Постановление суда № 111111815, 25.07.2019, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа №523/17820/17

Провадження №1-кп/523/147/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

25.07.2019 року

Колегія суддівСуворовського районного судуміста Одесив складі:головуючого -судді ОСОБА_1 ,суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,при секретарі ОСОБА_4 ,за участюпрокурора ОСОБА_5 ,адвоката-захисника ОСОБА_6 ,в присутностіобвинуваченого - ОСОБА_7 , у судовому засіданні в залі суду м. Одеси з розгляду обвинувального акту разом із долученими до нього документами по матеріалам кримінального провадження №12017160490004963 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Суворовського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженню по звинуваченню ОСОБА_8 , у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України.

У судовому засіданні прокурор подав письмове клопотання про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , так як закінчується строк тримання під вартою.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 , в судовому засіданні заперечувала щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просила суд змінити запобіжний захід на більш м`який домашній арешт.

Обвинувачений підтримав думку свого захисника.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вважає за можливе відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Разом з тим, згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Зі змісту положень ч. 4 ст. 176 вказаного Кодексу, запобіжні заходи під час судового провадження застосовуються судом за клопотанням прокурора, а зі ст. 178 цього Кодексу слідує, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності визначені цією нормою закону обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей; дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів; розмір майнової шкоди та інше.

Відповідно до ст. 177 зазначеного Кодексу, метою застосування запобіжного заходу, наряду з іншим, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжувати злочинну діяльність.

З огляду на ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого; його майновий стан та наявність судимостей; дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів; розмір майнової шкоди та інше.

Пункт 4 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлює, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави судді вважати, що обвинувачений може вдатися до спроб будь - яким чином перешкодити кримінальному провадженню.

Згідно ст. 177 КПК України метою та підставами застосування запобіжного заходу є спосіб забезпечення виконання обвинуваченим покладених на зобов`язань, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Вимогами ч. 3 ст. 199 КПК України передбачено, що Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1)виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст. 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Наведені обставини у контексті Конституційних та Конвенційних принципів поваги до особистої свободи людини, з огляду на не встановлення й не доведення прокурором в судовому засіданні наявності підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою конкретної особи, їх обґрунтованості та достатності, уявляє собою порушення вимог п. 4 ст. 5 Конвенції, а також унеможливлюють за відсутності належного письмового клопотання сторони обвинувачення суду дійти висновку про наявність підстав для продовження такого запобіжного заходу.

На підставі вимог ст. 181 КПК Українидомашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думки учасників процесу, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження строків застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 не підлягає задоволенню, таким чином суд вважає за можливе частково задовольнити клопотання захисника та змінити обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, з покладанням на нього обов`язків, передбачених ст. 194 ч. 5 КПК України.

Керуючись ст.ст.132,176,177,178,181,183,193,194,196,202КПК України,колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

В задоволенні клопотання прокурора про продовження у відношенні обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ОСІ УДПтСУ в Одеській області, - відмовити.

Клопотання захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відносно ОСОБА_7 , - задовольнити частково.

Змінити у відношенні обвинуваченого ОСОБА_7 , запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт строком на 60 днів, тобто до 22.09.2019 року, з застосуванням електронного засобу контролю.

Звільнити ОСОБА_7 з-під варти в залі суду та негайно доставити до місця проживання.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 такі обов`язки:

1. Цілодобово знаходитись за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 .

2. Повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

3. Заборонити обвинуваченому ОСОБА_7 будь-яким способом спілкуватись з потерпілими та свідками по цьому кримінальному провадженню.

В разі невиконання вищевказаних зобов`язань може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого на стадії судового слідства здійснює прокурор.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3