Решение № 111398749, 24.05.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.05.2023Справа № 910/4777/21

За позовомОСОБА_1 до 1.Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» 2. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державна корпорація розвитку «ВЕБ.РФ»третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осібпростягнення 37344224,00 грн збитків у вигляді упущеної вигоди

Суддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Негеля Ю.М.

Представники учасників справи:

від позивача ОСОБА_2 від відповідача-1ОСОБА_3 від відповідача-2не з`явилисявід третьої особи-1не з`явилисявід третьої особи-2не з`явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про стягнення 37344224,00 грн збитків у вигляді упущеної вигоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що через невиконання відповідачем своїх обов`язків, визначених ч.2 ст.65-3 Закону України «Про акціонерні товариства», ОСОБА_1 були заподіяні збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 37344224,00 грн внаслідок втрати можливості продажу належних їй простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» у кількості 3964355 шт. власнику домінуючого пакету акцій Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» - Державній корпорації «Банк розвитку і зовнішньоекономічної діяльності (ВЕБ.РФ)».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 на підставі ст.174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху.

Позивачем у строк, встановлений судом, усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/4777/21, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 19.05.2021.

05.05.2021 від Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» надійшов відзив на позов.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2021 відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

18.05.2021 від Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» надійшла заява про залучення до участі у справі Державної корпорації розвитку «ВЕБ.РФ» третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

У підготовчому засіданні 19.05.2023 судом встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив (а саме до 31.05.2021) та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 10.06.2021.

28.05.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив.

04.06.2021 від позивача надійшло клопотання про долучення документів, а також заперечення на заяву про залучення до участі у справі третьої особи.

09.06.2021 від відповідача надійшли письмові заперечення проти клопотання про долучення доказів.

У підготовчому засіданні 10.06.2021 судом задоволено клопотання позивача про долучення документів до матеріалів справи, про що постановлено протокольну ухвалу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2021 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державну корпорацію розвитку «ВЕБ.РФ»; встановлено третій особі строк для подання пояснень по суті спору - до наступного підготовчого засідання у даній справі; постановлено звернутися до арбітражного суду міста москви із судовим дорученням про вручення судових документів Державній корпорації розвитку «ВЕБ.РФ» у справі №910/4777/21; зупинено провадження у справі до виконання судового доручення про вручення судових документів чи повідомлення про неможливість такого вручення.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.05.2021 про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову; задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову; вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне Публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» нерухоме майно у розмірі ціни позову 37 344 224, 00 грн, а саме - нежитловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта 889250080000); відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про зустрічне забезпечення; присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на користь ОСОБА_1 2270,00 грн судового збору, сплаченого у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Постановою Верховного Суду від 03.12.2021 постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 у справі №910/4777/21 залишено без змін; судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладено на скаржника.

17.05.2022 до Господарського суду міста Києва надійшло повідомлення про виконання судового доручення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2022 поновлено провадження у справі №910/4777/21 та призначено підготовче засідання у справі на 29.06.2022.

29.06.2022 від позивача надійшло клопотання про виключення зі складу учасників справи третьої особи - Державної корпорації розвитку «ВЕБ.РФ», а від відповідача надійшли пояснення по справі.

У підготовчому засіданні 29.06.2022 судом відмовлено у задоволенні клопотання позивача про виключення Державної корпорації розвитку «ВЕБ.РФ» зі складу учасників справи та постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду по суті на 03.08.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2022 у справі №910/4777/21 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4777/21 у зв`язку із необхідністю вирішення питання щодо подальшого руху клопотання Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про скасування заходів забезпечення позову, вжитих постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 у справі №910/4777/21.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2022 зупинено провадження у справі №910/4777/22 до повернення матеріалів справи з Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2022 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2022 клопотання Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про скасування заходів забезпечення позову, вжитих постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 у справі № 910/4777/21, залишено без задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2022 поновлено провадження у справі №910/4777/21 та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 29.09.2022.

Ухвалою Верховного Суду від 26.09.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4777/21 у зв`язку із касаційним оскарженням постанови Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2022 зупинено провадження у справі №910/4777/22 до повернення матеріалів справи з Верховного Суду.

Постановою Верховного Суду від 21.10.2022 касаційні скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишено без задоволення та ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25 серпня 2022 року у справі № 910/4777/21 залишено без змін; судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладено на скаржників.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2022 поновлено провадження у справі №910/4777/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.12.2022.

05.12.2022 від позивача надійшли заяви про повернення на стадію підготовчого провадження та про залучення до участі у справі співвідповідача - уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк».

У судовому засіданні 07.12.2022 оголошувалася перерва до 20.12.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2022 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 22.12.2022.

22.12.2022 від відповідача надійшли заперечення на клопотання позивача про повернення на стадію підготовчого провадження та про залучення до участі у справі співвідповідача - уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2022 задоволено заяву позивача про повернення на стадію підготовчого провадження та здійснено повернення до розгляду справи №910/4777/21 у підготовчому провадженні; задоволено заяву позивача про залучення до участі у справі співвідповідача - уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»; відкладено підготовче засідання у справі на 25.01.2023.

03.01.2023 від позивача через відділ діловодства суду надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач просить:

- стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на користь ОСОБА_1 збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 37344224,00 грн;

- визнати ОСОБА_1 кредитором Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» з кредиторськими вимогами у розмірі 37344224,00 грн;

- зобов`язати повноважну особу Фонду гарантування вкладів, ОСОБА_4 , включити кредиторські вимоги ОСОБА_1 у розмірі 37344224,00 грн до реєстру кредиторів Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк».

Обґрунтовуючи цю заяву, позивач послався на початок процедури ліквідації банку під час розгляду справи та необхідність у зв`язку з цим уточнення своїх позовних вимог з урахуванням вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

23.01.2023 від відповідача-1 через відділ діловодства суду надійшли заперечення на уточнену позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2023 прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог як заяву про зміну предмета позову; запропоновано відповідачам надати відзив на уточнену позовну заяву у строк до 22.02.2023; запропоновано третім особам надати пояснення щодо уточненої позовної заяви у строк до 22.02.2023; оголошено перерву у підготовчому засіданні до 22.02.2023.

21.02.2023 від відповідача-1 надійшов відзив на уточнену позовну заяву про стягнення збитків, а також заява про залучення до участі у справі Державного підприємства «Національний фонд інвестицій України» третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

У підготовчому засіданні 22.02.2023 судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-1 про залучення до участі у справі третьої особи та відкладено підготовче засідання у справі на 05.04.2023.

05.04.2023 до початку підготовчого засідання від Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» надійшло клопотання про закриття провадження у справі, мотивоване тим, що ОСОБА_1 як акціонер банку, скористалась своїм правом на отримання прибутку за рахунок майна ПАТ «Промінвестбанк» та звернулась з відповідною заявою до ПАТ «Промінвестбанк». Відтак, за твердженням відповідача-1, відповідно до Положення про порядок складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.08.2017 № 3711, позивач отримає у власність майно ПАТ «Промінвестбанк», що буде дорівнювати вартості акцій позивача в кількості 3964355 штук і таким чином отримає їх відшкодування.

Проте наведені відповідачем-1 обставини не є підставою для закриття провадження у справі в розумінні ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, а тому у задоволенні вказаної заяви судом відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.04.2023.

20.04.2023 від позивача надійшли письмові пояснення.

У судовому засіданні 21.04.2023 оголошувалася перерва до 11.05.2023.

У судовому засіданні 11.05.2023 судом зобов`язано позивача надати письмові пояснення в порядку ст. 161 Господарського процесуального кодексу України та оголошено перерву у судовому засіданні до 24.05.2023.

18.05.2023 від позивача надійшли письмові пояснення.

22.05.2023 від позивача надійшло клопотання про долучення копії документів до матеріалів справи.

Вказане клопотання судом задоволено.

В ході розгляду справи представник позивача позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну предмета позову підтримав.

Відповідач-1 проти задоволення позову заперечує, вказуючи на те, що відповідач-1 є неналежним відповідачем у даній справі; позивачем обрано неправильний спосіб захисту своїх прав; позивачем не доведено існування всіх складових, наявність яких є обов`язковою умовою для застосування відповідальності в вигляді стягнення збитку (а саме: шкоди та причинно-наслідкового зв`язку); позивачем належними доказами не доведено розміру збитку; банком правомірно відмовлено у задоволенні заяви позивача про визнання кредитором та включення кредиторських вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів з огляду на неподання позивачем документального підтвердження своїх вимог.

Оскільки інших учасників справи належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

27.04.2017 Загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» прийняті рішення про збільшення статутного капіталу ПАТ «Промінвестбанк» на 12 млрд гривень шляхом приватного розміщення додаткових акцій існуючої номінальної вартості за рахунок додаткових внесків та про затвердження рішення про приватне розміщення акцій ПАТ «Промінвестбанк»; розміщення акцій вирішено провести серед осіб, які є акціонерами банку на дату прийняття рішення про збільшення статутного капіталу, тобто на 27.04.2017, без залучення інших інвесторів.

Випуск акцій ПАТ «Промінвестбанк» на загальну суму 50 918 870 510 грн номінальною вартістю 10 грн у кількості 5 091 887 був зареєстрований Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (свідоцтво про реєстрацію випуску акцій №52/1/2017, дата реєстрації 08.06.2017, дата видачі 12.10.2017), глобальний сертифікат випуску задепоновано Національним депозитарієм України 18.10.2017.

24.10.2017 на офіційному сайті ПАТ «Промінвестбанк» в розділі «Особлива інформація» опубліковано відомості про зміну власників акцій, яким належить 10 і більше відсотків голосуючих акцій від 24.10.2017.

За вказаною інформацією, згідно реєстру власників іменних цінних паперів ПАТ «Промінвестбанк», складеного Національним депозитарієм України станом на 18.10.2017, наданого банку 24.10.2017, розмір частки власника істотної участі у банку - юридичної особи «Державна корпорація «Банк розвитку та зовнішньоекономічної діяльності (Внєшекономбанк)», адреса місцезнаходження: 107996, російська федерація, м. москва, пр-т академіка сахарова,9, основний державний реєстраційний номер (ОДРН) - 1077711000102, банківський ідентифікаційний код (БІК) - НОМЕР_1 , - збільшився з 99,7151% до 99,7726%.

При цьому, як вказано в інформації, зміна пакету власника акцій сталася внаслідок придбання Внєшекономбанком додаткових акцій, рішення про приватне розміщення яких було прийнято Загальними зборами акціонерів ПАТ «Промінвестбанк» 27.04.2017.

Відповідно до виписки депозитарної установи - Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Драгон Капітал» про стан рахунку в цінних паперах від 10.12.2019 ОСОБА_1 є власником простих іменних акцій ПАТ «Промінвестбанк» у кількості 3964355 штук, номінальною вартістю 1 цінного паперу 10,00 грн, загальною номінальною вартістю 39643550,00 грн, частка у статутному капіталі 0,0779%.

10.12.2019 ОСОБА_1 подала Публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» письмову вимогу про обов`язкове придбання акцій, в якій вказала, що на підставі ст. 65-3 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 №514-VI (із змінами), п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах» від 23.03.2017 №1983-VIII (із змінами, внесеними згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів» від 16.11.2017 №2210-VIII) має намір реалізувати право продажу належних їй простих іменних акцій Промінвестбанку у кількості 3964355 штук.

До вказаної письмової вимоги позивачем було додано виписку СП ТОВ «Драгон Капітал» про стан рахунку в цінних паперах.

Про намір реалізувати право продажу належних їй акцій в порядку Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 №514-VI позивач повідомила і Державну корпорацію розвитку «ВЕБ.РФ» (як власника домінуючого контрольного пакета акцій ПАТ «Промінвестбанк»).

Листом від 29.01.2020 позивач звернулася до Голови правління ПАТ «Промінвестбанк» із заявою, в якій вказала, що інформація про затверджену ціну обов`язкового придбання акцій до неї не надходила, та просила терміново повідомити про результати розгляду письмової вимоги від 10.12.2019 про обов`язкове придбання акцій і у відповідності до вимог ст. 65-3 Закону України «Про акціонерні товариства» надати інформацію про затвердження ціни обов`язкового придбання акцій.

В подальшому, представник ОСОБА_1 - адвокат Вікторія Сопільняк в порядку ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» звернулася до Голови правління ПАТ «Промінвестбанк» із адвокатським запитом №200221/13764 від 21.02.2020, в якому просила надати відповіді на такі питання: коли Банком було надіслано письмову вимогу ОСОБА_1 від 10.12.2019 особі, яка є власником домінуючого контрольного пакету акцій; чи затвердила Наглядова рада Банку ціну обов`язкового придбання акцій для цілей ст. 65-3 Закону України «Про акціонерні товариства»; якою є найвища ціна акції Банку, за якою власник домінуючого контрольного пакета здійснив придбання акцій після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах» №1983-VIII від 23.03.2017.

У відповідь на вказаний адвокатський запит ПАТ «Промінвестбанк» листом вих.№20/03/10-1 від 10.03.2020 повідомив лише, що біржовий курс за акціями простими бездокументарними іменними емітента ПАТ «Промінвестбанк» на ПрАТ «ФБ «Перспектива» в останні три місяці їх обігу, що передують даті подання запиту, не розраховувався, біржові договори не укладалися.

Листом від 11.03.2020 ОСОБА_1 звернулася до Голови правління ПАТ «Промінвестбанк» із заявою, в якій, посилаючись на ігнорування вимог заяви від 29.01.2020 та адвокатського запиту №200221/13764 від 21.02.2020, просила повідомити чи була Наглядова рада Промінвестбанку проінформована Правлінням банку про отримання Промінвестбанком письмової вимоги акціонера ОСОБА_1 про обов`язкове придбання акцій від 10.12.2019 та чи затверджувала Наглядова рада Промінвестбанку ціну обов`язкового придбання акцій для цілей ст. 65-3 Закону України «Про акціонерні товариства». Також у вказаній заяві позивач з посиланням на ст. 65-3 Закону України «Про акціонерні товариства» вимагала надати інформацію про затверджену ціну обов`язкового придбання акцій.

У листі від 22.04.2020 №09-8-6/391, адресованому позивачу у відповідь на вищевказану заяву, відповідач-1 вказав, що у зв`язку з накладенням арешту на акції ПАТ «Промінвестбанк» (встановлення відповідного обтяження) на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 10.03.2020 у справі №910/3480/20 у банку об`єктивно відсутні підстави для здійснення дій у зв`язку із заявами акціонерів стосовно придбання акцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок невиконання відповідачем-1 своїх обов`язків, визначених ч.2 ст.65-3 Закону України «Про акціонерні товариства», ОСОБА_1 були заподіяні збитки у вигляді упущеної вигоди внаслідок втрати можливості продажу належних їй простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» у кількості 3964355 шт. власнику домінуючого пакету акцій Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» - Державній корпорації «Банк розвитку і зовнішньоекономічної діяльності (ВЕБ.РФ)», що становить різницю між вартістю обов`язкового викупу акцій, яка мала бути сплачена на користь ОСОБА_1 під час викупу за вимогою від 10.12.2019, та її актуальною ринковою вартістю (фактично ціною, за яку належні ОСОБА_1 акції можуть бути реалізовані нею третім особам, станом на день звернення з позовом до суду).

За твердженнями позивача, розмір упущеної вигоди ОСОБА_1 у вигляді різниці між вартістю обов`язкового викупу акцій Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», яка мала бути сплачена згідно з вимогами ст.65-3 Закону України «Про акціонерні товариства» (з урахуванням п.3 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах») та ринковою вартістю пакету акцій Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» у кількості 3964355 шт. станом на 30.06.2020, визначеною у звіті з незалежної оцінки вартості міноритарного пакету бездокументарних іменних акцій у кількості 3964355 шт., підготовленому Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Острів», за наслідками невиконання вимоги закону щодо обов`язкового придбання належних позивачу акцій Державною корпорацією «Банк розвитку і зовнішньоекономічної діяльності (ВЕБ.РФ)», складає 37344224,00 грн.

В свою чергу, відповідач проти позову заперечує, вказуючи на те, що покупцем акцій за встановленою ст. 65-3 Закону України «Про акціонерні товариства» процедурою обов`язкового придбання акцій може бути лише власник домінуючого пакету акцій, яким є ВЕБ.РФ, який і має примати рішення про придбання чи не придбання акцій ПАТ «Промінвестбанк». Тому, за твердження відповідача-1, ПАТ «Промінвестбанк» є неналежним відповідачем у даній справі. Також відповідач-1 вказує, що Закон України «Про акціонерні товариства» не надає права міноритарному акціонеру замість викупу його акцій власником домінуючого пакета акцій вимагати відшкодування збитків, натомість він створює для власника домінуючого пакета акцій незручності для спонукання викупу акцій відповідно до порядку, передбаченому передбаченого ст.65-3 Закону України «Про акціонерні товариства». Тому, за твердженням відповідача-1, належним способом захисту позивача в даному випадку є примусове виконання обов`язку в натурі, а не відшкодування шкоди. При цьому, відповідач-1 стверджує, що позивачем не доведено всіх обов`язкових складових елементів, необхідних для застосування до відповідача-1 відповідальності у вигляді стягнення збитків.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч.1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У п. 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

У ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України визначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За змістом ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Як зазначено вище, збитки як правова категорія включають в себе й упущену (втрачену) вигоду (lucrum cessans), яка відрізняється від реальних збитків (damnum emergens) тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення. Тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, у тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення не настає відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.07.2011 у справі №3-64гс11, постановах Верховного Суду від 09.10.2018 у справі №908/2261/17, від 31.07.2019 у справі №910/15865/14, від 30.09.2021 у справі №922/3928/20, від 10.11.2022 у справі №910/7511/20.

При цьому, протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Тому звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на кредитора (позивача) обов`язок також довести, окрім наведеного, реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання.

Крім того, позивачу (кредитору) слід довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток (подібні за змістом висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №750/8676/15-ц, постановах Верховного Суду від 10.06.2020 у справі №910/12204/17, від 16.06.2021 у справі №910/14341/18).

Тобто вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №127/16524/16-ц).

Також позивач (кредитор) повинен довести факти вжиття ним певних заходів щодо одержання таких доходів. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягає відшкодуванню (подібні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №908/2486/18, від 15.10.2020 у справі №922/3669/19, від 16.06.2021 у справі №910/14341/18).

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин та звернення позивача з даним позовом до суду порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов`язки акціонерів були врегульовані Законом України «Про акціонерні товариства» №514-VI від 17.09.2008 (надалі - Закон України «Про акціонерні товариства»).

При цьому, суд зазначає, що 14.06.1994 було укладено Угоду про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими співтовариствами та їх державами-членами. Угода передбачала процес зближення існуючого та майбутнього законодавства України із законодавством співтовариства. Україна зобов`язалася вживати заходи для забезпечення того, щоб її законодавство поступово було приведено у відповідність із законодавством співтовариства.

21.03.2014 підписано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода). Ця Угода була ратифікована Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII і є невід`ємною частиною українського законодавства. Відповідно до ст. 480 Угоди додатки і протоколи до цієї Угоди є її невід`ємною частиною.

Додатком XXXIV до глави 13 «Законодавство про заснування та діяльність компаній, корпоративне управління, бухгалтерський облік та аудит» розділу V «Економічне і галузеве співробітництво» Угоди передбачено, що Україна зобов`язується поступово наблизити своє законодавство до законодавства Європейського Союзу про заснування та діяльність компаній, корпоративне управління, бухгалтерський облік та аудит у встановлені додатком терміни.

Виконуючи обов`язки з адаптації корпоративного законодавства до законодавства Європейського Союзу, Україна запровадила інститути витіснення та примусового продажу (squeeze-out і sell-out).

Так, виконуючи міжнародні зобов`язання України за Угодою, Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах» №1983-VIII від 23.03.2017, яким, зокрема, доповнено Закон України «Про акціонерні товариства» статтею 65-3.

В подальшому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів» №2210-VIII від 16.11.2017 (надалі - Закон №2210-VIII від 16.11.2017) до ст. 65-3 Закону України «Про акціонерні товариства» вносилися зміни.

Відповідно до ч. 1 ст. 65-3 Закону України «Про акціонерні товариства» (із змінами, внесеними згідно із Законом №2210-VIII від 16.11.2017) кожний акціонер акціонерного товариства - власник простих акцій товариства, щодо яких не встановлено обмеження (обтяження), після розміщення у базі даних особи, яка провадить діяльність із оприлюднення регульованої інформації від імені учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків, інформації про набуття особою (особами, що діють спільно) права власності на домінуючий контрольний пакет акцій має право вимагати здійснення обов`язкового придбання належних йому акцій, щодо яких не встановлено обмеження (обтяження), особою (особами, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій. У такому разі особа (особи, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, зобов`язана придбати належні акціонерам акції у порядку, визначеному цією статтею.

За визначенням, наведеним у п. 3-1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про акціонерні товариства» (із змінами, внесеними згідно із Законом №2210-VIII від 16.11.2017), домінуючий контрольний пакет акцій - пакет у розмірі 95 і більше відсотків простих акцій акціонерного товариства.

Частиною 2 ст. 65-3 Закону України «Про акціонерні товариства» (із змінами, внесеними згідно із Законом №2210-VIII від 16.11.2017) передбачено, що акціонер, який має намір реалізувати право продажу належних йому акцій, подає товариству письмову вимогу про обов`язкове придбання акцій. У вимозі акціонера про обов`язкове придбання акцій зазначаються його ім`я (найменування), місце проживання (місцезнаходження), кількість голосуючих акцій товариства, які йому належать і підлягають обов`язковому придбанню, та реквізити банківського рахунка, на який необхідно перерахувати кошти за придбані акції, а також реквізити депозитарної установи, депонентом якої є такий акціонер, та реквізити його рахунку в цінних паперах, а також контактні дані такого акціонера (телефон та поштова адреса).

До письмової вимоги акціонером мають бути додані оригінали або копії документів, що підтверджують його право власності на акції товариства станом на дату подання вимоги.

Якщо письмова вимога підписана представником акціонера, до неї мають бути додані оригінали або засвідчені у встановленому порядку копії документів, що підтверджують повноваження такого представника акціонера.

Протягом одного робочого дня з дня отримання товариством письмової вимоги про обов`язкове придбання акцій товариство надсилає її копію особі (кожній із осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій.

За приписами ч. 3 ст. 65-3 Закону України «Про акціонерні товариства» (із змінами, внесеними згідно із Законом №2210-VIII від 16.11.2017) наглядова рада товариства протягом 25 робочих днів з дня отримання товариством від першого акціонера письмової вимоги про обов`язкове придбання акцій затверджує ціну обов`язкового придбання акцій для цілей цієї статті.

Частиною 4 ст. 65-3 Закону України «Про акціонерні товариства» (із змінами, внесеними згідно із Законом №2210-VIII від 16.11.2017) встановлено, що ціна обов`язкового придбання акцій визначається відповідно до частин п`ятої - сьомої статті 65-2 цього Закону.

Згідно з ч. 5 ст. 65-3 Закону України «Про акціонерні товариства» (із змінами, внесеними згідно із Законом №2210-VIII від 16.11.2017) протягом одного робочого дня з дня затвердження ціни обов`язкового придбання акцій товариство надсилає інформацію про затверджену ціну обов`язкового придбання акцій акціонеру, який надіслав товариству письмову вимогу про обов`язкове придбання його акцій, та особі (кожній із осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій.

Відповідно до ч. 6 ст. 65-3 Закону України «Про акціонерні товариства» (із змінами, внесеними згідно із Законом №2210-VIII від 16.11.2017) протягом 20 робочих днів з дня отримання від товариства затвердженої ціни обов`язкового придбання акцій або письмової вимоги акціонера, якщо така вимога була отримана товариством після затвердження ціни обов`язкового придбання акцій, особа (особи, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, або її афілійована або уповноважена особа має здійснити переказ коштів за акції, що придбаваються, на банківський рахунок, зазначений у письмовій вимозі акціонера про обов`язкове придбання належних йому акцій, за ціною обов`язкового придбання, затвердженою відповідно до частини третьої цієї статті. Акціонер, який надіслав товариству письмову вимогу про обов`язкове придбання належних йому акцій, має вчинити всі дії, необхідні для набуття особою (особами, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, права власності на акції, придбання яких вимагається.

Згідно з ч.ч. 7, 10 ст. 65-3 Закону України «Про акціонерні товариства» (із змінами, внесеними згідно із Законом №2210-VIII від 16.11.2017) оплата акцій, обов`язкового придбання яких особою (особами, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, вимагає акціонер, здійснюється виключно у грошовій формі. Витрати акціонерного товариства, пов`язані з виконанням вимог цієї статті, компенсуються за рахунок особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій.

Відповідно до п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах» (із змінами, внесеними згідно із Законом №2210-VIII від 16.11.2017) у разі якщо після набрання чинності цим Законом акціонер, який станом на дату набрання чинності цим Законом разом із акціями, що належать його афілійованим особам, є власником домінуючого пакета акцій, самостійно або через своїх афілійованих осіб здійснюватиме придбання акцій товариства (крім викупу акцій товариством відповідно до вимог статті 68 Закону України «Про акціонерні товариства»), інші акціонери такого акціонерного товариства можуть скористатися правами, передбаченими статтею 65-3 Закону України «Про акціонерні товариства».

З матеріалів справи вбачається, що станом на момент набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах» (04.06.2017) Державна корпорація розвитку «ВЕБ.РФ» була власником домінуючого пакета акцій ПАТ «Промінвестбанк».

При цьому, після набрання чинності вищевказаним Законом Державною корпорацією розвитку «ВЕБ.РФ» здійснено придбання додаткових акцій ПАТ «Промінвестбанк», рішення про приватне розміщення яких було прийнято Загальними зборами акціонерів ПАТ «Промінвестбанк» 27.04.2017 (внаслідок чого розмір його частки у статутному капіталі товариства збільшився з 99,7151% до 99,7726%), про що розміщено повідомлення на офіційному сайті ПАТ «Промінвестбанк».

Таким чином в силу положень п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах» позивач як акціонер ПАТ «Промінвестбанк» отримала змогу скористатися правами, передбаченими ст. 65-3 Закону України «Про акціонерні товариства».

Матеріалами справи підтверджується, що з метою реалізації свого права, передбаченого ст.65-2 Закону України «Про акціонерні товариства», ОСОБА_1 10.12.2019 подала (а ПАТ «Промінвестбанк» отримало) письмову вимогу про обов`язкове придбання належних позивачу простих іменних акцій у кількості 3964355 штук.

Як того вимагають положення ч. 2 ст. 65-3 Закону України «Про акціонерні товариства», у поданій відповідачу-1 письмовій вимозі від 10.12.2019 зазначено ім`я акціонера - ОСОБА_1 , місце проживання, кількість голосуючих акцій товариства, які їй належать і підлягають обов`язковому придбанню, реквізити банківського рахунка, на який необхідно перерахувати кошти за придбані акції, реквізити депозитарної установи та реквізити рахунку в цінних паперах, а також контактні дані акціонера (в тому числі телефон та поштова адреса).

До вищевказаної письмової вимоги додано документ, що підтверджує право власності ОСОБА_1 на акції товариства станом на дату подання вимоги, а саме виписку Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Драгон Капітал» про стан рахунку в цінних паперах від 10.12.2019.

Таким чином письмова вимога ОСОБА_1 про обов`язкове придбання акцій від 10.12.2019 була подана до ПАТ «Промінвестбанк» з додержанням вимог ч. 2 ст. 65-3 Закону України «Про акціонерні товариства».

З огляду на положення ч. 2 ст. 65-3 Закону України «Про акціонерні товариства», протягом 11.12.2019 (тобто протягом одного робочого дня з дня отримання відповідної письмової вимоги) відповідач-1 зобов`язаний був надіслати копію вимоги позивача про обов`язкове придбання акцій Державній корпорації розвитку «ВЕБ.РФ» як особі, яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій ПАТ «Промінвестбанк».

Як свідчать обставини справи та не заперечується сторонами, до подання ОСОБА_1 вимоги про обов`язкове придбання акцій від 10.12.2019, інші акціонери ПАТ «Промінвестбанк» із аналогічними вимогами не зверталися. Тобто позивач є першим акціонером, від якого ПАТ «Промінвестбанк» отримав письмову вимогу про обов`язкове придбання акцій в порядку ст. 65-3 Закону України «Про акціонерні товариства». Також матеріали справи не містять доказів надходження до ПАТ «Промінвестбанк» публічної безвідкличної вимоги від власника домінуючого контрольного пакета акцій відповідно до ст.65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» (обов`язковий продаж акцій акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій).

Тому в силу приписів ч.ч. 3, 5 ст. 65-3 Закону України «Про акціонерні товариства», Наглядова рада ПАТ «Промінвестбанк» у строк до 22.01.2020 (протягом 25 робочих днів з дня отримання вимоги позивача) зобов`язана була затвердити ціну обов`язкового придбання акцій та не пізніше 23.01.2020 надіслати інформацію про затверджену ціну обов`язкового придбання акцій позивачу та Державній корпорації розвитку «ВЕБ.РФ».

Проте, як свідчать матеріали справи та не спростовано відповідачами, в порушення вимог ч.ч. 2, 3, 5 ст. 65-3 Закону України «Про акціонерні товариства» відповідач-1 не надіслав копію вимоги позивача про обов`язкове придбання акцій Державній корпорації розвитку «ВЕБ.РФ»; не затвердив ціну обов`язкового придбання акцій і, відповідно, не надіслав інформацію про затверджену ціну обов`язкового придбання акцій позивачу та Державній корпорації розвитку «ВЕБ.РФ».

Суд зазначає, що з огляду на положення ст. 65-3 Закону України «Про акціонерні товариства», затвердження наглядовою радою товариства ціни обов`язкового придбання акцій є невід`ємною (та обов`язковою) частиною процедури обов`язкового придбання акцій власником домінуючого контрольного пакета та є юридичним фактом, без настання якого у власника домінуючого контрольного пакета акцій власне і не може виникнути обов`язку здійснити переказ коштів за акції, що придбаваються в рамках цієї процедури (оскільки у відповідності до ч.6 ст.65-3 Закону України «Про акціонерні товариства» власник домінуючого контрольного пакета акцій має здійснити переказ коштів за акції, що придбаваються, за ціною обов`язкового придбання, затвердженою відповідно до частини третьої цієї статті, протягом 20 робочих днів з дня отримання від товариства затвердженої ціни обов`язкового придбання акцій або письмової вимоги акціонера, якщо така вимога була отримана товариством після затвердження ціни обов`язкового придбання акцій).

Таким чином матеріалами справи підтверджується, що своєю бездіяльністю відповідач-1 порушив імперативні норми права, а саме ст. 65-3 Закону України «Про акціонерні товариства», внаслідок чого фактично позбавив ОСОБА_1 можливості продати належні їй акції ПАТ «Промінвестбанк» в рамках процедури обов`язкового їх придбання власником домінуючого контрольного пакету акцій (чим порушив права ОСОБА_1 як акціонера ПАТ «Промінвестбанк»).

При цьому посилання відповідача-1 на відсутність підстав для здійснення передбачених ст.65-3 Закону України «Про акціонерні товариства» дій через арешт акцій ПАТ «Промінвестбанк», накладений у справі №910/3480/20, судом відхиляються.

Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2020 у справі №910/3480/20 були вжиті заходи забезпечення позову до пред`явлення позову Товариством з обмеженою відповідальністю «Крим Дівелопмент» до Акціонерного товариства «Фондова біржа ПФТС» про визнання протиправними дій та визнання результатів аукціону з продажу пакету акцій недійсними, зокрема, шляхом накладення арешту на всі прості іменні акції Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк».

Проте суд зазначає, що з огляду на встановлені ст. 65-3 Закону України «Про акціонерні товариства» порядок та строки, ціна обов`язкового придбання акцій мала бути затверджена наглядовою радою відповідача-1 до 22.01.2020 (а ухвала суду постановлена значно пізніше), і у разі виконання цих умов, вся процедура обов`язкового придбання акцій ОСОБА_1 (в тому числі з урахуванням часу, необхідного на поштовий обіг) мала би бути завершена ще до постановлення судом вищевказаної ухвали.

Відтак порушення прав позивача внаслідок бездіяльності відповідача-1 мало місце ще до постановлення ухвали Господарського суду міста Києва від 10.03.2020 у справі №910/3480/20.

Також суд враховує, що вищевказана ухвала Господарського суду міста Києва була скасована постановою Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №910/3480/20, якою у задоволенні заяви ТОВ «Крим Дівелопмент» про забезпечення позову відмовлено.

Проте, стверджуючи, що неможливість вчинення відповідних дій була зумовлена саме існуванням ухвали суду про арешт акцій ПАТ «Промінвестбанк», відповідач-1 так само не виконав передбачених ст. 65-3 Закону України «Про акціонерні товариства» обов`язків і після скасування такої ухвали (в той час як з моменту скасування ухвали і до звернення позивача з даним позовом до суду минуло майже два місяці).

При цьому, як зазначалося вище, позивач (її представник) неодноразово зверталися до відповідача-1 із вимогами надати інформацію про затвердження ціни обов`язкового придбання акцій.

З наведеного слідує, що з боку відповідача мала місце протиправна винна поведінка, внаслідок якої позивач втратила реальну можливість отримати дохід у вигляді продажу простих іменних акцій ПАТ «Промінвестбанк» у кількості 3964355 штук за визначеною у встановленому законодавством порядку ціною обов`язкового придбання акцій.

Так, у п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах» (із змінами, внесеними згідно із Законом №2210-VIII від 16.11.2017) вказано, що для цілей цього пункту ціною обов`язкового придбання акцій визначається найбільша з таких:

1) ціна, визначена відповідно до пункту 2 цього розділу (а саме: щодо акцій товариств, акції яких включено до біржового реєстру, - середній біржовий курс таких акцій на відповідній фондовій біржі, розрахований такою фондовою біржею за останні три місяці їх обігу, що передують дню отримання товариством передбаченого цим пунктом повідомлення; щодо акцій інших товариств - ринкова вартість акцій, визначена суб`єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність станом на дату отримання товариством передбаченого цим пунктом повідомлення);

2) найвища ціна акції, за якою власник домінуючого контрольного пакета здійснив придбання акцій після набрання чинності цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що викуп акцій ПАТ «Промінвестбанк» власником домінуючого контрольного пакета - Державною корпорацією розвитку «ВЕБ.РФ», що відбувся 18.10.2017 під час приватного розміщення акцій на підставі Протоколу про підсумки голосування річних Загальних зборів акціонерів ПАТ «Промінвестбанк» від 27.04.2017, проведено за їх номінальною вартістю (тобто 10 грн за 1 акцію).

Доказів протилежного суду не надано.

Відтак, з огляду на положення п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах», ціна обов`язкового придбання належних ОСОБА_1 акцій ПАТ «Промінвестбанк» у кількості 3964355 шт., яку мав би сплатити на її користь власник домінуючого контрольного пакета в процедурі обов`язкового придбання акцій, в будь-якому випадку не могла бути меншою 39643550,00 грн (3964355 шт. х 10 грн).

Тобто в даному випадку позивач мала реальні підстави розраховувати на одержання доходу від продажу належних їх акцій ПАТ «Промінвестбанк» в порядку ст. 65-3 Закону України «Про акціонерні товариства» у сумі 39643550,00 грн і такий дохід, на переконання суду, не підпадає під категорію абстрактного.

В свою чергу, відповідно до висновку про вартість за результатами незалежної оцінки ринкової вартості міноритарного пакету бездокументарних іменних акцій, підготовленого ТОВ «КК «Острів», ринкова вартість міноритарного пакету бездокументарних іменних акцій кількістю 3964355 шт (частка у СК 0,0779 станом на 10.12.2019), код ЦП (ISIN) НОМЕР_2 , емітент ПАТ «Промінвестбанк», станом на 30.06.2020 складає 2299326,00 грн.

Для долучення до матеріалів справи позивачем надано також Висновок експертів №1041/49901 за результатами комісійної судово-економічної експертизи, складений 26.02.2021 ТОВ «Експертна група «ЕС енд ДІ» в особі судових експертів Педь Ірини Валеріївни та судового експерта Бойко Юлії Василівни.

Відповідно до вказаного висновку експертів, наданими на дослідження документами підтверджується розмір ринкової вартості однієї акції ПАТ «Промінвестбанк», визначений у Звіті з незалежної оцінки вартості міноритарного пакету без документарних іменних акцій кількістю 3964355 шт., частка у СК 0,0779 станом на 10.12.2019), код ЦП (ISIN) НОМЕР_2 , емітент ПАТ «Промінвестбанк», станом на 31.12.2019 та 30.06.2020, підготовленому ТОВ «КК «Острів».

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Підстав для відхилення Висновку експертів №1041/49901 від 26.02.2021 судом не встановлено.

Таким чином, наявними у справі доказами підтверджується, що різниця між ціною, за якою акції ПАТ «Промінвестбанк», належні ОСОБА_1 мали бути придбані в ході процедури обов`язкового придбання акцій власником домінуючого контрольного пакета, та ринковою вартістю цих акцій станом на 30.06.2020 складає 37344224,00 грн.

Доказів збільшення ринкової вартості акцій ПАТ «Промінвестбанк» після 30.06.2020 відповідачами не надано.

При цьому, суд констатує, що в даному випадку саме протиправна поведінка відповідача-1 є причиною, через яку позивач не одержала дохід від продажу належних їй простих іменних акцій за ціною, яка мала бути сплачена згідно з вимогами ст.65-3 Закону України «Про акціонерні товариства», адже у Державної корпорації розвитку «ВЕБ.РФ» як власника домінуючого контрольного пакета акцій (при умові належного виконання відповідачнм-1 своїх обов`язків) будь-яких інших варіантів законодавчо визначеної поведінки, окрім як придбати ці акції за затвердженою наглядовою радою ціною, немає. Власник домінуючого контрольного пакета акцій зобов`язаний придбати такі акції в силу імперативних приписів ст. 65-3 Закону України «Про акціонерні товариства».

Тобто рішення «про придбання чи не придбання акцій», як про те стверджує відповідач-1 у відзиві, власник домінуючого контрольного пакета акцій на власний розсуд не приймає.

Натомість від наглядової ради товариства положеннями ч. 3 ст. 65-3 Закону України «Про акціонерні товариства» навпаки вимагається прийняття рішення з конкретного питання - затвердження ціни обов`язкового придбання акцій, без якого реалізація процедури обов`язкового придбання акцій на вимогу акціонера неможлива.

Наведене спростовує доводи відповідача-1 стосовно того, що Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» є неналежним відповідачем у даній справі.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується та відповідачами належними і допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України не спростовано, що внаслідок протиправної поведінки відповідача-1 позивачу завдано збитки у вигляді упущеної вигоди на суму 37344224,00 грн, що становить собою різницю між вартістю обов`язкового придбання акцій ПАТ «Промінвестбанк», яка мала бути сплачена позивачу згідно з вимогами ст.65-3 Закону України «Про акціонерні товариства», та ринковою вартістю цих акцій станом на 30.06.2020, визначеною у звіті з незалежної оцінки вартості міноритарного пакету бездокументарних іменних акцій у кількості 3964355 шт., підготовленому Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Острів».

За таких обставин, доводи позивача стосовно того, що у відповідача-1 виник обов`язок відшкодувати позивачу упущену вигоду у сумі 37344224,00 грн є обґрунтованими.

Суд зазначає, що справедливе відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із ефективних засобів захисту порушених прав кредитора.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити з його ефективності. Це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу.

При цьому ефективність позовної вимоги має оцінюватися, виходячи з обставин справи залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).

Як встановлено судом, з 25.02.2022 розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк».

Так, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №19 «Про особливості припинення діяльності банків в умовах воєнного стану» Національний банк України має право прийняти рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, що перебуває під контролем держави-агресора.

25.02.2022 Правлінням Національного банку України прийнято рішення №90-рш/БТ про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Промінвестбанк».

Вказане рішення Правління Національного банку України мотивоване такими обставинами: відповідно до відомостей про структуру власності Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» станом на 01.01.2022 власником 99,772644% акцій ПАТ «Промінвестбанк» була Державна корпорація розвитку «ВЕБ.РФ», російська федерація; акціонером та власником 100% статутного капіталу (тобто контролером) Державної корпорації розвитку «ВЕБ.РФ» є російська федерація; Державна корпорація розвитку «ВЕБ.РФ» створена російською федерацією на підставі спеціального Федерального закону «Про банк розвитку»; статутний капітал ВЕБ.РФ не розділений на акції (долі учасників), особи, які розпоряджаються на будь-якій підставі акціями ВЕБ.РФ, відсутні; відповідно, контролером ПАТ «Промінвестбанк» є опосередковано через Державну корпорацію розвитку «ВЕБ.РФ» російська федерація, яку визнано державою-агресором.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №130 від 25.02.2022 «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» строком на три роки з 25.02.2022 до 24.02.2025 включно.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з делегуванням усіх повноважень ліквідатора ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», визначених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, призначено провідного професіонала з питань ліквідації банків відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Караченцева Артема Юрійовича строком на три роки з 25.02.2022 до 24.02.2025 включно.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

У п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Отже, у спорах, пов`язаних з виконанням банком, у якому запроваджено процедуру ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд розпочинає процедуру ліквідації банку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет. Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку в газеті «Урядовий кур`єр» або «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку.

Частиною 5 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду.

Відповідно до повідомлення, розміщеного на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (за посиланням https://www.fg.gov.ua/articles/51135-do-uvagi-kreditoriv-pat-akcionerniy-komerciyniy-promislovo-investiciyniy-bank.html), з огляду на запроваджений воєнний стан в державі заяву про визнання вимог кредитора разом із реквізитами банківського рахунку, відкритого у діючому (платоспроможному) банку, кредитори ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» можуть направити протягом усього терміну ліквідації банку.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури ліквідації банку: припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, наглядової ради і правління) та органів контролю (внутрішнього аудиту); якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється; керівники банку звільняються з роботи у зв`язку з ліквідацією банку; банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; строк виконання всіх грошових зобов`язань банку та зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) вважається таким, що настав.

Статтею 47 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що уповноважена особа Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду) визначається виконавчою дирекцією Фонду. До неї застосовуються правила та вимоги, визначені статтею 35 цього Закону. Рішення уповноваженої особи Фонду є обов`язковими для виконання працівниками банку, що ліквідується. Усі або частина повноважень Фонду, визначених цим Законом, можуть бути делеговані одній або кільком уповноваженим особам Фонду, крім організації реалізації майна банку, що ліквідується, та звернення з вимогами та позовами про відшкодування шкоди (збитків), зазначеними у частинах п`ятій та десятій статті 52 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження, зокрема, здійснює повноваження органів управління банку; приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

Згідно з ч. 2 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Частиною 8 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.

Згідно з ч. 1 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, інвестування тимчасово вільних коштів банку в державні цінні папери, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів за умови достатності коштів для забезпечення процедури ліквідації в такій черговості: 1) зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян; 2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов`язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом; 4) вимоги вкладників - фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов`язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом; 5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування, а також для забезпечення повернення банкнот і монет, переданих Національним банком України на зберігання та для проведення операцій з ними; 6) вимоги фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов`язаними особами банку, платежі яких або платежі на ім`я яких заблоковано; 7) вимоги інших вкладників, які не є пов`язаними з банком особами, юридичних осіб - клієнтів банку, які не є пов`язаними з банком особами; 8) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом; 9) вимоги кредиторів банку (фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, а також юридичних осіб), які є пов`язаними особами банку; 10) вимоги за субординованим боргом; 11) вимоги за інструментами з умовами списання/конверсії.

Отже, відкликання Національним банком України на момент вирішення спору банківської ліцензії відповідача-1 та ініціювання процедури його ліквідації як юридичної особи, зумовило для позивача настання відповідних правових наслідків, зокрема, виникнення спеціальної процедури пред`явлення майнових вимог до банку та їх задоволення в порядку та черговості, передбаченої Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

З матеріалів справи вбачається, що в серпні 2022 року ОСОБА_1 зверталася до відповідача-1 в порядку Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» із заявою про визнання кредиторських вимог, в тому числі на суму упущеної вигоди у розмірі 37344224,00 грн.

Проте, листом №09-8-7/820 від 12.10.2022 за підписом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Промінвестбанк» відповідач-1 повідомив позивача про відхилення його вимог.

За таких обставин, враховуючи, що в ході розгляду справи позивачем у встановленому законодавством порядку доведено, а відповідачем належними і допустимими доказами не спростовано факту завдання позивачу збитків у вигляді упущеної вигоди на суму 37344224,00 грн, з огляду на відмову відповідача включити такі вимоги до акцептованих вимог кредиторів, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині зобов`язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» включити кредиторські вимоги ОСОБА_1 у розмірі 37 344 224,00 грн до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, оцінюють належність даного способу захисту, суд враховує таке.

В ході розгляду справи судом становлено, що відповідачем-1 були порушені приписи ст.65-3 Закону України «Про акціонерні товариства» і, як наслідок, порушені права ОСОБА_1 як акціонера ПАТ «Промінвестбанк».

При цьому, можливість пред`явити будь-які підставні претензії (або позов) у зв`язку з цим до власника домінуючого контрольного пакета акцій (як наполягає відповідач) у позивача наразі відсутні, оскільки формально жодних порушень, пов`язаних з виконанням вимоги позивача про обов`язкове придбання акцій, третьою особою-1 допущено не було.

До моменту затвердження наглядовою радою товариства ціни обов`язкового придбання акцій, обов`язок з перерахування відповідної суми коштів міноритарному акціонеру у власника домінуючого контрольного пакета акцій не виникає, що виключає можливість ставити перед судом питання ані про виконання такого обов`язку в натурі, ані про застосування до власника домінуючого контрольного пакета акцій відповідальності за його невиконання (в тому числі стягнення збитків).

При цьому, з огляду на перебування ПАТ «Промінвестбанк» в процедурі ліквідації, також виключається можливість і повернення правовідносин сторін в площину процедури обов`язкового придбання акцій.

Крім того, судові провадження з розгляду спорів щодо акцептування вимог кредиторів не припиняють перебіг ліквідаційної процедури, а відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вимоги до банку, не задоволені в результаті ліквідаційної процедури та продажу майна (активів) банку на дату складення ліквідаційного балансу, вважаються погашеними. Відтак, після завершення процедури ліквідації та припинення ПАТ «Промінвестбанк» як юридичної особи, позивач не матиме можливості пред`явити до нього будь-які вимоги.

За таких обставин, з огляду на характер порушених прав позивача, на переконання суду, в даній ситуації єдиним можливим і ефективним способом захисту порушених відповідачем-1 прав позивача, є зобов`язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Промінвестбанк» включити кредиторські вимоги ОСОБА_1 у розмірі 37 344 224,00 грн до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Промінвестбанк».

В свою чергу, враховуючи обставини даної справи, зокрема, початок процедури ліквідації ПАТ «Промінвестбанк» після відкриття провадження у даній справі, обрані позивачем способи захисту у вигляді визнання ОСОБА_1 кредитором Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» з кредиторськими вимогами у розмірі 37344224,00 грн та стягнення з відповідача упущеної вигоди у сумі 37344224,00 грн не є ефективними та не призводять до захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся. В даному випадку судом враховується неможливість примусового виконання рішення суду про стягнення коштів з банку, що ліквідується, в порядку Закону України «Про виконавче провадження» з огляду на необхідність дотримання черговості задоволення вимог кредиторів банку, визначеної Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Тому в цій частині позовні вимоги залишаються судом без задоволення.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню.

В контексті клопотання відповідача про закриття провадження у справі, суд зауважує, що подання ОСОБА_1 заяви про намір отримати залишкове майно (активи) банку та включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів її вимог про відшкодування упущеної вигоди не є взаємовиключними процедурами.

Позивач досі має статус акціонера ПАТ «Промінвестбанк», позбутися якого у встановленому законодавством порядку їй завадив сам же відповідач-1, тому має право реалізувати правомочності, що цим статусом надаються, шляхом подання заяви відповідно до розділу IX Положення про порядок складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.08.2017 № 3711.

Інші доводи та заперечення учасників справи судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору - часткове задоволення позову з наведених вище підстав, впливу не мають.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на позивача та відповідача-1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог; витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову покладаються на відповідача-1.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» включити кредиторські вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) у розмірі 37344224 (тридцять сім мільйонів триста сорок чотири тисячі двісті двадцять чотири) грн 00 коп. до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (Україна, 01001, місто Київ, вулиця Малопідвальна, будинок 8, ідентифікаційний код 00039002).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (Україна, 01001, місто Київ, вулиця Малопідвальна, будинок 8, ідентифікаційний код 00039002) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 3819 (три тисячі вісімсот дев`ятнадцять) грн 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 08.06.2023.

Суддя Ю.М. Смирнова