Постановление суда № 111301967, 01.06.2023, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа№ 709/121/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2023 року смт Чорнобай

Колегія суддів Чорнобаївського районного суду Черкаської області у складі:

головуючого - ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,

прокурора - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

представника потерпілої ОСОБА_9 - ОСОБА_10 ,

представника потерпілої ОСОБА_11 - ОСОБА_12 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області кримінальне провадження №12022250000000212, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 серпня 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Чорнобаївського районного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою посилаючись на те, що

ОСОБА_6 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, а застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить їх запобіганню. Так, обвинувачений ОСОБА_6 перебуваючи на волі може переховуватися від суду, оскільки останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років, або довічне позбавлення волі, незаконно впливати на свідків та потерпілих, оскільки знайомий зі свідками, проживає в одному населеному пункті з останніми, а потерпіла є його рідною матір`ю, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити незакінчене кримінальне правопорушення.

Захисник ОСОБА_7 щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечувала. Зазначала, що тиску з боку обвинуваченого ні на свідків, ні на потерпілих не було, половину письмових доказів вже досліджено в судовому засілання, також потерпіла ОСОБА_9 та свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 допитані, а тому відповідно спростовується ризик впливу ОСОБА_6 на потерілу та свідків. Вказувала на процесуальні порушення стороною обвинувачення. Крім того зазначила, що ОСОБА_6 раніше несудимий, по місцю проживання та роботи характерезується позитивно. Просила застосувати до ОСОБА_6 цілодобовий домашній арешт, та вирішити питання щодо можливості застосування застави.

Захисник ОСОБА_8 підтримала думку захисника ОСОБА_7 .

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку свого захисника. Просив змінити йому запобіжний захід на більш м`який.

Представник потерпілої ОСОБА_9 - ОСОБА_10 щодо клопотання про продовження твимання під вартою заперечила, просила змінити запобіжний захід на більш м`який.

Представник потерпілої ОСОБА_11 - ОСОБА_12 , вказав на те, що потерпіла ОСОБА_15 переживає за своє життя та дитини, про що повідомила суду в минулих засіданнях, а тому на сьогодні підстави для зміни запобіжного заходу відсутні.

Потерпіла ОСОБА_15 в судове засідання не з`явилася, подала заяву, в якій просила судове засідання проводити в її відсутність.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов такого висновку.

У відповідності до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

До закінчення продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Частиною 2 цієї статті Кодексу встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.

За ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою повинна відповідати вимогам ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 177, 178, 183 КПК України.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначено, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою суд виходить з того, що дії обвинуваченого досудовим слідством кваліфіковано за ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, тобто ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років або довічне позбавленням волі та які призвели до смерті людини, а тому є підстави вважати, що останній може переховуватися від суду (загроза кримінальної відповідальності у виді позбавлення волі до 15 років і невідворотність покарання за вчинене), окрім цього останній може вчинити інше кримінальне правопорушення, спрямоване відносно сім`ї потерпілої ОСОБА_15 , оскільки вони проживають поруч.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про необхідність продовження застосованого до обвинуваченого виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для нейтралізації зазначених вище ризиків.

Таким чином, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1

ст. 177 КПК України, що були враховані при обранні запобіжного заходу, які не зменшилися та продовжують існувати, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.

Застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема цілодобового домашнього арешту чи застави, стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 наразі суд вважає недостатнім для запобігання зазначеним вище ризикам.

Згідно з ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

З огляду на викладене, враховуючи, що по даному кримінальному провадженню строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 02 червня 2023 року, а тому суд погоджується з доводами прокурора про наявність підстав для задоволення клопотання та продовження тримання обвинуваченого під вартою на строк шістдесят днів.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 331, 369-372 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі "Черкаський слідчий ізолятор" строком на 60 (шістдесят) днів - до 30 липня 2023 року включно.

Строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу - до 30 липня 2023 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захисникам, прокурору та Державній установі "Черкаській слідчий ізолятор".

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд протягом семи днів.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали проголошено 02 червня 2023 року о 08:30.

Головуючий: ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3