Решение № 111048069, 24.05.2023, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/2546/23

Провадження №2-о/944/77/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2023 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Матвіїва І.М.

з участю секретаря судового засідання Фостаковської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, у м.Яворові, в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про встановлення факту приналежності документа,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту приналежності їй трудової книжки. В обгрунтуваннязаявленихвимогпокликаєтьсянате,щозаявник ОСОБА_2 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Залужжя Яворівського району Львівської області. 10 червня 1989 року уклала шлюб із ОСОБА_3 та змінила прізвище із ОСОБА_4 на ОСОБА_5 . В квітні 2023 року заявник подавала всі необхідні документи для призначення пенсії за віком до Відділу обслуговування громадян №21 сервісний центр ГУ ПФУ м.Яворів, зокрема було представлено трудову книжку серії НОМЕР_1 , яка була видана 28 липня 1987 року Яворівським райпобуткомбінатом. Проте, їй було повідомлено, що подана трудова книжка не може бути взята до уваги, адже в ній перше прізвище зазначено як ОСОБА_6 , та виправлено на ОСОБА_4 хоча і зроблене, проте, не зазначено на якій підставі таке виправлення зроблено, таку трудову книжку для призначення пенсії пенсійним фондом не може бути взято до уваги. Через дану усну відмову, вона змушена звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, іншим чином встановити відповідний факт неможливо. Просить заявузадовольнитита встановити факт приналежності заявнику правовстановлюючого документу трудової книжки.

Ухвалою судді від 27.04.2023 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд.

Заявник в судове засідання не з`явилася, представник заявника - адвокат Галько Р.В. подав до суду заяву, у якій заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та просить розгляд справи проводити у їх відсутності.

Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки засобами поштового зв`язку, про що є підтвердження в матеріалах справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частинами 4, 5 статті 268 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 18.05.2023, є дата складення повного судового рішення 24.05.2023.

Дослідивши зібрані по справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як передбачено ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч.2 ст.293, ч. 2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Частиною 3 ст.294 ЦПК України встановлено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно з п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до листа Верховного Суду України «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст.256 Цивільно-процесуального кодексу України (далі ЦПК України) громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі прізвище, ім`я, по-батькові якої зазначені в документі не збігаються в свідоцтві про народження, паспорті, свідоцтві про смерть, інше.

Проте, сам по собі факт належності документу не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджений документом. Таким чином, для заявника важливо, не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту, це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Відповідно до паспорта серії НОМЕР_2 , анкетні дані заявника зазначені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як вбачається з картки платника податків, така видана заявнику ОСОБА_1 .

Як встановлено судом, з свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 2 сепня 1969 року, вбачається, що ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Залужжя Яворівського району Львівської області. В графі «батько» значиться ОСОБА_8 , в графі «мати» значиться ОСОБА_9 .

Судом встановлено,що 10черня 1989року увиконавчому комітеті Залузької сільськоїради Яворівськогорайону Львівськійобласті,було зареєстрованошлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 прощо зробленовідповідний актовийзапис №12,що підтверджуєтьсяСвідоцтвом прошлюб серії НОМЕР_4 ,виданим виконкомом Залузької сільської ради Яворівського районуЛьвівській областівід 10.06.1989.Після реєстраціїшлюбу дружиніприсвоєно прізвище" ОСОБА_5 ".

Згідно першої сторінки трудової книжки серії НОМЕР_1 , яка була видана 28 липня 1987 року Яворівським райпобуткомбінатом зазначено - перше прізвище зазначено як ОСОБА_6 , (закреслено) на ОСОБА_4 , про що на внутрішній стороні обкладинки міститься відповідний запис, який завірений підписом та скріплено печаткою. В подальшому (закреслено) на ОСОБА_5 , про що на внутрішній стороні обкладинки міститься відповідний запис, про те що змінено на підставі свідоцтва про одруженя.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що зазначені недоліки не дають заявнику у повній мірі розпоряджатися своїми правами та порушують її інтереси, підтвердження такого факту необхідне заявнику для реалізації її прав, зокрема для призначення пенсії за віком, судом встановлено що було допущено помилки у зазначенні анкетні дані заявниці та її померлого чоловіка при видачі свідоцтва про шлюб, які підлягають виправленню в судовому порядку шляхом встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Враховуючи вищевикладене,судприходитьдо висновку,щофактналежності правовстановлюючогодокументузнайшовсвоє підтвердженнявматеріалахсправи,видана трудова книжка серії НОМЕР_1 , дійсно належить заявнику, оскільки її анкетні дані повністю співпадають із даними зазначеними у паспорті, довідці про присвоєння ідентифікаційного номеру та в інших досліджених документах за виключенням розбіжності в трудовій книжки, а тому така розбіжність, яка є незначною, не викликає жодного сумніву у тому, що вказаний правовстановлюючий документ дійсно належить ОСОБА_1 , а тому суд вважає, що даний факт підлягає встановленню.

На підставівикладеного,керуючись ст. 4, 12, 76-81, 89, 263-265, 268, 273, 293, 315, 319 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про встановлення факту приналежності документа задовольнити.

Встановити фактналежності трудової книжки НОМЕР_1 від 28 липня 1987 року, яка видана на прізвище ОСОБА_6 , яке в подальшому змінено на ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 24 травня 2023 року.

Сторони у справі:

Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, юридична адреса: вул.Митрополита Андрея, 10 м.Львів, ЄДРПОУ 13814885.

Суддя І.М. Матвіїв