Решение № 110889118, 16.05.2023, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/3256/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петрової Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобудування" в особі філії «УГВ-Сервіс» до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , фізична особа-підприємець ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Акціонерне товариство "Укргазвидобудування" в особі філії «УГВ-Сервіс» звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення №17 від 08.02.2022 "Про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду" в частині зобов`язання позивача повернути до Фонду соціального страхування України витрачену суму страхових коштів 42340,31 грн та застосування до позивача фінансових санкцій - штрафу в сумі 20746,08 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 10.02.2022 на адресу Акціонерного товариства "Укргазвидобудування" в особі філії Філії «УГВ-Сервіс» АТ "Укргазвидобудування" надійшло рішення рішення №17 від 08.02.2022 "Про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду", проте, Акціонерне товариство "Укргазвидобудування» вважає рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 05.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/3256/22, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 05.07.2022 клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі третіх осіб задоволено; залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ); фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ); фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ).

Також ухвалою суду запропоновано третім особам надати до суду письмові пояснення на позов у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали та витребувано додаткові документи.

20.05.2023 від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області до суду надійшов відзив на позов в якому зазначено, що Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області заперечує проти одержаного 13.05.2021 позову Акціонерного Товариства «Укргазвидобування» в особі Філії «УГВ-Сервіс» Акціонерного товариства «Укргазвидобування» по адміністративній справі № 440/3256/22 про часткове визнання протиправним та скасування рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.02.2022 № 17 щодо 42340,31 грн неправомірно витрачених коштів та 20716,08 грн штрафу. Зазначено, що рішення від 08.02.2022 № 17 щодо суми 42340,31 грн неправомірних витрат, було прийняте відповідачем у зв`язку із тим, що за результатами планової виїзної перевірки, проведеної з 10.01.2022 по 21.01.2022 за період з 01.10.2019 по 31.12.2021, результати якої зафіксовані актом від 21.01.2022 № 1 були виявлені допущені позивачем порушення Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-ХІУ Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 13, Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу грошового забезпечення) для розрахунку витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266.

Розгляд даної справи, відповідно до статті 258, частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області за результатами перевірки складено Акт документальної перевірки дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів Фонду соціального страхування України від 21.02.2022 №1 в якому зазначено про порушення Філією «УГВ-Сервіс» АТ "Укргазвидобудування" наступних вимог законодавства:

- абз.1 ч. 1 ст. 34 Закону №1105; п.10 Постанови № 12, а саме: повідомлення про проведення виплат коштів застрахованій особі подане страхувальником до Фонду понад місяць з дня проведення виплат: заява-розрахунок №16 - допомога виплачена 30.04.2020 (повідомлення подане 02.07.2020);

- п.1 4.2 ст.15, ч. 3 ст. 30, ч. 1 ст.31 Закону №1105; п, 1.2, п. 2.2 Постанови №13, а саме: при наданні матеріального забезпечення порушено порядок використання коштів Фонду: призначена та виплачена допомога по тимчасовій непрацездатності по листку непрацездатності, виданому не у встановленому порядку: листок непрацездатності виданий лікуючим лікарем, який не е лікарем закладу охорони здоров`я та не провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа-підприємець; не розглядалася підстава і правильність видачі та заповнення листків непрацездатності: 14.04.21: ОСОБА_4 , л/н № НОМЕР_4 ; 12.11.20: ОСОБА_4 , л/н № НОМЕР_5 ; ОСОБА_5 , л/н№ НОМЕР_6 27.12.19: ОСОБА_6 , л/н № НОМЕР_7 ; 30.04.20: ОСОБА_7 , л/н № НОМЕР_8 ; ОСОБА_8 , л/н № НОМЕР_9 ; 29.10.20: ОСОБА_9 , л/н № НОМЕР_10 ; ОСОБА_10 , л/н № НОМЕР_11 ; 23.03.20: ОСОБА_11 , л/н № НОМЕР_12 ; 27.01.21: ОСОБА_12 , л/н № НОМЕР_13 .

- п.1 4.2 ст.15, абз.2 ч. 1 ст. 30, ч. 3 ст. 30, 4.2 ст. 33 Закону №1105, абз.1. п. 3, п.27, п.32 Постанови №1266; п.1,2, п.2.2 Постанови №13, а саме: при наданні матеріального забезпечення порушено порядок використання коштів Фонду: при обчисленні середньої заробітної плати для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності невірно визначений розрахунковий період: не за фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку у разі коли застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж календарний місяць; невірно обчислена середньоденна заробітна плата; невірно визначена кількість календарних днів зайнятості у розрахунковому періоді; не здійснено контроль за правильним нарахуванням матеріального забезпечення: 15.03.21: ОСОБА_13 , №я/н НОМЕР_14 ;

- п. 1 ч. 2 ст. 15, абз. 2 ч. 1 ст. 30 , ч. 3 ст. 30, ч. 2 ст. 33 Закону № 1105, абз. 1 п. 3; п 32 Постанови № 1266; п. 1.2. п. 2.2 Постанови №13, а саме: при наданні матеріального забезпечення порушено порядок використання коштів Фонду: невірно обчислена середньоденна заробітна плата: арифметична помилка; не здійснено контроль за правильним нарахуванням матеріального забезпечення: 25.10.21: ОСОБА_14 , №л/н715914;

- п. 1 ч, 2 ст. 15, п. 1 ч. 4 ст . 19, ч.1 ст.21, абз.2 ч. 1, ч. 3 ст. 30, ч. 2 ст. 33 Закону № 1105; абз, 2 п, 29 Постанови № 1266; п. 1.2, п. 2.2 Постанови №13, а саме просить: при наданні матеріального забезпечення порушено порядок використання коштів Фонду: застрахованій особі, яка протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування мала страховий стаж менше 6 місяців, призначена та виплачена допомога по тимчасовій непрацездатності в розрахунку на місяць вийде за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку; невірно обчислений страховий стаж; не здійснено контроль за правильним нарахуванням матеріального забезпечення: 29.12.21: ОСОБА_15 , №л/н 2000505922-1.

28.01.2022 до відповідача позивачем направлено заперечення на Акт перевірки.

Листом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області від 31.01.2022 №09.1-н/185 висновки акту перевірки залишено незмінними.

08.02.2022 Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області прийнято рішення про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду №17 відповідно до якого за результатами розгляду матеріалів документальної планової перевірки Філії «УГВ-Сервіс» АТ "Укргазвидобудування" з питань дотримання порядку використання страхових коштів Фонду соціального страхування України та в результаті виявлених порушень, що зазначені в акті перевірки №1 від 21.01.2022 в якому виявлено порушення пункту 1 частини другої статті 15, пункту 1 частини 4 статті 19, частини першої статті 21, абзацу 2 частини першої статті 30, частини третьої статті 30, частини першої статті 31, частини другої статті 33 Закону України ««Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-ХІV в редакції Закону України від 28.12.2014 № 77-VІІІ із змінами та доповненнями; абзацу першого пункту 3, пункту 27, абзацу другого пункту 29, пункту 32 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 №1266 зі змінами та доповненнями; пункту 1.2, пункту 2.2 Положення про комісію (уповноваженого) із соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 №13, за наслідками перевірки підлягає поверненню до Фонду соціального страхування України неправомірно витрачена сума страхових коштів у розмірі 42340,31 грн та керуючись абзацом першим частини шостої статті 15 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», застосовано до Філії «УГВ-Сервіс» АТ "Укргазвидобудування" фінансові санкції у розмірі штраф за порушення порядку використання страхових коштів - 21170,16 грн.

Позивач зазначає, що Філією «УГВ-Сервіс» АТ "Укргазвидобудування" було сплачено 424,08 грн штрафу за порушення порядку страхових коштів, що підтверджується платіжним дорученням №490787 від 16.02.2022.

Позивач не погоджуючись із рішенням Полтавського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області №17 від 08.02.2022 "Про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду" в частині зобов`язання позивача повернути до Фонду соціального страхування України витрачену суму страхових коштів 42340,31 грн та застосування до позивача фінансових санкцій - штрафу в сумі 20746,08 грн, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.

Основи законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року №16/98-ВР /далі - Основи №16/98-ВР/ відповідно до Конституції України визначають принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян в Україні.

Статтею 4 Основ №16/98-ВР визначено залежно від страхового випадку види загальнообов`язкового державного соціального страхування, зокрема, страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності.

Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, регулюються законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Положеннями статті 25 Основ №16/98-ВР передбачено надання за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням видів соціальних послуг та матеріального забезпечення, зокрема, страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, а саме: допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною).

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23 вересня 1999 року №1105-XIV /далі - Закон №1105-XIV/.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23 вересня 1999 року №1105-XIV /далі - Закон №1105-XIV/.

Частиною першою статті 4 Закону №1105-XIV визначено, що Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Згідно з частиною третьою статті 8 Закону №1105-XIV робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що створюються за рішенням правління Фонду на підставі затвердженої ним структури органів Фонду. Управління виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, а також мають відділення в районах і містах обласного значення. Відділення управлінь виконавчої дирекції Фонду є відокремленими підрозділами робочих органів виконавчої дирекції Фонду, що створюються за рішенням правління Фонду без статусу юридичної особи.

Робочі органи виконавчої дирекції Фонду та їх відділення провадять свою діяльність від імені виконавчої дирекції Фонду в межах та порядку, визначених цим Законом, статутом Фонду, типовим положенням про робочі органи виконавчої дирекції Фонду та їх відділення, що затверджується правлінням Фонду, та положенням, затвердженим директором виконавчої дирекції Фонду.

Пунктами 2 та 7 частини першої статті 9 Закону №1105-XIV встановлено, що основними завданнями Фонду та його робочих органів є: надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього Закону; здійснення контролю за використанням роботодавцями та застрахованими особами коштів Фонду.

Пунктами 1, 2 та 6 частини другої вказаної статті визначено, що Фонд та його робочі органи відповідно до покладених на них завдань: здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду в межах бюджету Фонду, затвердженого Кабінетом Міністрів України, управління майном; проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, страхових виплат; здійснюють контроль за використанням коштів Фонду, веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи.

Згідно з пунктами 3 та 5 частини першої статті 10 Закону №1105-XIV Фонд має право: перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду та зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду; накладати і стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 15 Закону №1105-XIV роботодавець зобов`язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 15 Закону №1105-XIV визначено, що роботодавець несе відповідальність за порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення.

Частиною 6 статті 15 Закону №1105-XIV встановлено, що у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

Відповідно до статті 18 Закону №1105-XIV страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону №1105-XIV право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

Частиною першою статті 30 Закону №1105-XIV встановлено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначаються та надаються за основним місцем роботи (діяльності).

Відповідно до частини третьої вказаної статті рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб), або фізичною особою - підприємцем, особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, яке затверджується правлінням Фонду.

Приписами пункту 2.2 Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування України №13 від 19 липня 2018 року /далі - Положення №13/, комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства зобов`язана, зокрема, приймати рішення про призначення матеріального забезпечення; приймати рішення про відмову в призначенні матеріального забезпечення, про припинення його виплати (повністю або частково), розглядати підставу і правильність видачі та заповнення листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення.

Відповідно до пункту 3.1 Положення №13 комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, зокрема: приймає рішення про призначення або відмову в призначенні матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах, на поховання) і передає його роботодавцю для проведення виплат, здійснення розрахунків тощо; приймає рішення про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково); перевіряє правильність видачі та заповнення документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення; здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення застрахованим особам.

Згідно з частиною першою статті 31 Закону №1105-XIV підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи. Для застрахованих осіб, які одночасно здійснюють підприємницьку та іншу діяльність і не працюють на умовах трудового договору (контракту), копію листка непрацездатності засвідчує установа охорони здоров`я, яка його видає. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за погодженням з Фондом.

Отже, підставою для призначення комісією (уповноваженим) із соціального страхування підприємства допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Відповідно до положень пункту 1.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13 листопада 2001 року №455 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2001 року за №1005/6196 /далі - Інструкція № 455, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/, тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.

Згідно з підпунктом 1.3.1 пункту 1.3 Інструкції №455 листок непрацездатності видається громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які проживають в Україні і працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах.

Пунктом 1.4 Інструкції №455 встановлено, що право видачі листків непрацездатності надається: 1.4.1. лікуючим лікарям державних і комунальних закладів охорони здоров`я; 1.4.2. лікуючим лікарям стаціонарів протезно-ортопедичних установ системи Міністерства праці та соціальної політики України; 1.4.3. лікуючим лікарям туберкульозних санаторно-курортних закладів; 1.4.4. фельдшерам у місцевостях, де відсутній лікар, а також на плаваючих суднах. Список цих фельдшерів затверджується щороку органами охорони здоров`я; 1.4.5. лікуючим лікарям закладів охорони здоров`я незалежно від форми власності та лікарям, що провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи - підприємці.

Пунктами 1.6 та 1.7 Інструкції №455 передбачено, що видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюється лікуючим лікарем (фельдшером) при пред`явленні паспорта чи іншого документа, який засвідчує особу непрацездатного, і не може бути платною послугою в закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності.

Видача та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюються тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером), про що робиться відповідний запис у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого з обґрунтуванням тимчасової непрацездатності. На період проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацією та ліквідацією її спалахів та епідемій в Україні, відкриття листків непрацездатності може здійснюватися лікарем, що надає первинну медичну допомогу на підставі звернення та опитування хворого за допомогою засобів телефонного зв`язку або інтернет-телефонії з обов`язковим відповідним записом у медичній карті амбулаторного хворого.

Згідно з пунктом 1.8 Інструкції №455 листок непрацездатності (довідка) видається і закривається в одному лікувально-профілактичному закладі, крім випадків доліковування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів. За наявності показань для подальшого лікування іншим лікувально-профілактичним закладом видається новий листок непрацездатності (довідка) як продовження попереднього.

Відповідно до приписів статті 3 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" від 19 листопада 1992 року №2801-XII /у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/, заклад охорони здоров`я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників; медичне обслуговування - діяльність закладів охорони здоров`я та фізичних осіб - підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку, у сфері охорони здоров`я, що не обов`язково обмежується медичною допомогою, але безпосередньо пов`язана з її наданням; мережа закладів охорони здоров`я - сукупність закладів охорони здоров`я, що забезпечують потреби населення у медичному обслуговуванні на відповідній території.

Статтею 34 цього Закону визначено, що лікуючий лікар - лікар закладу охорони здоров`я або лікар, який провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа - підприємець і який надає медичну допомогу пацієнту в період його обстеження та лікування. Лікуючий лікар обирається пацієнтом або призначається йому в установленому цими Основами порядку. Обов`язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження та лікування пацієнта.

Статтею 42 Господарського кодексу України встановлено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 43 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законодавчими актами.

Відповідно до пунктів 4, 32, 34 та 35 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №285, господарська діяльність з медичної практики (далі - медична практика) - вид господарської діяльності у сфері охорони здоров`я, який провадиться закладами охорони здоров`я та фізичними особами - підприємцями з метою надання медичної допомоги та медичного обслуговування на підставі ліцензії.

Суб`єкт господарювання забезпечує наявність щонайменше одного медичного працівника, зокрема з числа працюючих за сумісництвом, за кожною заявленою лікарською спеціальністю, спеціальністю молодших спеціалістів з медичною освітою та немедичних працівників, які працюють у системі охорони здоров`я. Кількість посад медичних і немедичних працівників визначається керівником закладу охорони здоров`я та фізичною особою - підприємцем залежно від обсягу, нормативів надання медичної допомоги відповідного рівня та заявлених спеціальностей.

Фізична особа - підприємець має право приймати на роботу лікарів відповідно до заявленої спеціальності, а молодших спеціалістів з медичною освітою - залежно від профілю (спеціальності) за умови, що їх кваліфікаційний рівень відповідає єдиним кадровим вимогам, затвердженим МОЗ. Фізичні особи - підприємці з числа молодших спеціалістів з медичною освітою провадять медичну практику самостійно або під керівництвом лікаря.

Фізична особа - підприємець, яка не має спеціальної освіти та не відповідає єдиним кваліфікаційним вимогам, затвердженим МОЗ, має право отримати ліцензію. У такому разі фізична особа - підприємець зобов`язана укомплектувати штат медичними та немедичними працівниками відповідно до заявлених спеціальностей.

Отже, фізичні особи - підприємці, які провадять господарську діяльність з медичної практики вправі приймати на роботу медичних працівників, в тому числі лікарів, а фізична особа - підприємець, яка не має спеціальної освіти, що отримала відповідну ліцензію, зобов`язана укомплектувати штат медичними та немедичними працівниками відповідно до заявлених спеціальностей.

Статтею 51 Цивільного кодексу України встановлено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Таким чином, до підприємницької діяльності фізичних осіб з забезпечення медичного обслуговування застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, що забезпечують медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників, тобто які є закладами охорони здоров`я у розумінні статті 3 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я".

Відповідно до положень пунктів 1-3 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03 листопада 2004 року №532/274/136-ос/1406, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2004 року за №1456/10055 /далі - Інструкція №532/274/136-ос/1406/, листок непрацездатності (далі - ЛН) - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв`язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів. Лицьовий бік бланка ЛН заповнюється лікуючим лікарем або молодшим медичним працівником з медичною освітою. Зворотний бік бланка ЛН заповнюється за місцем роботи застрахованої особи. Заповнюється частина лицьового боку ЛН, що видається непрацездатному.

Насамперед заповнюється корінець ЛН. Підкреслюється слово "первинний" або "продовження", у разі продовження ЛН зазначається номер попереднього. Указуються: прізвище, ім`я та по батькові (повністю) непрацездатного та місце його роботи (назва підприємства, установи, організації), дата видачі ЛН (цифрою вказується число, після чого літерами - назва місяця, цифрою зазначається рік), прізвище лікаря, який видав ЛН, номер медичної карти амбулаторного чи стаціонарного хворого, підпис одержувача у графі "Підпис одержувача". Паспортна частина ЛН (прізвище непрацездатного, ім`я та по батькові, вік) заповнюється за даними документів, місце роботи - зі слів непрацездатного. Після заповнення корінець залишається в закладі охорони здоров`я.

Далі заповнюється частина лицьового боку ЛН, що видається непрацездатному. У графі "Звільнення від роботи" у першому стовпчику "З якого числа" дата видачі ЛН (число, місяць, рік) позначається арабськими цифрами; у другому стовпчику "До якого числа включно" дата продовження ЛН (число і місяць) позначається літерами; у четвертому стовпчику "Підпис та печатка лікаря" продовження або закриття ЛН підтверджується підписом та печаткою лікаря. У графі "Стати до роботи" вказують словами число і місяць, коли приступити до роботи; посаду, прізвище лікаря, що засвідчується його підписом та печаткою закладу охорони здоров`я "Для листків непрацездатності". У разі продовження тимчасової непрацездатності підкреслюється "Продовжує хворіти" та зазначається номер нового ЛН.

З огляду на приписи наведених положень, листок непрацездатності є підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, якщо він виданий лікарем, який наділений правом видачі листків непрацездатності (а саме: лікуючим лікарем закладу охорони здоров`я незалежно від форми власності або лікарем, що провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа - підприємець); містить всі необхідні реквізити (прізвище лікаря, який видав ЛН, підпис та печатку лікаря, печатку закладу охорони здоров`я "Для листків непрацездатності" тощо). При цьому право вносити записи до лікарняного листка мають лікуючий лікар або молодший медичний працівник з медичною освітою.

З матеріалів справи вбачається, що в ході документальної перевірки Фондом встановлено, що позивачем використано 42 065,29 грн. коштів Фонду на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності працівникам філії «УГВ-Сервіс»: 2824,00 грн. на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_4 , згідно л/н № НОМЕР_4 ; 1688,37 грн на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_4 , згідно л/н № 757320; 822,42 грн. на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_5 , згідно л/н № 246743; 2623,17 грн. на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_6 , згідно л/н № 895954; 825,16 грн на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_7 , згідно л/н № 862123; 4352,00 грн на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_8 , згідно л/н №862138; 15959,91 грн на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_9 , згідно л/н №342966; 5119,53 грн на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_10 , згідно л/н №246714; 2822,00 грн на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_11 , згідно л/н № НОМЕР_12 ; 5028,73 грн на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_12 , згідно л/н № НОМЕР_13 .

У вказаних листках непрацездатності у відповідних графах також зазначена посада і прізвище лікуючого лікаря, який є медичним працівником та працює у ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 .

У відзиві на позов відповідач не заперечує того, що ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 зареєстровані як фізична особа - підприємець та мають ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики.

Листки непрацездатності у відповідних графах містять підписи та печатки лікаря, яким видані ці листки непрацездатності.

Суд зазначає, що статтею 3 Закону № 1105-XIV визначені принципи соціального страхування, зокрема, державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав.

Застраховані особа мають право на отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом (пункт 2 частини 1 статті 16 Закону №1105-XIV).

Отже, застрахований пацієнт має державні гарантії реалізації своїх прав, зокрема, на відповідне матеріальне забезпечення та страхові виплати, та одночасно має право вибирати лікуючого лікаря, незалежно від того, працює такий лікар у юридичній особі чи у фізичної особи-підприємця, яка на підставі закону здійснює господарську діяльність з надання медичних послуг, а тому позбавлення пацієнта - застрахованої особи права на таке матеріальне забезпечення чи страхові виплати через видачу листка непрацездатності лікуючим лікарем, який безпосередньо надавав медичну допомогу та перебуває у трудових відносинах з фізичною особою-підприємцем, яка здійснює підприємницьку діяльність з забезпечення медичного обслуговування населення на підставі закону та має всі необхідні дозвільні документи, а не з юридичною особою, є порушенням принципів соціального страхування, встановлених Законом №1105-XIV.

З огляду на частину 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено факт порушення позивачем вимог пункту 1 частини 2 статті 15, частини 3 статті 30, частини 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV, а отже доводи відповідача щодо видачі листків непрацездатності неуповноваженими та такі дії особами, є помилковими.

Крім того, відповідач зазначив, що до рішення від 08.02.2022 №17 безпідставно включено 1,00 грн неправомірних витрат за листком непрацездатності АДЯ №342966 на ім`я ОСОБА_16 , оскільки фактичні витрати коштів Фонду на оплату згаданого документа склали не 15958,91 грн, як зазначено в акті перевірки.

Також відповідач зазначив, що порушення, які призвели до неправомірного витрачання страхових коштів на суму 275,02 грн і увійшли до оскаржуваної частини рішення від 08.02.2022 № 17, позивачем не наведено жодних аргументів.

Незважаючи на те, що позивач просить визнати протиправним і скасувати рішення від 08.02.2022 № 17 в частині усієї суми неправомірних витрат, яка дорівнює 42340,31 грн, жодних доводів для задоволення цих вимог в частині суми 275,02 грн у позовній заяві не наводить.

Виходячи із матеріалів акта планової перевірки від 21.01.2022 № 1 до оскаржуваного позивачем рішення від 08.02.2022 № 17 увійшла сума неправомірних витрат у розмірі 275,02 грн, яка пов`язана із порушенням п. 1 ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 4 ст. 19, ч. 1 ст. 21, абз. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 30, ч. 2 ст. 33 Закону № 1105, п. 1.2, п. 2.2 Положення № 13, а також абз. 1 п. З, п. 27, абз. 2 п. 29, п. 32 Порядку № 1266.

Крім того, зазначено, що позивачем неправомірно використано 187,62 грн з коштів Фонду на надання допомоги то тимчасовій непрацездатності ОСОБА_13 за листком непрацездатності АДУ №914171, оскільки при обчисленні його середньоденної заробітної плати для призначення допомоги як застрахованій особі, яка перебувала у трудових відносинах менше ніж календарний місяць, невірно визначив розрахунковий період, невірно визначив кількість календарних днів зайнятості у розрахунковому періоді.

Також відповідач стверджує, що ОСОБА_15 прийнятий на роботу до позивача з 07.09.2021 наказом від 06.09.2021 № 602-К. Страховий випадок із ОСОБА_15 за медичним висновком №2000505922-1 у зв`язку із загальним захворюванням або травмою, що не пов`язані із нещасним випадком на виробництві, настав 22.09.2021. За даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у ОСОБА_15 за період з 22.09.2020 по 21.09.2021 (12 місяців перед настанням страхового випадку) страховий стаж відсутній, тобто є меншим за 6 місяців.

Таким чином, ОСОБА_15 мав право на допомогу по тимчасовій непрацездатності за медичним висновком № 2000505922-1 у розмірі не вищому за 197,11 грн за кожний день непрацездатності (6000,00 грн/30,44 к. дн- 197,11 грн, де 6000,00 грн - мінімальна заробітна плата, встановлена Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у місячному розмірі до 01.12.2021, а 30,44 к. дн. - передбачена п. 5 Порядку № 1266 середньомісячна кількість календарних днів).

Зазначено, що оскільки позивач надав ОСОБА_15 за рахунок коштів Фонду допомогу по тимчасовій непрацездатності у розмірі 284,51 грн за один день, то 87,40 грн є неправомірно витраченими.

Комісія із соціального страхування Позивача всупереч нормам ч. 3 ст. 30 Закону №1105, п. 1.2, п. 2.2 Положення №13, п. 2.2. Положення №25 не здійснювала контроль за правильним нарахуванням матеріального забезпечення застрахованим особам роботодавцем за рахунок коштів Фонду.

Таким чином, відповідач стверджує, ним обґрунтовано включено до рішення від 08.02.2022 № 17 суму неправомірних витрат у розмірі 275,02 грн.

Суд зазначає, що позов не містить спростування зазначених доводів відповідача.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно зобов`язано позивача повернути до Фонду соціального страхування України неправомірно витрачена сума страхових коштів у розмірі 275,02 грн та керуючись абзацом першим частини шостої статті 15 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», застосовано до Філії «УГВ-Сервіс» АТ "Укргазвидобудування" фінансові санкції у розмірі штраф за порушення порядку використання страхових коштів 137,50 грн.

У відзиві на позов щодо застосованих спірним рішенням фінансових санкцій відповідач зазначив, що спірним рішенням визначено суму фінансових санкцій у розмірі 21170,16 грн, позивач не оскаржує 424,08 грн, які сплачено платіжним дорученням на переконання відповідача сума штрафних санкцій у розмірі 20745,58 грн є обґрунтованою (21170,16 грн - 424,08 грн-0,50 грн = 20745,58 грн).

Водночас враховуючи те, що відповідачем правомірно зобов`язано позивача повернути до Фонду соціального страхування України неправомірно витрачена сума страхових коштів у розмірі 275,02 грн, а відповідно до ч. 6 статті 15 Закону №1105-XIV встановлено, що у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми, сума штрафу який має сплатити позивач складає 137,51 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача в частині визнання протиправним та скасування рішення №17 від 08.02.2022 "Про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду" в частині зобов`язання позивача повернути до Фонду соціального страхування України витрачену суму страхових коштів у розмірі 42064,29 грн (42340,31грн 1,00 грн /технічна помилка відповідача/ 275,02 грн /неспростована сума позивачем/) та застосування до позивача фінансових санкцій - штрафу в сумі 20608,07 грн (20745,58 грн 137,51 грн).

Отже, адміністративний позов Акціонерного товариства "Укргазвидобудування" в особі Філії «УГВ-Сервіс» АТ "Укргазвидобудування" підлягає задоволенню частково.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2481,00 грн.

На підставі викладеного, статтями 2, 7, 9, 77, 139, 205, 243-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства "Укргазвидобудування" в особі філії «УГВ-Сервіс» (вул. Р. Кириченко, 11А, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 40444061) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 41319427), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), фізична особа-підприємець ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області №17 від 08.02.2022 "Про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду" в частині зобов`язання позивача повернути до Фонду соціального страхування України витрачену суму страхових коштів у розмірі 42064,29 грн та застосування до позивача фінансових санкцій - штрафу в сумі 20608,07 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 41319427) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобудування" в особі філії «УГВ-Сервіс» (вул. Р. Кириченко, 11А, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 40444061) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяЛ.М. Петрова