Решение № 111326413, 05.06.2023, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7620/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2023 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючої судді Голяни О.В., за участю секретаря судового засіданняМаняк В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ужгородської місткої ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

10.05.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до Ужгородської міської ради, в якій просить суд визначити йому додатковий строк тривалістю три місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , який починається з дня набрання рішенням законної сили.

Позов обґрунтував тим, що пропустив строк для прийняття спадщини після смерті дядька ОСОБА_2 з поважних причин, а саме: у зв`язку з необізнаністю про існування заповіту від 18.11.2005, складеного ОСОБА_2 на користь позивача, та необізнаністю про існування спадкового майна - земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 . Інших спадкоємців за законом або заповітом, які б в установленому законом порядку прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , немає.

Відповідач заперечень проти позовних вимог не висловив.

Заяви (клопотання) учасників справи.

У судове засідання учасники справи не з`явилися.

Судом на підставі частини другоїстатті 247 Цивільного процесуального кодексу України(даліЦПК) у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Інші процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.05.2023 року справу передано на розгляд на судді Голяні О.В.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.05.2023 року відкрито провадження по справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Спадкодавець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

За життя 18.11.2005 року ОСОБА_2 склав заповіт, який посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Борисовою О.С. та зареєстрований в реєстрі за №2419, відповідно до якого ОСОБА_2 заповів все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде йому належати на день його смерті, племіннику ОСОБА_1 .

Відповідно до інформаційної довідки №72244906 від 25.04.2023 року, сформованої приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Борисовою О.С., за параметрами пошуку ОСОБА_2 у спадковому реєстрі знайдено інформацію щодо заповіту, складеного ОСОБА_2 18.11.2005 року, номер у спадковому реєстрі 37899046, чинний.

Судом установлено, що спадкова маса після смерті ОСОБА_2 складається з земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , яку останній успадкував після смерті дружини ОСОБА_3 , що стверджено копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 ; копією свідоцтва про смерть ОСОБА_3 серії НОМЕР_3 ; копією державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК № 005113; інформаційною довідкою №72245132 від 25.04.2023 року, сформованою приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Борисовою О.С., з якої вбачається, що за померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 . Першою Ужгородською нотаріальною конторою зведена спадкова справа №172/2005.

Згідно із інформаційною довідкою 72244862 від 25.04.2023 року, сформованою приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Борисовою О.С. №, спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не відкривалася.

Оцінка суду.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

До відносин спадкування правила ЦК України (книга 6 Спадкове право, ст.ст.1216-1308) застосовуються, якщо спадщина відкрилась після набрання ним чинності з 01 січня 2004 року, а також якщо спадщина відкрилась до цієї дати, але не була прийнята ніким із спадкоємців (пункти 1,5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

За загальними правилами про спадкування, передбаченими ст.1216,1218,1220 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Частиною 1статті 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини ( ч. 1ст. 1269 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1ст. 1270 ЦК України).

Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно з п. 24Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Відповідно до ст.1221 ЦК України (в редакції, чинній на день смерті спадкодавця) місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч.1).Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна (ч.2). В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом (ч.3).

Таким чином, у судовому засіданні встановлено факт пропуску строку для прийняття спадщини позивачем, який не є підставою для усунення від спадкування, оскільки позивач має право на спадщину за заповітом, однак він не може реалізувати його у зв`язку з пропуском встановленого законом строку для прийняття спадщини, отже право останнього підлягає захисту в судовому порядку.

Право на справедливий судовий розгляд, закріплене у п. 1 ст. 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Тобто Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Згідно з частиною третьою статті 1272ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320 цс 17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

У відповідності до роз`яснень, що містяться в абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, вирішуючи питання при визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як роз`яснив у своїй постанові від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17 Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженням, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Із позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_1 пропустив встановлений законом строк для прийняття спадщини після смерті спадкодавця у зв`язку із об`єктивними обставинами, якими є необізнаність про існування заповіту та спадкового майна, що стало перешкодою до реалізації своїх спадкових прав та пропуску шестимісячного строку. Пропуск строку для прийняття спадщини стався через причини, які дають правові підстави вважати їх поважними.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд вважає, що позивач пропустив строк прийняття спадщини після смерті спадкодавця з поважних причин.

Таким чином, враховуючи встановлені фактичні обставини справи та причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, які суд визнає поважними, на підставі наведених вище норм закону, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, підлягають частковому задоволенню.

З цих підстав, керуючись статтями2,5,10-13,18,200,206,258-259,263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Ужгородськоїмісткої радипро визначеннядодаткового строкудля прийняттяспадщини - задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини протягом 1(одного)місяця здня набраннярішенням законноїсили, після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 20.10.2021 року).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: Ужгородської місткої ради Закарпатської області, місцезнаходження: Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, 3, код ЄДРПОУ.

Повний текст рішення виготовлено 05.06.2023.

Суддя Олена ГОЛЯНА