Постановление суда № 111362236, 07.06.2023, Теплодарський міський суд Одеської області

Справа № 516/273/23

Провадження № 2-а/516/6/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2023 рокум.Теплодар

Теплодарський міський суд Одеської області в складі

головуючого судді Под`ячевої І.Д.,

при секретарі Прущак С.В.,

розглянувши в м. Теплодар, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП 2020», про визнання протиправними дій та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду через представника Олексієнко М.С. з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП 2020» про визнання протиправною та скасування постанови серії АА № 00005425 від 20 лютого 2023 року.

Одночасно представник позивача звернувся до суду з клопотанням про поновлення строку на оскарження постанови, при цьому в обґрунтування клопотання представником зазначено, що у зв`язку з постійними повітряними тривогами та фактично відсутністю світла та інтернету, відділення «Укрпошти» не мали змоги у повній мірі виконувати свої безпосередні функції: приймати та видавати поштові надходження відвідувачам та користувача пошти. Також представником зазначено, що позивачем оскаржувана постанова не отримана та про її існування він дізнався лише тоді, коли було відкрито виконавче провадження, а саме 14.04.2023, у цей же день були заблоковані розрахункові рахунки позивача.

Судом під час відкриття провадження було враховано інформацію зазначену позивачем в клопотанні, щодо того, що він дізнався про існування постанови лише 14 квітня 2023 року, а звернувся до суду 17 квітня 2023 року, тобто в строки встановленні законом, що стало підставою для відкриття провадження у справі.

Однак, представник відповідача у відзиві на позов зазначив, що відсутні підстави для поновлення позивачу строку на оскарження постанови, оскільки згідно поштового повідомлення позивач отримав постанову 28 лютого 2023 року, тобто строк звернення до суду сплив 10 березня 2023 року, а будь-яких поважних причин пропуску такого строку позивачем не наведено.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що на наданому відповідачем повідомленні відсутній підпис ОСОБА_1 , оскільки підпис проставлений на повідомленні йому не належить, що підтверджується копією договору наданому до суду, де міститься справжній підпис позивача.

Сторони звернулись до суду із заявами про розгляд справи за їх відсутності.

Дослідивши письмові матеріали даної справи, вивчивши позиції сторін, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Положеннями частини другої статті 286 КАС України встановлено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах ,про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Наведеними вище правовими нормами передбачено, що адміністративний суд зобов`язаний в кожному випадку з`ясувати чи дотримано особою (позивачем) строк звернення до адміністративного суду із відповідним позовом, чи є поважними підстави пропуску цього строку. Якщо ж вказані позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду є не поважними, то суд зобов`язаний залишити позовну заяву без розгляду.

Разом з позовною заявою представником позивача до суду було подано заяву про поновлення строку на оскарження постанови, при цьому в клопотанні було зазначено, що позивач дізнався про існування постанови лише 14 квітня 2023 року, а звернувся до суду 17 квітня 2023 року, суд під час відкриття провадження прийшов до висновку, що строк не порушений, а тому провадження слід відкрити на підставі наданих до суду документів та призначити судовий розгляд.

Разом з цим у відзиві на позов відповідачем зазначено інформацію, яка суду не була відома під час відкриття провадження, а саме, що копія оскарженої постанови позивачу надсилалась та їм отримана 28 лютого 2023 року, в підтвердження чого до суду надано відповідні докази.

У відповіді на відзив представником позивача зазначено, що на наданому відповідачем повідомленні відсутній підпис ОСОБА_1 , оскільки підпис проставлений на повідомленні йому не належить, що підтверджується копією договору наданому до суду, де міститься справжній підпис позивача.

За таких даних після відкриття провадження до суду надано нові документи щодо пропуску позивачем строку звернення до суду та підстави такого пропуску, а тому суд зобов`язаний надати їм оцінку та вирішити це питання під час судового розгляду.

Так, поважними причинами пропуску процесуального строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Отже, строк повинен бути пропущений виключно з поважних причин. При цьому вирішальним у визначенні строків звернення до адміністративного суду є встановлення фактів, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.

Звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв`язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права. Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов`язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини, адже наслідки для особи настають незалежно від підстав, за яких прийнято оскаржуваний акт індивідуальної дії, а з моменту прийняття такого рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 лютого 2023 року старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Савченко В.О. прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживанню перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА №00005420, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. (а.с.13).

Копія згаданої постанови від 20 лютого 2023 року була відправлена на адресу ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення (трек-номер поштового відправлення 0600221947794) та вручена 28 лютого 2023 року (а.с. 72).

У відповіді на відзив представником позивача в обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду зазначено, що рекомендоване повідомлення він не отримував, підпис на повідомленні не його та він особисто дізнався про наявність постанови лише після відкриття виконавчого провадження 14 квітня 2023 року.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку, відносини між ними, визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. №270 (далі Порядок №570).

Так, пунктом 2 Правил №270 передбачено, що повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - це повідомлення, яким оператор поштового зв`язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.

У пункті 99 Правил №270 зазначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка"), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним.

Відповідно до пункту 105 Правил №270 одержання реєстрованого поштового відправлення, грошових коштів за поштовим переказом здійснюється за умови пред`явлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, визначених законодавством. У разі отримання рекомендованого поштового відправлення одержувач власноруч зазначає прізвище та ставить свій підпис в книзі (на окремому аркуші) встановленого зразка. У разі отримання інших реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів одержувач заповнює відповідний бланк повідомлення: зазначає найменування, серію та номер пред`явленого документа, дату одержання та ставить свій підпис.

Згідно з пунктом 106 Правил №270 під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв`язку на підставі пред`явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище. На бланку повідомлення про вручення поштового відправлення з позначкою "Вручити особисто", внутрішнього рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" одержувач розписується та зазначає прізвище та ініціали або ім`я та прізвище.

Отже рекомендоване поштове відправлення, адресоване фізичній особі, вручається працівником об`єкта поштового зв`язку адресату після пред`явлення ним документа, що посвідчує особу, або повнолітньому члену сім`ї адресата у разі надання документа, що підтверджує їх родинні зв`язки чи спільне проживання. Повідомлення про вручення поштового відправлення має містити інформацію про дату вручення поштового відправлення та прізвище одержувача.

Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі №487/5843/17 та від 14 грудня 2022 року справі №718/917/20.

Тож особистому врученню одержувачу згідно з Правилами №270 підлягають лише поштові відправлення з позначкою "Вручити особисто", а підпис одержувача, окрім зазначення його прізвища та дати отримання повідомлення, має бути у разі вручення поштового відправлення з позначкою "Вручити особисто" та рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". У разі вручення рекомендованого повідомлення без спеціальних позначок, достатнім є зазначення прізвища одержувача та дати отримання повідомлення, яке окрім одержувача особисто може бути вручене також будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним.

За таких обставин, належним підтвердженням вручення такого поштового відправлення особі достатнім є зазначення працівником об`єкта поштового зв`язку на бланку повідомлення про вручення прізвище одержувача та дати отримання такого повідомлення.

Матеріали справи свідчать, що копія постанови від 20 лютого 2023 року була відправлена на адресу позивача 21 лютого 2023 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення (трек-номер поштового відправлення 0600221947794). Зазначене повідомлення містить дату вручення поштового відправлення 28 лютого 2023 року, особу, якій його було вручено особисто та підпис особи.

Слід додати, що на цих повідомленнях є підписи працівника відділення поштового зв`язку, який перевіряв особу одержувача, а також відбиток штампу поштового відділення, що відповідає положенням Правил №270.

Добросовісне виконання працівниками оператора поштового зв`язку акціонерного товариства "Укрпошта" своїх службових обов`язків, у цьому випадку, презюмується, тоді як докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24 травня 2021 року у справі №565/875/19, від 22 липня 2021 року у справі № 755/12002/16-ц, від 13 січня 2021 року у справі №1519/2-4031/11.

Суд приходить до висновку, що представником не спростовано належними та допустимим доказами факт особистого отримання позивачем поштового повідомлення 28 лютого 2023 року.

Крім того судом враховано, що позивачем не надано будь-яких документів щодо виконавчого провадження на яке посилається в поясненнях позивач.

Також у відповіді на відзив представником зазначено про постійні повітряні тривоги та фактично відсутністю світла та інтернету, відділення «Укрпошти» не мали змоги у повній мірі виконувати свої безпосередні функції: приймати та видавати поштові надходження відвідувачам та користувача пошти.

Однак, у березні 2023 року у м. Теплодар екстрених відключень світла зафіксовано не було та поштове відділення працювало в штатному режимі, судом це встановлено за наявною в суді інформацією щодо відключення світла, оскільки суд та поштове відділення знаходяться в одній будівлі в м. Теплодар.

З урахуванням викладеного представником позивача не доведено, з урахуванням наданих відповідачем до суду документів, факт наявності поважних причин пропуску строку із зверненням до суду із позовом про скасування постанови у разі не згоди особи із такою постановою після отримання такої постанови 28 лютого 2023 року.

Необхідно також зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення десятиденним строком з дня вручення постанови у справі про адміністративне правопорушення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала, що строки звернення до суду з відповідними позовними вимогами передбачені з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних дій. Інститут процесуальних строків в адміністративному судочинстві сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників справи добросовісно ставитися до виконання їхніх обов`язків (див. постанови від 4 жовтня 2018 року у справі №800/304/17, від 13 лютого 2019 року у справі №826/13768/16, від 20 червня 2019 року у справі №9901/82/19, від 5 лютого 2020 року у справі №9901/425/19 (пункт 29), 19 лютого 2020 року у справі №9901/390/19, від 27 травня 2020 року у справі №9901/546/19 (пункти 31, 32), від 18 червня 2020 року у справі №9901/45/20, від 2 липня 2020 року у справі №9901/561/19 (пункт 25), від 19 листопада 2020 року у справі №9901/186/20 (пункт 24), 3 лютого 2021 року у справі №9901/243/20 (пункт 22), 24 лютого 2021 року у справі №800/30/17 (9901/328/18), від 3 березня 2021 року у справі №800/125/17, від 4 березня 2021 року у справі №9901/203/20 (пункти 35, 36), від 24 березня 2021 року у справі №640/18761/20 (9901/375/20)).

Поновлення пропущеного процесуального строку є втручанням у принцип юридичної визначеності. Тому у кожному такому випадку поновлення строку має бути достатньо обґрунтованим. Поновленню підлягає той строк, який пропущений з поважних причин. Оцінювати останні на предмет поважності слід з урахуванням конкретної ситуації. Крім того, треба враховувати і тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його поновлення для інших учасників справи (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини від 9 листопада 2004 року у справі "Науменко проти України" (Svetlana Naumenko v. Ukraine, заява №41984/98,§ 52); від 3 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine, заява № 3236/030, § 40); від 29 жовтня 2015 року у справі "Устименко проти України" (Ustimenko v. Ukraine, заява №32053/13, §§ 46-47); від 28 червня 2018 року у справі "Осовська та інші проти України" (Osovska and Others v. Ukraine, заява №2075/13 та 4 інші заяви, § 26)).

Право доступу до суду є невід`ємною складовою права на суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, заява № 4451/70). "Право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право доступу до суду за його природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland) від 16 червня 2001 року, заява №28249/95, § 53).

Правила щодо строків звернення до суду мають на меті забезпечення юридичної визначеності у конкретних правовідносинах. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1998 року у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" (Perez de Rada Cavanilles v. Spain, заява №28090/95, § 45)..

З огляду на вище наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП 2020», про визнання протиправною та скасування постанов слідує залишити без розгляду відповідно до вимог ст. 123 КАС України, у зв`язку із пропуском строку для звернення з адміністративним позовом та відсутності поважності причин його пропуску.

Керуючись ст. ст. 19, 20, 123, 262, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП 2020», про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її винисення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду.

Суддя І.Д. Под`ячева