагу на порушення строків подання та розгляду скарги.

Колегія МЮ України повторно розглянувши скаргу Львівської міської ради від 05.08.2021 № 2901-вих-69781, при наданні Висновку від 06.09.2022 вийшла за межі скарги та за межі своїх повноважень, перейнявши на себе повноваження суду, визнавши правочини недійсними, тобто вирішила спір про право, що позивачі вважають неприпустимим.

Зазначають про те, що правомірність набуття права власності на майно презюмується. Факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню в судовому порядку.

Ухвалою від 08.02.2023р. відкрито загальне провадження у справі.

23.02.2023р. представник МЮ України подав відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість.

Зазначив, що відносини у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (зі змінами) та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015. У ст.37 Закону № 1952-IV (в редакції, чинній на момент подання скарги) передбачено можливість оскарження рішення, дії або бездіяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

У відзиві вказує на те, порушення процедури розгляду скарги може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення. Відсутність заінтересованих осіб під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду. А розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту є належним повідомленням заінтересованих осіб про час та місце розгляду скарги, а спосіб повідомлення засобами електронної пошти є додатковим, за умови, що адреса електронної пошти відома Мін`юсту.

Представник звертає увагу, що 19.08.2022 Відповідачем своєчасно, за більш ніж 15 днів до дня засідання колегії, на сайті Мінюсту розміщено оголошення про засідання Колегії 06.09.2022, в якому зазначено про процедуру розгляду скарги під час дії воєнного стану та можливість подання письмових пояснень по суті скарги, що підтверджується листом ДП НАІС № 2516/14.2-11 від 22.08.2022.

Позивачі у позовній заяві не зазначають, як неподання письмових пояснень заінтересованих осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 вплинуло на оцінку законності реєстраційних дій державного реєстратора ОСОБА_4 .

Крім того, на момент розгляду скарги Колегією (06.09.2022) та прийняття 15.12.2022 рішення за результатом розгляду скарги набрав 26.07.2022 чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству» від 12.05.2022 №2255-ІХ, відповідно до якого статтю 37 Закону № 1952-ІУ викладено в новій редакції, яка не містить обов`язку Мін`юсту відмовляти у задоволенні скарги, якщо на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується.

Перевищення строків розгляду скарги Львівської міської ради зумовлене значним навантаженням та великою кількістю скарг, які перебувають на розгляді в Міністерстві юстиції України, а також від обставин, що об`єктивно не залежали від Відповідача.

В ході перевірки скарги Колегією встановлено, що оскаржуване рішення не відповідає законодавству у сфері державної реєстрації, оскільки його прийнято за наявності підстав для зупинення розгляду заяви та відмови у державній реєстрації, а відповідна державна реєстрація проведена без всіх необхідних для такої державної реєстрації документів. Також Колегією встановлено, що оскаржувана реєстраційна дія була проведена за наявності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, оскільки оскаржуваним рішенням було зареєстровано право власності на об`єкт незавершеного будівництва (будівлі готельного комплексу з банкетним залом) загальною площею 2274 кв. м та на житловий будинок загальною площею 132,8 кв. м, тоді як до поділу загальна площа житлових будинків складала 596,6 кв. м.

Колегія дійшла правомірного висновку, що оскаржуване рішення державного реєстратора підлягає скасуванню в частині внесення до Державного реєстру прав запису про право власності від 29.04.2021 № 41769002, оскільки воно прийняте державним реєстратором ОСОБА_4 з грубими порушеннями вимог пункту 2 частини третьої статті 10, пункту 5 частини першої статті 18, статті 23, пункту 4 частини першої статті 24, частини другої статті 24* частини першої статті 27 і Закону № 1952-ІУ, а також пунктів 14, 54 Порядку № 1127.

Колегією також встановлено, що за наслідком прийняття оскаржуваного рішення надалі на підставі рішень від 10.06.2021 № 58683079, № 58683336, а також рішення від № 58965473 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Майхер О.Л. було проведено державну реєстрацію іпотеки та заборони щодо об`єкта незавершеного будівництва, де іпотекодавцем є ОСОБА_2 , а іпотекодержателем - ОСОБА_3 , а також державну реєстрацію переходу права власності на вказаний об`єкт від ОСОБА_2 до ОСОБА_3 .

Отже, рішення приватного нотаріуса Майхер О.Л. за рішенням Колегії також підлягали скасуванню, оскільки прийняті після оскаржуваного рішення, прийняття якого суперечило нормам законодавства. Таким чином, у зв`язку із скасуванням оскаржуваного рішення, відповідно до якого було проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 з порушенням норм законодавства, позбавляло її права на розпорядження вказаним майном на підставі договору іпотеки, на підставі якого приватним нотаріусом Майхер О.Л. проведено процедуру державної реєстрації прав. Отже, рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Майхер О.Л. підлягали скасуванню як похідні, такі, що випливають з факту скасування оскаржуваного рішення. Міністерство юстиції України, скасовуючи рішення приватного нотаріуса Майхер О. Л. не виходило за межі скарги, оскільки Міністерством прийнято таке рішення у відповідності до підпункту 5 пункту 9 Порядку № 1128.

У відповіді на відзив від 07.03.2023р. представник позивачів звертає увагу на те, що згідно Висновку Центральної колегії МЮ України від 21.10.2021 центральна колегія МЮ Уераїни рекомендувала відмовити у задоволенні скарги Львівської міської ради від 05.08.2021 №2901-вих-69781 у зв`язку з тим, що скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки скаржником не підтверджено факт порушення своїх прав у результаті прийняття оскаржуваного рішення.

З долучених до відзиву на позовну заяву копій документів вбачається, що після відмови у задоволенні скарги, більше як через сім місяців Міністром юстиції України видається доручення від 07.06.2022 №179/1/48-22 щодо повернення скарги Львівської міської ради від 05.08.2021 №2901-вих-69781 для організації повторного розгляду без зазначення мотивів такого повторного розгляду. При цьому Львівська міська рада не надавала додаткових пояснень та обґрунтувань порушення своїх прав, як і не надавала клопотання щодо скасування реєстраційних дій, які були вчинені приватним нотаріусом Майхер О.Л.

Не дотримавшись визначеної Порядком №1128 процедури, тобто допустивши процедурні порушення в частині неповідомлення зацікавлених осіб та суб`єктів оскарження, відповідач фактично позбавив ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , державного реєстратора та приватного нотаріуса можливості надати письмові заперечення та пояснення з приводу обставин, викладених у скарзі ЛМР, навіть в умовах введення воєнного стану.

У відповіді на відзив представник позивача не погоджується з мотивами відзиву щодо дотримання Львівською міською радою двохмісячного строку звернення зі скаргою.

Ухвалою від 07.03.2023р. завершено підготовче засідання і призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, покликаючись на обставини та доводи, вказані у позові і відповіді на відзив. Просила позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_5 позовних вимог не визнала, надавши заперечення, аналогічні вказаним у відзиві на позов.

Заслухавши вступне слово представників сторін, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких мотивів.

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ч.ч.5,6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

За загальними положеннями ЦПК України обов`язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Встановлено, що державним реєстратором Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівська області Павлишиним Назаром-Павлом Андрійовичем 29.04.2021р. прийнято рішення № 57941676 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і зареєстровано право власності ОСОБА_2 на незавершене будівництво, будівлі готельного комплексу з банкетним залом, готовністю 95%, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 2274кв.м, за адресою АДРЕСА_4 . Номер запису про право власності № 41769002 від 29.04.2021.

Приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Майхер Оленою Любомирівною 10.06.2021р. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 58683079 і № 58683336 про накладення обтяження та заборони на незавершене будівництво, будівлі готельного комплексу з банкетним залом, готовністю 95%, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 2274кв.м, за адресою АДРЕСА_4 на підставі договору іпотеки, зареєстрованого приватним нотаріусом Майхер О.Л. 10.06.2021р. за №1945. Іпотекодержатель ОСОБА_3 , іпотекодавець ОСОБА_2 .

Також приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Майхер Оленою Любомирівною 25.06.2021р. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 58965473 про реєстрацію права власності ОСОБА_3 на незавершене будівництво, будівлі готельного комплексу з банкетним залом, готовністю 95%, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 2274кв.м, за адресою АДРЕСА_4 на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, зареєстрованого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Майхер О.Л. 25.06.2021р. за №2163.

06.08.2021р. до Міністерства юстиції України надійшла скарга Львівської міської ради від 05.08.2021 № 2901-вих-69781, зареєстрована за № СК-694-21, на рішення від 29.04.2021 № 57941676, прийняте державним реєстратором Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Павлишиним Назаром-Павлом Андрійовичем, яким проведено державну реєстрацію права власності, зокрема, на об`єкт незавершеного будівництва за ОСОБА_2 у зв`язку із поділом житлових будинків.

Розгляд скарги центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції був призначений на 21.10.2021р. Оголошення про таке засідання було розмішено на офіційному сайті Міністерства юстиції України 18.10.2021р.

Повідомлення про розгляд скарги було скеровано Львівській міській раді 18.10.2021р. на електронну пошту. Складено акт про неможливість повідомлення суб`єкта оскарження державного реєстратора Павлишина Н.-П.А.

Висновком центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 21.10.2021р. рекомендовано відмовити у задоволенні скарги Львівської міської ради від 05.08.2021 № 2901-вих-69781 у зв`язку з тим, що скарга оформлена без додержання вимог, визначених ч.5 ст.37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, оскільки скаржником не підтверджено факт порушення своїх прав у результаті прийняття оскаржуваного рішення.

За дорученням МЮ України від 07.06.2021р. вказана скарга передана для повторного розгляду до Центральної Колегії МЮ України.

19.08.2022р. на офіційному сайті МЮ України опубліковано оголошення про засідання Центральної Колегії МЮ України 06.09.2022р. Того ж дня Львівська міська рада електронною поштою була повідомлена про розгляд Центральною Колегією на засіданні 06.09.2022р. скарги Львівської міської ради від 05.08.2021 № 2901-вих-69781.

В оголошенні про розгляд скарги зазначені суб`єкт оскарження державний реєстратор Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Павлишин Н.-П.А., заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

В оголошенні від 19.08.2022 йдеться, що відповідно до пункту 10 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (зі змінами), розгляд скарг у сфері державної реєстрації під час дії воєнного стану проводиться без участі скаржника, суб`єкта оскарження, інших заінтересованих осіб. Також зазначено про право суб`єкта оскарження, інших заінтересованих осіб подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов`язково приймаються Колегією до розгляду.

Проте, жодних даних щодо повідомлення цих осіб про час та місце розгляду скарги, як і їх повідомлення про зміст скарги немає.

Позивачі у зв`язку із неповідомленням їх про розгляд скарги Львівської міської ради ні 21.10.2021р., ні 06.09.2022р. були позбавлені можливості реалізувати своє законне право на подання письмових пояснень по суті скарги, які обов`язково приймаються Колегією до розгляду.

Висновком центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 06.09.2022 року рекомендовано задовольнити скаргу Львівської міської ради.

На підставі цього Висновку 15.12.2022р. Міністром юстиції України видано наказ №5651/5 «Про задоволення скарги», яким

1. Скаргу Львівської міської ради від 05.08.2021 № 2901-вих-69781 задовольнити.

2. Скасувати рішення від 29.04.2021 № 57941676, прийняте державним реєстратором Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівська області Павлишиним Назаром-Павлом Андрійовичем, в частині внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності від 29.04.2021 № 41769002.

3. Скасувати рішення від 10.06.2021 №№ 58683079, 58683336, від 25.06.2021 № 58965473, прийняті приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Майхер Оленою Любомирівною.

4. Анулювати доступ державному реєстратору Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_4 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

5. Виконання пунктів 2, 3 наказу покласти на Офіс протидії рейдерству.

6. Виконання пункту 4 наказу покласти на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».

Копія наказу супровідним листом від 16.12.2022р. скерована Львівській міській раді.

Відомості про скерування копії висновку та наказу державному реєстратору ОСОБА_4 , приватному нотаріусу Майхер О., заінтересованим особам ОСОБА_2 ОСОБА_3 відсутні.

При вирішенні спору суд керується нормами Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 ( в редакції на час прийняття оскаржуваних наказів), іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також дії, пов`язані з автоматичною державною реєстрацією прав, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України або до суду. Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до суду.

За п.1 ч.2 цієї статті Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

Частиною 6 статті 37 цього Закону визначено, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень, яке не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу:

про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав);

про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав);

про залишення скарги без розгляду по суті.

Розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами згідно Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128.

Пунктом 9 Порядку встановлено, що під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує: 1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту; 2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах; 3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації; 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню

Пунктом 10 Порядку встановлено, що для забезпечення можливості участі у колегіальному розгляді скарги у сфері державної реєстрації скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів (далі - заінтересовані особи), або надання зазначеними особами письмових пояснень по суті скарги Мін`юст чи відповідний територіальний орган не пізніше ніж за два дні, а під час воєнного стану - за 15 днів до дня засідання колегії забезпечує оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті інформації про дату, час і місце такого засідання, а під час воєнного стану - про дату засідання, та додатково повідомляє зазначену інформацію заінтересованим особам засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Не дивлячись на те, що в оголошеннях про проведення засідання Центральної Колегії 21.10.2021 та 06.09.2022 заінтересованими особами визначено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зазначених осіб не було повідомлено у визначений Порядком спосіб про час, місце засідання колегії з розгляду скарги Львівської міської ради.

Також, не зважаючи на те, що п. 3 оскаржуваного наказу скасовано рішення від 10.06.2021 №№ 58683079, 58683336, від 25.06.2021 № 58965473, прийняті приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Майхер О.Л., останню в оголошеннях про проведення засідання 21.10.2021 та 06.09.2022 не зазначено суб`єктом оскарження. Окрім цього, приватного нотаріуса Майхер О.Л. не повідомлено жодним чином про час, місце засідання Колегії з розгляду скарги Львівської міської ради. Хоча електронну пошту приватного нотаріуса можливо було встановити з офіційних джерел.

У заперечення позовних вимог відповідач вказує на те, що розміщення оголошення про розгляд скарги на офіційному веб-сайті Мін`юсту є належним повідомленням осіб, запрошених до розгляду скарги по суті, а повідомлення засобами електронної пошти є додатковими, за умови що така адреса відома Мінюсту. Тому, на думку відповідача, відсутні підстави для скасування оскаржуваних наказів з мотивів неповідомлення заінтересованих осіб про засідання Колегії.

З таким твердженням відповідача суд не погоджуються.

Верховним Судом неодноразово висловлювалася правова позиція щодо відсутності обов`язку особи здійснювати моніторинг сайту Міністерства юстиції України щодо розміщення на ньому інформації (постанова від 14 листопада 2018 року у справі №814/2229/17, від 17 липня 2019 року у справі №420/5711/18, від 8 серпня 2019 року у справі №813/2632/18, від 12 грудня 2019 року у справі №540/15/19, від 30 квітня 2020 року у справі № 820/5458/17, від 8 липня 2021 року у справі № 640/25601/19).

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово наголошує, що критерій щодо ухвалення адміністративного акта з урахуванням права особи на участь у процесі його прийняття випливає з принципу гласності прийняття рішень. Відповідний державний орган зобов`язаний застосовувати цей критерій у процесі прийняття рішення, особливо якщо воно матиме несприятливі наслідки для особи. Особа, щодо якої приймається рішення, має право бути вислуханою, наводити доводи та докази на їх підтвердження.

Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 520/7596/19 зазначав, що участь позивача на засіданні комісії спрямована на забезпечення права особи почути інформацію, яка розглядається стосовно нього і впливає на результати прийнятого рішення, та висловити свої аргументи. Особа, щодо якої приймається рішення, має право бути вислуханою, наводити доводи та докази на підтвердження своїх аргументів.

Також Верховний Суд у постанові від 28 березня 2018 року у справі №826/19452/16 висловив думку, відповідно до якої посилання на те, що наявність формальних порушень процедурного характеру не може бути підставою для скасування спірного наказу, є необгрунтованими, оскільки важливість дотримання і неухильного виконання процедури розгляду скарги безпосередньо пов`язана із забезпеченням права суб`єкта особи, інтересів якої вона стосується, на захист, зокрема надання нею відповідних пояснень з приводу правовідносин, що виникли. Тому, невиконання суб`єктом влади вимог законодавства в цій частині зводить нанівець законність всієї процедури розгляду скарги та, як наслідок, прийнятого за її результатами рішення.

У Постанові КГС ВС від 13 січня 2022 року колегія суддів у справі № 910/3599/20, де відповідачем було Міністерство юстиції України, наголосила на тому, що обов`язковість запрошення скаржника та/або його представника (за умови, якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі або встановлених відповідно до відомостей реєстрів, свідчить про істотність вимоги про запрошення зазначених осіб для розгляду скарги по суті.

Таке запрошення має на меті не лише поінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість узяти участь у засіданні для того, щоб їхні пояснення було прийнято й ураховано.

Колегія суддів КГС ВС також наголосила на тому, що неповідомлення скаржника та/або його представника (за умови, якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням.

Зміст п.10 Порядку розгляду скарг не визначає вимог щодо змісту повідомлення. Водночас КГС ВС зазначив, що з огляду на мету такого повідомлення воно повинно містити інформацію щонайменше про скаржника, суб`єкта оскарження (державного реєстратора, дії якого оскаржуються), суть скарги, час та місце розгляду скарги. Зміст повідомлення повинен бути достатнім для того, щоб зацікавлені особи (зокрема, державний реєстратор) могли зрозуміти суть цієї скарги і те, що вона пов`язана з реєстраційними діями, які їх стосуються.

Та обставина, що повідомлення про час і місце розгляду скарги шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті Мін`юсту є належним повідомленням позивача, не свідчить про нівелювання обов`язку суб`єкта розгляду скарги надати заінтересованим особам копії скарги, що має на меті забезпечити обізнаність осіб, чиї інтереси зачіпаються, про її подання, зміст та розгляд.

Якщо скаржника, суб`єкта, дії якого оскаржуються, або інших заінтересованих осіб не повідомлено про час та місце розгляду скарги чи їм не надіслано скарги, комісія не має законних підстав розглядати скаргу по суті.

Резолюцією (77) 31 Про захист особи відносно актів адміністративних органів, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 28 вересня 1977 року, було визначено п`ять основних принципів, у тому числі серед них й право бути вислуханим. Право бути вислуханим є одним із фундаментальних принципів справедливої процедури й означає забезпечення особі можливості надавати адміністративному органу факти й аргументи у справі. Право бути вислуханим має бути забезпечене насамперед у справах, де передбачається прийняття «несприятливих» адміністративних актів, тобто таких, які негативно впливають на права, свободи та законні інтереси відповідної особи.

Запровадження в Україні воєнного стану слугувало підставою для внесення змін до Порядку розгляду скарг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128, зокрема, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації під час дії воєнного стану проводиться без участі заінтересованих осіб (п.10).

Проте, зазначеним Порядком Мінюст не звільнений від обов`язку про надходження та розгляд скарги повідомити суб`єкта оскарження та всіх заінтересованих осіб з метою реалізації ними права на участь у розгляді скарги шляхом скерування до Мінюсту письмових пояснень на предмет скарги.

Таке право їх закріплено у п.12 Порядку, за яким матеріали скарги у сфері державної реєстрації надаються заінтересованим особам за їх клопотанням для ознайомлення та/або фотографування. Якщо таке клопотання заявлено під час засідання колегії (крім випадку проведення засідання під час воєнного стану), колегія відкладає розгляд скарги на строк, необхідний для ознайомлення з відповідними матеріалами, але не більш як на одну годину.

Під час воєнного стану заінтересована особа має право заявити клопотання про надіслання їй матеріалів скарги в електронній формі на адресу електронної пошти. Мін`юст чи відповідний територіальний орган забезпечує надіслання таких матеріалів протягом трьох робочих днів після отримання клопотання.

Заінтересовані особи мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов`язково приймаються колегією до розгляду.

Заінтересована особа, яка повідомляє про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того самого предмета, з тих самих підстав, про які зазначено у відповідній скарзі, такі особи подають колегії засвідчену копію відповідного судового рішення.

Отже, не інформуючи про розгляд скарги заінтересованих осіб, Міністерство юстиції позбавляє їх гарантованого права на ознайомлення з матеріалами скарги /отримання матеріалів скарги в електронній формі, висловлення у письмовій формі своїх пояснень чи спростувань щодо вказаних у скарзі обставин, які безпосередньо стосуються їх прав та інтересів.

Порушення цього фундаментального принципу справедливої процедури, свідчить про незаконність всієї процедури розгляду скарги Львівської міської ради, має собою наслідок протиправність прийнятого Центральною Колегією Міністерства юстиції України висновку і ухваленого на його підставі Міністерством юстиції України наказу в частині, що стосується прав та обов`язків заінтересованих осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Порушення Міністерством юстиції України Порядку № 1128 в частині повідомлення заінтересованих осіб про час та дату розгляду скарги, забезпечення можливістю реалізації права на ознайомлення з матеріалами скарги, отримання їх копій і на надання своїх письмових пояснень є самостійною достатньою та необхідною підставою для скасування наказу без перевірки його по суті, що відповідає позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 19 червня 2019 року у справі № 826/14385/16. Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 18 квітня 2019 року у справі № 826/9791/17, від 26 квітня 2019 року у справі № 821/669/17.

За ч.3 ст.37 ЗУ „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не пізніше одного року з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності.

Сплив цього строку є підставою залишення скарги без розгляду.

Позивачі на обґрунтування своїх позовних вимог вказують і на недотримання скаржником строку звернення зі скаргою. Зазначають, що Львівська міська рада довідалася про можливе порушення своїх прав з листа Інспекції ДАБК у м.Львові від 01.06.2021р., не 05.06.2021р., як вказує відповідач, а 01.06.2021р. Отже строк подання скарги сплив 01.08.2021р., хоча скарга подана 05.08.2021р. Щодо даної обставини, суд зважає на відсутність даних про отримання Львівською міською радою листа Інспекції ДАБК у м.Львові саме 01.06.2021р. Дотримання строку звернення зі скаргою було предметом перевірки Міністерства юстиції. Допустивши скаргу до розгляду, Міністерство юстиції України визнало скаргу оформленою належним чином і поданою у встановлений строк.

Позивачі у позові покликаються також на недотримання Міністерством юстиції України строку розгляду скарги (п.5 ст.37 ЗУ „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень), відсутність мотивації прийнятого рішення. Проте, ці обставини не можуть бути вирішальними при прийнятті рішення у справі.

В наказі від 15.12.2022 року за №5651/5 «Про задоволення скарги» підставою його прийняття заначений висновок центральної Ктолегії Міністерства юстиції України від 06.09.2022р., що свідчить про прогодження міністерства з мотивацією цього висновку.

Частиною 7 статті 37 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що у разі задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав або підтвердження факту використання ідентифікаторів доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав іншими особами Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають рішення про:

1) скасування рішення державного реєстратора, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України;

Ця норма була предметом розгляду Конституційного Суд України.

Рішенням від 16 листопада 2022 року у справі № 3-270/2019(6302/19) № 9-р(II)/2022 Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), припис пункту 1 частини сьомої статті 37 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 1 липня 2004 року № 1952-IV в редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству від 12 травня 2022 року № 2255-IX, а саме „скасування рішення державного реєстратора. Цей припис втрачає чинність через шість місяців з дня ухвалення цього Рішення.

Визнаючи вказаний припис неконституційним, Конституційний Суд України зазначив, що скасування Міністерством юстиції України рішення про державну реєстрацію права власності Товариства є втручанням у його право власності, оскільки в разі відсутності відповідного запису в Державному реєстрі прав Товариство не може вільно та на власний розсуд розпоряджатися своєю власністю. Крім того, ухвалення Міністерством юстиції України такого рішення припиняє офіційне визнання і підтвердження державою наявності в Товариства права власності на нерухоме майно та юридичного факту набуття цього права, унаслідок чого сама наявність у Товариства права власності є сумнівною.

Держава, втручаючись у право власності Товариства, має враховувати потребу забезпечення під час такого втручання „справедливого балансу в захисті зазначеного публічного інтересу та захисті права власності як одного з фундаментальних прав та зобов`язана досягти домірності в застосуванні юридичних засобів, за допомогою яких власника для задоволення певного публічного інтересу або позбавляють, або обмежують у здійсненні належного йому права власності.

Хоча на час прийняття оскаржуваного наказу Міністерства Юстиції України від 15.12.2022р. приписи п.1 ч.7 ст. 37 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень були чинними, недотримання Міністерством юстиції України Порядку розгляду скарг №1128 при розгляді скарги Львівської міської ради Львівської міської ради від 05.08.2021 № 2901-вих-69781, порушення прав та інтересів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , як власників нерухомого майна, суд визнає такими, що безумовно слугують підставою для скасування наказу Міністерства юстиції України від 15.12.2022 року за №5651/5 «Про задоволення скарги» в частині п.2 та п.3.

Оцінюючи зідрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позову на відповідача покладається відшкодування позивачу понесених ним судових витрат, які становлять суму сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 5,10,12,13,76,81,141,259,263,264,265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу Міністерства юстиції України від 15.12.2022 року за №5651/5 «Про задоволення скарги».

Визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу Міністерства юстиції України від 15.12.2022 року за №5651/5 «Про задоволення скарги».

Стягнути з Міністерства юстиції України (м.Київ, вул.Городецького,13, РНОКПП 00015622) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 2147,20грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 09.06.2023 року.

Суддя Н. Л. Луців-Шумська