Решение № 11127199, 06.09.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.10                                                                                 Справа № 18/176пн

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом міського комунального підприємства «Луганськтранссервіс», м. Луганськ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськінтерресурс», м. Луганськ

про стягнення 25520 грн.

за участю представників:

від позивача:                    Шаповалова Т.Ю., за дов. від 28.05.2010;

від відповідача:          не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги:

-          про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 25520 грн. за послуги з оперативного управління та регулювання руху автомобільного пасажирського транспорту, надані відповідачу за договором від 30.01.2009 в період жовтень 2009 р. –січень 2010 р. включно;

-          про спонукання відповідача підписати акти виконаних робіт за грудень 2009 р. та січень 2010 р.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 16.08.2010 проти позову заперечує посилаючись на те, що вказані позивачем послуги відповідачу не надавалися, а також вказаний позивачем договір підписаний відповідачем з протоколом розбіжностей, які залишилися неврегульованими.

Заявою від 01.09.2010 позивач зменшив розмір заявленого до стягнення боргу до суми 13200 грн. за жовтень та листопад 2009 р. (первісно був вказаний період: жовтень 2009 р. –січень 2010 р. включно).

Заявою від 01.09.2010 позивач відмовився від позову в частині вимог про спонукання відповідача підписати акти виконаних робіт за грудень 2009 р. та січень 2010 р.

В судовому засіданні 01.09.2010 було оголошено перерву до 06.09.2010 (11.40).

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно договору від 30.01.2009 № 18, укладеному між сторонами за позовом, позивач у жовтні та листопаді 2009 р. надав відповідачу послуги з оперативного управління та регулювання руху автомобільного пасажирського транспорту на суму 13200 грн., що підтверджується актами надання послуг від 30.10.2009 № 111 та від 30.11.2009 № 130, які підписані повноваженими представниками сторін за договором та скріплені печатками підприємств.

Відповідач, в свою чергу, зобов’язався оплачувати вартість наданих послуг до 20 числа поточного місяця (п. 3.2. договору).

Відповідач зобов’язався оплачувати надані послуги із розрахунку: 150 грн. з одного мікроавтобуса; 110 грн. з автобуса (п. 3.1. договору).

Послуги надані позивачем за жовтень та листопад 2009 р. на суму 13200 грн. відповідачем не оплачені.

На підставі вказаних доводів, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 13200 грн.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 16.08.2010 проти позову про стягнення боргу в сумі 13200 грн. заперечує посилаючись на те, що вказані позивачем послуги відповідачу не надавалися, а також вказаний позивачем договір підписаний відповідачем з протоколом розбіжностей, які залишилися неврегульованими.

Позивач проти вказаних доводів відповідача заперечує посилаючись на те, що дійсно договір від 30.01.2009 був підписаний з протоколом розбіжностей (протокол розбіжностей від 30.01.2009 був одержаний позивачем, та листом від 10.02.2009 № 18 позивач повідомив відповідача, що він повністю погоджується з умовами відповідача, які викладені у цьому протоколі), які були врегульовані, що підтверджується листом позивача від 10.02.2009 № 18, а також тим, що в період: лютий –вересень 2009 р., відповідач оплачував надані послуги та підписував акти про надання цих послуг.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав:

30.01.2009 між сторонами за позовом був укладений договір № 18 згідно якому позивач зобов’язався надавати відповідачу послуги з оперативного управління та регулювання руху автомобільного пасажирського транспорту, а відповідач оплачувати ці послуги відповідно до умов договору (150 грн. з одного мікроавтобуса, 110 грн. з автобуса (п. 3.1. договору).

Відповідач зобов’язався оплачувати вартість наданих послуг до 20 числа поточного місяця (п. 3.2. договору).

Вказаний договір був підписаний відповідачем з протоколом розбіжностей.

Позивач подав суду протокол розбіжностей від 30.01.2009, який був надісланий йому відповідачем (завірена копія протоколу залучена до матеріалів справи).

Листом від 10.02.2009 № 18 позивач повідомив відповідача про те, що з даним протоколом він згоден у повному обсязі.

В період лютий –листопад 2009 р. на виконання умов договору від 30.01.2009 № 18 позивачем надавалися відповідачу передбачені договором послуги, що підтверджується актами про надання послуг, які підписані повноваженими представниками відповідача та скріплені його печаткою.

Крім того, в період лютий –вересень 2009 р. відповідач оплачував позивачу надані послуги посилаючись (у платіжних документах) на виконання договору від 30.01.2009 № 18 (завірені копії виписок з банківського рахунку позивача залучені до матеріалів справи).

Зазначені обставини підтверджуються вищевказаними доказами і свідчать про те, що договір від 30.01.2009 між сторонами за позовом був укладений, розбіжності, які виникли при його укладені, сторонами за договором врегульовані, обидві сторони за договором виконували його умови.

За таких обставин, доводи відповідача про те, що договір є неукладеним через неврегулювання розбіжностей до договору, не приймаються судом до уваги в зв’язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.

Доводи відповідача про те, що у жовтні та листопаді 2009 р. послуги за договором йому позивачем не надавалися, також не приймаються судом до уваги, так як ці доводи спростовуються матеріалами справи, зокрема актами надання послуг від 30.10.2009 № 111 та від 30.11.2009 № 130, які підписані повноваженими представниками сторін за договором та скріплені печатками підприємств.

Відповідач вартість наданих позивачу у жовтні та листопаді 2009 р. послуг не сплатив, його борг складає 13200 грн., що підтверджується вищевказаними матеріалами справи.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору.

За таких обставин, вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 13200 грн., підлягають задоволенню.

Заявою від 01.09.2010 позивач відмовився від позову в частині вимог про спонукання відповідача підписати акти виконаних робіт за грудень 2009 р. та січень 2010 р.

Відмова від позову у вказаній частині прийнята судом.

Позивачу роз’яснено наслідки цієї процесуальної дії.

За таких обставин, провадження у справі, в частині вимог про спонукання відповідача підписати акти виконаних робіт за грудень 2009 р. та січень 2010 р., підлягає припиненню.

          Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати на державне мито в сумі 132 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 122,01 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог), покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськінтерресурс», м. Луганськ, вул. Совєтская, 62, ідентифікаційний код 32968459, на користь міського комунального підприємства «Луганськтранссервіс», м. Луганськ, кв. Южний 2-б, ідентифікаційний код 21848036, борг в сумі 13200 грн., витрати на державне мито в сумі 132 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 122,01 грн.; наказ видати.

3.          В решті позову провадження у справі припинити.

06 вересня 2010 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 13 вересня 2010 р. і може бути оскаржене протягом 10 днів з цієї дати.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                     В.В. Корнієнко