Решение № 110878748, 05.05.2023, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______

_____________

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" травня 2023 р. м. Житомир Справа № 902/1304/22

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маруся Бевереджиз Юкрейн"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНВ"

про стягнення 569720,44 грн.

Позивач звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з відповідача 569 720, 44 грн. заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не сплатив вчасно та в повному обсязі вартість поставленого товару згідно договору поставки № 373/Д-20 від 05.10.2020.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 06.02.2023 постановлено справу № 902/1304/22 за позовом ТОВ "Маруся Бевереджиз Юкрейн" до ТОВ "ТНВ" про стягнення заборгованості в сумі 569 720,44 грн. та судового збору в сумі 8545,81 грн. - передати на розгляд до Господарського суду Житомирської області; матеріали справи № 902/1304/22 направити до Господарського суду Житомирської області.

01.03.2023 матеріали справи № 902/1304/22 надійшли до Господарського суду Житомирської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2023, справу № 902/1304/22 розподілено судді Кудряшовій Ю.В.

Господарським судом ухвалою від 06.03.2023 справу № 906/1304/22 прийнято до провадження визначеного складу суду; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

В послідуючому ухвалою від 06.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

25.04.2023 до суду повернулася неврученою ухвала суду від 06.04.2023 по справі №902/1304/22, яка направлялася на адресу відповідача.

Крім цього, в матеріалах справи клопотання позивача за вх. № г.с. 4502/23 від 17.03.2023 (том - 2, а. с. 4 ) про розгляд справи № 902/1304/22 без участі їх представника за наявними в матеріалах справи документами.

На адресу Господарського суду Житомирської області повернулися конверти з ухвалами суду від 06.03.2023, 06.04.2023, які належним чином направлялися на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНВ"; 10031, м. Житомир, вул. Покровська, 169, з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Таким чином, жодної з ухвал господарського суду по справі № 902/1304/22 відповідачем не отримано, а будь-якої іншої адреси для листування з відповідачем у справі господарському суду не відомо.

Вказані ухвали надсилалися рекомендованими листами з поміткою "судова повістка".

Відповідно до п. 99-2 Постанови КМУ від 5 березня 2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 99-2 Правил).

Згідно з ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, господарським судом вчинено всі можливі заходи для повідомлення ТОВ "ТНВ" про дату, час та місце проведення судових засідань.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

З огляду на викладене, відповідач вважається повідомленим про призначене судове засідання з розгляду справи № 902/1304/22 по суті належним чином, оскільки судом виконано всі покладені на нього обов`язки.

Відповідач у справі не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву у строки, встановлені ГПК України.

На підставі п. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 05.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Маруся Бевереджиз Юкрейн" (Постачальник/позивач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНВ" (Дистриб`ютор/відповідач) укладений договір поставки № 373/Д-20 (договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник продає, а дистриб`ютор купує алкогольну та/або безалкогольну продукцію (товар), згідно з видатковими накладними, що додаються до цього договору і є його невід`ємною частиною, на умовах і в порядку, викладеними в цьому договорі.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що моментом переходу права власності на товар від Постачальника до Дистриб`ютора встановлюється:

- момент підписання вповноваженими представниками Сторін накладної, якщо приймання Товару здійснюється в присутності представників Постачальника і Дистриб`ютора:

- момент передачі Товару Перевізнику, замовленому Дистриб`ютором, якщо відвантаження здійснюється без представника Дистриб`ютора;

- момент підписання накладної уповноваженим представником Дистриб`ютора, на складі Дистриб`ютора при доставці Товару автотранспортом, замовленим Постачальником.

Відповідно до п. 1.4. договору, цей Договір одночасно є також договором про умови купівлі-продажу Товару у Постачальника Дистриб`ютором, і замінює собою договір купівлі-продажу, якщо тільки інше не буде окремо обумовлено Сторонами.

Розділом 3 договору передбачені умови поставки, приймання та повернення товару.

Доставка Товару здійснюється транспортом Постачальника (за його рахунок) на склад Дистриб`ютора, що знаходиться за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, 100 (п. 3.1).

Найменування, кількість Товару вказується в накладних, які є невід`ємною частиною Договору (п. 3.2).

Маркування та упакування Товару повинне відповідати вимогам чинного законодавства України (п. 3.3).

Приймання Товару по кількості та якості здійснюється Сторонами у відповідності з чинним в Україні законодавством (п. 3.4).

Товар вважається прийнятим по кількості та асортименту, якщо в період приймання товару Дистриб`ютор не повідомить про невідповідність кількості та/або асортименту товару, який поставляється, кількості та/або асортименту вказаному в накладній, і не буде складений двосторонній Акт розбіжностей по кількості та асортименту. У випадку згоди сторін Дистриб`ютор має право прийняти Товар, який не відповідає кількості та/або асортименту, і оплатити його, або має право відмовитися від приймання такого товару (п. 3.5).

Товар вважається прийнятим по якості, якщо в період його приймання Дистриб`ютор не повідомить Постачальнику про його недоліки, невідповідність вимогам стандартів і не буде складений двосторонній Акт розбіжностей. Претензія, щодо якості товару (скриті недоліки якого не можливо було виявити під час приймання товару), може бути заявлена Дистриб`ютором протягом строку придатності/зберігання товару, при дотриманні Дистриб`ютором вимог зберігання даного виду товару. Дистриб`ютор не вправі розпоряджатись товаром, по якому заявлена претензія по якості (п. 3.7).

Відповідно до п. 4.1. договору, ціни на товар вказуються у накладних на підставі затвердженого сторонами протоколу узгодження цін у вигляді додатку до договору, що є невід`ємною частиною договору. Зміна ціни товару можлива виключно за згодою сторін шляхом підписання нового Додатку. Дистриб`ютор зобов`язаний продавати Товар за цінами, вказаними у Протоколі узгодження цін.

Пунктом 4.3. договору визначено, що дистриб`ютор зобов`язаний оплатити вартість товару, отриманого по кожній окремій накладній з відстроченням платежу не більше 60 (шістдесят) календарних днів з дати отримання товару дистриб`ютором від постачальника (датою отримання товару є дата, визначена п.п. 1.2. Договору).

Згідно п. 4.4. договору, оплата здійснюється в національній валюті на розрахунковий рахунок Постачальника.

Оплата вважається проведеною належним чином у момент зарахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника. Загальна сума договору визначається загальною вартістю товару, поставленого Постачальником Дистриб`ютору за договором на підставі накладних на товар (п. 4.5).

Відповідно до п. 5.1. договору, у випадку невиконання своїх обов`язків по даному договору, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

Дистриб`ютор у повному обсязі несе відповідальність за втрату та псування товару з моменту його отримання (п. 5.3).

Пунктом 7.1. договору передбачено, що на вимогу будь-якої сторони, обидві сторони здійснюють звірку про поставки та оплату Товару і складають акт звірки.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 722620,80 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 7-16 том 1).

Відповідач в свою чергу повернув товар на суму 12900,36 грн. (а.с. 18-19 том 1) та оплатив поставлений товар в сумі 140000,00 грн. (а.с. 20-21 том 1).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем на день розгляду справи становить 569720,44 грн.

З метою захисту своїх справ та інтересів позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Зобов`язанням відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 Цивільного Кодексу України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або ін. подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 662 ЦК України унормовано, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, на підставі дій позивача, який поставив товар, та дій відповідача, який цей товар прийняв, у сторін виникли взаємні права та обов`язки: у позивача право вимагати оплати за поставлений товар, а у відповідача обов`язок сплатити вартість отриманого товару.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 569720,44 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНВ"; 10031, м. Житомир, вул. Покровська, 169, ід. код 43657669)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маруся Бевереджиз Юкрейн" (04201, м. Київ, вул. Юрія Кондратюка, буд. 4-В, оф. 72, ід. код 33399843) 569720,44 грн. основного боргу, а також 8545,81 грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 15.05.23

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2, 3 - сторонам (рек.)