Приговор № 111369969, 06.06.2023, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 338/749/23

06 червня 2023 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

за участі прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Богородчани кримінальне провадження №12023096120000036 стосовно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , який працює по найму без укладення трудових угод, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не судимого, громадянина України, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.296 ч.1 КК України;

в с т а н о в и в:

ОСОБА_5 вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.

Кримінальне правопорушення вчинив за таких обставин.

15.04.2023 року близько 00 год. 12 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходився в громадському місці, а саме в приміщенні автозаправної станції ТОВ «ОККО ДРАЙВ» № 25, що по вул. Шевченка, 101, в смт. Богородчани Богородчанської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

В цей час, в приміщенні вказаної автозаправної станції знаходився молодший оператор ОСОБА_4 , який зробив зауваження ОСОБА_5 з приводу його неналежної поведінки, у зв`язку із чим між ними зав`язався словесний конфлікт.

В ході даного конфлікту, ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що полягало у зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки та моральності, що супроводжувалось особливою зухвалістю, в присутності сторонніх осіб відвідувачів, безпричинно почав чіплятись до ОСОБА_4 , якого ображав нецензурною лайкою.

В подальшому, ОСОБА_5 , діючи з мотивів грубого порушення громадського порядку, прагнучи показати свою зневагу до існуючих норм і правил поведінки в суспільстві, усвідомлюючи, що перебуває в громадському місці, умисно наніс головою удар в обличчя та удар рукою в ділянку грудей ОСОБА_4 , внаслідок чого потерпілий відчув сильний фізичний біль, без спричинення тілесних ушкоджень. Подальші хуліганській дії ОСОБА_5 були припинені внаслідок втручання сторонніх присутніх осіб, які прийшли на допомогу ОСОБА_4 .

В результаті протиправних дій ОСОБА_5 на одну годину було зірвано роботу автозаправної станції № 25 ТОВ «ОККО ДРАЙВ».

Грубе порушення громадського порядку в діях ОСОБА_5 виразилось в ускладненні забезпечення діяльності роботи автозаправної станції № 25 ТОВ «ОККО ДРАЙВ», обслуговування на ній відвідувачів та виконання обов`язків персоналом АЗС та магазину, що розміщений в ній.

Явна неповага до суспільства в діях ОСОБА_5 виразилась у відкрито виражених діях, які були очевидні для нього та інших осіб, нехтуванні громадським порядком, елементарними правилами поведінки, моральності, добропорядності.

Особлива зухвалість в діях ОСОБА_5 виразилась у нанесенні побоїв ОСОБА_4 в людному місці, тимчасове припинення нормальної роботи автозаправної станції № 25 ТОВ «ОККО ДРАЙВ».

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав. Підтвердив, що у вказаний у обвинувальному акті час дійсно на таксі з товаришами прибув у приміщення АЗС «ОККО», що в селищі Богородчани. Попередньо вживав алкоголь, тому знаходився у стані алкогольного сп`яніння. Касири-оператори АЗС відмовились продати йому пиво, посилаючись на порушення комендантського часу і це його роздратувало. Він почав сваритись з операторами, на що підійшов ОСОБА_4 і запропонував йому покинути приміщення. Він обурився, між ними виникла словесна перепалка, під час якої він нецензурно лаявся, а згодом умисно наніс один удар головою в обличчя ОСОБА_4 , а також один удар рукою в груди. Конфлікт припинився внаслідок того, що втрутились сторонні люди та вивели його на вулицю. За вчиненим шкодує, заявив, що попросив вибачення у потерпілого, а майнових претензій потерпілий до нього не мав.

Не оспорюючи фактичні обставини справи, їх кваліфікацію, підсудний вказав про недоцільність дослідження доказів по справі. Вказану позицію підтримали потерпілий та прокурор.

Тому, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, переконавшись у тому, що обвинувачений правильно розуміє зміст обвинувачення, його позиція є добровільною, роз`яснивши ОСОБА_6 наслідки, зокрема неможливість у подальшому оскаржувати ці обставини у апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує у межах пред`явленого обвинувачення за ч.1 ст.296 КК України, оскільки ОСОБА_5 умисно грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.

При призначенні покарання обвинуваченому суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує тяжкість вчиненого злочину, особу винного, його характеристику, факти його попереднього притягнення до відповідальності за вчинення аналогічних за своєю суттю правопорушень.

Обставиною, що обтяжує покарання є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебувала у стані алкогольного сп`яніння.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому судом не встановлено. Суд не знаходить підстав для визнання обставиною, що пом`якшує відповідальність щирого каяття. Вказана обставина, яка відображає психічний стан особи, що вчинила злочин, повинна свідчити про глибокі внутрішні переживання особою того, що сталося, моральне засудження своєї поведінки, усвідомлення вини, почуття сорому, докорів сумління. Тобто це перед усім явище, яке виявляється у самозасудженні особою вчиненого нею діяння, його наслідків. Щире каяття як внутрішнє переживання особи, повинне віднайти свій зовнішній прояв у подальшій поведінці та вчинках. Водночас за обставинами справи суд вважає, що позиція ОСОБА_5 не може бути розцінена судом як щире каяття.

Відповідно до ст.50,65 КК України особі, котра вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаної мети, принципів справедливості, співмірності, індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності і даним про особу винного.

Суд прийшов до переконання, що ОСОБА_6 слід призначити покарання в межах санкції ст.296 ч.1 КК України у виді штрафу у максимальному розмірі визначеному санкцією статті.

Таке покарання на думку суду буде адекватним і необхідним для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі двох тисяч доходів громадян, що становить 34000 гривень.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1