Решение № 111052274, 16.05.2023, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" травня 2023 р. Справа № 924/899/22

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюка І.В. за участю секретаря судового засідання Виноградова Б.С., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ЙЕ Енергія", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сільськогосподарське підприємство „Дніпро", с.Ганнопіль Шепетівський район Хмельницька область

про стягнення 2 571 453,18 грн. заборгованості, в тому числі 1 655 375,99 грн. основного боргу, 492 841,45 грн. пені, 38 063,11 грн. 3% річних та 385 172,63 грн. інфляційних втрат

Представники сторін:

позивача - Бабчук О.В. - згідно ордера

відповідач - не приймав участі

В судовому засіданні 16.05.2023р. відповідно до ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

06.12.2022р. до господарського суду області надійшла позовна заява ТОВ „ЙЕ Енергія", м. Київ до ТОВ „Сільськогосподарське підприємство „Дніпро", с.Ганнопіль Шепетівський район Хмельницька обл. про стягнення 2 571 453,18 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 09.12.2022р. позовну заяву прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання по справі на 10:00 год. 09.01.2023р.

У засіданні 09.01.2023р. постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 10 год. 30 хв. 24.01.2023р.

У підготовчому засіданні 24.01.2023р. постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про продовження строку підготовчого провадження у справі №924/899/22 на 30 днів та оголошення перерви у підготовчому засіданні до 11 год. 00 хв. 21.02.2023р.

21.02.2023р. у підготовчому засіданні суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 10:30 год. 15.03.2023р., у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи по справі судом було відмовлено.

Оскільки 15.03.2023р. у призначений час судове засідання не було проведено у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги на території міста Хмельницького та Хмельницької області, ухвалою від 15.03.2023р. судове засідання було призначено на 10:30 год. 05.04.2023р.

Ухвалою від 05.04.2023р. судове засідання було відкладено на 10 год. 30 хв. „25" квітня 2023р.

У зв`язку із проходженням суддею Заярнюком І.В. щотижневої підготовки суддів в період з 24 по 28 квітня 2023р. включно (наказ №12-к від 19.04.2023р.), судове засідання по справі №924/899/22 було призначено на 16.05.2023р.

Виклад позиції сторін, заяви, клопотання сторін.

Позивач у поданому позові, представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягає на задоволенні позову і повному обсязі.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що на виконання укладеного між сторонами договору постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №41АР167-1521-20 від 28.10.2020 позивач як постачальник в повному обсязі та належним чином виконав свої зобов`язання по поставці природного газу відповідно актів приймання передачі на загальну суму 3 502 848,91 грн.

Натомість відповідачем було частково сплачено за природний газ в сумі 1847472,92 грн., станом на 23.11.2023р. за відповідачем рахується борг в сумі 1655375,99 грн.

При цьому, позивач вважає правомірним нарахування на суму боргу також 492 841,45 грн. пені, 38 063,11 грн. 3% річних та 385 172,63 грн. інфляційних втрат.

Відповідач у поданому суду відзиві від 26.01.2023р. за вх.№05-08/272/23 із позовними вимогами не погоджується, посилаючись на те, що розрахунки позивача не містять детального обґрунтування періоду прострочення оплат та розміру заборгованості у відповідний період. Вважає вимоги позивача в частині нарахувань та стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені безпідставними, оскільки нараховані без належного правового обґрунтування.

Відповідач вказує, що на підприємстві склалася важка фінансова ситуація, спричинена зокрема, введенням воєнного стану, яка є форс-мажорною обставиною, яка звільняє особу від відповідальності у випадку несплати чи несвоєчасної сплати за комунальні послуги.

Вважає, що за аналогією з положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 „Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" та Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дій норм на період дії воєнного стану" позивач не повинен нараховувати та стягувати неустойку (штрафи, пеню), інфляційні нарахування, проценти річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Позивач у відповіді на відзив від 06.02.2023р. за вх.305-22/834/23 не погоджується із позицією відповідача у відзиві. Стверджує, що до укладеного між сторонами договору підлягають застосуванню загальні положення ЦК України, ГК України та Закону України „Про ринок природного газу", а не Закон України „Про житлово-комунальні послуги", як зазначає відповідач.

Позивач вказує, що акти приймання-передачі природного газу є належним доказом, який підтверджує наявну у відповідача заборгованість.

Звертає увагу суду на те, що борг у відповідача утворився станом 23.11.2023р. і до цього часу ним не погашений. Крім того, позивач стверджує, що відповідачем не надано доказів на підтвердження наявності у нього об`єктивних причин для невиконання умов договору постачання природного газу для потреб не побутових споживачів.

Також вважає необґрунтованим посилання відповідача на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, яким засвідчено факт настання форс-мажорних обставин військову агресію Російської федерації проти України. Вказує, що з 24.02.2022 відповідач не повідомляв позивача про вплив на товариство безпосередньо форс-мажорних обставин та неможливість у зв`язку з цим виконати свої зобов`язання за договором.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

28.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю „ЙЕ Енергія" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Сільськогосподарське підприємство „Дніпро" (Споживач) укладено договір постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №41АР167-1521-20 від 28.10.2020 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу у 2020 році природний газ (далі - газ), а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Згідно з п. 1.2. договору плановий обсяг постачання газу складає до 60,000 тис.куб.м.

Відповідно до п. 3.1. договору розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем. Підписуючи цей договір споживач підтверджує, що ознайомлений з тим, що протягом дії договору ціна на газ може змінюватися, про що сторони укладатимуть додаткові угоди.

У пп. 3.2., 3.3.визначено, що всього ціна газу за 1 тис.куб.м становить 7,56 грн. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.

Згідно з п. 3.6 загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором.

Відповідно до п. 4.1. договору розрахунковий період за договором складає один місяць. Оплата газу за договором здійснюється споживачем виключно в національній валюті - гривні, в наступному порядку: оплата в розмірі 30% - до 5-го числа місяця поставки газу, 30% - до 15-го числа місяця поставки газу, - 40% до 25-го числа місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до 10-го числа місяця наступного за звітним.

Датою оплати є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника (п. 4.4. договору).

Згідно з п. 6.1 договору за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з договором та чинним законодавством.

У разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу (п. 6.2. договору).

Пунктом 9.1. визначено, що договір набуває чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої Споживач включений до Реєстру споживачів ТОВ „ЙЕ Енергія" в інформаційній платформі оператора ГТС до 31.12.2020, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Договір вважається продовженим (пролонгованим) на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії. При цьому сторони укладають додаткову угоду до договору, в якій визначають плановий обсяг постачання природного газу (п. 9.2. договору).

У п. 9.13. сторони домовилися, що строк позовної давності, у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, компенсацій встановлюється тривалістю у 3 роки.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

Сторонами були укладені додаткові угоди до договору, а саме: №1 від 26.11.2020р., №2 від 18.12.2020р., №3 від 29.12.2020р., №4 від 17.12.2021р., №5 від 29.12.2021р., якими зокрема, вносилися зміни щодо ціни природного газу, планових обсягів постачання газу, терміну дії договору.

На виконання умов договору позивач у період з 30.11.2020р. по 28.02.2022р. поставив відповідачу природний газ на загальну суму 3 502 848,91 грн., що підтверджується актами приймання-передачі: №РГК800165120 від 30.11.2020р. на суму 711 341,69 грн.; №РГК80017944 від 31.12.2020р. на суму 950 820,10 грн.; №РГК81001247 від 31.01.2021р. на суму 41 963,38 грн.; №РГК82001309 від 31.01.2022р. на суму 1798722,92 грн.; №РГК882002902 від 28.02.2022р. на суму 0,82 грн.

Як вбачається із банківської виписки, сформованої 29.11.2022р., ТОВ „СП „Дніпро" частково оплачено вартість природного газу на загальну суму 1 847 472,92 грн.

В матеріалах справи наявний складений та підписаний „ЙЕ Енергія" акт звіряння взаємних розрахунків за період: листопад 2020р. - жовтень 2022р. між сторонами за договором №41АР167-1521-20 від 28.10.2020р., згідно якого заборгованість ТОВ „СП „Дніпро" становить 1 655 375,99 грн.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається із матеріалів справи, 28.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю „ЙЕ Енергія" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Сільськогосподарське підприємство „Дніпро" (Споживач) укладено договір постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №41АР167-1521-20 від 28.10.2020р., відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу у 2020 році природний газ (далі - газ), а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

В подальшому сторонами продовжено дію договору до 31.12.2022р. згідно додаткової угоди №4 від 17.12.2021р. до договору постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №41АР167-1521-20 від 28.10.2020р.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що позивач на виконання своїх договірних зобов`язань у період з 30.11.2020р. по 28.02.2022р. поставив відповідачу природний газ на загальну суму 3 502 848,91 грн., що підтверджується поданими до матеріалів справи актами приймання-передачі, які підписані представниками сторін, скріплені печатками.

За положеннями статті 691 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом приймається до уваги, що згідно п. 4.1 договору - розрахунковий період за договором складає один місяць. Оплата газу за договором здійснюється споживачем виключно в національній валюті - гривні, в наступному порядку: оплата в розмірі 30% - до 5-го числа місяця поставки газу, 30% - до 15-го числа місяця поставки газу, - 40% до 25-го числа місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до 10-го числа місяця наступного за звітним.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається із банківської виписки, сформованої 29.11.2022р., ТОВ „СП „Дніпро" частково оплачено вартість природного газу на загальну суму 1 847 472,92 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за договором постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №41АР167-1521-20 від 28.10.2020р. становить 1 655 375,99 грн. Доказів на спростування зазначеного, суду не подано. Відтак, позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги.

Відповідно до п. 4.1. договору остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до 10-го числа місяця наступного за звітним.

Як вбачається із розрахунку 3% річних, позивачем правомірно здійснено нарахування 3% річних в розмірі 38 063,11 грн. за період прострочення з 11.02.2022р. по 25.11.2022р. із врахуванням проведених відповідачем проплат. Відтак, заявлені до стягнення 3% річних в розмірі 38 063,11 грн. 3% річних суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Законом України „Про індексацію грошових доходів населення" визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.

Встановлення компетентним органом (Кабінетом Міністрів України) механізму перемножування індексів інфляції за певний період для обрахування інфляційних збитків означає, що "вартість грошей з індексом інфляції за попередній період" є визначальною при індексації грошової суми за кожний наступний період. У математиці це називається послідовність, утворена за певною закономірністю.

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Об`єднаної Палати Касаційного господарського Суду від 26.06.2020р. у справі №905/21/19 та від 20.11.2020р. у справі №910/13071/19.

Верховний Суд у складі колегії суддів Об`єднаної Палати Касаційного господарського Суду у постанові від 20.11.2020р. у справі №910/13071/19 роз`яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Відповідно до висновку Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного господарського Суду, викладеного у постанові від 26.06.2020р. у справі №905/21/19 величина приросту індексу споживчих цін має заокруглюватися до десяткового числа після коми (саме так визначаються місячні та річні індекси споживчих цін Державним комітетом статистики України).

Судом встановлено, що позивачем у зв`язку з невиконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором №41АР167-1521-20 від 28.10.2020р. правомірно здійснено нарахування інфляційних втрат в розмірі 385 172,63 грн. за вказані у розрахунку періоди.

Відтак, заявлені до стягнення інфляційні втрати обґрунтовані, заявлені правомірно та підлягають стягненню з відповідача.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

За ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 6.2. договору у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 492 841,45 грн. відповідно до поданого розрахунку за період прострочення з 11.02.2022р. по 25.11.2022р., який обраховано вірно та позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 492 841,45 грн. пені підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому, посилання відповідача на складний фінансовий стан не може бути підставою для звільнення від відповідальності, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів.

Крім того, згідно ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З приводу посилання на введення воєнного стану, який є форс-мажорною обставиною згідно лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022р., та на думку відповідача звільняє від відповідальності за невиконання грошових зобов`язань, судом враховується таке.

Згідно з ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Частиною 2 статті 218 ГК України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Судом враховуються, що на особу, яка порушила зобов`язання, покладається обов`язок доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов`язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв`язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов`язань).

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021р. у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно; форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Отже, виходячи з наведених норм законодавства, підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати.

З огляду на зазначене, відповідачем не доведено, що наявність форс-мажорних обставин перешкоджали виконанню грошових зобов`язань за договором поставки природного газу №41АР167-1521-20 від 28.10.2020р.

Враховуючи вище зазначене, посилання відповідача на настання форс-мажорних обставин у зв`язку з введенням в Україні військового стану не є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання грошових зобов`язань.

Також необґрунтованим є посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 „Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", якою, зокрема, установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Враховуючи, що відповідач є юридичною особою, дана постанова щодо обмеження нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних на нього не поширюється.

З огляду на вищевикладене, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ЙЕ Енергія", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сільськогосподарське підприємство „Дніпро", с.Ганнопіль Шепетівський район Хмельницька область про стягнення 2 571 453,18 грн. заборгованості, в тому числі 1 655 375,99 грн. основного боргу, 492 841,45 грн. пені, 38 063,11 грн. 3% річних та 385 172,63 грн. інфляційних втрат задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сільськогосподарське підприємство „Дніпро", с. Ганнопіль Шепетівський район Хмельницька область, вул. Миру,18 (код ЄДРПОУ 30929334) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЙЕ Енергія", м. Київ, вул. Московська, буд. 32/2 (код ЄДРПОУ 38863790) 1 655 375,99 грн. (один мільйон шістсот п`ятдесят п`ять тисяч триста сімдесят п`ять гривень 99 коп.) основного боргу, 492 841,45 грн. (чотириста дев`яносто дві тисячі вісімсот сорок одна гривня 45 коп.) пені, 38 063,11 грн. (тридцять вісім тисяч шістдесят три гривні 11 коп.) 3% річних, 385 172,63 грн. (триста вісімдесят п`ять тисяч сто сімдесят дві гривні 63 коп.) інфляційних втрат, 38 571,80 грн. (тридцять вісім тисяч п`ятсот сімдесят одна гривня 80 коп.) витрат на оплату судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 23.05.2023р.

Суддя І.В. Заярнюк

Віддруковано 2 прим.

1-до матеріалів справи

- представнику позивача - адвокату Бабчук О.В. - направити на ел.адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1

2- ТОВ "Сільськогосподарське підприємство „Дніпро", с.Ганнопіль Шепетівський район Хмельницька обл., вул. Миру, буд.18 - направити рекоменд. із повідомлен. про вруч.