Решение № 110874086, 05.04.2023, Великомихайлівський районний суд Одеської області

Справа №498/1035/22

Провадження по справі №2/498/37/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

05 квітня 2023 року смт. Велика Михайлівка Одеська область

Великомихайлівський районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Ткачук О.Л.

за участю секретаря судового засідання - Поліщук А.С.

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні, в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Великомихайлівська селищна рада Роздільнянського району Одеської області про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Великомихайлівського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Великомихайлівська селищна рада Роздільнянського району Одеської області про позбавлення батьківських прав, мотивуючи його тим, що з відповідачем вони проживали разом однією сім`єю без реєстрації шлюбу. За час спільного проживання у них народилась спільна дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказала, що 12 листопада 2019 року вона вийшла заміж та змінила прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ». Проживає вона разом з донькою та самостійно виховує її. Відповідач проживає окремо від них та всіляко ухиляється від своїх обов`язків, не спілкується з дочкою, не приймає участі у її вихованні, не цікавиться її здоров`ям. Вважає, що склались такі умови, які шкодять інтересам дочки, а тому враховуючи те, що відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання, утримування та виховання дочки, просить позбавити останнього батьківських прав відносно його неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді Великомихайлівського районного суду Одеської області від 09 грудня 2022 року у справі відкрите провадження, призначене підготовче засідання, витребувано докази.

Ухвалою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 01 березня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, в матеріалах справи наявна заява, в якій вона просить розглянути справу у її відсутність. Вказала, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та наполягає на їх задоволенні. Проти заочного розгляду не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце його проведення відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України. Заяв, клопотань та відзив на позов ним подано не було.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області в судове засідання не з`явилася, в матеріалах справи наявна заява від начальника служби у справах дітей Великомихайлівської селищної ради Терлецької О.В., в якій вона вказала, що позовні вимоги позивача підтримують у повному обсязі, надали висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до дитини ОСОБА_3 . Просить проводити судовий розгляд без участі їх представника.

Вирішуючи питання про проведення розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за необхідне зазначити, що інститут заочного провадження призначений впливати на відповідачів, які не вчиняють дій щодо участі у розгляді справи.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» , ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

У зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди позивача, суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.

Згідно ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що за час спільного проживання у цивільному шлюбі у позивача та відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася дитина - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 14.03.2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Великомихайлівського районного управління юстиції Одеської області, а/з №64.

З наданої на вимогу суду копії актового запису про народження №64, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану Великомихайлівського районного управління юстиції Одеської області, вбачається, що матір`ю дитини вказана « ОСОБА_6 », відомості про батька дитини - записані відповідно до статті 126 Сімейного кодексу України, де батьком вказано « ОСОБА_2 ».

З копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 12.11.2019 року Суворовським районним у місті Одесі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, а/з №1294, вбачається, що ОСОБА_6 шлюб із ОСОБА_7 та змінила прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».

Відповідно до довідки №329 виданої виконавчим комітетом Великомихайлівської селищної ради, ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . Наразі проживають в м. Одеса.

Згідно довідки та характеристики наданих Одеською загальноосвітньою школою №48 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області, ОСОБА_3 навчається в даному учбовому закладі з 01.09.2018 року. Зарекомендувала себе як старанна, дисциплінована, уважна учениця. Володіє учбовим матеріалом на достатньому рівні. Навчається в повну міру своїх сил, але потребує постійного контролю. Має змішану пам`ять, добре, швидко запам`ятовує учбовий матеріал. Виявляє образне, творче мислення. На уроках завжди уважна, виконує домашні завдання, допомагає товаришам. Має добрий загальний розвиток. До виконання громадських доручень ставиться сумлінно. Приймає активну участь у громадському житті класу. Спокійна, розсудлива, дисциплінована, відповідальна. Правила поведінки завжди свідомо виконує. Користується повагою серед викладачів. Має багато друзів, підтримує дружні стосунки з багатьма учнями. Вихованням доньки займається мати ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_7 . Батьки завжди відвідують батьківські збори, цікавляться досягненнями доньки.

Згідно висновку органу опіки та піклування Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, судом встановлено, що батьки дитини ОСОБА_3 в шлюбі не перебували, разом не проживали. Батько дитини, ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Мати дитини, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 є біологічним батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проте ніколи участі у вихованні своєї доньки не приймав, її життям, здоров`ям, навчанням не цікавився, матеріально та морально не допомагав, ніде не працює, веде аморальний спосіб життя, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності та порушував громадський порядок. На підставі вищевикладеного, орган опіки та піклування, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , по відношенню до його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Зазначений вище висновок було затверджено рішенням виконавчого комітету Великомихайлівської селищної ради №42 від 28.02.2023 року.

Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами статей 76-81 ЦПК України, засобами доказування у цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експерта, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частина 8 статті 7 СК України визначає, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Положення статті 150 СК України регламентують, що батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, тощо.

Статтями 18, 27 «Конвенції про права дитини» (ратифікованої постановою ВР України №789-XII від 27 лютого 1991 року) встановлено, що батьки несуть загальну та однакову відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до частина 1 статті 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Положення частини 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначають, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (справа № 753/2025/19) в постанові від 06 травня 2020 року, зазначив, що тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, № 63566/00Л).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у Постанові від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду зробив висновок у постанові від 29 липня 2021 року (справа № 686/16892/20), згідно якого позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Крім того, зазначені чинники, повинні мати систематичний та постійних характер.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Під час повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, судом встановлено, що батько неповнолітньої ОСОБА_3 - ОСОБА_2 за час проживання дитини з матір`ю, самоусунувся від виховання дочки: упродовж значного проміжку часу не піклується про неї, не проявляє заінтересованості до її долі, не цікавиться її навчанням, станом здоров`я, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, підготовку до самостійного життя, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання.

З урахуванням наданих доказів, суд приходить до висновку, що відповідач тривалий час ухиляється від виконання своїх обов`язків, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти.

На підставі встановлених обставин, суд прийшов до висновку, що відповідач свідомо нехтує своїми обов`язками відносно виховання та утримання дочки, що підтверджується матеріалами справи, та наразі змінити поведінку останнього у кращу сторону неможливо.

З встановленого також треба зробити висновок про те, що відповідач втратив моральне та юридичне право бути батьком своєї дитини, нічого, як батько дати їй не може, а позбавлення його батьківських прав повністю відповідає інтересам дитини.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Також, положення статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначають, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Крім того, статтею 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, чергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 нехтує потребами своєї дочки, порушує права дитини на належне батьківське виховання та систематично не виконує батьківські обов`язки, не сплачує добровільно аліменти на забезпечення потреб дитини, що в сукупністю зі мовчазною позицією відповідача, є підставою для задоволення позову. При цьому суд вважає, що у разі зміни свого ставлення до вказаного вище, відповідач у встановленому законом порядку може відновити вказаний статус шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача судові витрати на користь позивача сплачені нею при зверненні до суду з вищезазначеним позовом у розмірі 992,40 грн.

Керуючись статтями 12,81,263 -265,268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Великомихайлівська селищна рада Роздільнянського району Одеської області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (місце проживання, зареєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_2 ; фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ) відносно неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а/з про народження №64 від 07.03.2012 року, складений відділом державної реєстрації актів цивільного стану Великомихайлівського районного управління юстиції Одеської області).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (місце проживання, зареєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_2 ; фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ) судові витрати у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок на користь ОСОБА_1 .

Роз`яснити ОСОБА_2 , що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Копію заочного рішення направити сторонам по справі.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання, зареєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_4 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання, зареєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_5 ; фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ).

Третя особа: орган опіки та піклування Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, (код ЄДРПОУ - 04379367), місцезнаходження: вул.Центральна, буд. 123 смт.Велика Михайлівка, Роздільнянський район Одеська область, 67100.

Суддя О.Л.Ткачук