Решение № 111379668, 07.06.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10416/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправними дії Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, які полягли у відмові надати інформацію на запит ОСОБА_1 від 23.03.2023 року про надання публічної інформації;

зобов`язати Таїровську селищну раду Одеського району Одеської повторно розглянути запит на інформацію ОСОБА_1 від 23.03.2023 року та надати повну та достовірну відповідь по суті запиту на інформацію в термін, передбачений Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.03.2023 позивачем подано до Таїровської селищної ради запит про надання публічної інформації, а саме: відомості стосовно розміру заробітної плати включаючи надбавки, премії, доплати, тощо Таїровського селищного голови, секретаря Таїровської селищної ради, заступників Таїровського селищного голови, начальника юридичного відділу (управління), начальника управління гуманітарної політики, начальника управління організаційної роботи та зв`язків з громадськістю, начальника фінансового управління, начальника управління житлово-комунального господарства та інфраструктури, начальника управління містобудування, архітектури та землеустрою у період з 01.03.2022 року по 01.03.2023 року. 29.03.2023 року відповідачем надано відповідь згідно якої запит не задоволено, посилаючись на обмеження у доступі в наданні публічної інформації в умовах воєнного стану.

Дії відповідача щодо відмови у наданні запитуваної інформації позивач вважає протиправними, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою від 12.05.2023 провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

25.05.2023 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що останній позов не визнає.

Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що статтею 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI встановлено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 2939 обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Згідно зі ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть буди обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55,56, 57, 58, 59, 60, 61,62, 63 цієї Конституції.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України.

Таким чином, право на доступ до інформації, встановлене ст. 34 Конституції України, може бути обмежене у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану.

Позивач просить надати відомості стосовно розміру заробітної плати включаючи надбавки, премії, доплати, тощо Таїровського селищного голови, секретаря Таїровської селищної ради, заступників Таїровського селищного голови, начальника юридичного відділу (управління), начальника управління гуманітарної політики, начальника управління організаційної роботи та зав`язків з громадськістю, начальника фінансового управління, начальника управління житлово-комунального господарства та інфраструктури, начальника управління містобудування, архітектури та землеустрою у період з 01.03.2022 до 01.03.2023 року, тобто посадових осіб селищної ради керівного складу Таїровської територіальної громади.

Обмеження доступу до таких відомостей, яка відповідає захищеним інтересам конкретних фізичних осіб - посадових осіб Таїровської селищної ради щодо захисту їхньої службової репутації, а також щодо захисту їх особистого і сімейного життя (персональних даних про них). При цьому, обмеження доступу до таких відомостей відповідає правомірному інтересу держави Україна.

Неконтрольоване розголошення відомостей та документів посадових осіб селищної ради керівного складу Таїровської територіальної громади може завдати істотної шкоди інтересам національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку.

Зазначена вище потенційна шкода від неконтрольованого розголошення або публікації запитуваних документів, на переконанням відповідача, безумовно переважає інтерес в її отриманні.

З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Позивачем 31.05.2023 подано відповідь на відзив.

Згідно із частинами 1, 2 статті 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

Такі справи суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Подана позивачем відповідь на відзив судом не розглядається, оскільки згідно із частиною 3 статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 23.03.2023 ОСОБА_1 звернувся до Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області із запитом на інформацію, у якому просив надати наступну інформацію: відомості стосовно розміру заробітної плати включаючи надбавки, премії, доплати, тощо Таїровського селищного голови, секретаря Таїровської селищної ради, заступників Таїровського селищного голови, начальника юридичного відділу (управління), начальника управління гуманітарної політики, начальника управління організаційної роботи та зв`язків з громадськістю, начальника фінансового управління, начальника управління житлово-комунального господарства та інфраструктури, начальника управління містобудування, архітектури та землеустрою у період з 01.03.2022 року по 01.03.2023 року.

На запит на отримання публічної інформації від 23.03.2023 за вх. С-12 з приводу надання відомостей щодо розміру заробітної плати певних посадових осіб Таїровської селищної ради у період часу з 01.03.2022 по 01.03.2023 Таїровська селищна рада Одеського району Одеської області листом вих. № С-12 від 29.03.2023 повідомила, що згідно з положеннями частини третьої статті 34 Конституції України здійснення прав на вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

У частині другій статті 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що в Україні встановлено та діє презумпція відкритості інформації, а саме: публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 2 ст. 6 Закону «Про доступ до публічної інформації» визначено, що обмеження доступу до інформації здійснюєтеся відповідно до закону при дотриманні суку ті пості таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

В умовах воєнного стану суспільний інтерес до окремих категорій інформації матиме менше значення, ніж вжиття заходів щодо відсічі збройної агресії ворога, врятування життя населенню майна.

Разом з тим в умовах тотальної дезінформаційної війни з боку інформаційних спецслужб, а також агресивних та нелюдських дій військових формувань російської федерації на території України, життєво важливим є дотримання балансу між можливістю вільно виражати свої погляди та отримувати достовірну інформацію про хід війни з одного боку та захистом життя та здоров`я людини, яка може постраждати від реалізації такого права - з іншого.

Основними підставами для обмеження такого права слід вважати «захист інтересів національної безпеки та територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам».

Таїровська селищна рада переконана у допустимості тимчасового обмеження розпорядником доступу до тих категорій інформації, які в мирний час не підлягають обмеженню за будь-яких умов.

Не погоджуючись із тим, що йому відмовлено у наданні запитуваної інформації, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно ст.3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, надання інформації за запитами на інформацію.

Пунктом 1 ч.1 ст.13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Згідно ст.19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Письмовий запит подається в довільній формі.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно нормам Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

При цьому, запит на інформацію має за мету забезпечення права на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених Закону України «Про доступ до публічної інформації», та інформації, що становить суспільний інтерес.

Згідно ст.23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Судом встановлено, що 23.03.2023 ОСОБА_1 звернувся до Таїровської селищної ради із запитом на отримання публічної інформації стосовно надання відомостей щодо розміру заробітної плати посадових осіб Таїровської селищної ради з 01.03.2022 по 01.03.2023.

Відповідач листом вих. № С-12 від 29.03.2023 повідомив про обмеження у доступі до публічної інформації в умовах воєнного стану. Підставою такого обмеження є захист інтересів національної безпеки та територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам.

Згідно з приписами ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону.

В умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України.

Згідно з приписами ст. 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Внаслідок військової агресії рф проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» (із змінами) затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Відповідно до пункту 3 Указу Президента України «Про введення воєнного сідлу в Україні» № 64/2022 у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Положеннями статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено види інформації, до якої може бути застосовано обмеження в доступі:

1) конфіденційна інформація;

2) таємна інформація;

3) службова інформація, та сукупність вимог, дотримання яких є обов`язковим для такого обмеження.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Отже, публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності вимог, визначених пунктами 1-3 частини 2 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Оскільки, обмеження доступу до конкретної інформації допускається за умови застосування її розпорядником у сукупності вимог пунктів 1-3 частини 2 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», то відсутність висновку розпорядника інформації щодо наявності хоча б однієї з наведених вище трьох підстав означає, що обмеження доступу до публічної інформації є необґрунтованим.

За таких обставин, відповідач безпідставно, посилаючись на приписи частини 2 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» відмовив у задоволенні запиту на публічну інформацію.

Отже, в ході судового розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідачем вчинено протиправні дії, які полягають у відмові позивачу надати інформацію на його запит.

Оскільки судом встановлені протиправні дії відповідача щодо відмови у наданні інформації на запит, наслідком встановлення таких дій є зобов`язання відповідача повторно розглянути запит на інформацію відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання відповідача надати повну та достовірну відповідь по суті запиту на інформацію в термін, передбачений Законом України «Про доступ до публічної інформації», суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Таким чином, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем ще не вчинено жодної дії на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача будуть порушені.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

За таких обставин, позовна вимога про зобов`язання відповідача надати повну та достовірну відповідь по суті запиту на інформацію в термін, передбачений Законом України «Про доступ до публічної інформації» задоволенню не підлягає як передчасна, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Враховуючи те, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 371 КАС України негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1-4 частини першої статті 283 цього Кодексу.

Оскільки рішення прийнято у справі, визначеній п. 1 ч. 1 ст.263 КАС України, тому згідно з ч.1 ст. 371 зазначеного Кодексу підлягає негайному виконанню.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255, 257 263, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні інформації на запит про надання публічної інформації від 23.03.2023 року.

Зобов`язати Таїровську селищну раду Одеського району Одеської області (65496, Одеська область, Одеський район, смт. Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги, 27, код ЄДРПОУ 05582159) повторно розглянути запит ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про надання публічної інформації від 23.03.2023 року відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області (65496, Одеська область, Одеський район, смт. Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги, 27, код ЄДРПОУ 05582159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Рішення допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний