Решение № 111066608, 24.05.2023, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2023 р. № 400/1013/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачів:Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, вул. Кравчука, 22-В, м. Луцьк, Волинська область, 43003, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, , про:визнання неправомірним та скасування рішення від 31.01.2023 № 143250013410; зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі відповідач-2), в якій просить визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 31.01.2023 № 143250013410 про відмову в переведенні з пенсії за віком, призначеної згідно із Законом № 1058-IV на пенсію за віком, за нормами Закону України "Про державну службу"; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити та виплачувати пенсію за віком як державному службовцю за нормами Закону України "Про державну службу" з дня подання заяви - 27.01.2023.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на момент звернення до відповідача-2 із заявою про перехід на пенсію за віком згідно із Законом України "Про державну службу", тобто на 27.01.2023, їй виповнилося 60 років, а загальний стаж державної служби становив 28 років, тобто не менш як 20 років, у зв`язку з чим вона має право на призначення пенсії за віком згідно із Законом України "Про державну службу". Позивач вказує, що відповідач-1 протиправно відмовив їй у призначенні пенсії як державному службовцю, не зарахувавши до стажу державної служби стаж роботи позивача у митних органах.

Ухвалою від 15.02.2023 суд відкрив провадження в адміністративній справі, постановив розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження, установив відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву п`ятнадцять днів з моменту вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі; зобов`язав відповідача-1 одночасно з поданням до суду відзиву на позовну заяву подати до суду пояснення щодо такого: які періоди трудової діяльності не зараховані до стажу позивача, який надає право на призначення пенсії за Законом України "Про державну службу"; які періоди трудової діяльності зараховані до стажу позивача, який надає право на призначення пенсії за Законом України "Про державну службу", та яка тривалість таких періодів (кожного окремо та загальна).

Відповідач-1 подав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові, посилаючись на відсутність у позивача необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Витребуваних пояснень відповідач-1 до суду не подав.

Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові, зазначаючи, що основним критерієм, який визначає підстави для зарахування періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який надає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII „Про державну службу (далі Закон № 3723-XII), є встановлення за обійманою посадою відповідного рангу. Відповідач-2 посилається на те, що посадовим особам митних органів присвоюються спеціальні звання, а дія Закону України від 10.12.2015

№ 889-VIII „Про державну службу (далі Закон № 889-VIII) не поширюється на працівників органів, яким присвоюються спеціальні звання.

У зв`язку з відсутністю заяв сторін про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін, суд, відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Безпосередньо, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Позивач перебуває на обліку у відповідача-2 та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі Закон № 1058-IV).

27.01.2023 позивач звернулася до відповідача-2 із заявою (а. с. 10) про призначення пенсії за віком як державному службовцю відповідно до Закону № 889-VIII. До заяви була додана копія трудової книжки, в якій містяться записи про безперервну роботу у митних органах з 25.04.1994 по 23.01.2023 (а. с. 28-41).

За принципом екстериторіальності заява позивача була передана на розгляд відповідачу-1.

Рішенням від 31.01.2023 №143250013410 (а. с. 20-22) відповідач-1 відмовив позивачу в переведенні на пенсію за віком як державному службовцю відповідно до Закону № 889-VIII у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців

Ухвалюючи рішення по суті спору між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

З 01.05.2016 набув чинності Закон № 889-VIII, який визначає право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII.

Частина перша статті 37 Закону № 3723-XII встановлює, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону № 1058-IV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Пенсія за віком у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV особам, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, та мають передбачені частино першою статті 37 Закону № 3723-XII вік і страховий стаж.

Пункт 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII визначає, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Обов`язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-XII і Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18, у постанові Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 687/545/17.

Відповідно до копії трудової книжки, наявної у матеріалах справи, позивач безперевно працювала на посадах у митних органах Миколаївської області з 25.04.1994 по 23.01.2023, що сукупно становить не менш як 20 років.

Відповідач-1 періоди роботи позивача на посадах у митних органах не зарахував до стажу державної служби.

Фактичною підставою для відмови позивачу в призначенні позивачу пенсії за Законом № 889-VIII є відсутність у неї необхідного стажу державної служби.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» затверджений Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб, який застосовується починаючи з 01.05.2016 (далі - Порядок № 622).

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 622, згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, мають право особи, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

Право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону № 1058-IV, з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом № 889-VIII не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

Механізм обчислення стажу державної служби визначає Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229 (далі - Порядок № 229).

Згідно з пунктом 6 Порядку № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII.

Приписи пункту 8 Розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII передбачають, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (далі - Порядок № 283), до стажу державної служби зараховується робота (служба) а посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних.

При цьому, відповідно до пункту 4 Порядку № 229, до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

Тобто і Порядок № 283, і чинний Порядок № 229 передбачають, що до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в митних органах з присвоєнням спеціальних звань.

Надаючи відповідь на аргументи відповідача-2, суд вказує, що, дійсно, пункт 17 частини третьої статті 3 Закону № 889-VIII передбачає, що дія цього Закону не поширюється на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання, якщо інше не передбачено законом.

Разом з тим, у цьому випадку інше передбачено законом, а саме: за статтею 569 Митного кодексу України, посадові особи митних органів є державними службовцями. При цьому, як зазначено вище, Порядок № 283, і чинний Порядок № 229 передбачають, що до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в митних органах з присвоєнням спеціальних звань.

На підставі вищезазначеного суд дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача про відсутність у позивача стажу державної служби та наявність підстав для зарахування до відповідного стажу періоду роботи позивача в митних органах з 25.04.1994 по 23.01.2023.

Єдиним мотивом прийняття відповідачем-1 рішення від 31.01.2023 № 143250013410 є недостатність у позивача стажу державної служби. Досягнення позивачем пенсійного віку 60 років та наявність у позивача 30 років страхового стажу відповідачами не оспорюється.

Отже, позовні вимоги належить задовольнити.

Суд вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд користується повноваженнями, передбаченими частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: самостійно визначає формулювання резолютивної частини рішення суду, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.

Судові витрати у справі становить судовий збір, сплачений позивачем за звернення до адміністративного суду з позовною заявою в сумі 1 073,60 грн.

На підставі частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір у сумі 858,88 грн належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1, оскільки саме у зв`язку з його неправильними діями (прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії) виник спір. Зокрема, до сплати позивачем за подання позовної заяви до суду підлягало саме 858,88 грн судового збору, оскільки за подання до суду процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України "Про судовий збір"). Решта судового збору (214,72 грн) може бути повернута ухвалою суду за письмовим клопотанням позивача.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (вул. Кравчука, 22-В, м. Луцьк, Волинська область, 43003, РНОКПП: 13358826) , Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код: 13844159) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 31.01.2023 № 143250013410.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди її роботи в митних органах з 25.04.1994 по 23.01.2023.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з 27.01.2023 призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію відповідно до Закону України „Про державну службу.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (вул. Кравчука, 22-В, м. Луцьк, Волинська область, 43003, ідентифікаційний код: 13358826) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 858,88 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна