Решение № 111160466, 29.05.2023, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2023 р. Справа № 120/3591/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

04.04.2023 поштою до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про:

- визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку і доплаті до пенсії згідно посвідчення учасника бойових дій та довідки з військкомату про участь в бойових діях;

- зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплатити різницю між фактично отриманими та належними до сплати сумами пенсії згідно посвідчення учасника бойових дій та довідки з військкомату про участь в бойових діях.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою щодо пенсійного забезпечення для призначення надбавки до пенсії як учаснику бойових дій, загальний розмір пенсії якої не може бути меншим за 210 відсотків прожиткового мінімуму. Однак листом від 17.02.2023 за № 2170-1146/В-02/8-0200/23 пенсійний фонд повідомив, що для призначення надбавки до пенсії як учаснику бойових дій позивачу необхідно надати посвідчення учасника бойових дій та довідку з військкомату про участь у бойових діях.

Позивач з діями відповідача щодо відмови у призначені вказаної доплати не погоджується, а тому за захистом своїх прав та інтересів звертається до суду.

Ухвалою суду від 10.04.2023 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Крім того, у відповідача витребувано матеріали пенсійної справи позивача та заяву, з якою позивач звертався до пенсійного органу з приводу призначення надбавки до пенсії як учаснику бойових дій.

27.04.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії.

Відповідач звертає увагу на те, що позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про надання інформації. А тому відповідь на цю заяву у формі листа від 17.02.2023 № 2170-1146/В-02/8-0200/23 не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а носить інформаційний характер. Після надходження відповідного звернення Головним управлінням приведено електронну пенсійну справу позивача у відповідність з вимогами чинного законодавства, зокрема зі страхового стажу позивача вилучено період з 03.05.1979 по 05.05.1981 згідно з довідкою № 384 від 31.03.2021, в якій помилково зазначено період проходження строкової військової служби.

Відповідач вказує на те, що Порядком № 22-1 встановлена форма заяви про призначення/перерахунок пенсії та порядок її надання. Однак позивач не надав до пенсійного фонду жодної заяви встановленого зразка із долученням необхідних документів (посвідчення учасника бойових дій та довідку з військкомату про участь у бойових діях).

Відтак відповідачем не здійснено перерахунок пенсії позивача, оскільки із заявою про встановлення набавки позивач не звертався, а тому позовні вимоги є передчасними.

27.04.2023 на виконання вимог суду відповідач надав копії матеріалів пенсійної справи позивача.

17.05.2023 поштою до суду надійшла відповідь на відзив, однак в силу положень ч. 3 ст. 263 КАС України у справах цієї категорії заявами по суті є позов та відзив. Відтак суд не приймає до розгляду та не бере до уваги під час ухвалення рішення по суті відповідь позивача на відзив.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи на підтримку своїх вимог та заперечень, суд встановив, що позивач, ОСОБА_1 перебуває на пенсійному забезпеченні в Головному управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та з 15.03.2021 отримує пенсію по інвалідності (за III групою), обчислену відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

19.01.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою відповідно до Закону України "Про звернення громадян" та просив надати інформацію з матеріалів пенсійної справи та детальний розрахунок пенсії.

Листом від 17.02.2023 № 2170-1146/В-02/8-0200/23 відповідач надав відповідь на звернення позивача. Крім того, зі змісту листа слідує, що пенсійний орган додатково повідомив позивача про те, що для призначення надбавки до пенсії як учаснику бойових дій необхідно надати посвідчення учасника бойових дій та довідку з військомату про участь у бойових діях. Також позивача повідомлено, що довідку, видану Іллінецьким РТЦК та СП № 384 від 31.03.2021, врахувати неможливо, оскільки в ній помилково зазначено період проходження строкової служби з 03.05.1979 по 05.05.1987 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Позивач з діями відповідача щодо відмови у призначені вказаної доплати не погоджується, а тому за захистом своїх прав та інтересів звертається до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими мотивами.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також, у старості та в інших випадках, передбачених законом.

З 01.01.2004 набрав чинності Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон № 1058-IV), який, згідно преамбули, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Відповідно до частини 1, 3 статті 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Закон України 22.10.1993 № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі Закон № 3551-XII) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

За змістом статті 4 Закону № 3551-XII ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та учасники війни.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 3551-XII на підтвердження свого статусу ветеранам війни вручаються посвідчення та нагрудні знаки порядок виготовлення та видачі яких встановлюється Кабінетом Міністрів України та міжнародними договорами, в яких бере участь Україна.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302 затверджено Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, відповідно до пунктів 2, 3 якого посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.

Учасникам бойових дій видаються посвідчення з написом "Посвідчення учасника бойових дій" та нагрудний знак "Ветеран війни-учасник бойових дій".

У разі виникнення підстав, за якими особа втрачає право на статус, визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", видане їй раніше посвідчення вилучається уповноваженим на видачу посвідчень органом, з повідомленням органу, який видав таке посвідчення (пункт 13-1 цього Положення).

Як видно з матеріалів справи, позивач має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .

З метою соціального захисту осіб з інвалідністю внаслідок війни та учасників бойових дій Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.07.2010 № 656 "Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій" (зі змінами встановленими постановою КМУ № 543 від 26.06.2019) (далі Постанова № 656).

Пунктом 1 вказаної Постанови передбачено, що у разі коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, установлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в осіб з інвалідністю внаслідок війни I групи 650 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи 525 відсотків, III групи 360 відсотків, в учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності 210 відсотків, таким особам з інвалідністю внаслідок війни, учасникам бойових дій та постраждалим учасникам Революції Гідності виплачується щомісячна державна адресна допомога до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.

Аналіз релевантних норм чинного законодавства дає підстави для висновку про те, що щомісячна державна адресна допомога до пенсії виплачується у разі наявності двох складових, а саме: 1) якщо особа є інвалідом внаслідок війни I, ІІ, ІІІ групи, учасником бойових дій або постраждалим учасником Революції Гідності; 2) у разі коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, установлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначеного для відповідної категорії осіб.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення, перерахунку пенсій врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1 (далі Порядок № 22-1).

Відповідно до пп. 2 п. 2.6 Порядку № 22-1 при призначенні до пенсій надбавок, допомог, додаткової пенсії, компенсації, пенсії за особливі заслуги перед Україною та підвищень відповідно, надаються документи про визнання заявника ветераном війни, особою, на яку поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Згідно з п. 2.12 Порядку № 22-1 за документ, який засвідчує, що особі встановлено статус ветерана війни, особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", приймаються завірені в установленому порядку копії посвідчень: учасника війни; учасника бойових дій.

При цьому суд зауважує, що вказаним порядком встановлена форма заяви про призначення/перерахунок пенсії та порядок її подання.

Водночас в силу приписів п. 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 19.01.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою та просив надати інформацію з матеріалів пенсійної справи та детальний розрахунок пенсії. Зі змісту заяви слідує, що жодної вимоги до відповідача щодо здійснення перерахунку та доплати до пенсії з урахуванням статусу учасника бойових дій позивачем не заявлено. При цьому заява подана відповідно до норм Закону України "Про звернення громадян" та не відповідає формі, встановленій Порядком № 22-1 для здійснення перерахунку пенсії.

Відтак листом від 17.02.2023 за № 2170-1146/В-02/8-0200/23 пенсійний фонд надав відповідь на звернення позивача та додатково повідомив, що для призначення надбавки до пенсії як учаснику бойових дій необхідно надати посвідчення учасника бойових дій та довідку з військкомату про участь у бойових діях.

Доказів звернення із заявою встановленої форми та відповідними документами для перерахунку та доплати пенсії позивачем не надано та матеріали справи не містять.

Суд зазначає, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв`язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб`єктом владних повноважень порушуються індивідуально-виражені права позивача.

Водночас право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено у статті 5 КАС України. Саме по собі звернення до адміністративного суду за захистом ще не означає, що суд зобов`язаний надати такий захист. Адже для того, щоб було надано судовий захист суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких вона просить і це право, свобода чи інтерес порушені рішенням, дією або бездіяльністю відповідача у публічно-правових відносинах.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Частиною першою статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України), а згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 не можуть бути задоволені, оскільки у спірних правовідносинах судом не встановлено неправомірних дій чи бездіяльності пенсійного органу, внаслідок яких відбулося порушення охоронюваних законом прав та інтересів позивача.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 );

2) відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100).

Повне судове рішення складено 29.05.2023.

Суддя Сало Павло Ігорович