Постановление суда № 111396229, 06.02.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/24079/21

Провадження № 2-з/761/19/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2023 року cуддя Шевченківського районного суду м. Києва Юзькова О.Л.. розглянувши матеріали заяви представника позивача про забезпечення позову за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Фінанс", Державного реєстратора Мороза Дмитра Олександровича, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кисельова Надія Володимирівна про визнання недійсними договір відступлення прав вимоги та скасування рішення державного реєстратора,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Фінанс", Державного реєстратора Мороза Дмитра Олександровича, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кисельова Надія Володимирівна про визнання недійсними договір відступлення прав вимоги та скасування рішення державного реєстратора.

Разом з позовом представник позивача ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення зазначеного позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .

Заява мотивована тим, що зі сторінки Інтернет позивач дізнався про намір відповідача ОСОБА_2 відчужити зазначену квартиру, підтвердженням якої за посиланням на сайт ОЛХ що є платформою онлайн-оголошень людей для покупки, продажу, обміну товарами та послугами нерухомістю, скріншот (знімки з екрану портативного комп`ютера). Разом з тим позхивач зазначає занижену вартісь кватири. Позивач просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 . .

За положеннями ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ят цієї статті.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії ; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

У п. 4 даної постанови Пленуму зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги, серед іншого, інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Так, як свідчать матеріали заяви, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер позивача батько ОСОБА_3 у віці 45 років згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у м. Києві..

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 серії НОМЕР_2 від 19 квітня 2003 року народження батьком останнього є ОСОБА_3 .

Згідно постанови державного нотаріуса першої Київської державної нотаріальної контори, ОСОБА_4 відкрилась спадкова справа №1035/2019 від 30.08.2019 до майна померлого батька позивача.

Постановою державного нотаріуса першої Київської державної нотаріальної контори, Мотицького І.Л. відмовлено увидачі свідоцтва на право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 у зв`язку із тим, що зазначена квартира згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на об`єкт нерухомого майна зазначено власника ОСОБА_2 це вбачається з наданих матеріалів.

Предметом спору, як вбачається з поданої заяви, є визнання недійсними договір відступлення прав вимоги та скасування рішення державного реєстратора за індексним номером 46792439 від 10.05.2019 про реєстрацію права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 власником якої є відповідач ОСОБА_2 підставі договору відступлення прав вимоги зареєстрованого в реєстрі за №204 від 18 березня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кисельова Н.В.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, реєстраційний номер об`єкта 1826045580000 квартира АДРЕСА_1 власником якої є ОСОБА_2 .

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Так зазначив Верховний Суд у постанові від 17.10.2018 р. у справі №183/5864/17-ц.

Також в зазначеній постанові Верховний Суд наголосив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Враховуючи, що надані матеріали містять відомості щодо наявності спору стосовно нерухомого майна та інформація про його можливе відчуження, суд приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову про накаладення арешту на квартиру, яка належить ОСОБА_2 .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 149,151, 153, 259-261, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору відступлення прав вимоги зареєстрованого в реєстрі за №204 від 18 березня 2019 року.

Дані про боржника: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Дані про стягувача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Виконання ухвали покласти на Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ). Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: