Решение № 111133614, 26.05.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 620/7929/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді- Свиди Л.І.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Академії Державної пенітенціарної служби до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Міністерство юстиції України, про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася Академія Державної пенітенціарної служби з позовною заявою до ОСОБА_1 за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Міністерства юстиції України, про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 168359,00 грн.

Ухвалою суду цю позовну заяву було прийнято до провадження, визначено розглядати справу без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст.262 КАС України та надано відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив, третій особі пояснень щодо суті спору.

Позов, відповідь на відзив обґрунтовані позивачем тим, що з 01.09.2019 року по 12.02.2021 року відповідачка за рахунок коштів державного бюджету перебувала у період навчання на грошовому забезпеченні, відповідно до умов Контракту вона навчалась в академії на денній формі навчання за рахунок коштів державного бюджету та зобов`язувалась після закінчення навчання прибути до місця призначення в строк, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов`язків за відповідною посадою, а у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству юстиції України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі в повному обсязі за весь період її фактичного навчання. На підставі наказу начальника Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 14.09.2022 № 561/ОС-22 відповідачку було звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України відповідно до пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням), однак вона отримавши повідомлення про відшкодування витрат, пов`язаних з її утриманням у вищому навчальному закладі, на підставі довідки-розрахунку, витрати на своє утримання на протязі 30 днів та до часу звернення до суду не відшкодувала. Таким чином, позивач вважає, що ці витрати мають бути стягнуті в судовому порядку.

З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що грошове забезпечення військовослужбовця за своїм змістом є винагородою за державну службу особливого характеру і виплата грошового забезпечення є мінімальною державною гарантією в оплаті праці (професійної діяльності), гарантією соціального захисту військовослужбовця, тобто навчання курсанта є військовою службою і не виключає виконання під час навчання завдань військової служби, грошове забезпечення військовослужбовця не відноситься до витрат, пов`язаних із утриманням курсанта у навчальному закладі, а є видатками у сфері соціального забезпечення військовослужбовця, виплаченими за період військової служби. Таким чином, відповідач вважає, що підстави для стягнення витрат на виплату грошового забезпечення відсутні, оскільки суми грошового забезпечення військовослужбовця не визначені законом такими, що включаються у витрати, пов`язані із утриманням військовослужбовця у вищому навчальному закладі.

В поясненнях третя особа вказує, що заявлений позов на підставі контракту про здобуття освіти від 11.09.2019 № 714 повністю обґрунтований та підлягає задоволенню, а довідка-розрахунок витрат, пов`язаних з утриманням слухача ОСОБА_2 № 5/338 від 08.02.2021, на суму 168359,00 грн. вірна та обґрунтована.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

На підставі наказу ректора Академії Державної пенітенціарної служби від 11.08.2019 року № 366/ОД «Про зарахування на навчання» ОСОБА_2 зараховано з 01.09.2019 року слухачем 1-го курс денної форма здобуття освіти за кошти державного (регіонального) бюджету.

11.09.2019 року між Академією Державної пенітенціарної служби (Виконавець), Південним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (Замовник) та Особою - старшим лейтенантом внутрішньої служби Кульок Дариною Михайлівною було укладено контракт № 714 про здобуття освіти у закладах вищої освіти, які здійснюють підготовку фахівців для потреб Міністерства юстиції України.

Відповідно до умов цього Контракту ОСОБА_2 взяла на себе зобов`язання, крім іншого, після закінчення навчання прибути до місця призначення в строк, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов`язків за відповідною посадою, а у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству юстиції України витрати, пов`язані з утриманням у закладі вищої освіти відповідно до ч.4 ст.74 Закону України «Про національну поліцію» в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.

На підставі наказу Академії Державної пенітенціарної служби № 25/ОС від 12.02.2021 року відповідачу було присуджено ступінь вищої освіти магістра та видано диплом про освіту.

Після здобуття вищої освіти відповідно до умов Контракту відповідача було направлено для подальшого проходження служби до Державної установи «Казанківська виправна колонія (№ 93)».

Наказом Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України від 10.03.2021 року № 308/ос-21 ОСОБА_2 було призначено на посаду старшого інспектора відділу нагляду і режиму по центральному регіону Управління забезпечення діяльності у центральному регіоні.

Наказом Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України від 14.09.2022 року № 561/ос-22 ОСОБА_2 , старшого інспектора відділу нагляду і режиму по центральному регіону Управління забезпечення діяльності у центральному регіоні Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, було звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України відповідно до п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) 20.09.2022 року.

Під час розгляду справи суд встановив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 01.10.2022 року зареєстрували шлюб, тому прізвище відповідача після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 20.09.2022 року звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України відповідно до п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням), тобто вона не пропрацювала в Державній кримінально-виконавчій службі України протягом трьох років після закінчення навчання, що підпадає під пункт 3 Розділу ІІ контракту від 11.09.2019 року № 714, виходячи з формулювання причин звільнення, вона повинна відшкодувати витрати на її утримання за період навчання в Академії Державної пенітенціарної служби.

Згідно з пунктом 1 Розділу ІІ контракту від 11.09.2019 року № 714 Виконавець зобов`язується проводити претензійно-позовну діяльність у справах про відшкодування витрат пов`язаних з утриманням Особи у закладі вищої освіти.

З матеріалів справи вбачається, що 22.09.2022 року Академія Державної пенітенціарної служби отримала лист Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України від 20.09.2022 року, яким було повідомлено про звільнення 20.09.2022 року зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України ОСОБА_2 до відпрацювання нею трьох років після закінчення навчання.

Відповідно до ч.5 ст.23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.ч.2, 4, 5 ст.74 Закону України «Про Національну поліцію» підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається. Особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Відповідно до положень Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 року № 261, витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло -, водопостачання, водовідведення, електроенергія). Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю. Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі. Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році. На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи. Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання. Після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів. Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи. У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася. Сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису МВС. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.

Академією Державної пенітенціарної служби було сформовано довідку-розрахунок витрат, пов`язаних з утриманням слухача ОСОБА_2 в Академії Державної пенітенціарної служби, від 08.02.2021 року № 5/338 за період навчання з 01.09.2019 року до 12.02.2021 року, до якої включено грошове забезпечення у сумі 168359,00 грн.

20.09.2022 року ОСОБА_2 особисто під підпис ознайомилася з повідомленням про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі за весь період фактичного навчання, а також ознайомилася з вказаною довідкою-розрахунком.

Як вказує позивач, відповідачка, отримавши повідомлення, витрати на утримання протягом 30 днів та станом на час звернення до суду добровільно не відшкодувала.

Указом Президента України від 23.01.1996 року № 77/96 «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» установлено, що особи, які навчаються за рахунок державних коштів, укладають з адміністрацією вищого навчального закладу угоду, за якою вони зобов`язуються після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації працювати в державному секторі народного господарства не менше ніж три роки. У разі відмови працювати в державному секторі народного господарства випускники відшкодовують в установленому порядку до державного бюджету повну вартість навчання.

За таких обставин, суд погоджується з позивачем, що відповідачка по закінченню навчання не відпрацювала встановленого 3-річного терміну перебування на службі в державній кримінально-виконавчій службі та її було звільнено за власним бажанням, тобто вона порушила умови укладеного між нею та академією контракту, а тому вона повинна в повному обсязі відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням в Академії Державної пенітенціарної служби.

Згідно з положеннями Наказу «Про затвердження Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах» від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534 відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення; продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв. Відшкодовані за утримання курсантів у вищих навчальних закладах кошти враховуються у кошторисних показниках спеціального фонду відповідних центральних органів виконавчої влади як власні надходження вищого навчального закладу та витрати на утримання курсантів.

Станом на час розгляду справи відомостей про добровільне відшкодування витрат пов`язаних з утриманням ОСОБА_1 в Академії Державної пенітенціарної служби в сумі 168359,00 грн. до суду не надходило.

Суд звертає увагу, що не відшкодування на користь позивача відповідачем суми витрат, пов`язаних з його утриманням в академії, тягне за собою порушення економічних інтересів держави.

Посилання відповідача в спростування підстав позову, що навчання курсанта є військовою службою і не виключає виконання під час навчання завдань військової служби, а грошове забезпечення військовослужбовця не відноситься до витрат, пов`язаних із утриманням курсанта у навчальному закладі, оскільки є видатками у сфері соціального забезпечення військовослужбовця виплаченими за період військової служби, суд вважає необґрунтованими та безпідставними, що здійснені з невірним тлумаченням норм законодавства.

Суд погоджується з позивачем, що норми Законів України «Про Збройні Сили України» та «Про військовий обов`язок і військову службу», Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року № 964, не підлягають застосуванню в спірних правовідносинах у випадку відшкодування витрат особами, які навчались в Академії Державної пенітенціарної служби, оскільки грошове забезпечення відноситься до витрат пов`язаних із утриманням у навчальному закладі та не є видатками у сфері соціального забезпечення військовослужбовця, виплаченими за період військової служби, а навчання в Академії Державної пенітенціарної служби не є військовою службою, тобто особи які проходять навчання не є військовослужбовцями, період навчання зараховується до служби у Державній кримінально-виконавчий службі України, а також жодним чином зазначені особи не залучаються до виконання завдань військової служби.

Відповідно до положень Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 28.03.2018 року № 925/5, грошове забезпечення виплачується особам рядового і начальницького складу, в тому числі, які навчаються у навчальних закладах Державної кримінально-виконавчої служби України. Підставою для виплати грошового забезпечення особі рядового чи начальницького складу є, в тому числі, наказ навчального закладу про зарахування на навчання.

Тобто, грошове забезпечення є частиною фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у вищих навчальних закладах і підлягає відшкодуванню у разі звільнення зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України протягом трьох років після закінчення навчання.

На підставі зазначеного, суд прийшов до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з її утриманням в Академії Державної пенітенціарної служби в сумі 168359,00 грн. є обґрунтованими та такими, що належать до задоволення в повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки суд по справі свідків не залучав та не призначав проведення експертиз, тому судові витрати не стягуються.

Керуючись ст.ст.6, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Академії Державної пенітенціарної служби (вул. Гонча, 34, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 08571788) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Міністерство юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622), про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, в сумі 168359,00 грн. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Академії Державної пенітенціарної служби (код ЄДРПОУ 08571788) витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, в сумі 168359,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Леонід СВИДА