Постановление суда № 110978741, 15.05.2023, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 15.05.2023Справа № 643/11088/20 Провадження № 1-кп/554/903/2023

У Х В А Л А

14травня 2023року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220470001597 по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, судимого

14 травня 2020 року Московським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

в с т а н о в и в :

На розгляді Октябрського районного суду м. Полтави перебувають матеріали вищезазначеного кримінального провадження.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про зміну обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави на тримання під вартою без її визначення, мотивуючи його тим, що останній порушував покладені на нього ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 29 травня 2020 року обов`язки і з моменту звільнення з-під варти неодноразово не з`являвся до суду без повідомлення причин своєї неявки, на підставі чого і був оголошений в розшук, за місцем мешкання був відсутній та не звертався до суду за дозволом на виїзд з м. Харкова. Крім того, клопотання прокурора обґрунтоване тим, що в разі обрання обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, він може переховуватися від суду, зважаючи на тяжкість покарання, що загрожує останньому в разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема в сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, що свідчить про наявність ризиків передбачених п. п. 1 і 5 ч. 1ст. 177 КПК України. Посилалася на характеристику особи обвинуваченого, який є неодруженим, не працевлаштованим, тобто не має законних джерел доходу, не має сталих соціальних зв`язків, а його протиправна діяльність була припинена не у зв`язку з добровільним волевиявленням останнього, а є наслідком діяльності правоохоронних органів, у зв`язку з чим вважала, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що він весь час знаходився за місцем свого мешкання та не здійснював дій з метою ухилення і переховування від суду. Повідомив, що в судове засідання, призначене на 19 квітня 2023 року він не з`явився, так як відвідував лікаря того дня, а не повідомив суд про причини своєї неявки у зв`язку з тим, що втратив свій мобільний телефон.

Захисник обвинуваченого вважав клопотання прокурора невмотивованим, а ризики з огляду на викладені обвинуваченим обставини справи, не доведеними, у зв`язку з чим просив залишити обраний відносно останнього запобіжний захід у вигляді застави без змін.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 29 травня 2020 року щодо обвинуваченого ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 147 140 грн. Одночасно роз`яснено, що при внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 підлягає звільненню з-під варти з покладенням обов`язків: прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; не відлучатися із населенного пункту, в якому зареєстрований без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи.

01 липня 2020 року обвинуваченого ОСОБА_5 було звільнено з-під варти у зв`язку із внесенням визначеного розміру застави.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 02 березня 2023 року у зв`язку з неявкою обвинуваченого ОСОБА_5 в судові засідання, які призначалися на 02 лютого та 02 березня 2023 року, оголошено розшук останнього, надано дозвіл на його затримання та доставку в суд для вирішення питання про обрання запобіжного заходу.

16 березня 2023 року ОСОБА_5 за місцем його мешкання було затримано в порядку ст. 191 КПК України.

Того ж дня, за наслідками розгляду клопотання прокурора про зміну обраного відносно останнього запобіжного заходу у вигляді застави на тримання під вартою, в його задоволенні було відмовлено та залишено без змін обраний щодо останнього запобіжний захід у вигляді застави, з покладенням наступних обов`язків: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи.

Надалі, в судове засідання, яке призначалося на 19 квітня 2023 року, обвинувачений ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, не з`явився, про причини своєї неявки суду не повідомив та заяви про відкладення розгляду справи не подав, у зв`язку з чим ухвалою суду був оголошений розшук останнього, провадження зупинено до його розшуку, а також надано дозвіл на його затримання та доставку в суд для вирішення питання про обрання щодо нього запобіжного заходу.

14 травня 2023 року ОСОБА_5 було повторно затримано в порядку ст. 191 КПК України.

Згідно положень ч. 1 ст. 131 КПК України запобіжні заходи, як заходи забезпечення кримінального провадження, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити перелічені вище дії.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, вказані в ст. 178 КПК України.

Зокрема, необхідно провести оцінку в сукупності всіх обставин, а саме: вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбаченихчастинами третьоюабочетвертою статті 183цього Кодексу.

Із системного аналізу положень ч. 3 ст. 182 та ст. 200 КПК України слідує, що зміна запобіжного заходу на більш жорсткий можлива за наявності обставин, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, зокрема у разі невиконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які прокурор на той час не знав і не міг знати. При цьому, прокурор зобов`язаний надати суду докази обставин, на які він посилається.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати,що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри обвинуваченого в цьому кримінальному провадженні, суд вважає, що сукупність матеріалів судового провадження на даному етапі розгляду кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі, є достатньою, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Обов`язок обґрунтування ризиків кримінального провадженняКримінальним процесуальним кодексом Українипокладено на сторону обвинувачення.

Так, аналізуючи клопотання прокурора в сукупності із встановленими судом фактичними обставинами цього кримінального провадження, суд вважає, що прокурором в повній мірі доведено наявність ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_5 від суду, з огляду на тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також те, що під час здійснення цього судового провадження, останній неодноразово вчиняв дії, які свідчили про його умисне ухилення від суду.

При цьому, аргументи останнього про відсутність названого ризику є фактично аналогічними тим, що були досліджені судом в судовому засіданні 16 березня 2023 року, за наслідками якого їх було прийнято до уваги суду та залишено без змін запобіжний захід у вигляді застави.

Разом із тим, обвинувачений ОСОБА_5 , будучи особою, до якої застосований запобіжний захід у вигляді застави із покладенням обов`язків, в тому числі прибувати за кожною вимогою до суду за першою вимогою, в судове засідання, призначене на 19 квітня 2023 року, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, не з`явився, не повідомивши суд про причини своєї неявки, порушивши таким чином названий обов`язок та вдавшись до дій, які значно перешкодили судовому розгляду. Його доводи про повторну втрату мобільного телефону, оскільки його викрали, як він про це зауважив, не заслуговують на увагу суду, оскільки наведене вже було предметом судового розгляду 16 березня 2023 року під час вирішення питання про необхідність зміни обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу та носять аналогічний ним характер, у зв`язку з чим розцінюються судом, як неправдиві. Посилання обвинуваченого про його перебування 19 квітня 2023 року в медичному закладі охорони здоров`я також не знайшли свого об`єктивного підтвердження в ході цього судового розгляду, так як жодного медичного чи будь-якого іншого документу на підтвердження цього факту ним не надано. При цьому, констатуючи викладене, суд звертає увагу на зухвалу процесуальну поведінку обвинуваченого, яка полягала в тому, що він не цікавився ходом розгляду своєї справи, не повідомив про втрату ним мобільного телефону та зміну його номеру, як заздалегідь, так і після цього, якщо це дійсно мало місце, а також в жодному випадку не повідомив про причини його неявки в судове засідання, а відтак, і причини порушення покладених на нього процесуальних обов`язків. Суд зауважує, що з огляду на значний проміжок часу, який минув з дати минулого судового засідання, тобто з 19 квітня 2023 року, до даного судового розгляду, обвинувачений мав об`єктивну можливість повідомити причини своєї неявки до суду та надати відповідні підтверджуючі документи, за наявності таких, чого він не зробив, а тому такі дії останнього в своїй сукупності розцінюються судом як такі, що вчинені з метою ухилення від суду. Наведене, на думку суду, свідчить про наявність визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику його переховування від суду та вірогідність аналогічної процесуальної поведінки і в майбутньому в разі обрання більш м`якого запобіжного заходу.

Крім того, суд приймає до уваги доводи прокурора щодо наявності ризику вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 інших кримінальних правопорушень,зокрема у сфері незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, тобто про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на характеристику особи останнього, який є офіційно непрацевлаштованим, не одруженим, не має ні сталих соціальних зв`язків, ні постійного джерела доходу та раніше засуджувався за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Враховуючи фактичні обставини цього кримінального провадження, дані про особу обвинуваченого, відсутність в нього міцних соціальних зв`язків та наявність ризиків, передбачених п. п. 1 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України суд вважає, що вказані факти у своїй сукупності є мотивом для обмеження свободи обвинуваченого у встановленому законом порядку, оскільки будь-який інший більш м`який запобіжний захід не зможе в даному випадку ефективно запобігти встановленим ризикам, забезпечити належну процесуальну поведінку останнього та захистити високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства.

На підставі викладеного, суд вважає, що наявні достатні підстави для задоволення клопотання прокурора з мотивів, наведених в ньому, та зміни обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави на тримання під вартою.

При цьому, постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд керується положеннями п. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України та зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_5 є особою, стосовно якої в цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був ним порушений, приходить до висновку про відсутність підстав для визначення відносно останнього розміру застави.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 331, 372 КПК України, суд,

у х в а л и в:

Клопотання прокурора про зміну відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави на тримання під вартою - задовольнити.

Обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави змінити на тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 12 липня 2023 року, без визначення розміру застави, взявши його під варту негайно з місця, де він перебуває під час розгляду справи.

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п?яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим з дня вручення її копії.

Повний текст ухвали складено та оголошено о 10 годині 15 травня 2023 року.

Суддя ОСОБА_6