Решение № 11103708, 07.09.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.09.2010 Справа № 3/128-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Шевченко М. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг

до Малого приватного підприємства "Таврія", смт. Нововоронцовка Херсонської області

про стягнення 53521 грн. 00 коп.

за участю представників сторін:

від позивача : Леонтенко В.В. представник дов. № 2050 від 13.08.2010 р.

від відповідача: не прибув.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з Малого приватного підприємства “Таврія” (відповідач)

26760,50 грн. основного боргу та 26760,50 грн. штрафу.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов (а.с.22).

Відповідач не скористався своїм правом на судовий захист: в судове засідання не з»явився, причини неявки не повідомив.

Враховуючи викладене, суд у відповідності до ст.75 ГПК України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позивач, продавець) та Малим приватним підприємством “Таврія” (відповідач, покупець) укладено договір купівлі-продажу без номеру від 01.03.2010 р. (далі Договір), за умовами якого позивач прийняв на себе обов'язки постачати товар (далі товар), а відповідач прийняти та оплатити його на умовах договору.

Договір підписаний сторонами без зауважень, скріплений печаткою. Протягом дії Договору в нього не вносилися зміни та доповнення.

Із огляду на зазначений Договір суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки, правовідносини, які витікають із нього, регулюються ст. 264-271 ГК України.

За змістом ст.712 ЦК України та ст.265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом ст.691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною,

встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Згідно зі ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач свої договірні зобов'язання щодо поставки виконав в повному обсязі, що підтверджено наступними накладними:

-накладна № тБ-002205 від 02.03.10. на суму 6084,94 грн.;

-накладна № тБ-003028 від 18.03.10. на суму 8649,85 грн.;

-накладна № тБ-004211 від 15.04.10. на суму 6995,06 грн.;

-накладна № тБ-004191 від 18.04.10. на суму 5031,25 грн.

Пунктом 2.3. Договору сторони погодили строки оплати протягом 14 календарних днів з моменту поставки.

Судом встановлено, що відповідач свої грошові зобов'язання не виконав, заборгованість перед позивачем на день розгляду справи становить 26760,50 грн., що підтверджено матеріалами справи.

Відповідач не надав доказів добровільної сплати основного боргу.

Таким чином, на день розгляду справи заборгованість по сплаті вартості товару складає суму 26760,50 грн. Позовні вимоги щодо стягнення вищевказаної суми є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд відхиляє посилання відповідача у відзиві (а.с.22) на той факт, що видаткові накладні з боку покупця підписані неуповноваженими особами, оскільки п.3.2. Договору передбачено, що особа, яка здійснює приймання товару за адресою, вказаною в Договорі, уповноважена проводити приймання товару за якістю та кількістю, в тому числі ставити підписи в видаткових накладних, тим самим підтверджуючи приймання товару згідно умов договору. Суд досліджував неспівпадання адреси, вказаної в п.1.3. договору, та в видаткових накладних. Як вбачається з письмових пояснень позивача, поставка та приймання товару здійснювалось за адресою: смт Нововоронцовка, вул..Степова, 22 А. Адреса, яка вказана у видаткових накладних, вул..Степанова, 22 А, - є помилкою комп»ютерної програми.

Відповідно до п.4.2. договору в разі порушення покупцем строків оплати отриманого товару, продавець має право застосовувати штрафні санкції. За порушення строків оплати більше одного місяця застосовується штраф у розмірі 100% від вартості отриманого, але неоплаченого товару. Позивач на підставі вищевказаного пункту договору нарахував та просить стягнути з відповідача штраф в сумі 26760,50 грн.

Згідно частини 1 статті 230 ГК України пеня й штраф є господарськими штрафними санкціями, які учасник господарських відносин зобов»язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов»язання.

Частиною 4 ст.231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов»язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов»язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 26760,50 грн.

Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачу відшкодовуються судові витрати за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі ст.ст.525, 526, 530 ЦК України, 264-271 ГК України та керуючись, ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Малого приватного підприємства “Таврія” (74200, Херсонська область Нововоронцовський район смт Нововоронцовка, вул..Степова, 22-А, р/р 26007039848202 в АКІБ «УкрСіббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 14129039) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р невідомий, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 26760,50 грн. основного боргу, 26760,50 грн. штрафу, в рахунок відшкодування витрат по сплаті державного мита в сумі 535,21 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В.Людоговська

Повне рішення складено 10.09.2010 р.