Решение № 110898951, 04.05.2023, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/1693/22

2/291/105/23

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

04 травня 2023 року

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Митюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Герасимчук Н.П.,

розглянувши в судовому засіданні в смт.Ружині в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 , заінтересована особа: Ружинська селищна рада

про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом та просить встановити юридичний факт, що вона та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт.Ружині Бердичівського району Житомирської області, проживали однією сім`єю з серпня 2015 року і до часу смерті ОСОБА_2 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто понад 5 років.

Свої позовній вимоги позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт.Ружині Житомирської області померла ОСОБА_2 .

За свого життя ОСОБА_2 була абсолютно одинокою людиною. І вона проживала з нею однією сім`єю протягом 7 років, хоча сімейні відносини між нами склались набагато раніше.

Фактично вонапроживала разом однією сім`єю з ОСОБА_2 з серпня 2015 року, однак вони були зареєстровані за різними адресами: вона у власному житловому будинку АДРЕСА_1 , а вона - у своєму житловому будинку АДРЕСА_2 .

В серпні 2015 року стала проживати разом з ОСОБА_2 та її матір`ю ОСОБА_3 , яка померла в 2017 році, оскільки у матері ОСОБА_2 в останні роки життя була сильна втрата пам`яті , а її донька - ОСОБА_2 була інвалідом 2 групи з дитинства внаслідок психічного розладу і за рівнем обмеження життєдіяності була обмежена в самообслуговуванні, обмежена у здатності до самостійного пересування та обмежена у здатності до орієнтації.

Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 28.08.2017 року ОСОБА_2 було визнано недієздатною, а її було призначено опікуном.

Вона не мала на меті корисливі мотиви (отримати житловий будинок чи інше майно ОСОБА_2 ) під час оформлення опікунства, а лише бажала захистити права недієздатної особи.

Однак вона вийшла за рамки формальних стосунків опікуна і фактично ще до призначення її опікуном прийняла ОСОБА_2 у свою сім`ю на правах братерства, прогулювалась з ОСОБА_2 , купувала їй речі, слідкувала за тим, щоб вона мала охайний вигляд, була не голодна та комфортно себе почувала.

Пенсії, яку отримувала ОСОБА_2 , не вистачало на повноцінне її утримання, тому додаткові витрати робились із її пенсії та доходів від ведення нею підсобного господарства.

Так, вона за власний рахунок проводила доплату комунальних платежів за належний ОСОБА_2 житловий будинок, купувала їй ліки та засоби гігієни тощо.

До ОСОБА_2 вона ставилась, як до члена сім`ї, і вона володіла тими ж правами і обов`язками , що і всі члени її сім`ї.

Крім того, з метою захисту права власності на житло та на земельні ділянки недієздатної ОСОБА_2 вона зверталася до нотаріуса та інших органів із відповідними заявами та за власні кошти оплатила оформлення на ОСОБА_2 та отримання нею правовстановлюючих документів на майно: на житловий будинок, земельні ділянки.

Таким чином з серпня 2015 року і по день смерті ОСОБА_2 вона проживала разом з нею однією сім`єю, і мали вони спільний побут, вели спільне господарство, мали взаємні права і обов`язки. Всі витрати щодо поховання ОСОБА_2 було здійснено нею.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить, зокрема, і право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , земельні ділянки, які розташовані на території Ружинської селищної ради Житомирської області.

І єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину ОСОБА_2 , є вона - особа , яка проживала разом зі спадкодавцем однією сім`єю більше ніж 5 років до часу відкриття спадщини.

Враховуючи те, що вона з ОСОБА_2 проживала спільною сім`єю понад 7 років, зробила багато зусиль для неї з метою забезпечення її гідного життя, тому вважає, що має моральне право на визнання за мною права на спадкове майно ОСОБА_2 .

З врахуванням вказаного, зверталась до Ружинської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом в порядку четвертої черги, як особа, яка проживала зі спадкодавцем однією сім`єю протягом не менше як п`ять років до моменту відкриття спадщини.

Нотаріусом за її заявою про прийняття спадщини було заведено спадкову справу відносно майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 за № 12/2022, однак у видачі мені свідоцтва про право на спадщину за законом було відмовлено в зв`язку з відсутністю доказів, які підтверджують родинні стосунки між нею та спадкодавцем.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з наведених в позовній заяві підстав.

Представник відповідача Ружинської селищної ради Житомирської області у судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт.Ружин Бердичівського району Житомирської області, що вбачається з копії свідоцтва про смерть(а.с.8).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 в смт.Ружин Ружинського району Житомирської області, що вбачається з копії свідоцтва про смерть (а.с.9).

Згідно зі свідоцтвами про право на спадщину за законом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 була спадкоємицею майна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.10,11).

Відповідно до рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 28.08.2017 року визнано фізичну особу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жительку АДРЕСА_1 недієздатною та встановлено опіку над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 і призначено опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 жительку АДРЕСА_2 (а.с.12).

Згідно довідки ВК Ружинської селищної ради Житомирської області №775 від 10.11.2022 року виданої ОСОБА_1 про те,що вона дійсно проводила поховання, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 за власний рахунок (а.с.13).

Відповідно до висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу №65 від 20.10.2021 року, ОСОБА_2 , 1965 року народження, інвалід ІІ групи внаслідок психічного розладу, встановленої 22.07.1991 вічно, проживає разом з ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , обмеження самообслуговування; обмеження здатності до самостійного пересування; обмеження здатності контролювати свою поведінку (а.с.14).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Ружинської державної нотаріальної контори від 08.11.2022 р. ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 в зв`язку з відсутністю родинних стосунків між ними (а.с.15).

Згідно спадкової справи №12/2022, заведеної 25.01.2022 року Ружинською державною нотаріальною конторою, щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , позивачка являється єдиним спадкоємцем майна померлої та у встановлений законодавством строк прийняла її спадщину. Інших спадкоємців не має (а.с.34-43).

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1258 ЦК України , спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст. 1262 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкоємцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 21Постанови «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008р., при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкритті спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч.2 ст. 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають і пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний термін повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка(чоловік),які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу,таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї,тощо.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 підтвердила факт проживання позивача з ОСОБА_2 однією сім`єю. Пояснила, що вона є сусідкою обох сімей. Родина ОСОБА_5 була дуже складна, так як ці люди були хворі. ОСОБА_3 захворіна в неї розвинувся склероз і вона забувала за свою дочку. Коли була хвора ОСОБА_6 дочка не могла її доглядати. Потім ОСОБА_6 померла і сім`я ОСОБА_7 її поховала. Залишилась сестра і дочка ОСОБА_8 . Дочка була лежачою і ОСОБА_7 її доглядала. ОСОБА_3 була лежачою, захворіла і померла. ОСОБА_9 продовжувала доглядати за ОСОБА_8 , коли приїжав лікар то говорив, що її добре доглядають. Пенсія у ОСОБА_8 була невелика, потрібно було купувати памперси, продукти харчування, і заплатити за комунальні послуги. ОСОБА_1 витрачала свої кошти, щоб її доглянути. ОСОБА_1 заслуговує, на те, щоб цей будинок достався їй. Честь і хвала такій людині, яка так гарно доглядала чужу людину. ОСОБА_8 була лежача ще коли була жива її мати, а потім оформили опікунство. Майже весь час ОСОБА_9 проводила у ОСОБА_8 . Вона померла років два назад, ховала її ОСОБА_7 за свої кошти і могилки доглядає вона.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 також підтвердила факт проживання позивача з ОСОБА_2 однією сім`єю. Пояснила, що вона дружила з ОСОБА_1 постійно, часто ходила до неї в гості. ОСОБА_1 завжди допомагала ОСОБА_3 та ОСОБА_11 . А потім доглядала за дочкою ОСОБА_8 , і мила, і годувала, і переодягала. Пенсія була маленька у ОСОБА_8 і ОСОБА_1 за свої кошти купляла памперси і їжу. Також ОСОБА_1 здійснювала поховання і все інше.

Враховуючи вищевикладені обставини, в судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_2 однією сім`єю понад п`ять років до дня смерті ОСОБА_2 .

За містом ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Оскільки встановлення факту проживання спадкоємця однією сім`єю зі спадкодавицею на час відкриття спадщини пов`язане з вирішенням спору про право, породжує для позивача юридичні наслідки, вказані ним обставини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 293 ЦПК України, ст.ст. 1222, 1223, 1258, 1264 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , заінтересована особа: Ружинська селищна рада про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю задовольнити повністю.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт.Ружині Бердичівського району, Житомирської області, проживали однією сім`єю з серпня 2015 року і до часу смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто понад 5 років.

Повне рішення по справі складено 15.05.2023 року.

Сторони:

позивач- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживає: АДРЕСА_3 ;

відповідач Ружинська селищна рада Бердичівського району Житомирської області, місце розташування: 13601, вул. О.Бурди,44, смт.Ружин, Бердичівський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 04344707 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя О. В. Митюк.