Решение № 111368037, 31.05.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.05.2023Справа № 904/3299/22Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські Електромережі" (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, 22, код ЄДРПОУ 23359034)

до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 85; код ЄДРПОУ 19480600)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" ( 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25).

2) Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (49027, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 21-А, код ЄДРПОУ 26239738)

про стягнення 11 247 110, 15грн,

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: Козак Т.В.

Від відповідача: Атаманюк В.В.

Від третьої особи-1: Тищенко А.І.

Від третьої особи-2: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські Електромережі" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" про стягнення заборгованості за договором електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії у розмірі 11 067 923,09 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2022 матеріали позовної заяви № б/н від 29.09.2022 передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 02.11.2022 залишив позов без руху, надав строк для усунення недоліків позову у встановлений спосіб.

09.11.2022 від позивача засобами поштового зв`язку через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшли матеріали на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі № 904/3299/22, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.12.2022.

02.12.2022 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який залучено до матеріалів справи.

У засіданні суду 14.12.2022 представник позивача повідомив, що має намір подати відповідь на відзив на позовну заяву та подав клопотання про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.

Розглянувши дане клопотання позивача про відкладення розгляду справи та продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, суд на місці ухвалив задовольнити дане клопотання, відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.

Відповідач участь свого представника у засідання суду 14.12.2022 не забезпечив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 відкладено підготовче засідання на 01.02.2023.

15.12.2022 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи "EasyCon" з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2022 заяву представника Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські Електромережі", Козак Тетяни Вікторівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

03.01.2023 засобами поштового зв`язку від позивача надійшла відповідь на відзив, яку залучено до матеріалів справи.

01.02.2023 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для врегулювання з позивачем розбіжностей у обсягах за квітень-червень 2021 та надання часу відповідачу для подачі до суду чіткої позиції щодо позовних вимог.

У засіданні суду 01.02.2023 представник позивача поставив вирішення даного клопотання на розсуд суду.

Розглянувши дане клопотання, суд на місці ухвалив відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.

Відповідач участь свого представника у засідання суду 01.02.2023 не забезпечив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

У підготовчому засіданні 01.02.2023 присутнім представником позивача надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.03.2023.

06.02.2023 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи "EasyCon" з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2023 заяву представника Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські Електромережі", Козак Тетяни Вікторівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

01.03.2023 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронної системи відеоконференцзв`язку сервісу https://vkz.court.gov.ua.

02.03.2023 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли уточнення до відзиву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2023 заяву представника Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" Атаманюка В.В. про участь у судовому засіданні по справі № 904/3299/22 в режимі відеоконференції повернуто заявнику без розгляду.

У засіданні суду 08.03.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Відповідач участь свого представника у засідання суду 08.03.2023 не забезпечив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

Протокольною ухвалою суду від 08.03.2023 уточнення до відзиву, які надійшли до суду 02.03.2023 від відповідача залишено без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.03.2023 відкладено судове засідання на 22.03.2023.

09.03.2023 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи "EasyCon" з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2023 заяву представника Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські Електромережі", Козак Тетяни Вікторівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

13.03.2023 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС за веб-посиланням https://vkz.court.gov.ua.

Заява відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції мотивована військовою агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану, ракетними атаками та постійною загрозою її обстрілу, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров, здоров`ю та безпеці учасників справи та для забезпечення сторонам конституційного права на судовий захист, а також, те, що на період воєнного стану запроваджено дистанційну роботу для працівників підприємства, у зв`язку з чим останній просить суд проводити судове засідання, призначене на 08.03.2023, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2023 заяву представника Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", Атаманюка Василя Васильовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

У засіданні суду 22.03.2023 представник відповідача надав усні пояснення по суті спору.

В ході дослідження доказів судом встановлено, що відбувалось активне листування між позивачем та Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" з приводу обсягів спожитої Територіальним управлінням державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області електричної енергії у липні та серпні 2021 року.

У судовому засіданні 22.03.2023 судом поставлено на обговорення питання щодо доцільності залучення до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області.

Представник відповідача надав пояснення щодо доцільності залучення до участі у справі вказаних осіб.

Представник позивача пояснив, що дійсно, відбувалось активне листування між позивачем та Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" з приводу обсягів спожитої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області електричної енергії у липні та серпні 2021 року, проте заперечив проти залучення до участі у справі третіми особами вказаних осіб.

З огляду на предмет та підстави позовних вимог, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, суд визнав за необхідне за власною ініціативою залучити до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2023 постановлено повернутися до розгляду справи № 904/3299/22 у підготовчому провадженні; залучити до участі у справі Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; підготовче засідання призначити на 19.04.2023 о 12:40 год.

27.03.2023 від позивача через систему "Електронний суд" надійшли докази направлення позовної заяви на адреси третіх осіб, які залучено до матеріалів справи.

28.03.2023 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи "EasyCon" з використанням власних технічних засобів.

31.03.2023 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшли уточнення до відзиву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 заяву представника Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські Електромережі", Козак Тетяни Вікторівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

06.04.2023 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС за веб-посиланням https://vkz.court.gov.ua.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 заяву представника Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", Атаманюка Василя Васильовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

13.04.2023 на електронну адресу суду від третьої особи-2 надійшли письмові пояснення, в яких остання просила проводити розгляд справи без участі представника ТУ ДСА України в Дніпропетровській області - у зв`язку з великою завантаженістю, які залучено до матеріалів справи.

Також 14.04.2023 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про зміну позовних вимог, в якій останній просить суд прийняти збільшення розміру позовних вимог, зокрема, просить стягнути 16 170 376,05 грн, в тому числі 11 247 110,15 грн заборгованості за надані послуги з розподілу електроенергії; 680 606,31 грн три відсотки річних та 4 242 659,59 грн інфляційні втрати.

18.04.2023 через систему "Електронний суд" від представника Приватного акціонерного товариства"Національна енергетична компанія "Укренерго" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС за веб-посиланням https://vkz.court.gov.ua.

Заява третьої особи-1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції мотивована небезпечною ситуацією, яка склалася у місті Харкові, у зв`язку з чим останній просить суд проводити судове засідання, призначене на 19.04.2023 та всі подальші судові засідання, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 заяву представника Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", Тищенко Аліни Ігорівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

Протокольною ухвалою суду від 19.04.2023 постановлено не приймати до розгляду заяву позивача про зміну позовних вимог.

У засіданні суду 19.04.2023 представник третьої особи-1 заявив усне клопотання про продовження строку для надання пояснень по суті спору.

Представник позивача заперечень не навів.

Розглянувши дане клопотання, суд на місці ухвалив задовольнити дане клопотання представника третьої особи-1, відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.

Третя особа-2 участь свого представника у засідання суду 19.04.2023 не забезпечила, про дату та час судового розгляду повідомлялася належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 відкладено підготовче засідання на 26.04.2023.

25.04.2023 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути з відповідача 11 247 110,15 грн заборгованості за надані послуги з розподілу електроенергії.

26.04.2023 через систему "Електронний суд" від третьої особи-1 надійшли письмові пояснення, які залучено до матеріалів справи.

Розглянувши у засіданні суду 26.04.2023 заяву позивача заяву про зменшення позовних вимог, суд вирішив задовольнити її, з огляду на наступне.

За приписами ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Судом встановлено, що позивачем дотримано вимоги ст. 46 Господарського процесуального кодексу України щодо строку та форми подання заяви про зменшення розміру позовних вимог, а тому ця заява підлягає прийняттю судом до розгляду.

У підготовчому засіданні 26.04.2023 присутніми представниками учасників судового процесу надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті.

Третя особа-2 участь свого представника у засідання суду 26.04.2023 не забезпечила, про дату та час судового розгляду повідомлялася належним чином.

Ухвалою Господарського суду від 26.04.2023 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 31.05.2023.

31.05.2023 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські Електромережі" (позивач) проводить господарську діяльність з розподілу електричної енергії на території Дніпропетровської області на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16.11.2018 року №1440 "Про видачу ліцензії АТ "ДТЕК Дніпровські Електромережі".

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №1344 від 06.11.2018 ДПЗД "Укрінтеренерго" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-рДПЗД "Укрінтеренерго" визначено постачальником "останньої надії" на період з 01.01.2019 до 01.01.2021. Територія здійснення діяльності ДПЗД «Укрінтеренерго» як постачальника "останньої надії" - територія України, крім території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Згідно з пунктом 2.1.14 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018, оператор системи не має права відмовити електропостачальнику, який звертається щодо укладання договору електопостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії споживачам, електроустановки яких приєднанні до електричних мереж на території здійснення діяльності відповідного оператора системи.

Пунктом 2.1.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії встановлено, що договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання, зміст якого визначається оператором системи на основі типового договору, що є додатком 4 до цих правил, оприлюднюється на офіційному веб-сайті оператора системи та укладається шляхом надання елекропостачальником заяви-приєднання. Датою початку дії зазначеного договору є наступний робочий день від дня отримання оператором системи заяви-приєднання електропостачальника щодо укладання такого договору.

Відповідно до статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 2 статті 644 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.12.2018 відповідач приєднався до договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії, шляхом підписання 19.12.2018 заяви-приєднання та надіслання її на адресу позивача (оператора системи розподілу, ОСР) в якій встановлено, що відповідно до статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, умов договору постачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії розміщеного на сайті оператора системи розподілу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", постачальник електричної енергії Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" приєдналося до умов договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі - договір).

Умови договору є однаковими для всіх електропостачальників та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ) (п. 1.2. договору).

Оператор системи надає послуги з розподілу/передачі електричної енергії за сукупністю споживачів, які входять до групи Постачальника згідно з реєстром за ЕІС-кодами споживачів та їх точками вимірювання. Реєстр ведеться Оператором системи розподілу в електронному вигляді. Оператор системи розподілу забезпечує надання послуг з розподілу в обсязі, необхідному та достатньому для виконання Постачальником функцій відповідного суб`єкта роздрібного ринку електричної енергії, та надання інших послуг, зокрема з відключення та підключення споживачів (п. 2.1. договору).

Постачальник здійснює придбання та оплату послуг з розподілу електричної енергії згідно з умовами глави 3 цього договору за сукупністю споживачів постачальника, які згідно з умовами договорів про постачання електричної енергії (комерційних пропозицій постачальника) здійснюють оплату послуг з розподілу електричної енергії у складі вартості (ціни) електричної енергії постачальника, та інших послуг оператора системи розподілу згідно з порядком розрахунків, який є додатком 2 до цього договору (п. 2.2. договору).

Пунктами 3.1-3.4. договору встановлено, що ціна послуг з розподілу визначається згідно з порядком встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженим регулятором. Ціна інших послуг визначається згідно з калькуляціями, розрахованими на підставі Методики розрахунку вартості робіт з підключення електроустановок споживачів до електричних мереж ліцензіата та інших додаткових робіт і послуг пов`язаних із ліцензованою діяльністю, затвердженої Регулятором. Вартість договору складає вартість послуг з розподілу електричної енергії за сукупністю споживачів постачальника, яким згідно з умовами договорів про постачання електричної енергії (комерційних пропозицій Постачальника) послуги з розподілу електричної енергії придбаває постачальник, та вартість інших послуг згідно з договором. Розрахунковим періодом для цілей цього договору є календарний місяць. Оплата (придбання) послуг з розподілу електричної енергії здійснюється постачальником у формі попередньої оплати, у тому числі плановими авансовими платежами.

Пунктом 9.1 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з дня приєднання постачальника до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший строк не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Пунктом 1.2.6 ПРРЕЕ передбачено, що оператор системи, який здійснює розподіл (передачу) електричної енергії безпосередньо до електроустановок споживача, отримує плату за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії або від споживача, або від електропостачальника за вибором споживача (крім постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг або «останньої надії»). Вибір споживача зазначається в договорі про постачання електричної енергії споживачу (обраній споживачем комерційній пропозиції). У разі постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг або «останньої надії» послугу з розподілу (передачі) електричної енергії для потреб споживачів, електроустановки яких приєднані на території діяльності відповідного оператора системи, оплачує відповідний електропостачальник за усією сукупністю зазначених споживачів, постачання яким здійснює постачальник універсальних послуг або «останньої надії». При цьому ціни на електричну енергію, що постачається споживачам постачальниками універсальних послуг та «останньої надії», включають, утому числі, ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг.

Пунктом 10 додатку 2 до договору визначено, що за підсумками розрахункового періоду складається та підписується кожною стороною договору Акт надання послуги з розподілу електричної енергії та інші необхідні документи.

Оператор системи розподілу надсилає постачальнику електронною поштою (або за письмовим зверненням постачальника іншим прийнятним для сторін засобом комунікації) до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим, Акт надання послуги з розподілу електричної енергії (п. 11 Додатку 2 «Порядок розрахунків» до договору).

Відповідно до пунктів 5.6, 5.7, 5.9 додатку 2 до договору постачальник до 25 числа місяця (включно), що передує розрахунковому періоду здійснює попередню оплату вартості послуг з розподілу електричної енергії у розмірі 100 % обсягу електроенергії, що підлягає розподілу, розрахованого у відповідності до п. 5.1 цього додатку, на поточний рахунок Оператора системи розподілу. Датою здійснення оплати за виставленими Оператором системи розподілу постачальнику платіжними документами є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок Оператора системи розподілу. Остаточна вартість послуг з розподілу визначається Оператором системи розподілу на підставі місячних обсягів надання послуги з розподілу постачальнику за класами напруги та відповідними тарифами. Остаточний розрахунок за надані послуги постачальник здійснює в розрахунковому місяці на підставі Акта наданих послуг, отриманим від Оператора системи розподілу до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 5.10. Додатку 2 до договору передбачено, що у разі наявності у постачальника зауважень до Акта наданих послуг (при наявності розбіжностей), наданого Оператором системи, ростачальник повідомляє про це Оператора системи розподілу, а остаточний розрахунок за розподілену електричну енергію здійснюється постачальником до 14-го числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим, у розмірі, визначеному в наданому Оператором системи розподілу Акті наданих послуг, з подальшим коригуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей.

Позивачем на адресу відповідача були направлені Акти наданих послуг з розподілу електричної енергії за період з січня по жовтень 2021 та відповідні рахунки на загальну суму 11 607 923,09 грн. Докази направлення містяться в матеріалах справи.

Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач підписав вказані Акти та скріпив їх печаткою підприємства (окрім Акту за січень 2021).

Крім того, позивач зазначає, що факт отримання відповідачем послуг з розподілу електричної енергії у січні 2021 підтверджується звітом щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго" за січень 2021.

Однак, як зазначає позивач, жодної оплати за послуги, надані позивачем у вищевказаному періоді, відповідач не здійснив.

В процесі розгляду справи, позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій він зазначив, що під час розгляду справи, сторони провели звірку обсягу розподіленої електричної енергії за спірний період та її вартості та за результатом проведеної звірки, позивач зазначив, що заборгованість відповідача перед позивачем, з урахуванням всіх коригувань, складає 11 247 110,15 грн.

Дослідивши надану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд визнав її такою, що подана з дотриманням приписів чинного процесуального законодавства, зокрема положень ч. 5. ст. 46, ст. 170 ГПК України, тому, суд прийняв до розгляду заяву позивача та визначив ціну позову з її урахуванням.

Таким чином, позивач зазначає, що загальний розмір заборгованості за розподіл електричної енергії за період з січня по жовтень 2021 становить 11 247 110,15 грн, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача 11 247 110,15 грн основного боргу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Так, пунктами 5.6, 5.7, 5.9 додатку 2 до договору "Порядок розрахунків" визначено, що постачальник до 25 числа місяця (включно), що передує розрахунковому періоду здійснює попередню оплату вартості послуг з розподілу електричної енергії у розмірі 100% обсягу електроенергії, що підлягає розподілу, розрахованого у відповідності до пункту 5.1 цього додатку, на поточний рахунок оператора системи розподілу. Датою здійснення оплати за встановленими оператором системи розподілу постачальнику платіжними документами є дата, на яку оплачена сума коштів зарахована на поточний рахунок оператора системи розподілу. Остаточна вартість послуги з розподілу визначається оператором системи розподілу на підставі місячних обсягів надання послуги з розподілу постачальника за класами напруги та відповідними тарифами. Остаточний розрахунок за надані послуги постачальник здійснює в розрахунковому місяці на підставі акта наданих послуг, отриманим від оператора системи розподілу до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим.

На виконання зобов`язань, прийнятих на себе за умовами публічного договору електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські Електромережі" протягом періоду з січня по жовтень 2021 включно було надано ДП «Укрінтеренерго» відповідні послуги, що підтверджується підписаними між сторонами актами приймання-передачі послуг з розподілу електричної енергії електричними мережами позивача.

Вартість наданих послуг, згідно зі складеними Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські Електромережі" актами та з урахуванням проведеної в процесі розгляду справи звірки, складає 11 247 110,15 грн.

Натомість, загальна вартість послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, яка визнається відповідачем, складає 11 134 841,06 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

З огляду на вищевикладене, враховуючи наявність передбачених законом підстав для задоволення заявлених Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські Електромережі" позовних вимог в частині стягнення з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" заборгованості зі сплати вартості послуг з розподілу електричної енергії у розмірі 11 134 841,06 грн у зв`язку з визнанням відповідачем позову у названій частині, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для присудження до стягнення з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські Електромережі" боргу у розмірі 11 134 841,06 грн.

При вирішенні питання щодо наявності правових підстав для задоволення заявлених позивачем до відповідача позовних вимог в частині стягнення заборгованості зі сплати вартості послуг з розподілу електричної енергії у розмірі 112 269,09 грн, яка є різницею між сумою, заявленою позивачем до стягнення, та сумою боргу, яка була присуджена до стягнення із відповідача, господарський суд виходить з наступного.

Згідно з пп. 1.1.2 п. 1.1 розділу І Правил роздрібного ринку електричної енергії відключення електроустановки - одноразова дія (технологічна операція), яка виконується автоматичним або ручним способом штатними пристроями (вимикач, роз`єднувач) електричної мережі або електроустановки шляхом роз`єднання сусідніх елементів цієї мережі (установки) без порушення її технологічної цілісності, спрямована на знеструмлення електроустановки.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 60 Закону України „Про ринок електричної енергії відключення споживачів здійснюється виключно у порядку, визначеному цим Законом та правилами роздрібного ринку. Захист прав споживачів електричної енергії, а також механізм захисту цих прав регулюються цим Законом, законами України "Про захист прав споживачів", "Про захист економічної конкуренції", іншими нормативно-правовими актами. Відключення захищених споживачів здійснюється з дотриманням вимог порядку забезпечення постачання електричної енергії захищеним споживачам, затвердженого Кабінетом Міністрів України, який визначає: 1) порядок складення переліку захищених споживачів; 2) порядок обмеження, відключення електропостачання захищених споживачів; 3) механізми забезпечення повної поточної оплати захищеними споживачами електричної енергії шляхом забезпечення попередньої оплати прогнозованого обсягу споживання електричної енергії та/або надання фінансової гарантії оплати спожитої захищеним споживачем електричної енергії власником такого захищеного споживача або в інший спосіб, передбачений законодавством.

Згідно з п. п. 6, 8 Порядку забезпечення постачання електричної енергії захищеним споживачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1209, перелік захищених споживачів затверджується Кабінетом Міністрів України, оприлюднюється на офіційному веб-сайті Міненерго та доводиться до відома електропостачальників, оператора системи розподілу, оператора системи передачі, які розміщують на своїх офіційних веб-сайтах перелік захищених споживачів, приєднаних до системи розподілу та систем передачі. Електропостачальники разом із захищеними споживачами протягом 10 робочих днів з дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо затвердження переліку захищених споживачів складають та затверджують акти екологічної та/або аварійної/технологічної броні, а також здійснюють необхідні заходи для запобігання шкідливим наслідкам зупинки технологічного процесу (виробничого циклу).

Відповідно до пп. 6.2.1, абзацу 3 п. 6.2.2 п. 6.2 розділу VI Правил роздрібного ринку електричної енергії постачання електричної енергії споживачу здійснюється постачальником «останньої надії» у випадках, визначених у розділі III цих Правил. У разі закінчення строку дії договору про постачання електричної енергії або дострокового його розірвання (припинення його дії) електропостачальник за 20 днів до передбачуваного дня припинення дії договору та постачання електричної енергії споживачу повинен повідомити про це споживача, відповідного (відповідних) оператора (операторів) системи та постачальника «останньої надії», на території діяльності якого розташовані електроустановки такого споживача, із зазначенням дати, з якої такий електропостачальник припинить здійснювати постачання електричної енергії споживачу.

Згідно з пп. 6.2.8 п. 6.2 розділу VI Правил роздрібного ринку електричної енергії постачальник «останньої надії» постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Якщо споживач протягом 90 днів не укладе відповідний договір про постачання електричної енергії з іншим електропостачальником або договір купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії, електроживлення його об`єкта (об`єктів) має бути припинено оператором системи за зверненням постачальника «останньої надії». На наступний день після припинення електроживлення об`єкта (об`єктів) споживач має право укласти договір про постачання електричної енергії споживачу або договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (для споживачів, які мають на це право) у порядку, визначеному главою 3.2 розділу III цих Правил.

Положеннями абзацу 5 пп. 3.4.4 п. 3.4 розділу ІІІ Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, якщо споживач постачальника «останньої надії» не уклав договір із новим електропостачальником по закінченню терміну договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», розподіл та постачання електричної енергії такому споживачу припиняється шляхом здійснення відключення електроустановки такого споживача.

Відповідно до пп.. 5.1.1 п. 5.1 розділу V Правил роздрібного ринку електричної енергії Оператор системи має право, зокрема, а безперешкодний доступ (за пред`явленням представником службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії та потужності, вимірювання показників якості електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки вимірювання та/або точки обліку відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору.

Згідно з пп.. 5.2.1 п. 5.2 розділу V Правил роздрібного ринку електричної енергії електропостачальник має право, зокрема, на звертатися до оператора системи щодо відключення (обмеження) електроживлення споживача у випадках, визначених цими Правилами, крім випадків постачання вразливим споживачам, визначених Кабінетом Міністрів України; взаємодіяти з оператором системи з питань відключення (обмеження) захищених споживачів виключно в порядку, визначеному Законом України «Про ринок електричної енергії», цими Правилами, та з дотриманням вимог порядку забезпечення постачання електричної енергії захищеним споживачам, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що відповідачем на адресу позивача було надіслано вимогу постачальника на відключення об`єкта (точки комерційного обліку) споживача №44/09-000427/В від 29.06.2021, в якому останній відповідно до ПРРЕЕ та умов договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії та у зв`язку з заборгованістю споживача перед постачальником з оплати за спожиту електроенергію, просить повністю припинити розподіл електричної енергії по всім точкам приєднання згідно з вимогами чинного законодавства.

Відповідач стверджує, що вимогу про відключення споживача №44/09-000427/В від 29.06.2021 з 14.07.2021 він направив електронною поштою 29.06.2021, тоді як позивач зазначає, що цю вимогу отримав 01.07.2021.

При цьому, ані позивачем, ані відповідачем не надано доказів того, коли саме AT «ДТЕК «Дніпровські електромережі» отримало дану вимогу постачальника на відключення об`єкта (точки комерційного обліку) споживача.

Разом з тим, судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" досліджувало дане питання та, зокрема, в листі №01/46133 від 12.10.2021 до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські Електромережі" третя особа-1 зазначає, що постачальник останньої надії звернувся до AT «ДТЕК «Дніпровські електромережі» 29.06.2021 року о 16 годині 36 хвилин (дата та час підтверджує скріншотом електронної пошти) з приводу відключення споживача з 14.07.2021 року (з 29.06.2021 року по 14.07.2021 року -10 робочих днів). При цьому AT «ДТЕК «Дніпровські електромережі» стверджує, що даний лист було зареєстровано 01.07.2021 року, (з 01.07.2021 року по 14.07.2021 року - 9 робочих днів), тому він не виконав дане звернення.

Стандарти доказування не передбачають обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вирогідним, ніж протилежний.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у справі №908/1879/17.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Зважаючи на встановлені обставини справи, вимоги правових норм та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що вірогідною є та обставина, що постачальник останньої надії звернувся до AT «ДТЕК «Дніпровські електромережі» 29.06.2021 року. Таким чином, відповідачем не було пропущено строк на звернення про відключення споживача.

Згідно ч. 2 п. 11.5.12 Кодексу систем розподілу (далі - КСР), затвердженого Постановою № 310 від 14.03.2018 року Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (далі - НКРЕКП) ОСР має право відхилити звернення електропостачальника, про що повідомляє електропостачальника протягом 2 робочих днів з дати отримання звернення. Відповідно до наданих сторонами матеріалів, звернень у зазначений період з цього приводу до ПОНа не надходило.

Згідно ч. 5 п. 11.5.12 КСР, ОСР повинен припинити електроживлення споживача електричної енергії протягом 10 робочих днів з дати отримання звернення від електропостачальника.

Відповідно до вимог КСР, п.6.5. Типового договору електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі електричної енергії та наданих НКРЕКП роз`яснень, у разі невиконання оператором системи вимоги електропостачальника про відключення споживача, обсяги електроенергії, спожиті таким споживачем після дати, зазначеної електропостачальником у вимозі на відключення, покладаються на втрати відповідного оператора системи.

На підставі вищевикладеного, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" зазначило, що обсяги електричної енергії, спожитої споживачем «Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області» в період з 15.07.2021 року по 31.07.2021 року мають бути віднесені до втрат електричної енергії AT «ДТЕК «Дніпровські електромережі» за липень місяць 2021 року.

Враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства та встановлені обставини, господарський суд доходить висновку про наявність у ДП „Укрінтеренерго, як електропостачальника, права на звернення до оператора системи розподілу, в даному випадку, до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські Електромережі", з вимогою про відключення об`єкта споживача від розподілу електричної енергії. При цьому, саме на оператора системи розподілу покладено обов`язок виконати відключення споживача на вимогу електропостачальника.

Проте, в порушення вищенаведених вимог чинного законодавства та умов публічного договору електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, Акціонерноим товариством "ДТЕК Дніпровські Електромережі" не було у повному обсязі та своєчасно виконано вимоги ДП „Укрінтеренерго про відключення окремих споживачів від розподілу електричної енергії.

Разом з тим, електропостачальник відповідно до положень пункту 4 частини 1 статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" та пункту 5.2.1 Правил має право звертатися до оператора системи щодо відключення електроживлення споживача у випадках, визначених Правилами (крім випадків постачання вразливим споживачам).

Відповідно, положеннями пункту 14 частини 3 статті 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" та підпункту 8 пункту 5.1.2 Правил на оператора системи покладений обов`язок припиняти електроживлення споживача за зверненням електропостачальника згідно з умовами договору з електропостачальником. Наведений обов`язок закріплений також у пункті 4.1 Договору та пункті 1.9 додатку №3 до Договору. За таких обставин, відповідальність за правомірність вимоги щодо припинення або обмеження електропостачання споживача в такому випадку несе постачальник.

Для виконання наведеного обов`язку оператору системи згідно з підпунктом 4 пункту 5.1.1 Правил надано право на безперешкодний доступ (за пред`явленням представником службового посвідчення) до електричних установок споживача, зокрема, для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого Правилами порядку та умов договору.

Водночас згідно з пунктом 6.5 договору обсяги електричної енергії, використані споживачем постачальника після дати, зазначеної постачальником у вимозі про відключення, покладаються на втрати оператора системи.

Тобто, наведеною умовою договору ризик продовження використання споживачем електричної енергії, попри вимогу постачальника про відключення, покладений саме на оператора системи як особу, зобов`язану здійснити відповідне відключення. При цьому наведена умова договору не пов`язує покладення такого ризику з конкретними підставами невиконання чи неналежного виконання оператором вимоги про відключення, вжиттям чи невжиттям ним певного обсягу заходів, спрямованих на відключення тощо.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 13.07.2021 у справі №916/2205/20.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для покладення обов`язку з оплати послуг розподілу електричної енергії, яка фактично була надана споживачам в результаті несвоєчасного їх відключення, безпосередньо на ДП „Укрінтеренерго, оскільки останнім було належним чином виконано прийняті на себе обов`язки з надіслання на адресу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські Електромережі" відповідних повідомлень.

Таким чином, господарський суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські Електромережі" до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" позовних вимог в частині стягнення заборгованості зі сплати вартості послуг з розподілу електричної енергії у розмірі 112 269,09 грн.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські Електромережі" до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Згідно з приписами статей 78-79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 85; код ЄДРПОУ 19480600) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські Електромережі" (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, 22, код ЄДРПОУ 23359034) суму боргу у розмірі 11 134 841 (одинадцять мільйонів сто тридцять чотири тисячі вісімсот сорок одна) грн 06 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 167 022 (сто шістдесят сім тисяч двадцять дві) грн 62 коп.

У решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 06.06.2023

Суддя І.О. Андреїшина