Постановление суда № 110910792, 16.05.2023, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/1413/20

1-кп/583/19/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2023 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5

розглянувши у судовому засіданні обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12020200060000103 від 12.02.2020 р. по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020200060000103 від 12.02.2020 р. по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

В судовому засідання захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про призначення по справі експертизи давності документу (старіння чорнил), на вирішення якої поставити наступні питання:

1.Чи відповідає давність виконання документів, а саме: «Протоколу про хід здійснення контролю за вчиненням злочину від 17.02.2020 року» та «Протоколу про результати контролю за вчиненням злочину від 17.02.2020 року», вказаній на них даті - 17.02.2020 року?

2.Чи є ознаки пізнішого внесення поправок (дописок) у вищевказані документи?

3.Чи можливо встановити чи виконані певні частини рукописного документа одночасно чи в різний час, а саме, що підписи учасників наданої слідчої дії, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в Протоколі про хід здійснення контролю за вчиненням злочину від 17.02.2020 року в графі «протокол зачитано вголос, зауважень та доповнень не надійшло», а також внизу першої сторінки, виконані після 17.02.2020 року?

4. Чи можливо встановити чи виконані певні частини рукописного документа одночасно чи в різний час, а саме, що підписи учасників наданої слідчої дії, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в Протоколі про результати контролю за вчиненням злочину від 17.02.2020 року в графі «з протоколом ознайомлені та попереджені про недопустимість розголошення результатів, прочитано вголос, доповнень та зауважень не надійшло», а також внизу першої сторінки, виконані після 17.02.2020 року?

Клопотання мотивує тим, що після дослідження судом протоколів НСРД, проведених стосовно ОСОБА_4 встановлено, що Протокол про хід здійснення контролю за вчиненням злочину від 17.02.2020 р. та Протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 17.02.2020 р., які відкриті стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України, і фотокопії яких надано на дослідження суду, не містять підписів учасників наданої слідчої дії, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Натомість сторона обвинувачення надала суду на дослідження оригінали вищевказаних протоколів, які містять підписи учасників наданої слідчої дії, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Таким чином зміст протоколів відрізняється істотним чином і свідчить про фальсифікацію доказів сторони обвинувачення, що не тільки являється фактом вчинення невідомою особою правоохоронного органу кримінального правопорушення, а й свідчить про недопустимість доказів, що надані на дослідження суду.

Проведення експертиз просить доручити Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім..засл.проф. М.С. Бокаріуса».

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання свого захисника підтримав.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, мотивуючи тим, що клопотання необґрунтоване, поняті в судовому засіданні підтвердили присутність під час проведення слідчої дії - контроль за вчиненням злочину осіб, які підписали протокол про хід здійснення контролю за вчиненням злочину від 17.02.2020 р. та протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 17.02.2020 р.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши письмові докази, дійшов наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених ст. 242 КПК України, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо:

1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності;

2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу;

3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Обов`язковим є проведення експертизи у випадках, передбачених частиною 2 ст. 242 КПК України.

Слід зауважити, що призначення експертизи в порядку ст. 332 КПК України є правом, а не обов`язком суду.

Частинами першою-другою та шостою ст. 22 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання, подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Будь-яке клопотання сторони кримінального провадження, у тому числі про проведення експертизи, повинно бути належним чином обґрунтованим та мотивованим. Така позиція висловлена у рішеннях Верховного суду, зокрема у постановах від 13.05.2021 № 552/5763/17 та № 738/329/17 від 28.01.2020.

Стороною захисту не надано суду відомостей, яка саме процесуальна мета може бути досягнута та які саме обставини можуть бути з`ясовані шляхом проведення вказаної експертизи, а сукупність досліджених доказів, на думку суду, не створює жодних підстав для висновку про необхідність її призначення.

Доводи, якими захисник обвинуваченого обґрунтовує необхідність призначення експертизи, не вказують на наявність обставин, передбачених у ч. 2 ст. 332, ч. 2 ст. 242 КПК України, які б зобов`язували суд призначити експертизу.

Клопотання про призначення експертизи захисник обґрунтовує тим, що після дослідження судом протоколів НСРД, проведених стосовно ОСОБА_4 встановлено, що Протокол про хід здійснення контролю за вчиненням злочину від 17.02.2020 р. та Протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 17.02.2020 р., який відкритий стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України, і фотокопію якого надано на дослідження суду, було встановлено, що вони не містять підписів учасників наданої слідчої дії, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Натомість сторона обвинувачення надала суду на дослідження оригінали вищевказаних протоколів, які містять підписи учасників наданої слідчої дії, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Однак суд вважає, що дані обставини не вказують на наявність підстав для проведення експертизи. Оцінка цих доводів обвинуваченого та його захисника буде надана судом під час оцінки доказів на предмет їх достовірності та допустимості, що відноситься до повноважень суду і здійснюється ним у нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку та не потребує спеціальних знань. Більше того, згідно з ч. 1 ст. 242 КПК України не допускається призначення експертизи для з`ясування питань права, до яких належить оцінка доказів щодо їх достовірності та допустимості.

Згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини, вимога справедливого судового розгляду не накладає на суд першої інстанції зобов`язання доручити складання експертного висновку або проведення будь-якого іншого слідчого заходу лише тому, що сторона подала клопотання про це. Якщо захист наполягає на тому, щоб суд заслухав свідка або прийняв інші докази (такі як, наприклад, висновок експерта) національні суди повинні вирішити, чи є необхідним або доцільним прийняти ці докази для розгляду під часу слухання справи ("Хусейн та інші проти Азербайджану" (Huseyn and Others v. Azerbaijan), заяви №№ 35485/05; 35680/05; 36085/05; 45553/05, 26 липня 2011 року, § 196; "Ходорковський та Лєбєдєв проти Росії" (Khodorkovskiy and Lebedev v. Russia), заяви №№ 51111/07, 42757/07, §§ 718, 721).

З доводів клопотання судом встановлено, що воно не містить, у відповідності до ст. 332 КПК України, в собі відомостей, передбачених ст. 242 КПК України, для з`ясування, яких саме обставин, що мають значення для цього кримінального провадження, необхідні спеціальні знання (підстав для проведення експертизи), оскільки саме до компетенції суду, а не експерта, належить питання оцінки доказів з точки зору їх належності та допустимості згідно положень ст. 94 КПК України. Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним у його задоволенні відмовити, оскільки захистом не наведено жодного переконливого доводу про існування обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження та для з`ясування яких необхідні спеціальні знання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 242, 332, 350, 372 Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про призначення по справі експертизи давності документу (старіння чорнил) - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошений 17.05.2023 р. о 08.30 год.

Суддя Охтирського міськрайсуду

Сумської області ОСОБА_1