Решение № 111136797, 18.05.2023, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/6234/21

Провадження №2-а/367/81/2023

РІШЕННЯ

Іменем України

18 травня 2023 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Шестопалової Я.В.,

за участю секретаря судових засідань Балинської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ірпінь адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: старший інспектор ВП № 2 Бучанського РУП в Київській області капітана поліції Лісовський Сергій Іванович про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 старшого інспектора ВП № 2 Бучанського РУП у Київській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Позовна заява обґрунтована тим, що на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 ОСОБА_1 (надалі по тексту - Позивач, ОСОБА_1 ) належить на праві власності легковий автомобіль марки Тоуоtа, моделі Аvensis, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 (надалі по тексту - Автомобіль, Транспортний засіб). Станом на 12 год. 00 хв. 30.06.2021 року Автомобіль був припаркований біля житлового будинку АДРЕСА_1 , в якому проживає ОСОБА_1 01.07.2021 року близько 14:00 години ОСОБА_1 виявив відсутність Транспортного засобу, який був припаркований біля вказаного будинку. За свідченнями очевидців (сусідів) Позивач встановив, що автомобіль був евакуйований 30.06.2021 року близько 22:00 години. За фактом зникнення Автомобіля Позивачем було подано дві заяви до органу Національної поліції. Цього ж дня, ОСОБА_1 самостійно відшукав власний автомобіль, який був виявлений на спеціальному майданчику для зберігання вилучених транспортних засобів в смт. Гостомель по вул. Свято-Покровській, 215. Охоронець вказаного спеціального майданчика повідомив, що в нього жодних документів немає. 10 серпня 2021 року о 17 год. 00. Хв.. у районному відділі поліції (м. Ірпінь, вул. Мінеральна 7-А) старшим інспектором ВП №2 Бучанського РУП капітаном поліції Лісовським Сергієм Івановичем була винесена Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (серія БАВ. №127170). Відповідно до винесеної постанови, 30.06.2021 року ОСОБА_1 залишив власний транспортний засіб Тоуоtа Аvensis (р.н.: НОМЕР_3 ) навпроти будинку № 14, а так як даний автомобіль суттєво заважав проїзду інших транспортних засобів, ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. З ст. 122 КУпАП. Відповідно, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. З ст. 122 КУпАП та накладено на останнього адміністративне стягнення (штраф) у розмірі 510 грн.

У зв`язку з наведеним, позивач просить скасувати Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 127170 від 10.08.2021 року, винесену старшим інспектором ВП №2 Бучанського РУП капітаном поліції Лісовським Сергієм Івановичем відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати протиправним застосування заходів забезпечення провадження у вигляді тимчасового затримання транспортного засобу - легкового автомобіля марки Toyota, моделі Avensis. 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_4 , що мало 30.06.2021 року; закрити дане провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із відсутністю події адміністративного правопорушення; стягнути з Відповідача на користь Позивача судові витрати, а саме, судовий збір у розмірі 951 гривень 60 коп., а також витрати на правову допомогу в розмірі 6 000 гривень.

Ухвалою суду від 06.10.2021 року було прийнято справу до свого провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання позивач та його представник не з`явились, до суду представник позивача подав заяву, згідно якої просить позовні вимоги задовольнити, справу розглянути без участі позивача та його представника.

В судове засідання Головне управління Національної поліції в Київській області, свого представника не направили, про час, місце та дату розгляду справи повідомлені належним чином.

В судове засідання третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: старший інспектор ВП № 2 Бучанського РУП в Київській області капітана поліції Лісовський Сергій Іванович не з`явився. До суду від начальника ВП № 2 Бучанського РУП в Київській області Малоголового О. надійшов лист, у якому зазначається, що ОСОБА_2 було звільнено зі служби В Національній поліції України.

У відповідності до ч.4 ст. 229 КАС у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість прийнятої постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Таким чином, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності з прийняттям постанови про адміністративне правопорушення з визнанням його вини у вчиненні адміністративного правопорушення та накладення стягнення.

Підставами для визнання протиправними дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов`язковою умовою для визнання таких дій/бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства. Це право передбачено ч. 2 ст. 55 Конституції України та статтею 6 КАС України.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до постанови від 10.08.2021 року, винесеної старшим інспектором ВП № 2 Бучанського РУП в Київській області капітана поліції Лісовським С.І., ОСОБА_1 залишив власний транспортний засіб Тоуоtа Аvensis (р.н.: НОМЕР_3 ) навпроти будинку № 14, а так як даний автомобіль суттєво заважав проїзду інших транспортних засобів, ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. З ст. 122 КУпАП. Постановою від 30.06.2021 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення (штраф) у розмірі 510 грн

Згідно з текстом оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 «залишив т/з, який суттєво заважав проїзду інших транспортних засобів, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП».

Однак, жодного доказу вчинення адміністративного правопорушення старшим інспектором Лісовським С.І. надано не було. Дана обставина підтверджується проставленням у графі Постанови значка «- II -». Тобто, жодного доказу вчинення адміністративного правопорушення з боку Позивача інспектором надано не було.

До матеріалів позовної заяви позивачем долучено CD-R диск із фото- та відеоматеріалами, з яких вбачається процес евакуації транспортного засобу, належного Позивачу. Встановлено, що Автомобіль припаркований на краю проїзної частини та не створює будь-яких перешкод для проїзду інших транспортних засобів. Автомобіль припаркований на рівні із іншими транспортними засобами, зокрема, на рівні із автомобілем марки Citroen чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_5 , який стояв попереду. У свою чергу, автомобіль марки Citroen чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_5 припаркований впритул до правого бордюру проїзної частини.

З наведеного можна можна стверджувати, що на час евакуації належного Позивачу Автомобіля, він був припаркований на краю правої частини проїзної частини та не створював будь-яких перешкод іншим транспортним засобам.

Крім того, згідно тексту оскаржуваної постанови, а також акту огляду тимчасового затримання транспортного засобу Автомобіль, належний ОСОБА_1 був вилучений 30.06.2021 року. Тобто, адміністративне правопорушення, вчинене саме 30.06.2021 року, але Постанова про вчинення вказаного адміністративного правопорушення була винесена лише 10.08.2021 року, тобто через 41 день з часу вчинення правопорушення.

Оскаржувана постанова мість також інші суттєві порушення, зокрема, не зазначені обов`язкові відомості, які підлягають зазначенню у такій постанові: в постанові не зазначений пункт Правил дорожнього руху, який нібито був порушений; в постанові не зазначена інформація щодо пункту ч. 2 ст. 265-4 КУпАП (тимчасове затримання транспортних засобів інспекторами з паркування), що передбачає виключний перелік суттєвих перешкод дорожньому руху або загроз безпеці руху, вилучено авто (тобто, на забороненому яким пунктом ПДР місці знаходилось авто, на пішохідному переході, перехресті, залізничних коліях тощо, відстань до вказаних об`єктів); в постанові не зазначений час вчинення адміністративного правопорушення, що є порушенням ст. 283 КУпАП; в описовій частині постанови не зазначені ПІБ правопорушника, а вказано лише «водій» транспортного засобу. Прізвище ОСОБА_1 вказано лише у вступній частині постанови, як власника ТЗ. Натомість, згідно примітки до ст. 122 КУпАП суб`єктом даного правопорушення є лише особа, яка керувала ТЗ у момент його вчинення; в постанові відсутні відомості про технічний засіб, яким здійснювалось фото та відеозапис, який в даному випадку є обов`язковим.

Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань) регулює Закон України «Про дорожній рух» .

Відповідно до ч. 2 cт. 14 Закону України «Про дорожній рух», до учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 1.3. Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п. 2.3.д) Правил дорожнього руху водій зобов`язаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Як встановлено п. 8.1 ПДР України, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Відповідно до п. 15.9.и) ПДР, зупинка забороняється: ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Диспозиція ч. 3 ст.122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Згідно з ч. 1 cт. 260 КУпАП, з метою припинення адміністративних правопорушень та для забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускається тимчасове затримання транспортного засобу.

Відповідно до ч. 1 cт. 265-2 КУпАП, у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення передбачені частинами 1-7 статті 121, частинами 3-5 статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху, або загрозу безпеці руху, порушення правил зупинки чи стоянки на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю), статтями 1225, 124, 126, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130, статтями 132і. 2061 цього Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху, або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Частиною третьою ст. 265-2 КУпАП, було передбачено, що у разі якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво не перешкоджає дорожньому руху, крім розміщення транспортного засобу на місцях, призначених для зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, такий транспортний засіб не може бути доставлений для зберігання на спеціальний майданчик.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Тобто наявність події адміністративного правопорушення є обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності, яка доводиться шляхом надання доказів.

З тексту оскаржуваної постанови вбачається, що позивачу інкриміновано порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам передбаченим ст.ст. 283, 284 КпАП України. Зокрема у ній мають бути наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та мотиви відхилення інших доказів на які послався правопорушник чи висловлення останніх доводів.

Згідно вимог щодо притягнення до адміністративної відповідальності, доказування наявності підстав для притягнення до відповідальності покладається на суб`єкта владних повноважень, що вчиняє дані дії, неприпустиме перекладання на особу, що притягнута до відповідальності обов`язку по доказуванню своєї невинуватості.

Оскільки, відповідачем не доведено дотримання ним процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності, встановленої КУпАП, не доведено правомірності своїх дій та прийнятого рішення, не надано суду доказів на підтвердження обставин, викладених в постанові, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Виходячи з наведеного, постанову по справі про адміністративне правопорушення слід скасувати, провадження по справі закрити та визнати протиправним застосування заходів забезпечення провадження у вигляді тимчасового затримання транспортного засобу.

Відповідно до ч.1ст.143 КАС Українисуд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

За визначенням ч.1ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою айвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

З матеріалів справи вбачається, що 11.08.2021 року ОСОБА_1 уклав із АО «Клочков та партнери» Договір про надання правової (правничої) допомоги №11/08 (далі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Клієнт доручив, а Об`єднання прийняло на себе зобов`язання -здати правову (правничу) допомогу Клієнту, а саме: консультування, складання всіх -еобхідних процесуальних документів, представництво інтересів Клієнта в судах всіх інстанцій та юрисдикцій з питань оскарження в судовому порядку Постанови про покладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (серія БАВ №127170). яка винесена старшим інспектором ВП №2 Бучанського РУП капітаном поліції Лісовським Сергієм Івановичем відносно ОСОБА_1 10 серпня 2021 року.

Відповідно до п. 2.1. Договору, сторони погодили, що віртість правової (правничої допомоги, зазначеної в розділі 1 Договору є фіксованою та складає 6000 грн.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе задовольнити вимогу про стягнення з Відповідача на користь Позивача судові витрати, а саме, судовий збіру розмірі 951 гривень 60 коп., а також витрати на правову допомогу в розмірі 6 000 гривень.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 9, ч. 3 ст. 122, 222, 247, 251, 268, 287, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 77, 242-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: старший інспектор ВП № 2 Бучанського РУП в Київській області капітана поліції Лісовський Сергій Іванович про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 127170 від 10.08.2021 року, винесену старшим інспектором ВП №2 Бучанського РУП капітаном поліції Лісовським Сергієм Івановичем відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Визнати протиправним застосування заходів забезпечення провадження у вигляді тимчасового затримання транспортного засобу - легкового автомобіля марки Toyota, моделі Avensis. 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_4 , що мало 30.06.2021 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області, код ЄДРПОУ 40108616, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул.. Володимирська, 15, сплачений судовий збір у розмірі 951 гривень 60 коп. (дев`ятсот п`ятдесят одна гривня шістдесят копійок) та витрати на правову (правничу) допомогу в розмірі 6 000 грн. (шість тисяч гривень).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Я.В. Шестопалова