Приговор № 111139549, 29.05.2023, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 588/1458/14-к

1-кп/583/17/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2023 р. м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 , ОСОБА_3

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6

представника потерпілого ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8

захисника обвинуваченого ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду №№ 1,2 кримінальне провадження № 1201420027000073 від 04 лютого 2014 року за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Тростянець, Сумської області, що має середню освіту, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за ч. 1 ст. 121 КК України

УСТАНОВИВ:

20 жовтня 2011 року близько 22 год. 40 хв. ОСОБА_10 , ОСОБА_6 та ОСОБА_11 з метою з`ясування стосунків між ОСОБА_8 та його дружиною ОСОБА_11 , автомобілем ОСОБА_10 приїхали до будинку АДРЕСА_2 , в якому проживає ОСОБА_8 , зателефонувавши, щоб ОСОБА_8 вийшов на розмову. ОСОБА_8 , взявши із собою кухонний ніж, 20.10.2011 близько 22 год. 40 хв., вийшов до під`їзду будинку АДРЕСА_2 . Зустрівши в під`їзді ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , застосувавши фізичну силу, притиснув останнього до стіни, що розташована перед вхідними дверима під`їзду, не даючи можливості звільнитися, та завдав різкий удар ножем в область живота останнього. Відчувши сильний фізичний біль, ОСОБА_6 залишився стояти біля стіни і ОСОБА_8 , користуючись вказаною обставиною, підняв його за воріт куртки, продовжуючи притискати до стіни, підніс ніж до горла та пригрозив фізичною розправою. ОСОБА_6 , сприйнявши погрозу як реальну, звільнився від ОСОБА_8 та ОСОБА_8 , який в цей час також вибіг до під`їзду, та, з метою захисту, відбився від них, наносячи удари в обличчя кулаками правої та лівої руки, рятуючи своє життя. Злочинні дії ОСОБА_8 були припинені після втручання ОСОБА_10 . В результаті завданого ОСОБА_8 удару ОСОБА_6 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді проникаючої рани в лівій підвздошній області з пошкодженням петель тонкого кишечника, розлитого серозно-фибринозного перитоніту, що є тяжким тілесним ушкодженням за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

Такими діями ОСОБА_8 вчинив злочин, визначений ч. 1 ст. 121 КК України, а саме умисне тяжке тілесне ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_8 свою винуватість заперечив та пояснив, що вдень 20.10.2011 він разом з дружиною ОСОБА_11 обідали вдома за місцем проживання, після чого він відвіз дружину на роботу. Ввечері дружина приїхала з ОСОБА_10 та ОСОБА_6 , при цьому наполягала, щоб він вийшов у під`їзд. Коли вийшов в коридор, там були ОСОБА_6 та ОСОБА_10 . Обвинувачений отримав удар, від чого впав донизу. Як потім зрозумів, його батько ОСОБА_38 також вийшов у під`їзд та виштовхав всіх на вулицю. Вже внизу почалася бійка, а він намагався всіх розштовхати. Працівники міліції, які приїхали, нікого не затримали, ОСОБА_15 порекомендував звернутися до батька ОСОБА_10 . Міліцію викликали ще до самого інциденту. Зазначив, що не міг навіть фізично заховати ніж у кишені. З його боку до дружини не вчинялися жодні протиправні дії. ОСОБА_6 до цього дня він не знав, однак той раніше притягувався до кримінальної відповідальності, так як побив скло в автомобілі сусіда. Наступного дня він возив матір до міліції написати заяву про побиття батька. Так як його затримали, адвокат ОСОБА_16 , який здійснював його захист, розповів, що необхідно показати на відтворенні обставин події, щоб його випустили з-під варти. Він так і зробив. Так як у суді він відмовився визнавати свою вину, адвокат відмовився від його захисту. Він не мав мотиву для нанесення тілесних ушкоджень. Внаслідок кримінального переслідування він захворів на цукровий діабет.

Судом досліджені такі докази.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 суду пояснив, що в той час він працював охоронником на заводі «Електробудприлад», був на зміні, також з ним працював ОСОБА_17 , у якого він відпросився у своїх справах, щоб зустрітися з ОСОБА_10 . З ОСОБА_11 він познайомився того вечора в с. Білки, куди їздив разом з ОСОБА_10 на його автомобілі. ОСОБА_11 розмовляла з ОСОБА_10 , скаржилася, що ОСОБА_8 застосовує до неї фізичне насильство. ОСОБА_11 хотіла поговорити з ОСОБА_8 , однак боялася його, тому вони з ОСОБА_10 поїхали разом з нею. У його присутності чи ОСОБА_10 чи ОСОБА_11 дзвонили ОСОБА_8 . Коли під`їхали в вечірній час на вул. Б. Хмельницького м. Тростянець, автомобіль залишили біля гаражів. Він разом з ОСОБА_10 мали бути присутні при розмові ОСОБА_11 з ОСОБА_8 , хотіли спілкуватися біля під`їзду, чекали, потім зайшли в тамбур, бо було холодно. Потерпілий першим зайшов у під`їзд, на нього напали ОСОБА_8 з батьком. ОСОБА_10 кричав: «У нього ніж», однак він не розібрав відразу, зрозумів, коли ОСОБА_8 схопив його за комір куртки і правою рукою, в якій він побачив лезо, вдарив знизу в пахову область ліворуч. ОСОБА_10 стояв позаду і спочатку участі не приймав. Потерпілий став оборонятися, вдарив ОСОБА_8 та його батька, хтось його виштовхнув з під`їзду. На вулиці ОСОБА_8 з батьком стали нападати, хтось завдавав ударів по спині, батько ОСОБА_8 хапав за шию, що саме робив ОСОБА_10 він не бачив, а також йому не відомо, хто викликав міліцію. Коли відбувалася штовханина на вулиці, повз проходив ОСОБА_19 з дівчиною. Приїхали чи то працівники міліції, чи то охорона, затримали ОСОБА_8 та його батька. В цей час потерпілому стало зле, почало нудити, він присів на лавочці. Відразу рана не здалася йому серйозною, тому він не повідомляв про поранення. Разом з ОСОБА_10 ОСОБА_19 допоміг йому підвестися і повів до дороги, щоб поїхати в центр міста. На автомобілі таксі він разом з ОСОБА_10 , ОСОБА_19 , ОСОБА_11 та дівчиною ОСОБА_19 доїхали до приміщення пошти. Там він пересів в інший автомобіль і поїхав на роботу на свою зміну, бо думав, що рана несерйозна. На одязі були пошкодження. На рану він відразу не дивився, дивився вже, як був на роботі, кров майже не йшла, лише болів живіт. Вранці він став почуватися гірше, боліла голова. Зранку ОСОБА_10 відвіз його до лікарні, де йому зробили операцію, три дні перебував в реанімації, лікувався, в зв`язку з чим поніс матеріальні збитки, також йому спричинена моральна шкода.

Свідок ОСОБА_21 суду пояснила, що працює діловодом у відділенні поліції. Свідок пояснила, що перенесла два інсульти, а тому події майже не пам`ятає. Син свідка був одружений на сестрі ОСОБА_8 - ОСОБА_22 , однак вони розлучилися більше восьми років тому. Свідок підтримує покази, що надавала раніше. Свідок не знає напевне, чи наносив ОСОБА_8 комусь тілесні ушкодження.

Свідок ОСОБА_23 суду пояснив, що того дня увечері були вдома. Після 22.00 год. зателефонувала сваха (мати ОСОБА_8 ), яка повідомила, що її невістка з якимись людьми ломляться в квартиру. Дружина зателефонувала до міліції, а свідок разом із сином поїхали на вул. Б. Хмельницького до ОСОБА_8. Коли приїхали, то побачили, що біля ганку стояли побитий, у крові, ОСОБА_38 , ОСОБА_8 , ОСОБА_25 , інших людей не було. На запитання свідка, навіщо відкрили двері, ОСОБА_8 відповіли, що бійка почалася прямо з дверей, а потім вже перемістилися до ганку. Тоді говорили про ОСОБА_6 , ОСОБА_10 . Свідок точно не пам`ятає, чи був наряд міліції, як вони з сином приїхали, чи під`їхав пізніше, однак він порадив написати заяву про злочин. З міліціонерів були ОСОБА_15 та ОСОБА_29 . Далі у провулку бачили зачинений автомобіль ОСОБА_10 . Свідок перебував на вул. Б. Хмельницького близько години, повернувся близько півночі. Коли свідок повернувся додому, то запитав у ОСОБА_8 , чи написали вони заяву, ті відповіли, що напишуть зранку. Вранці він приїхав до ОСОБА_8 , побачив, що у того напухло обличчя, тому він повіз його до лікарні. Потім ОСОБА_8 затримали, почали з`ясовувати обставини, однак він у тому участі не приймав.

Свідок ОСОБА_25 суду пояснила, що є матір`ю обвинуваченого. Події відбувалися 20-21 жовтня 2011 року, тоді вона працювала до 19 год. Після роботи її забрали син та чоловік. Приїхали додому, близько 21 год. син пішов ставити автомобіль в гараж, повернувся схвильований, сказав, що йому йшли дзвінки з погрозами. Вона зателефонувала свасі ОСОБА_21 , повідомила про погрози і та сказала, що викличе поліцію. Чула, як сину був дзвінок від невістки, щоб він виходив, з вікна ніяких автомобілів свідок не бачила. Чоловік вирішив йти разом з сином. Син вийшов у двері, чоловік за ним, потім вона. В під`їзді двоє невідомих відразу напали на сина, били та штовхали його, чоловік відштовхував їх від сина. Один з невідомих (як потім дізналася ОСОБА_10 ) вдарив її чоловіка у висок, від чого чоловік упав на клумбу. ОСОБА_10 продовжував бити чоловіка, а ОСОБА_6 сів чоловікові на ноги. Потім ОСОБА_6 відійшов, сів на лавочці, його знудило. Свідок зателефонувала ОСОБА_21 , та сказала, що міліція вже виїхала. Міліцейський автомобіль спочатку проїхав повз, потім повернувся, міліціонери скрутили руки синові, ОСОБА_10 стояв поряд. Поліцейські дозволили ОСОБА_6 та ОСОБА_10 відлучатися. Міліціонер ОСОБА_15 сказав, що вони можуть написати заяву, однак її чоловік сказав, що будуть звертатися до прокуратури. Потім приїхали сват ОСОБА_23 із сином, пройшли до гаражів, побачили закритий автомобіль ОСОБА_10 , а ОСОБА_6 та ОСОБА_10 сіли в інший автомобіль. Всі події закінчилися близько 22 год. ОСОБА_6 не жалівся, що йому хтось наніс поранення. ОСОБА_8 був одягнений у чорну куртку, там маленькі кишені, ніж не міг там поміститися. Свідок зазначила, що якби син наніс комусь ушкодження, він би повідомив. Наступного дня з сином поїхали до міліції, вона написала заяву, збиралися виходити, однак сина забрав міліціонер. Потім міліціонер ОСОБА_32 сказав поїхати з ними на місце події. Вона поїхала, впустила до будинку, потім ходила за понятими. Вдома вилучили всі ножі. Захисник у сина з`явився десь за 2-3 дні, вона зайшла у суд, запитала, їй рекомендували ОСОБА_16 , однак він прийшов лише на санкцію. Після оголошення вироку син захворів на цукровий діабет.

Свідок ОСОБА_33 суду пояснив, що працює лікарем-хірургом Тростянецької ЦРЛ і все, що стосується ОСОБА_6 відображено в медичній документації. ОСОБА_6 поступив у терміновому порядку на санпропускник в першій половині дня з проникаючим ножовим пораненням. ОСОБА_6 пересувався сам. Свідка викликали як хірурга. Під час огляду та ревізії рани, він виявив проникнення у черевну порожнину, що потребувало проведення операції. Передопераційна підготовка проводилася швидко. Під час операції виявлено пошкодження тонкого кишківника, деякі ділянки були нежиттєздатні. Здійснена резекція. Під час операції виявлений сероз, що свідчило про проходження певного часу з моменту отримання ушкодження. Післяопераційний період проходив задовільно, шви зняті, проводилося загально підтримуюче лікування, призначалися анальгетики, антибіотики, робилися перев`язки, далі ОСОБА_6 був виписаний. Обставини отримання ушкоджень записані зі слів ОСОБА_6 .

Свідок ОСОБА_17 пояснив, що працював разом з ОСОБА_6 , того дня разом чергували в охороні. ОСОБА_6 сказав, що піде повечеряти (проживав недалеко) та був відсутній близько двох годин, після чого повернувся близько півночі ( по радіо саме грав гімн), сказав, що почувається погано, що його підрізали. Свідок запропонував звернутися за медичною допомогою, однак ОСОБА_6 заперечив, сказав, що піде полежить. ОСОБА_6 двічі виходив у двір заводу, пив воду. Вранці ОСОБА_6 пішов до того, як прийшов на зміну ОСОБА_34 . Про те, що поранення ОСОБА_6 серйозне, він дізнався вже після обіду. Його викликали у відділок міліції, він давав пояснення.

Свідок ОСОБА_35 суду пояснила, що проживає на другому поверсі будинку, а ОСОБА_8 живуть в тому ж під`їзді на першому поверсі, працює вчителем початкових класів. Події відбувалися ввечері четверга у жовтні, точної дати не пам`ятає. Було близько 23 год. Свідок почула шум у під`їзді, як ніби хтось упав чи вдарився на східцях, потім стихло. Свідок відчинила вікно, побачила, що ОСОБА_8 щось доказував іншому хлопцю, а ОСОБА_38 лежав на землі під її вікнами, ОСОБА_25 стояла над ним. Коли ОСОБА_38 встав, свідок побачила, що у нього розбите обличчя, на світлому светрі кров. Через деякий час приїхав наряд міліції. Свідок бачила, як один з хлопців сидів на лавці і казав: «В мене ось тут болить», до нього підійшов ОСОБА_8 , попрохав показати, подивившись, сказав: «У тебе тут нічого немає». Про поранення ніхто не говорив. Після цього вона пішла спати. Один з хлопців, учасників конфлікту, знімав квартиру у цьому ж під`їзді на другому поверсі. Перед цими подіями був інцидент, коли він розбив вікно в автомобілі. Свідок повідомила, що вдень цього ж дня вона бачила ОСОБА_8 з його дружиною, якій йшли, обіймаючись. Про те, що під час конфлікту було ножове поранення, свідок дізналася тоді, коли її викликали до суду.

Свідок ОСОБА_34 суду пояснив, що знає ОСОБА_6 , так як той працював з ним в охороні на заводі. Близько 07 год. він змінював ОСОБА_6 та його напарника ОСОБА_17 , однак ОСОБА_6 він того дня не бачив. ОСОБА_17 повідомив, що ОСОБА_6 стало зле і він раніше пішов додому. Того дня ОСОБА_6 був на зміні з 16 год., а мінятися мав о 07 год. Чергування велося по затвердженому графіку, який вів начальник. Дні чергувань свідка відповідали записам у графіку.

Свідок ОСОБА_29 суду пояснив, що в 2011 році працював в Тростянецькому ВП. В зв`язку з тим, що з 2011 року відбулося багато подій, свідок не пам`ятає, чи виїжджав він на виклик на АДРЕСА_2 , що саме там відбувалося і хто там був присутній.

Свідок ОСОБА_38 показав, що є батьком обвинуваченого. 20.10.2011 о 12.30 год. приїхав додому за документами. Вдома обідали син з невісткою, ознак конфлікту він не бачив. Ввечері о 18 год. разом з сином забрав дружину, вдома повечеряли. Після 20 год. відпочивав та спостерігав, що дружина з сином відповідають на дзвінки. Дружина повідомила, що зателефонувала свасі, щоб викликали міліцію. Потім зателефонувала невістка, яка сказала, щоб син сам вийшов. Син вийшов, однак він пішов за ним. Побачив, як ОСОБА_10 вийшов з тамбура, схопив сина за грудки, повернув і син опинився між ним та ОСОБА_10 . Тоді свідок всіх трьох виштовхав. На площадці перед входом свідок отримав удар кулаком в район лівої брови, впав на землю і його лежачого ОСОБА_10 став бити по голові, а ОСОБА_6 сидів на ногах. Сина вдарив ОСОБА_6 . Потім підбігла дружина і син, ОСОБА_10 десь відійшов, а ОСОБА_6 стояв осторонь під вікном. Далі приїхала міліція на автомобілі позавідомчої охорони. Міліціонери скрутили сина, дружина кричала, що син невинуватий. Міліціонер ОСОБА_15 повідомив, що у ОСОБА_10 батько фермер, бувший працівник поліції, то з ним поговорять, щоб «зам`яти» справу. Міліція всіх відпустила. Ті, що нападали, викликали таксі. ОСОБА_6 пішов разом з усіма. Також там ще були дівчина і хлопець. А через деякий час він побачив і невістку. Наступного дня свідок потрапив до лікарні, лежав у лікарні близько місяця, був струс мозку, забій спини, тріщина копчика, перелом пальця. Було відкрите кримінальне провадження. Потім сказали, що направили знімки до м. Харків, однак вони зникли. Кілька разів скасовували постанови про закриття кримінального провадження. Свідок стверджує, що у кишені куртки, в якій був син, було мало місця, а тому син не міг сховати там ніж. Коли проходив лікування, то бачив у лікарні ОСОБА_6 , який досить добре себе почував і був виписаний на 10-й день.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_39 зазначив, що ним складений експертний висновок № 185 щодо тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_6 . На дослідження надавалася медична документація - медична карта стаціонарного хворого. Опис рани містить морфологічні ознаки ножового поранення. Згідно висновку, час, зазначений у постанові, може відповідати часу отримання ушкодження, однак точно визначити час отримання ушкодження живою людиною можливо за допомогою мікроскопії. Методики визначення часу отримання ушкодження не застосовувалися, так як вони не визначені для живої людини.

Крім того, судом заслухані покази свідка ОСОБА_11 , яка допитана в судовому засіданні з дотриманням вимог ст. 352 КПК України, пояснила, що ОСОБА_8 - це її колишній чоловік. До події, з приводу якої розглядається справа, між нею та на той час її чоловіком існували неприязні відносини: чоловік їй особисто погрожував, також погрожував спалити магазин її батьків. Такі погрози ОСОБА_8 їй висловлював неодноразово як по телефону, так і в особистому спілкуванні. 20.10.2011 у вечірній час в с. Білки, вул. Леніна до неї приїхав знайомий ОСОБА_10 з ОСОБА_6 , збирались їхати до м. Тростянець. Коли сіли в машину, їй почав телефонувати ОСОБА_8 . Сталася сварка, вона почала плакати. Цю розмову чули ОСОБА_10 та ОСОБА_6 . Вирішили поїхати разом до ОСОБА_8 , поговорити, щоб той залишив її у спокої. Вона зателефонувала ОСОБА_8 і запропонувала з ним зустрітись, на що він погодився. Під`їхали на вул. Б.Хмельницького та тривалий час чекали поки той вийде. Йому неодноразово телефонували, вона йому зателефонувала двічі. Коли телефонувала вдруге, то почула, що його мама сказала, що зараз приїде міліція. ОСОБА_10 і ОСОБА_6 зайшли у під`їзд, а вона залишилась на вулиці. Через декілька хвилин почула крики ОСОБА_8 , ОСОБА_10 . Чула що ОСОБА_10 крикнув - «У нього ніж», однак не бачила, бо двері були закриті. Зрозуміла, що була бійка, хоча цього не бачила. Потім відкрились двері під`їзду. Першим вийшов ОСОБА_10 . Коли вийшов ОСОБА_6 , він тримався за живіт. Далі вийшов ОСОБА_8 та схопив ОСОБА_10 , з якою метою не знає. Батько ОСОБА_48 , який також вибіг на вулицю, почав відтягувати сина від ОСОБА_6 . За ними слідом вийшла мати ОСОБА_25 та почала кричати на ОСОБА_8 щоб він заспокоївся. Як далі все було, не пам`ятає, бо пройшло багато часу. Далі приїхала міліція. ОСОБА_6 сидів біля під`їзду та до нього підходила ОСОБА_25 . ОСОБА_6 знудило. Вони відразу не зрозуміли, що з ним трапилось. Все відбулося дуже швидко. Потім викликали таксі і поїхали до пошти, там роз`їхались. Вона особисто поїхала додому, а ОСОБА_6 пересів в іншу машину і поїхав у невідомому їй напрямку. Про те, що ОСОБА_6 отримав ножове поранення їй стало відомо зранку наступного дня. Хто безпосередньо наніс йому це поранення вона не бачила. Проте ОСОБА_10 в розмові розповідав, що це зробив ОСОБА_8 .

Також заслухані покази свідка ОСОБА_15 , який допитаний в судовому засіданні з дотриманням вимог ст. 352 КПК України пояснив, що 20.10.2011 близько 22:00 год. за повідомленням чергового по Тростянецькому РВ УМВС виїхали на місце пригоди на вул. Б.Хмельницького, м. Тростянець. На місці пригоди знаходились сім`я ОСОБА_8 - мати, батько та їхній син ОСОБА_8 , також вони бачили потерпілого ОСОБА_6 , який сидів навприсідки біля під`їзду будинку. З його боку чувся запах блювотиння. На пропозицію надати йому допомогу він відмовився. Бійки на момент їхнього прибуття на місці події не було. Також пізніше на місце події прибула сім`я ОСОБА_19 . Вони почали з`ясовувати ситуацію. Їм пояснили, що тут сімейні з`ясування стосунків. Будь-хто із заявами звертатись не захотів. Проте батько ОСОБА_38 говорив, що має намір звернутись до прокуратури. ОСОБА_19 із своєю дівчиною забрали ОСОБА_6 із місця події та повели із собою. Якби від ОСОБА_6 чи від будь-кого іншого надійшла інформація про ножове поранення, то вони однозначно викликали б на місце події слідчо-оперативну групу.

Судом також заслухані покази ОСОБА_52 , який допитаний в судовому засіданні з дотриманням вимог ст. 352 КПК України показав, що того дня виїжджали на об`єкт в зв`язку зі спрацюванням системи охорони. По дорозі, між 22 та 23 год., отримали повідомлення, що по вул. Б. Хмельницького можлива бійка. Коли під`їхали, біля будинку побачили близько 5 чоловік: сім`я ОСОБА_8 (батько, мати, ОСОБА_8 ), ОСОБА_10 , ОСОБА_6 сидів навприсядки. На питання, що трапилося, повідомили, що дружина ОСОБА_8 разом з ОСОБА_10 та ще одним хлопцем прийшли з`ясовувати стосунки. ОСОБА_38 сказав, що нічого писати не треба, самі розберуться, заяв писати не будуть. У ОСОБА_8 були садна, чи на обличчя, чи на руках (ніби здерта шкіра), однак з цього приводу він нічого не казав, лише обурювався, що прийшла невістка, привела якихось хлопців. Поспілкувавшись з ОСОБА_8 , свідок пішов до автомобіля, а ОСОБА_15 ще деякий час залишався. Разом зі свідком та ОСОБА_15 був ОСОБА_29 , який стояв біля автомобіля і ні з ким не спілкувався. ОСОБА_6 нічого не казав про поранення, на питання ОСОБА_15 відповів, що все нормально. Також там була дівчина, яка стояла на відстані 5-6 м від під`їзду. Розбиралися на місці десь хвилин 15-20, після чого поїхали.

Судом заслухані покази свідка ОСОБА_19 , який допитаний в судовому засіданні з дотриманням вимог ст. 352 КПК України показав, що близько півночі повертався з дівчиною додому, проходили по АДРЕСА_2 , почули крики. Голос йому здався схожим на голос ОСОБА_6 , він підбіг до крайнього під`їзду багатоповерхового багатоквартирного будинку, там був ліхтар. Бачив, як незнайомий йому чоловік та ОСОБА_6 штовхалися, ОСОБА_10 відштовхував ОСОБА_8 , кричали, висловлювалися нецензурною лайкою, ОСОБА_8 кричав: «порєжу». Під`їхала поліція, розщепили, стали запитувати, що трапилося. ОСОБА_6 сів на лавочку, зігнувся, його знудило, свідок запитав, як той себе почуває, потім взяв ОСОБА_6 під руку та став виходити до дороги. Там сіли з ним в таксі разом з дівчиною, ОСОБА_10 та дружиною ОСОБА_8 . ОСОБА_6 скаржився, що болить живіт, казав, що вдарили в живіт, однак не казав, що підрізали. Було видно, що ОСОБА_6 почувається недобре. Наступного ранку він дізнався, що ОСОБА_6 підрізали.

Судом заслухані покази свідка ОСОБА_56 , яка допитана в судовому засіданні з дотриманням вимог ст. 352 КПК України показала, що пізно ввечері поверталися додому, почули крики. ОСОБА_19 сказав, що голос ОСОБА_6 і пішов швидше, вона йшла позаду. Підійшла, коли туди вже їхала міліція. ОСОБА_6 сидів біля під`їзду зігнутий, міліцейські розмовляли з присутніми. Потім забрали ОСОБА_6 , сіли в таксі, доїхали до пошти, там вони з ОСОБА_19 пішли додому. ОСОБА_6 скаржився, що болить живіт, крові вона не бачила. Зранку наступного дня дізналася, що ОСОБА_6 підрізали.

Судом заслухані покази експерта ОСОБА_59 , яка допитана в судовому засіданні з дотриманням вимог ст. 356 КПК України пояснила, що з часу отримання ушкодження ОСОБА_6 до проведення операції пройшло більше 6, але менше 24 год., про що свідчить наявність ниток фібрину та відсутність гною.

Протоколом відтворення обстановки і обставин події від 14.11.2011 зафіксовані пояснення ОСОБА_6 в присутності понятих про обставини та механізм заподіяння йому ОСОБА_8 удару ножем в живіт (т. 1 а.с. 179-181,).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 07.07.2014 із застосуванням відеозапису зафіксовані пояснення ОСОБА_6 , який розказав та показав в під`їзді будинку по АДРЕСА_2 про обставини та механізм заподіяння йому ОСОБА_8 удару ножем в живіт(т. 1 а.с. 232-245, т. 2 а.с. 1).

Згідно висновку судово - медичної експертизи № 185 від 07.11.2011, у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження: проникаюча колото - різана рана в лівій підвздошній області з ушкодженням петель тонкого кишечника. Розлитий серозно - фібринозний перитоніт. Дані тілесні ушкодження утворилися в результаті дії предметів, що мають колюче - ріжучі властивості. Дані тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження. Дані тілесні ушкодження могли утворитися в період часу, вказаний в постанові (20.10.2011 близько 23:00 год.), що підтверджується даними наданої медичної документації. Дані тілесні ушкодження могли утворитися в результаті нанесення удару ножем. При дослідженні медичної картки №4724 стаціонарного хворого хірургічного відділення Тростянецької ЦРЛ ОСОБА_6 встановлено в лівій підвздошній області нижче пупка колото-різана рана 2х1 см з рівними краями і гострими кутами, хід раневого каналу знизу вверх, проникаючий в черевну порожнину. ( т. 1 а.с. 187)

Згідно висновку додаткової судово - медичної експертизи № 198 від 18.11.2011 тілесні ушкодження, спричинені ОСОБА_6 , могли утворитися при механізмі, вказаному потерпілим ОСОБА_6 при відтворені обстановки і обставин події від 14.11.2011, а саме в результаті нанесення удару ножем в ліву підвздошну область живота по направленню знизу вверх. (т. 1 а.с. 188-189)

Відповідно до висновку комісійної судово - медичної експертизи № 14/2014 від 17.06.2014, об`єктивних судово - медичних даних для конкретизації часу спричинення тілесного ушкодження - колото - різаного поранення ОСОБА_6 , у комісії немає. За даним історії хвороби, під час операції 21.10.2011 з 10:00 год. до 13:35 год. у потерпілого виявлено в черевній порожнині серозний випіт та нитки фібрину, що відповідає серозно - фібринозному перитоніту. Зазвичай серозно - фібринозний перитоніт розвивається через 6 годин. Гнійний перитоніт розвивається через 24 - 72 години. Враховуючи, виявлений серозно - фібринозний перитоніт, давність спричинення тілесних ушкоджень у потерпілого більше 6 годин до моменту проведення операції. На момент поступлення в хірургічне відділення Тростянецької ЦРЛ 21.10.2011 о 8:40 год., стан ОСОБА_6 лікарями було розцінено як середньої важкості, положення в ліжку активне, що не виключає можливості здійснювати активні дії (ходити) після отримання тілесних ушкоджень, а також можливість спання на робочому місці (вночі). В черевній порожнині не виявлено вміст тонкого кишечнику, який би міг вплинути на перебіг перитоніту. Виявлені під час операції патологічні зміни (серозно - фіброзний перитоніт), вказують, що з моменту травми до операції пройшов час більше 6 годин. (а.с. 4-11 т. 2)

Протоколом виїмки від 03.11.2011 зафіксовано видачу спортивних штанів сірого кольору та трусів ОСОБА_6 (т.1 а.с.184-185).

Згідно висновку судової медико-криміналістичної експертизи № 465 від 13.12.2011, на передній поверхні резинки трусів та спортивних брюк, що належать ОСОБА_6 , виявлено по одному колото - різаному ушкодженню, які вірогідно, утворилися одномоментно в результаті впливу клинкового знаряддя, типу клинка ножа, маючого П - подібний в перерізі обух з помірно вираженими ребрами, дія якого відобразилась в верхньому кінці ушкодження на спортивних брюках та відносно гостре лезо, дія якого відобразилась в краях ушкоджень на трусах та спортивних брюках та в нижньому кінці ушкодження на спортивних брюках. Ознаки дії обуха та леза в кінці ушкодження на трусах неінформаційні, в результаті сповзання петель в просвіт ушкодження. Ширина клинка на глибині занурення близько 1,7 см. (т.1 а.с.198-200)

Згідно висновку експерта за наслідками судової імунологічної експертизи № 947 від 07.11.2011, зважаючи на одержані результати серологічних досліджень слідів поту на ножах, групову характеристику крові осіб, які проходять у справі та їх категорію видільництва, можна сказати, що:

походження слідів поту на ножах №1, №3 можливе від ОСОБА_8 в цих слідах можлива домішка поту від потерпілого ОСОБА_6 ,

походження слідів поту на ножі № 4 можливе від потерпілого ОСОБА_6 .

Даних за походженням слідів поту на ножі № 4 від підозрюваного ОСОБА_8 і на всіх ножах від свідка ОСОБА_38 не одержано (т. 2 а.с. 29-32 ).

Згідно висновку експерта за наслідками судової імунологічної експертизи № 904 від 07 листопада 2011 року вбачається, що на куртці, наданій на дослідження (що належить ОСОБА_8 ), знайдено кров людини в об`єкті №1, зважаючи на одержані результати серологічного дослідження сліди крові на речовому доказі та групову характеристику осіб, які проходять у справі, можна сказати, що:

походження слідів крові в об`єкті №1 можливе від особи, (осіб), яким притаманні виявлені антигени, а також за рахунок змішування крові цих осіб. Таким чином походження цієї крові можливе від суміші крові ОСОБА_8 , ОСОБА_38 та потерпілого ОСОБА_6 ;

походження слідів крові в об`єктах №2, 3 можливе від особи, (осіб), яким вони притаманні ОСОБА_38 , та можливі від ОСОБА_8 . В цих слідах не виключається домішка крові ОСОБА_6 (т.1 а.с.194-196).

Згідно висновку експерта за результатами судової імунологічної експертизи № 952 від 09.12.2011 зважаючи на одержані результати серологічного дослідження слідів крові на марлевих тампонах зі слідами темно-бурого кольору, вилучених 21.10.2011 в АДРЕСА_2 біля 1-го під`їзду та групову характеристику крові осіб, можна сказати, що походження цієї крові можливе від ОСОБА_38 . В цих слідах не виключається домішка крові ОСОБА_6 даних за походження цієї крові від ОСОБА_8 не одержано ( т. 1 а.с. 202-204).

Згідно висновку експерта за результатами судової імунологічної експертизи № 951 від 09.12.2011 зважаючи на одержані результати серологічного дослідження слідів крові на фрагменті рослини зі слідами темно-бурого кольору, вилученому 21.10.2011 в АДРЕСА_2 на клумбі та групову характеристику крові осіб, можна сказати, що походження цієї крові можливе від ОСОБА_38 . В цих слідах не виключається домішка крові ОСОБА_6 . Даних за походження цієї крові від ОСОБА_8 не одержано ( т. 1 а.с. 206-208).

Інформація оператора мобільного зв`язку ПрАТ «МТС Україна», надана на виконання ухвали слідчого судді від 28.05.2014 підтверджує факт здійснення телефонних дзвінків з телефону абонента ОСОБА_11 ( НОМЕР_1 ) на телефон абонента ОСОБА_8 ( НОМЕР_2 ), та з телефону абонента ОСОБА_8 ( НОМЕР_2 ) на телефон абонента ОСОБА_11 ( НОМЕР_1 ), а також з телефону абонента ОСОБА_10 ( НОМЕР_3 ) на телефон абонента ОСОБА_8 ( НОМЕР_2 ) в період часу з 20 год. 57 хв. по 22 год. 25 хв. 20.10.2011, при цьому останній дзвінок на телефон ОСОБА_8 був з телефону ОСОБА_10 о 22 год. 25 хв., та підтверджує, що вказані особи, в тому числі і потерпілий ОСОБА_6 (телефон НОМЕР_4 ) перебували в м. Тростянець (т.2 а.с. 53-115)

Згідно висновку судово-медичної експертизи №166 від 28.10.2011, у ОСОБА_8 будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено (т.2 а.с.36).

Згідно висновку судово-медичної експертизи №164 від 21.11.2011 у ОСОБА_38 виявлено забиття вік лівого ока, лівої надбрівної дуги, ЗЧМТ, струс головного мозку, закритий перелом поперечного відростку четвертого поясничного позвонка з лівого боку, травматичний розрив розгину четвертого пальця правої кисті, що відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я (т. 2 а.с. 33-34).

Аналізуючи досліджені докази суд приходить до такого.

У відповідності до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Диспозиція частини 1 ст. 121 КК України передбачає настання відповідальності за умисне нанесення тілесних ушкоджень.

Об`єктом злочину є здоров`я особи. Об`єктивну сторону злочину утворюють: 1) діяння (дія або бездіяльність); 2) наслідки у вигляді тяжкого тілесного ушкодження і 3) причиновий зв`язок між зазначеними діянням і наслідками.

Тілесні ушкодження - це протиправне і винне порушення анатомічної цілості тканин, органів потерпілого та їх функцій, що виникає як наслідок дії одного чи кількох зовнішніх ушкоджуючих факторів.

Суспільно небезпечні дії при заподіянні тілесних ушкоджень виражаються у фізичному, хімічному, біологічному, психічному чи іншому впливі на потерпілого.

Тяжким тілесним ушкодженням є тілесне ушкодження, зокрема, небезпечне для життя в момент заподіяння, до яких відноситься проникнення в черевну порожнину незалежно від пошкодження органів.

Суб`єктивна сторона злочину характеризується умислом до діяння і наслідків.

При цьому умисел може бути як прямим, так і непрямим. Встановлення мотиву чи мети необхідне з метою розмежування від складів кримінальних правопорушень, відповідальність за які настає за іншими статтями КК України.

Оцінюючи досліджені докази, суд дійшов висновку про доведення факту умисного нанесення обвинуваченим ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_6 ножового поранення, внаслідок якого потерпілому спричинені тяжкі тілесні ушкодження.

Такий висновок обґрунтовується дослідженими доказами:

показаннями потерпілого ОСОБА_6 , який зазначив про нанесення йому ОСОБА_8 удару ножем в область живота знизу вверх, які він надавав послідовно, не змінював та які узгоджуються з іншими дослідженими доказами;

показаннями свідка ОСОБА_11 , яка пояснила, що чула звуки бійки у під`їзді будинку, а також викрик: «У нього ніж», після чого ОСОБА_6 вийшов з під`їзду, тримаючись за живіт, потім сидів біля лавочки та його нудило;

показаннями свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_56 , які показали, що бачили конфлікт за участю, зокрема, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , в подальшому ОСОБА_6 сидів біля лавочки, тримався за живіт, його знудило, скаржився на біль у животі;

показаннями свідка ОСОБА_17 , який показав, що 20.10.2011 разом з ОСОБА_6 перебували на зміні, в наступному ОСОБА_6 відпросився на деякий час, а після повернення скаржився на погане самопочуття, болі в животі, так як його «підрізали»;

показаннями свідка ОСОБА_15 який показав, що під час приїзду за викликом на вул. Б. Хмельницького ОСОБА_6 сидів навприсядки біля лавочки, поруч нього відчувався характерний запах блювотиння;

показаннями свідка ОСОБА_33 , який підтвердив проведення операційного втручання внаслідок отриманого ОСОБА_6 ножового поранення в область живота на вул. Б. Хмельницького, що було зазначено у медичній документації зі слів потерпілого ОСОБА_6 ;

висновком судово-медичної експертизи № 185 від 07.11.2011, згідно якого у ОСОБА_6 виявлено проникаючу колото - різана рана в лівій підвздошній області з ушкодженням петель тонкого кишечника, що утворилася в результаті дії предметів, що мають колюче - ріжучі властивості в період часу, вказаний в постанові (20.10.2011 близько 23:00 год.), та могли утворитися в результаті нанесення удару ножем. При дослідженні медичної картки №4724 стаціонарного хворого хірургічного відділення Тростянецької ЦРЛ ОСОБА_6 встановлено в лівій підвздошній області нижче пупка колото-різана рана 2х1 см з рівними краями і гострими кутами, хід раневого каналу знизу вверх, проникаючий в черевну порожнину;

поясненнями експерта ОСОБА_39 , який підтримав висновки експертизи;

протоколом відтворення обстановки та обставин події від 14.11.2011 та протоколом слідчого експерименту від 07.07.2014, якими зафіксовані покази ОСОБА_6 щодо обставин та механізму нанесення йому ножового поранення ОСОБА_8 ;

висновком додаткової судово - медичної експертизи № 198 від 18.11.2011, згідно якого тілесні ушкодження, спричинені ОСОБА_6 , могли утворитися при механізмі, вказаному потерпілим ОСОБА_6 при відтворені обстановки і обставин події від 14.11.2011, а саме в результаті нанесення удару ножем в ліву підвздошну область живота по направленню знизу вверх;

висновком комісійної судово - медичної експертизи № 14/2014 від 17.06.2014, згідно якого давність спричинення тілесних ушкоджень у потерпілого більше 6 годин до моменту проведення операції. Зважаючи на стан ОСОБА_6 при поступленні у лікарню, не виключається можливість здійснювати активні дії (ходити) після отримання тілесних ушкоджень, а також можливість спання на робочому місці (вночі);

протоколом виїмки від 03.11.2011, яким зафіксовано видачу спортивних штанів сірого кольору та трусів ОСОБА_6 ;

висновком медико-криміналістичної експертизи № 465 від 13.12.2011, згідно якого на передній поверхні резинки трусів та спортивних брюк, що належать ОСОБА_6 , виявлено по одному колото - різаному ушкодженню, які вірогідно, утворилися одномоментно в результаті впливу клинкового знаряддя, типу клинка ножа, маючого П - подібний в перерізі обух з помірно вираженими ребрами, дія якого відобразилась в верхньому кінці ушкодження на спортивних брюках та відносно гостре лезо, дія якого відобразилась в краях ушкоджень на трусах та спортивних брюках та в нижньому кінці ушкодження на спортивних брюках.

Зазначені докази відповідають вимогам належності та допустимості, є узгодженими між собою та в сукупності підтверджують умисне нанесення ОСОБА_8 . 20.10.2011 близько 23.00 год ОСОБА_6 проникаючого в черевну порожнину ножового поранення, внаслідок чого останнім отримані тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для здоров`я в момент спричинення, оскільки сам факт нанесення удару ріжучим предметом в тіло людини свідчить про усвідомлення факту порушення анатомічної цілісності тканин людини, що тягне за собою спричинення шкоди здоров`ю.

Покази обвинуваченого та свідка ОСОБА_38 , що ОСОБА_8 не наносився удар ножем, спростовуються зазначеними доказами в сукупності, а тому суд оцінює їх критично як такі, що надані з метою виправдання дій та уникнення обвинуваченим відповідальності.

Доводи сторони захисту, що поранення отримане ОСОБА_6 в інший час за інших обставин спростовуються зазначеними доказами, які є логічними та узгодженими між собою. Натомість належних та допустимих доказів в спростування встановлених судом обставин стороною захисту не надано.

За таких обставин, оцінюючи надані докази з точки зору належності та допустимості, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_8 в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння і такі його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 121 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує, що визначених ч. 1 ст. 66 КК України обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, не встановлено. Також не встановлено обставин, визначених ч. 1 ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому.

При призначенні покарання суд, у відповідності до ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, його суспільну небезпечність та наслідки скоєного, відомості про особу обвинуваченого, який є особою молодого віку, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.

Судом зважено, що згідно досудової доповіді органу з питань пробації існує середня ймовірність вчинення обвинуваченим повторного правопорушення, а також те, що його виправлення без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становити високої небезпеки для суспільства. Тому дійшов висновку про призначення покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, визначеному санкцією ч. 1 ст. 121 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції, що діяла на час вчинення кримінального правопорушення), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі; 3) п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

За правилами ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України (в редакції на момент вчинення діяння), відносилось до тяжких злочинів.

Таким чином, строк давності притягнення особи до відповідальності за таке правопорушення, відповідно до положень ст. 49 КК України, на той час становив 10 років.

Частина 1 ст. 49 КК України (в редакції на даний час) визначає, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Відповідно до ст. 12 КК України у чинній редакції, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України (у чинній редакції) відноситься до тяжких злочинів і строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за правилами ч. 1 ст. 49 КК України становить також 10 років.

Таким чином, оскільки подія відбулася 20.10.2011, на час розгляду справи закінчилися строки притягнення до кримінальної відповідальності.

Обвинувачений, якому було роз`яснено його право заявити клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності в зв`язку з закінченням строків давності, наполягав на вирішенні пред`явленого обвинувачення по суті.

Разом з тим, згідно приписів ч. 5 ст. 74 КК України, особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст. 49 Кодексу.

За таких обставин, обвинувачений має бути звільнений від призначеного покарання.

Прокурором в інтересах держави в особі управління фінансів Тростянецької районної державної адміністрації заявлений цивільний позов про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення у зв`язку зі стаціонарним лікуванням потерпілого від злочину, згідно якого порушує питання про стягнення з обвинуваченого на користь управління фінансів Тростянецької райдержадміністрації 1738,55 грн.

Обвинувачений позовні вимоги не визнав.

Суд врахував позицію учасників, дійшов такого висновку.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 128, ч. 1 ст. 129 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом, та із застосуванням норм Цивільного процесуального кодексу України, якщо вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину (ст. 1206 ЦК України).

Відповідно до довідки-розрахунку від 16.11.2011 КЗ «Тростянецька ЦРЛ», ОСОБА_6 перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні з 21.10.2011 по 01.11.2011 з приводу колото-різаної рани в лівій здухвинній ділянці з пошкодженням петель тонкого кишечника. Проведено 11 ліжко/днів, вартість одного ліжко/дня становить 158,05 грн., загальна вартість становить 1738,55 грн. ( т. 1 а.с. 182-183).

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог і їх задоволення.

Потерпілим ОСОБА_6 до обвинуваченого заявлений цивільний позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неправомірних дій обвинуваченого завдана шкода здоров`ю потерпілого, що вимагало придбання ліків на суму 2000 грн., а також був пошкоджений одяг потерпілого, вартість якого становить 3250 грн. Крім того, потерпілому була заподіяна моральна шкода, яка полягає у перенесенні фізичного болю внаслідок отриманих тяжких тілесних ушкоджень, необхідності змінювати звичне життя. Моральну шкоду оцінює у розмірі 30000 грн., яку просить стягнути з обвинуваченого.

Обвинувачений заявлені вимоги не визнав.

За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В підтвердження витрат на придбання ліків потерпілим надана виписка з медичної картки стаціонарного хворого № 4724 Тростянецької ЦРЛ, квитанції про придбання ліків. Потерпілим не надані докази на підтвердження вартості пошкодженого майна, тому суд дійшов висновку про задоволення заявлених вимог в доказово підтвердженому розмірі, а саме у розмірі 1811,75 грн.

Відповідно до положень ст. 23 ЦК України до моральної шкоди закон відносить фізичний біль та страждання, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, втрати немайнового характеру внаслідок душевних і фізичних страждань, яких фізична особа зазнала у зв`язку, в тому числі із знищенням чи пошкодженням її майна, приниження ділової репутації, чи інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від глибини фізичних і душевних страждань, ступеня вини особи, що заподіяла моральну шкоду, а також інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Суд погоджується з тим, що внаслідок нанесення обвинуваченим тяжких тілесних ушкоджень потерпілому завдано моральної шкоди, що виразилося в тому, що він зазнав фізичного болю, труднощів у прийманні їжі, було порушено його звичайний спосіб життя.

Однак, зважаючи на встановлені обставини, за яких потерпілому були нанесені тілесні ушкодження, а також враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди становить 10000 грн., тому є підстави для часткового задоволення заявлених вимог.

Доля речових доказів підлягає вирішенню у відповідності до ст.100 КПК України.

З обвинуваченого підлягають стягненню витрати за проведення судових експертиз.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 174, 331, 349, 370, 371, 374-376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_8 визнати винуватим у скоєнні злочину, визначеного ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання за цим законом у виді п`яти років позбавлення волі.

На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання у зв`язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Речові докази - спортивну куртку, спортивні штани та чоловічі труси, належні ОСОБА_6 , які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів згідно квитанцій № 004655, № 004657 від. 20.12.2011 - повернути потерпілому ОСОБА_6 .

Речові докази - фрагмент рослини зі слідами темно-бурого кольору, два марлеві тампони зі слідами темно-бурого кольору, контрольний марлевий тампон, пакет зі зразком слини ОСОБА_38 , пакет зі зразком крові ОСОБА_38 , пакет зі зразком серветки ОСОБА_38 , пакет зі зразком слини ОСОБА_8 , пакет зі зразком крові ОСОБА_8 , пакет зі зразком серветки ОСОБА_8 , пакет зі зразком слини ОСОБА_6 , пакет зі зразком крові ОСОБА_6 , пакет зі зразком серветки ОСОБА_6 , два сліди взуття на двох гіпсових виливках, п`ять ножів, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів згідно квитанцій №№ 004660 від 20.12.2011, 004659 від 20.12.2011, 004654 від 20.12.2011, 004661 від 20.12.2011 - знищити як такі, що не мають цінності.

Речовий доказ - футболку з плямами темно-бурого кольору, яка зберігається в кімнаті зберігання речових доказів згідно квитанції № 004658 від 20.12.2011 р - повернути ОСОБА_38 .

Речовий доказ - спортивну куртку чорного кольору з написом «Адідас», яка зберігається в кімнаті зберігання речових доказів згідно квитанції № 004656 від 20.12.2011 - повернути ОСОБА_8 .

Стягнути з ОСОБА_8 в прибуток держави витрати за проведення судових експертиз у розмірі 281,28 грн. (двісті вісімдесят одну грн. 28 коп.)

Цивільний позов прокурора в інтересах управління фінансів Тростянецької райдержадміністрації задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь управління фінансів Тростянецької райдержадміністрації 1738,55 грн. ( одну тисячу сімсот тридцять вісім грн. 55 коп.)

Позов ОСОБА_6 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 1811,75 грн. (одну тисячу вісімсот одинадцять грн. 75 коп.) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 10000 (десять тисяч ) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні решти вимог відмовити за недоведеністю.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_1