Решение № 111405264, 30.05.2023, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 30.05.2023Справа № 643/1234/22 Провадження № 2/554/4357/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2023 року Октябрський районний суд м.Полтави

в складі головуючого судді Чуванової А.М.,

за участю секретаря Проскурня Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2022 року позивач КП «Харківські теплові мережі» звернувся до Московського районного суду м.Харкова з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 103245,29 грн., 3% річних в сумі 1835,41 грн., інфляційні втрати в сумі 4417,10 грн., та судовий збір в сумі 2481 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» надає послуги теплопостачання, згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005року №630,що регулюютьвідносини міжсуб`єктомгосподарювання,предметом діяльностіякого єнадання житлово-комунальнихпослуг (виконавець),і фізичноюта юридичноюособою (споживач),яка отримуєабо маєнамір отримуватипослуги зцентралізованого опаленнята постачаннягарячої води,в томучислі заадресою: АДРЕСА_1 ,де проживаєвідповідач.Внаслідок неповноїта несвоєчасноїоплати зазначенихпослуг відповідачемстаном на01.01.2022року виниклазаборгованість урозмірі 103245,29гривень,що утвориласьза періодз 01.03.2011року по31.12.2021року,3%річних урозмірі 1835,41гривень,інфляційні втратиу розмірі4417,10гривень.

Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 01.02.2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до розпорядження Верховного Суду від 08.03.2022 року №2/0/9/-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», змінено територіальну підсудність Московськогорайонного суду м.Харкова на Октябрський районний суд м.Полтави.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим по справі визначено суддю Чуванову А.М.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 18.08.2022 року прийнято до провадження позовну заяву та вирішено розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

Заочним рішенням Октиябрського районного суду м.Полтави від 06.10.2022 року позов КП «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Харківські теплові мережі» суму заборгованості за послуги теплопостачання з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в розмірі 109497,80 гривень та повернення судового збору в сумі 2481 гривень.

Відповідач ОСОБА_1 15.02.2023 року подала до суду заяву, в якій просила скасувати зазначене заочне рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог КП «Харківські теплові мережі» до неї. Зазначила, що належного повідомлення про розгляд справи вона не отримувала. Крім того, вказує, що вона не є належним відповідачем по справі. В позові КП «Харківські теплові мережі» зазначив, що заборгованість у відповідача утворилась за період з 01.03.2011 року по 31.12.2021 року. Однак, ОСОБА_1 на 01.03.2011 року було 15 років (неповнолітня особа), вона ніколи не була власником даної квартири, відтак є неналежним відповідачем.

Дану квартиру у 2010 році бабуся подарувала батькові відповідача ОСОБА_2 . Проте, як виявилось, згідно копій свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.10.2019 року ОСОБА_3 отримав 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_4 (брат батька) отримав 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 . Дізнавшись про це, батько відповідача ОСОБА_2 звернувся до Московського районного суду м.Харкова з позовом про скасування свідоцтва про спадщину (справа № 643/20091/19). В рамках розгляду даного позову було накладено арешт на квартиру. Рішення по даній справі на сьогоднішній час ще не винесено. Таким чином, з 25.10.2019 року власниками (належними відповідачами) є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.50-53).

Ухвалою суду від 27.02.2023 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволено. Скасовано заочне рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 06.10.2022 року та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом (повідомленням) сторін.

Відповідачем надано до суду відзив, в якому просить про відмову в задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених у заяві про перегляд заочного рішення.

Представник позивача КП «Харківські теплові мережі» до суду не з`явився, в матеріалах справи наявна заява позивача про розгляд справи у відсутність представника позивача.

Відповідач та її представник до суду повторно не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином. Суд вважає можливим, у відповідності до ст.ст.211,223 ЦПК України, розглянути справу у відсутність сторони позивача та відповідача, на підставі наявних у справі даних і доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що КП «Харківські теплові мережі» надаються послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, за адресою: АДРЕСА_1 .

Як зазначаєпозивач,у відповідачана 01.01.2022року виниклазаборгованість урозмірі 103245,29гривень,що утвориласьза періодз 01.03.2011року по31.12.2021року,3%річних урозмірі 1835,41гривень,інфляційні втратиу розмірі4417,10гривень.

Відповідач наголошує на тому, що на період виникнення заборгованості вона була неповнолітньою, їй було 15 років, та в квартирі з 2010 року був власник за договором дарування її батько ОСОБА_2 , а згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.10.2019 року ОСОБА_3 отримав 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_4 отримав 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , тому вона не може бути належним відповідачем по цій справі.

Суд вважає доводи відповідача слушними, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1ст. 509 ЦК України,зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1ст. 526 ЦК України,зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно дост. 5 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»,постачання теплової енергії входить до переліку житлово-комунальних послуг.

Відповідно дост. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»,споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно дост. 322 ЦК України,власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно дост. 541 ЦК України,солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 не є власником житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно наданого відповідачем договору дарування від 24.06.2010 року, ОСОБА_5 передала, а ОСОБА_2 прийняв у власність (в дар) належну ОСОБА_5 трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 (а.с.60). Крім того, як зазначає відповідач, та з`ясувалось пізніше, з 25.10.2019 року власниками вказаної квартири є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Також, судом встановлено, що на час виникнення заборгованості (01.03.2011 року) за вказаною адресою відповідач ОСОБА_1 була неповнолітньою особою.

За положеннями ч.ч. 1-4ст. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.ч. 1-3ст. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів надання послуг з виробництва і постачання теплової енергії відповідачеві протягом заявленого в позові періоду. Таким чином, заборгованість за послуги з постачання теплової енергії не підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 , оскільки позивач, посилаючись на те, що відповідач проживає за вказаною в позовній заяві адресою, за якою позивачем здійснюється постачання теплової енергії відповідачу як споживачу, не зазначає про жодні докази того, що відповідач дійсно проживає за цією адресою або проживала в період, протягом якого виникла заборгованість, оскільки згідно матеріалів справи відповідач не є власником житла, була неповнолітньою на час виникнення заборгованості, та встановлене місце проживання відповідача на теперішній час: АДРЕСА_3 .

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,141,223,259,263-265,268 ЦПК України, ст. 526 ЦК України,Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання.

Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1ст. 354 ЦПК Українипротягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцяти денний строк з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358цього Кодексу.

Учасники справи:

позивач:Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», місцезнаходження: 61037, м.Харків, вул.Мефодіївська,11, код ЄДРПОУ: 31557119;

відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Суддя А.М.Чуванова