Решение № 111153511, 24.05.2023, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/7850/20

Провадження №2/367/1445/2023

РІШЕННЯ

Іменем України

24 травня 2023 року Ірпінський міський суд Київської області в складі

судді Карабаза Н.Ф.,

за участю секретаря Шемігон В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

ПАТ «ВФ Україна» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги в сумі 7832,91 грн. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що між ПрАТ «ВФ Україна» (23.05.2017 р. перейменоване із ПрАТ «МТС Україна») та ОСОБА_1 була досягнута згода з усіх істотних умов і укладено договір про надання послуг мобільного зв`язку № 2162355/1.11156724 від 28.03.2005 р. на номер телефону № НОМЕР_1 (контракт 395368748665. З метою нарахування тривалості і тарифікації розмов та здійснення розрахунків за послуги зв`язку відповідачу було присвоєно особовий рахунок № НОМЕР_2 . З технічних причин, у зв`язку з переходом оператора на нову білінгову систему (автоматизовану систему розрахунків за послуги) особовий рахунок абонента було замінено на НОМЕР_3 . Відповідно до умов договору та Умов користування мережами мобільного зв`язку ПрАТ «МТС Україна», що є невід`ємною частиною зазначеного договору, та згоду з якими підтверджено підписом відповідача, відповідач взяв на себе обов`язок своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та плату за утримання номера в мережі ПрАТ «МТС Україна», особисто перевіряти залишок авансового платежу та вносити відповідні платежі за послуги, отримані за договором. Згідно пп. 2.4.2. договору, відповідач взяв на себе обов`язок своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та плату за утримання номера в мережі мобільного зв`язку. Відповідно до п.п.3.2. договору, за наявності авансу рахунки повинні бути сплачені в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим. Хоча при підписанні договору, згідно якого виникла заборгованість, відповідачем не було замовлено надання послуг міжнародного роумінгу, проте абоненти мають змогу замовляти додаткові послуги, змінювати тарифні пакети тощо протягом усього терміну дії договору. Відповідно до п. 3 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ від 11 квітня 2012 р. № 295, згода споживача визначена як волевиявлення, виражене споживачем у будь-який спосіб, у тому числі вчинення ним дій, які можуть бути зафіксовані обладнанням оператора, провайдера (голосове, текстове повідомлення, використання сигналів тонового набору тощо). 13.07.2006 р., уже після укладення договору, відповідач подав заяву про підключення послуги міжнародного роумінгу. Дана заява була виконана, а послуга «Міжнародний роумінг» підключена 13.07.2006 р. о 19:09, що підтверджується відомостями з автоматизованої (білінгової) системи оператора. Таким чином, послуга «Міжнародний роумінг» була замовлена та підключена абоненту згідно вимог чинного законодавства та відображається автоматизованою (білінговою) системою оператора. Одна із сторін договору - ПрАТ «ВФ Україна», здійснила фактичні дії, щодо виконання договору в повному обсязі. Станом на дату подання даної заяви відповідач не оплатив отримані ним послуги зв`язку ані самостійно, ані на підставі надісланого позивачем на його адресу рахунку, виставленого 31.07.2017 р. На підставі цього та відповідно до умов договору відповідач був відключений від мережі зв`язку. На адресу відповідача 24.11.2017 року була надіслана претензія № С 295383709729/11 з проханням терміново сплатити суму заборгованості. Проте, відповідач залишив її без відповіді та без задоволення. Таким чином, сума заборгованості відповідача перед ПрАТ «ВФ Україна», яка виникла з 15.08.2017 р. (дата, до настання якої мав бути сплачений рахунок) на момент звернення до суду із заявою становить 7832грн. 91коп. Детальний розрахунок утвореної заборгованості міститься у розрахунку, доданому до претензії, а також у щомісячних рахунках, виставлених абоненту. 28.12.2018 р. Ірпінським міським судом Київської області було видано судовий наказ № 367/8435/18 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги. Проте згідно ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 15.07.2020 р. по даній справі зазначений судовий наказ було скасовано. Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ВФ Україна» заборгованість за надані телекомунікаційні послуги в сумі 7832,91грн. та сплачений судовий збір.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому зазначає, що з доводами викладеними в позовній заяві не погоджується, вважає їх безпідставними і надуманими, а позовну заяву необґрунтованою та такою що не підлягає до задоволення. Позивач до позовної заяви не надав доказів та не зазначив чи має він право та чи може взагалі надавати телекомунікаційні послуги. Звертає увагу суду, що Угод про заміну сторони в Договорі » або будь яких інших додаткових угод, в тому числі й про перехід оператора на нову білінгову систему (автоматизовану систему розрахунків за послуги) та зміну особового рахунку абонента, зміну послуг, тарифних планів, пакетів чи надання інших послуг він не укладав та не підписував. Згідно договору про надання послуг мобільного зв`язку № 2162355/1.11156724 від 28.03.2005 р. сторонами договору є ЗАТ «УКРАЇНСЬКИЙ МОБІЛЬНИЙ ЗВ`ЯЗОК» в особі директора ДП «Юнітрейд-Світ» Сорокіна Володимировича Миколайовича, що діє на підставі статуту та дилерської угоди № 24 ДП та ОСОБА_1 . Згідно умов договору ним шляхом проставляння відміток (галочок) був обраний -тарифний пакет GSM «Улюблений» в який входили наступні послуги: UМС-Область, UМС-Сім`я, SMS, переадресування дзвінка, мобільний GPRS-інтернет, MMS GPRS. Згідно з копією рахунку за телекомунікаційні послуги № 2041180328 від 31.07.2017 доданого ПрАТ «ВФ Україна» до позовної заяви розрахунковий період: 01.07.2017-31.07.2017 щомісячна вартість пакета та послуги, надані за межами пакета: 107,84 грн. Нараховано за послуги міжнародного роумінгу: 6536,46 грн. Загалом без податків: 6644,30 грн. Податок на додану вартість (ПДВ 20%): 1328,86грн. Збір в Пенсійний фонд (ПФ 7,5%): 498,32 грн. Загалом за період за всіма контрактами разом з ПДВ та ПФ: 8471,48грн. Заборгованість на 31.07.2017(враховуючи ПДВ та ПФ): 7832,91грн. Згідно з копією деталізованої інформації про розрахунки за телекомунікаційні за послуги доданої ПрАТ «ВФ Україна» до позовної заяви надано деталізовану інформацію по контракту 3953688748716 (вихідні міжнародні дзвінки) по мобільному номеру НОМЕР_1 , а саме: послуги міжнародного роумінгу: 6536,45грн. Вихідні дзвінки, SMS, передач даних 6454,89грн. Плата за з`єднання 3,12грн. Вхідні дзвінки 78,43грн. Загалом за контрактом 395368748665 (без ПДВ та ПФ) 6644,30грн. даток на додану вартість (ПДВ 20%): 1328,86грн. Збір в Пенсійний фонд (ПФ 7,5%): 498,32 грн. Загалом за період за всіма контрактами разом з ПДВ та ПФ: 8471,48грн. Звертає увагу суду, що вищевказані рахунок за телекомунікаційні луги №2041180328 від 31.07.2017 та деталізована інформації про розрахунки за телекомунікаційні за послуги містять різні нараховані суми заборгованості, які в свою чергу відрізняються від суми заборгованості яку позивач зазначає в позовній заяві. Крім того, як вбачається з копій вищевказаних розрахунків заборгованість і було нараховано за послуги міжнародного роумінгу, проте, він відповідно до договору такі послуги не замовляв, такими послугами не користувався та не надавав завдання ПрАТ «ВФ Україна» надавати йому такі послуги й відповідну угоду на такі послуги не укладав. Відповідно до п.2.3 затверджених Національною комісією з питань регулювання зв`язку України "Основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг" від 29.11.2012 року, зареєстрованого в МЮУ 24.12.2012 р. за №2150/22462 - забороняється включати до договору положення, що передбачають отримання та/або сплату споживачем послуг, які не є предметом договору або які він не замовляв". Представник позивача до позовної заяви не надав доказів щодо повідомлення абонента про суму коштів на особовому його рахунку для отримання «міжнародного роумінгу, а також чи з операторами Латвії укладено договори роумінгу, не надав доказів чи дійсно такі послуги надавалися йому та чи дійсно він користувався такими послугами. Крім того, не доведено тривалість сесії протягом 04.07.2017р. та 05.07.2017р., оскільки як вбачається із деталізованої інформації про надання послуг наданої позивачем, є початок сесії о 12:52:27 та 05.07.2017р. о 12:05:08, але не має їх закінчення, а тільки зазначено вже суму вартості послуги міжнародного роумінгу 6536,45грн грн., без вказівки тарифного плану, конкретної тривалості (год., хв.., сек.) послуги. Під час здійснення розрахунків оператор, провайдер не має права стягувати плату за послугу, яку споживач не замовляв - п.п.4 п.64 Правил. Враховуючи наведене, вважає, що у ПАТ "ВФ Україна" відсутні правові підстави для нарахування йому заборгованості в сумі 7832,91 грн. за користування послугою міжнародного роумінгу, якої він не замовляв, оскільки така послуга не передбачалася укладеним договором. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю та стягнути з позивача на його користь судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду направили клопотання, згідно якого просили розгляд справи проводити без їх участі, позовні вимоги підтримують.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Вивчивши позовні вимоги, дослідивши надані суду документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за наступних підстав.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Судом встановлено, що між ЗАТ «УКРАЇНСЬКИЙ МОБІЛЬНИЙ ЗВ`ЯЗОК», в особі директора ДП «Юнітрейд-Світ» Сорокіна Володимира Миколайовича, що діє на підставі статуту та ділерської угоди № 24, правонаступником якого є ПАТ «ВФ України» та відповідачем ОСОБА_1 28.03.2005 року укладено договір № 2162355/1.11156724 про надання послуг мобільного зв`язку, згідно якого ОСОБА_1 був обраний - тарифний пакет GSM «Улюблений» в який входили наступні послуги: UМС-Область, UМС-Сім`я, SMS, переадресування дзвінка, мобільний GPRS-інтернет, MMS GPRS на номер телефону № НОМЕР_1 . Встановлено, що з метою нарахування тривалості і тарифікації розмов та здійснення розрахунків за послуги зв`язку відповідачу було присвоєно особовий рахунок № НОМЕР_2 . За умовами вказаного договору оператор надає абоненту замовлені ним послуги мобільного зв`язку за цим договором. П.1.2 договору передбачено, що загальні умови укладання цього договору та надання послуг мобільного зв`язку у повному обсязі визначаються Правилами користування мережами мобільного зв`язку UMC, які є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з пунктом 2.4.2. договору, абонент зобов`язаний своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та плату за збереження номеру при тимчасовому відключені в мережі мобільного оператора по всіх телефонах, зареєстрованих на його особистому рахунку. Фактичне використання абонентом тієї чи іншої послуги означає, що така послуга була замовлена абонентом.

Відповідно до розділу 2 договору абонент, серед іншого, має право користуватись послугами в межах районів України, зазначених на карті зон для мереж мобільного оператора зв`язку, а у випадку замовлення Абонентом послуги міжнародного роумінгу - користуватись цією послугою у країнах, з операторами яких оператору уклав договори з роумінгу.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, є, серед іншого, договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. У договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів (ч.2 ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У ст. 1 Закону України «Про телекомунікації» № 1280-ІV визначено, що абонент - це споживач телекомунікаційних послуг, який отримує телекомунікаційні послуги на умовах договору, котрий передбачає підключення кінцевого обладнання, що перебуває в його власності або користуванні, до телекомунікаційної мережі: оператор телекомунікацій - суб`єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій із правом на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж.

Відповідно до ч.1 ст. 42 Закону № 1280-ІV діяльність у сфері телекомунікацій, що передбачає використання обмеженого (радіочастотного та/або номерного) ресурсу, здійснюється після отримання відповідних ліцензії та/або дозволу (ліцензій та/або дозволів), необхідність отримання яких визначена законом.

Відповідно до ст. 32 Закону № 1280-ІV споживачі під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг мають право на: 1) державний захист своїх прав; 5) вибір виду та кількості телекомунікаційних послуг; 6) безоплатне отримання від оператора, провайдера телекомунікацій вичерпної інформації щодо змісту, якості, вартості та порядку надання телекомунікаційних послуг; 14) відмовитись від оплати телекомунікаційної послуги, яку вони не замовляли.

Згідно ч.2 ст. 37 Закону № 1280- ІV правовими основами діяльності операторів, провайдерів телекомунікацій є пріоритет інтересів споживачів телекомунікаційних послуг, що кореспондує загальному змісту законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ст. 39 Закону № 1280- ІV оператори телекомунікацій зобов`язані: здійснювати діяльність у сфері телекомунікацій відповідно до законодавства; надавати споживачам вичерпну інформацію, необхідну для укладення договору, а також щодо телекомунікаційних послуг, які вони надають; вести достовірний облік телекомунікаційних послуг, що надаються споживачеві.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачі» № 1023-ХІІ споживач (він же - абонент) - фізична особа, яка придбає, замовляє, використовує, або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до вимог ч.ч. 1 та 9 ст. 15 Закону № 1023-ХІІ споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Під час розгляду вимог споживача про відшкодування збитків, завданих недостовірною або неповною інформацією про продукцію чи недобросовісною рекламою, необхідно виходити з припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості та характеристики продукції, яку він придбаває.

Відповідно до ст. 17 Закону № 1023-ХІІ споживач має право на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час. Продавець (виконавець) зобов`язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати. Забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або непотрібного асортименту.

Згідно ст. 21 Закону № 1023-ХІІ крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію.

У пункті 3 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012 надано ряд визначень, відповідно до яких: послуги рухомого (мобільного) зв`язку - послуги, які надаються оператором рухомого (мобільного) зв`язку і під час отримання яких кінцеве обладнання абонента може вільно переміщатися в межах телекомунікаційної мережі такого оператора або його роумінг-партнера із збереженням абонентського номера або мережевого ідентифікатора споживача.

Договором про надання послуг вважається правочин, укладений між споживачем і оператором, провайдером, за яким оператор, провайдер зобов`язується на замовлення споживача надавати послуги, а споживач - їх оплачувати (якщо інше не передбачено договором). Згодою споживача є волевиявлення, виражене споживачем у будь-який спосіб, у тому числі вчинення дій, які можуть бути зафіксовані обладнанням оператора, провайдера (голосове, текстове повідомлення, використання сигналів тонового набору тощо).

Відповідно до п. 14 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012 надання послуг здійснюється у разі: 1) укладення договору відповідно до основних вимог, встановлених НКРЗІ; 2) їх оплати споживачем.

Згідно із п.15 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012 до укладення договору оператор, провайдер зобов`язаний безоплатно надати споживачеві для ознайомлення вичерпну інформацію про зміст, якість, вартість та порядок надання послуг, зокрема: тарифи, тарифні плани на послуги із зазначенням мінімального строку їх дії, пільги з надання та оплати послуг; умови і порядок оплати послуг; перелік країн, з якими організований міжнародний телефонний зв`язок та в яких надається роумінг; порядок розгляду звернень споживачів. Зазначена інформація повинна надаватися споживачеві у доступній формі шляхом розміщення у місцях продажу послуг, пунктах колективного користування, довідково- інформаційних, сервісних службах оператора, провайдера, на його вебсайті. Крім того, на вимогу споживача може надаватися інша інформація про надання послуг відповідно до законодавства.

У п. 35 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012 зазначено, що споживачі під час замовлення та/або отримання послуг мають право на: вибір виду та кількості послуг та відмову від оплати послуги, яку вони не замовляли.

Згідно п.п.27 п.39 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012 оператори, провайдери зобов`язані повідомляти абонентові під час першої реєстрації його кінцевого обладнання в мережі роумінг- партнера для отримання міжнародного роумінгу про суму коштів на особовому рахунку абонента (за наявності технічної можливості), вартість послуг телефонного зв`язку з абонентами країни перебування та України, з передачі текстових повідомлень, доступу до Інтернету, а також додатково повідомляти абонентові, з яким укладений договір у письмовій формі, про технічну неможливість припинення надання послуг у разі відсутності коштів на його особовому рахунку.

Пункт 2.3.1 договору № 2162355/1.11156724 про надання послуг мобільного зв`язку від 28.03.2005 укладеного ОСОБА_1 передбачено, що абонент має право користуватися послугами, що надаються за цим договором в межах районів України, зазначених на карті зон дії мереж мобільного зв`язку UMC, а у випадку замовлення абонентом послуг міжнародного роумінгу користуватись цією послугою у країнах, з операторами яких UMC уклало договори роумінгу. Таким чином, зі змісту Договору вбачається, що право користуватися передбаченими договором послугами за межами України виникає лише у випадку замовлення послуг міжнародного роумінгу.

Таким чином, згідно з договором про надання послуг мобільного зв`язку, укладеного з відповідачем, серед переліку послуг, які замовлялися відповідачем, відсутня відмітка навпроти послуги «міжнародний роумінг», що свідчить про те, що дана послуга ним не замовлялася.

Крім того, позивачем не надано доказів щодо повідомлення абонента про суму коштів на особовому його рахунку для отримання міжнародного роумінгу.

В рамках договору про надання послуг мобільного зв`язку, який за своїм змістом є договором приєднання, оператори, провайдери мобільного зв`язку зобов`язані надавати абонентам повну та достовірну інформацію про послуги, що надаються, їх вид, якість, вартість та тарифікацію та не вправі нараховувати та стягувати оплату за послуги, які не були замовлені споживачем та на отримання яких останній не надавав своєї усвідомленої згоди.

Згідно витягу з автоматизованої системи розрахунків за послуги (білінгової системи) ПрАТ «ВФ «Україна» FORIS OSS щодо абонента ОСОБА_1 , о.р. НОМЕР_2 ( НОМЕР_4 ), про виконані запити вбачається, що номер заявки: 2306048, номер телефону: НОМЕР_5 , назва послуг: Міжнародний роумінг (Semi-AUTO), статус: оброблений, дата прийняття заявки: 13.07.2006 19:09. Вказаний витяг не містить ні підписів, ні даних, що саме ОСОБА_1 здійснював замовлення послуги «міжнародний роумінг». Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що відповідач був ознайомлений (отримав повну і достовірну інформацію) із порядком і умовами надання вказаної послуги з передачі даних (інтернет-доступ) в режимі міжнародного роумінгу, її вартістю та погодився із запропонованими оператором телекомунікацій умовами. Тому суд, не приймає даний витяг з автоматизованої системи розрахунків за послуги (білінгової системи) ПрАТ «ВФ «Україна» FORIS OSS щодо абонента ОСОБА_1 , о.р. НОМЕР_2 ( НОМЕР_4 ), про виконані запити як належний доказ, що підтверджує факт здійснення абонентом ОСОБА_1 замовлення послуги «міжнародний роумінг».

Відповідно до п.2.3 затверджених Національною комісією з питань регулювання зв`язку України «Основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг» від 29.11.2012 року, зареєстрованого в Міністерством Юстиції України від 24.12.2012 року за №2150/22462 - забороняється включати до договору положення, що передбачають отримання та/або сплату споживачем послуг, які не є предметом договору або які він не замовляв.

Системний аналіз зазначених норм законодавства дає підставі зробити висновок про те, що в рамках договору про надання послуг мобільного зв`язку, який за своїх змістом є договором приєднання, оператори, провайдери мобільного зв`язку зобов`язані надавати абонентам повну та достовірну інформацію про послуги, що надаються, їх вид, якість, вартість та тарифікацію та не вправі нараховувати та стягувати оплату за послуги, які не були замовлені споживачем та на отримання яких останній не надавав своєї усвідомленої згоди.

Під час здійснення розрахунків оператор, провайдер не має права стягувати плату за послугу, яку споживач не замовляв (підпункт 4 пункту 64 Правил).

Відповідно до приписів ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд не бере до уваги деталізовану інформацію про розрахунки за телекомунікаційні послуги ПАТ «ВФ Україна» по контракту 395368748761 номер тел.: НОМЕР_6 тарифний пакет UMC Різдвяний мінімальний по контракту 395368748665 номер тел.: НОМЕР_1 тарифний пакет GSM «Супер МТС Олімпійський», роздруківку звіту по історії балансу за минулий період абонента ОСОБА_1 особовий рахунок НОМЕР_3 , оскільки згідно укладеного ОСОБА_1 28.03.2005 року укладено договору № 2162355/1.11156724 про надання послуг мобільного зв`язку, ОСОБА_1 був обраний - тарифний пакет GSM «Улюблений» на номер телефону № НОМЕР_1 та було присвоєно особовий рахунок № НОМЕР_2 , крім того, вказаний договір не містить інформації щодо номеру контракту.

Позивачем не надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач замовляв послугу «міжнародний роумінг» та був ознайомлений (отримав повну і достовірну інформацію) із порядком і умовами надання вказаної послуги з передачі даних (інтернет-доступ) в режимі міжнародного роумінгу, її вартістю та погодився із запропонованими оператором телекомунікацій умовами.

За таких обставин, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з урахуванням всіх обставин та матеріалів справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмову у задоволенні позову.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, на підставі статті 141 ЦПК України, суд відмовляє також і у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 2102,00 грн. судового збору, сплаченого при зверненні до суду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 626, 628, 634 ЦК України, ст. 12, 81, 83, 89, 141, 247, 263-265, 268, 352 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

В задоволені позовних вимог Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Н.Ф. Карабаза