Постановление суда № 111156173, 25.05.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/15858/23

Провадження № 1-кс/761/10549/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2023 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №42014000000000367 від 08.05.2014,

У С Т А Н О В И В:

До суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.04.2023 в рамках кримінального провадження №42014000000000367 від 08.05.2014, а саме на належні ОСОБА_4 корпоративні права ТОВ «Сіріус-1», в розмірі 9,0000%.

Відповідно до змісту клопотання, заявник зазначає, що такий арешт накладено за відсутності представника власника майна, при цьому його накладено необґрунтовано, оскільки арештоване майно не відповідає ознакам, передбаченим ст. 98 КПК України, а стороною обвинувачення не доведено, що таке майно може бути використане як доказ у кримінальному провадженні. Крім того, ОСОБА_4 не набув жодного процесуального статусу в рамках кримінального провадження, а застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження не відповідає принципу розумності і співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому просить скасувати згаданий арешт.

В судове засідання представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 не прибула, при цьому звернулась із клопотанням про відкладення судового засідання.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 174 КПК України клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду.

Тому, з огляду на приписи ст. 174 КПК України, з метою дотримання розумних строків розгляду та з урахуванням, що аналогічне клопотання вже надходило до суду на минуле судове засідання, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання за відсутності представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 .

Прокурор в судове засідання не прибув, при цьому звернувся із заявою про розгляд клопотання за його відсутності.

Слідчий в судове засідання також не прибув, скерував до суду письмові заперечення щодо непідсудності даного клопотання Шевченківському районному суду м. Києва.

Дослідивши матеріали клопотання, слід дійти такого висновку.

При розгляді клопотання слідчий суддя вважає за необхідне першочергово розглянути питання щодо підсудності даного клопотання Шевченківському районному суду м. Києва.

Так, слід приймати до уваги, що фактичним місцем знаходження органу досудового розслідування є м. Київ, вул. Симона Петлюри, 15, що знаходиться в межах територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду м. Києва, що підтверджується позицією Київського апеляційного суду (провадження №11-сс/824/1620/2020, 11-сс/824/1195/2020, 11-сс/824/778/2020, 11-сс/824/860/2020, 11-сс/824/771/2020), а тому не вбачається підстав для висновку про непідсудність Шевченківському районному суду м. Києва клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна.

Як встановлено в судовому засіданні, Державне бюро розслідувань, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014000000000367 від 08.05.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України.

Далі, як встановлено в судовому засіданні, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.04.2023, з метою забезпечення речових доказів, накладено арешт на окреме майно, зокрема і те, що є предметом даного клопотання. Даною ухвалою заборонено державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, окрім, як за відповідним зверненням Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (ідентифікаційний код 41037901) та уповноважених ним осіб, вчиняти реєстраційні дії стосовно такого майна. Крім того, таке майно передано в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901), у порядку та на умовах, визначеними ст. ст. 19, 21, 24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Згідно з вимогами ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що однією із загальних засад кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Положеннями ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Так, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Водночас, як встановлено в судовому засіданні, арешт на вказане майно було накладено з метою забезпечення речових доказів, а з урахуванням особливостей кримінального провадження, зокрема предмету досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що такий арешт цілком прийнятним та необхідним, в тому числі і на поточний момент.

При цьому слідчий суддя звертає увагу, що матеріали клопотання не містять належного документального підтвердження, що арешт накладено необґрунтовано або відпала потреба в арешті майна, про що в першу чергу має свідчити істотне зменшення або повна відсутність ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, а лише посилання у клопотанні на відсутність таких ризиків не може само по собі свідчити про їх відсутність, а відтак слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , поданого в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.04.2023 в рамках кримінального провадження №42014000000000367 від 08.05.2014, а саме на належні ОСОБА_4 корпоративні права ТОВ «Сіріус-1», в розмірі 9,0000%.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1