Постановление суда № 111361325, 02.06.2023, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/3567/23

Номер провадження 1-кс/711/1071/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2023 року м.Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_3 ,

слідчого - ОСОБА_4 ,

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС ВРЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №12023250000000102 від 18.03.2023 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.1, 2 ст.307 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, українця, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 27.12.2022 Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч.1 ст.309 КК України до обмеження волі на строк 1 рік, на підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий ВРЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженим прокурором відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження №12023250000000102 від 18.03.2023 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.1, 2 ст.307 КК України, відносно ОСОБА_5 .

Клопотання обґрунтоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи особою яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статями 308 - 310 КК України, діючиумисно, за попередньою змовою із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров`я населення України, незаконно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», усвідомлюючи протиправність своїх дій, та, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, у невстановлені на даний час досудовим розслідуванням дату, час, місце, обставин, та у невстановленої особи придбали психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, яку в подальшому спільно із ОСОБА_7 зберігали у невстановленому місці з метою збуту до 16.05.2023.

ОСОБА_8 (особа зі зміненими анкетними даними, яка надала працівникам поліції добровільну згоду на участь у проведенні негласних слідчих (розшукових) дій) 16.05.2023, близько з16 години 15 хвилин, телефонував на абонентські номери операторів мобільного зв`язку НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , якими користувався ОСОБА_5 , та в розмовах з ним, використовуючи умовні терміни, домовився про купівлю психотропної речовини - амфетамін, домовившись зустрітись після 19 години 00 хвилин 16.05.2023 поблизу будинку АДРЕСА_2 .

Далі, 16.05.2023, близько о 19 годині 50 хвилини, поблизу будинку № 95/1 по вул. Нарбутівська в м. Черкаси, ОСОБА_5 , зустрівшись з ОСОБА_8 , отримав від останнього грошові кошти в сумі 300 гривень, після чого ОСОБА_5 , направив ОСОБА_8 до ОСОБА_7 , яка без передбаченого законом дозволу збула 2 згортки з ізоляційної стрічки із порошкоподібною речовиною білого кольору, яка містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0,094 г, вказавши на дерево де вони знаходились.

Також, ОСОБА_5 , діючи умисно, повторно за попередньою змовою із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров`я населення України, незаконно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», усвідомлюючи протиправність своїх дій, та, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, у невстановлені на даний час досудовим розслідуванням дату, час, місце, обставин, та у невстановленої особи придбала психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, яку в подальшому спільно із ОСОБА_7 зберігали у невстановленому місці з метою збуту до 01.06.2023.

ОСОБА_8 (особа зі зміненими анкетними даними, яка надала працівникам поліції добровільну згоду на участь у проведенні негласних слідчих (розшукових) дій) 01.06.2023, близько з12 години 50 хвилин, телефонував на абонентський номер оператора мобільного зв`язку НОМЕР_2 , яким користувався ОСОБА_5 , та в розмовах з ним, використовуючи умовні терміни, домовився про купівлю психотропної речовини - амфетамін, домовившись зустрітись поблизу будинку № 335 по бульв. Шевченка в м. Черкаси.

Далі, 01.06.2023, близько о 13 годині 50 хвилини, поблизу будинку № 335 по бульв. Шевченка в м. Черкаси, ОСОБА_5 , зустрівшись з ОСОБА_8 , отримав від останнього грошові кошти в сумі 900 гривень, після чого ОСОБА_5 пояснив, що зараз візьме у ОСОБА_7 психотропну речовину - амфетамін та передасть ОСОБА_8 , та зник у невідомому напрямку. Через деякий час ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_8 , який перебував на тому ж місці, та повідомив щоб він чекав його біля магазину «АТБ», який розташований на перехресті вулиць Благовісна та Новопречистенська в м. Черкаси.

В подальшому, близько 15 години 50 хвилин, ОСОБА_7 , поблизу буд. № 55 по вул. Новопречистенська в м. Черкаси, без передбаченого законом дозволу, повторно збула ОСОБА_8 6 прозорих полімерних пакетів із порошкоподібною речовиною білого кольору зовні схожою на психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін.

01.06.2023 ОСОБА_9 затримана в порядку ст.208 КК України.

02.06.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України.

Причетність ОСОБА_10 до вчинення злочинів підтверджується даними протоколів допиту ОСОБА_8 від 22.05.2023 та 02.06.2023, даними протоколу добровільної видачі придбаних предметів у особи, залученої до проведення НСРД та спеціального технічного засобу від 16.05.2023, даними висновку експертизи від 19.05.2023, даними протоколу про результати контролю за вчиненням злочину від 17.05.2023, даними протоколу затримання ОСОБА_5 від 01.06.2023, даними протоколу добровільної видачі придбаних предметів у особи, залученої до проведення НСРД та спеціального технічного засобу від 01.06.2023, даними протоколу обшуку за адресою: АДРЕСА_3 від 01.06.2023 та іншими доказами.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

є забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Так, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, передбачених ч.2 ст.307 КК України, за які передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Враховуючи відсутність у підозрюваного в сукупності міцних соціальних зв`язків, зокрема, місця роботи, постійного джерела доходів, відсутність тяжких хвороб існує обґрунтований ризик, що він з метою ухилення від можливого майбутнього покарання може переховуватись від органу досудового розслідування та в подальшому від суду, що вказує на ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

До того ж, на цей час, в ході досудового розслідування не встановлено та не допитано всіх свідків події, у зв`язку з чим ОСОБА_5 перебуваючи на волі, матиме змогу контактувати з ними та незаконно впливати на них, схиляючи до дачі завідомо неправдивих показань та вживати заходів, спрямованих на унеможливлення здобуття органом досудового розслідування інших фактичних даних, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного розслідування кримінального провадження, що вказує на наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

Одночасно, необхідно врахувати, що ОСОБА_5 умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, вчинив під час іспитового строку кримінальні правопорушення 16.05.2023 та 01.06.2023, пов`язані з незаконним обігом психотропних речовин, що вказує на те, що така його діяльність носила тривалий та цілеспрямований характер та підозрюваний може продовжити свою незаконну діяльність, що вказує на ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Виходячи з усього вище перерахованого, слідчий приходиться до висновку, що жоден із м`якших запобіжних заходів не здатен забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків.

На підставі вищевикладеного, ініціатор клопотання вважає за необхідне застосувати запобіжний захід відносно ОСОБА_5 виключно у вигляді тримання під вартою, оскільки лише такий запобіжний захід належним чином попередить настання перерахованих вище ризиків та забезпечення належне виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків.

Разом з цим, при обранні альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, сторона обвинувачення вважає за доцільне, з урахуванням корисливих мотивів вчинення злочину, визначити підозрюваному заставу, яка буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у останнього бажання перешкоджати розслідуванню у кримінальному провадженні і вважає, що максимальний розмір застави, передбачений п.2 ч.5 ст.182 КПК України у межах вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в повній мірі зможе забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання та вказав, що ОСОБА_5 02.06.2023 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України. Під час досудового розслідування було задокументовано два факти збуту ОСОБА_5 наркотичних засобів. Додав, що наявні ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування, може незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, можливе подальше вчинення аналогічного кримінального правопорушення. Крім того, ОСОБА_5 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, злочин було вчинено в період іспитового терміну.

В судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_5 фактично заперечує обґрунтованість підозри. При чому, наркотиків у нього не було. Знайомий попросив зустрітися із людиною і забрати кошти, після чого його затримали. Не знає, що показувала його знайома на дереві особі, після того як йому передали кошти.

Адвокат ОСОБА_6 підтримала позицію підозрюваного, вважає, що підозра необґрунтована. Відсутні ризики і в даному випадку недоцільно застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Після цього прокурор пояснив, що було здійснено дві оперативні закупки, після першої, ОСОБА_5 взяв кошти та вказав на спільницю, а та у свою чергу відвела ОСОБА_8 (особа із зміненими анкетними даними) та на дереві показала, де знаходиться наркотичний засіб, після цього ОСОБА_8 і видав слідству закуплений наркотичний засіб. Друга закупка відбулася тривало за проміжком часу, тобто кошти передав у першій половині дня, а наркотичні засоби ОСОБА_8 видала спільниця у другій половині дня. При обшуку спеціально помічених коштів не знайшли.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши копії матеріалів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ст.2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.

Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а застосування таких заходів завжди пов`язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, яке згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого санкцією статті передбачено покарання у виді позбавлення волі від шести до десяти років з конфіскацією майна.

01.06.2023 ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України.

02.06.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: даними протоколів допиту ОСОБА_8 від 22.05.2023 та 02.06.2023, даними протоколу добровільної видачі придбаних предметів у особи, залученої до проведення НСРД та спеціального технічного засобу від 16.05.2023, даними висновку експертизи від 19.05.2023, даними протоколу про результати контролю за вчиненням злочину від 17.05.2023, даними протоколу затримання ОСОБА_5 від 01.06.2023, даними протоколу добровільної видачі придбаних предметів у особи, залученої до проведення НСРД та спеціального технічного засобу від 01.06.2023, даними протоколу обшуку за адресою: АДРЕСА_3 від 01.06.2023 та іншими доказами.

На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини в сукупності та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовані доводи клопотання, дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України є обґрунтованою. При цьому слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви №12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.

З положень п.1 ч.1 ст.178 КПК України вбачається, що при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється. Закон не вимагає, щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у застосуванні того чи іншого запобіжного заходу.

Також слідчий суддя враховує, що за визначенням Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин".

Крім того у п.48 рішення "Чеботарь проти Молдови" №35615/06 від 13 листопада 2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та продовжити кримінальне правопорушення у якому він підозрюється.

При встановленні наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому в провину злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 06 до 10 років з конфіскацією майна. Також, суттєвою інформацію для такого висновку є те, що ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення, перебуваючи на іспитовому строці за вироком Придніпровського районного суду м.Черкаси від 27.12.2022, яким його було засуджено до 1 року обмеження волі з іспитовим строком в 1 рік. Враховуючи наведене йому може загрожувати сукупність покарань за двома вироками, у разі доведеності його вини.

При цьому не надано доказів сторони захисту з приводу неможливості застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , також враховано, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, що суттєво впливає на суспільний інтерес кримінального провадження. В умовах сьогодення, інтерес суспільства та значимість боротьби зі злочинами у сфері обігу наркотичних засобі, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров`я населення значно підвищився, про що вказує формування руху «злови баригу - отримай кеш», який набрав значних обертів та спрямований на викривання розповсюджувачів наркотичних засобів та лабораторій їх виготовлення. В мережах інтернет та засобах медіа інформації поширюється пропаганда повідомлення правоохоронних органів про розповсюдження, закладення та виготовлення наркотичних засобів та отримання за це винагороди.

Слідчий суддя вважає цілком обґрунтованим доводи слідчого та прокурора щодо наявності таких ризиків, як можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, та можливість незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_5 усвідомлює тяжкість можливого покарання і під тягарем відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення, а також можливості бути засудженим до позбавлення волі, може залишити місце свого проживання, та таким чином останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки на даний час досудове розслідування ще триває.

Крім того, слідчий суддя вважає встановленим та доведеним існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення, в якому ОСОБА_5 підозрюється, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів, не має постійного місця роботи, підозрюється у вчиненні злочину пов`язаного зі збутом наркотичних засобів, від якого отримував доходи, що в сукупності може спонукати його до продовження вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення чи вчинення іншого та свідчить про відсутність гарантій належної правомірної поведінки підозрюваним та необхідність застосування до нього суттєвих заходів процесуального примусу.

Окрім цього, ОСОБА_5 раніше судимий Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч.1 ст.309 КК України до обмеження волі на строк один рік, на підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком один рік, умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, вчинив кримінальне правопорушення, пов`язане з незаконним обігом наркотичний засобів, психотропних речовин, що вказує на те, що така його діяльність носила тривалий та цілеспрямований характер та підозрюваний може продовжити свою незаконну діяльність, що також вказує на ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, зазначені у ч.1 ст.178 КПК України, та враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, особу підозрюваного, вік, стан здоров`я, сімейний стан.

При цьому, враховуючи суспільну небезпеку, інкримінованого органом досудового розслідування злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, яка, визначається тим, що такі дії призводять до неконтрольованого обігу наркотичних засобів, що спричиняє шкоду здоров`ю населення, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні наявний конкретний суспільний інтерес який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості, а тому обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим.

В той же час, слід врахувати, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

Слідчий суддя приходить до висновку, з урахуванням наявності ризиків передбачених статтею 177 КПК України, що на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків. Крім того, слідчий суддя вважає, що є неможливим застосування до підозрюваного таких запобіжних заходів як особисте зобов`язання, порука чи домашній арешт.

Так, враховуючи особливості події кримінального правопорушення (місце, мету, спосіб, засоби вчинення, участь у його вчиненні, тощо), вбачається, що особисте зобов`язання не забезпечить достатніх гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваного, оскільки його поведінка свідчить про нездатність самостійно додержуватись встановлених норм правопорядку та свідоме їх ігнорування.

Запобіжний захід у вигляді особистої поруки не може бути застосований до підозрюваного, оскільки до слідчого судді не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст.194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу про те вимогу.

Домашній арешт не може бути застосований з огляду на те, що застосування такого запобіжного заходу не забезпечить гарантування усунення вищезазначеним ризикам, а особливо спілкування підозрюваного зі свідками у даному кримінальному провадженні, а також можливості вчинення інших протиправних діянь. При цьому, слід звернути увагу, що особливості події кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_11 , свідчать, що ступінь ризику продовження протиправної поведінки підозрюваним, створює істотну загрозу іншим членам суспільства.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, що застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв`язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Водночас, згідно ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст.183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст.177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину.

При обрахунку розміру застави слідчий суддя враховує частину 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII якою встановлено, що до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року. Таким чином, при визначенні розміру прожиткового мінімуму, як розрахункової величини для визначення застави, слід застосовувати розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб встановлений Законом "Про бюджет на 2022 рік" на 1 січня поточного року, тобто - 2684 грн.

За таких обставин, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, а саме те що підозрюваний не працює та встановлені ризики, передбачені ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 визначити заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 161040 грн. 00 коп., яку підозрюваний має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов`язки, передбачені в ст.194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На переконання слідчого судді, задля досягнення дієвості запобігання ризикам негативного впливу підозрюваного на хід досудового розслідування, застава у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання останнім покладених на нього обов`язків, передбачених п.п.1-4, 8 ч.5 ст.194 КПК України.

Визначаючи строк тривалості застосування попереднього ув`язнення, відповідно до положень ч.1, 2 ст.197 КПК України, на період часу у 60 днів, слідчий суддя враховує, що підозрюваного ОСОБА_5 було затримано 01.06.2023, про що свідчить відповідний протокол затримання особи підозрюваного у вчиненні злочину. Таким чином, слід визначити строк застосування запобіжного заходу у межах строку досудового розслідування, тобто до 30.08.2023 включно.

Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №12023250000000102 від 18.03.2023 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.1, 2 ст.307 КК України - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, тобто до 30.08.2023 включно.

Строк тримання під вартою обраховувати з моменту затримання - 01.06.2023.

Визначити заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 161040 грн. 00 коп., у разі внесення якої звільнити ОСОБА_5 з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, вказаному в ухвалі на рахунок: рахунок отримувача - UA888201720355269002000003652; Код банку отримувача (МФО) - 820172; банк отримувача - ДКСУ, м. Київ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26261092, та надати документ, що підтверджує внесення застави слідчому, прокурору або суду у провадженні яких перебуває кримінальне провадження №12023250000000102 від 18.03.2023.

У випадку внесення підозрюваним або заставодавцем застави, покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду в залежності від стадії, на якій перебуває кримінальне провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи;

- утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв`язку чи через мережу інтернет тощо) зі свідками у цьому кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_5 у присутності слідчого чи прокурора.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_5 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.

Роз`яснити, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Строк дії ухвали визначити до 30.08.2023 включно.

Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, його захиснику, слідчому, прокурору, направити до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» МЮУ та/або ІТТ №1 м.Черкаси.

Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 06.06.2023.