Решение № 110855186, 15.05.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2023 року Справа № 160/6738/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому з урахуванням уточнень просить суд:

- визнати протиправними дії Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 40498190) щодо реєстрації 06 травня 2020 року за № 181201270783, поданої ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) Декларації про готовність об`єкта до експлуатації «Житловий будинок літ. «И-2», ганок літ. «и», гараж літ. «Л», гараж літ. «К» за адресою: АДРЕСА_1 », код державного класифікатора 1110.3;

- скасувати реєстрацію Декларації про готовність об`єкта до експлуатації «Житловий будинок літ. «И-2», ганок літ. «и», гараж літ. «Л», гараж літ. «К» за адресою: АДРЕСА_1 », код державного класифікатора 1110.3, здійснену 06 травня 2020 року Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради за № 181201270783;

- стягнути з Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 40498190) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 992,40 гривень (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок) та витрати на правову допомогу.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 та вела з ним спільне господарство, з 2009 року почали будувати житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач пояснює, що вона, її чоловік та їх діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , проживали в житловому будинку загальною площею 229,1 кв.м., який хоча й не введений в експлуатацію, але придатний для проживання, оскільки в ньому виконані внутрішні ремонтні роботи.

Вказаний житловий будинок після закінчення його будівництва в 2018 році в експлуатацію введений не був, право власності не оформлено.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.10.2019 року у справі № 201/12419/18, яке набрало законної сили 24.06.2020 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано.

Позивач пояснює, що після розірвання шлюбу, остання, відповідно до вимог законодавства, має право на частину домоволодіння, а саме об`єкту незавершеного будівництва житлового будинку загальною площею 229,1 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки вказане майно набуто подружжям за період перебування у шлюбі.

Проте, як вказує позивач, колишній чоловік постійно перешкоджав у користуванні будинком, від добровільного поділу майна між подружжям відмовився, у зв`язку з чим позивач та її діти звернулася з позовом до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська про визнання об`єкта незавершеного будівництва спільною сумісною власністю з визначенням реального розміру частки у спірному об`єкті, виділення частки в натурі, визнання права забудовника, усунення перешкод в користуванні об`єктом незавершеного будівництва.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17.09.2019 року відкрито провадження у справі № 201/10657/19.

Крім того, ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17.09.2019 року до набрання рішенням законної сили у справі № 201/10657/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання об`єкта незавершеного будівництва спільною сумісною власністю з визначенням реального розміру частки у спірному об`єкті, виділення частки в натурі, визнання права забудовника, усунення перешкод в користуванні об`єктом незавершеного будівництва накласти арешт на недобудовану будівлю з усіма спорудами, розташовану у АДРЕСА_1 та заборонити будь-яким особам вчиняти певні дії щодо відчуження, дарування, передачу в оренду, передачу в заставу за договорами та розписками, якими користується та розпоряджається одноособово ОСОБА_3 .

За поясненнями позивача, в подальшому, рідний брат ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , звернувся до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради та отримав Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації: «Житловий будинок літ. «И-2», ганок літ. «и», гараж літ. «Л», гараж літ. «К» за адресою: АДРЕСА_1 », код державного класифікатора 1110.3, зареєстрована 06.05.2020 року Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради за № 181201270783, на самочинно збудовані будівлі.

Позивач вважає, що саме погоджена та зареєстрована Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Декларація про готовність об`єкта до експлуатації, дала можливість третім особам здійснити незаконні правочини та реєстрацію права власності в частках на спірний будинок під час дії заборони будь-яким особам вчиняти певні дії щодо відчуження, дарування, передачу в оренду, передачу в заставу за договорами та розписками, відповідно до ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19.09.2019 року у справі № 201/10657/19.

В подальшому, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відповідно до договору визначення часток здійснено реєстрацію права власності спірного житлового будинку за ОСОБА_3 у розмірі 23/100, та за ОСОБА_2 в розмірі 77/100 домоволодіння.

Крім того, в наступному, між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 було укладено договір дарування, відповідно до якого ОСОБА_2 відчужив ОСОБА_6 77/100 частини домоволодіння за АДРЕСА_1 , з відповідними господарчими побутовими будівлями та спорудами.

Позивач вважає, що відповідач не перевіривши належним чином правовстановлюючі документи надані ОСОБА_2 на спірний житловий будинок для погодження реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, в порушення вимог законодавства, було погоджено та зареєстровано Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації.

Ухвалою суду від 31.05.2022 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування,а також встановлено третім особам строк для надання пояснень.

12.07.2022 року від третьої особи ОСОБА_3 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого останній вважає, що позивач вводить суд в оману, не маючи відношення до спірного домоволодіння.

Зазначає, що ОСОБА_1 ніколи не була та не є власником або співвласником спірного майна, ніколи не була зареєстрована за вказаною адресою. Крім того, третя особа пояснює, що житловий будинок ніколи не був його власністю, а відповідно й не міг бути спільним майном подружжя.

Також, зазначає, що домоволодіння має одну адресу, проте на ньому розташовані два окремі об`єкти із супутніми спорудами на двох окремих земельних ділянках з різними кадастровими номерами та різними власниками.

Третя особа вважає, що позивачем не надано жодного належного та достатнього доказу того факту, що вона є співвласником домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою суду від 18.07.2022 року зупинено провадження у справі № 160/6738/22 до моменту отримання від Головного управління ДМС у Дніпропетровській області відповіді за запит від 18.07.2022 року № 42753/22 щодо адреси місяця реєстрації ОСОБА_7 та витребуваної ухвалою суду від 18.07.2022 року від Адміністрації державної прикордонної служби України, інформації щодо перетину ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), громадянство Україна, державного кордону України, зазначивши дату такого перетину, країну до якої виїхав; мету перетину кордону; дату повернення в Україну (у разі якщо така подія відбулася).

26.07.2022 року позивачем надано до суду відповідь на відзив, яку долучено до матеріалів справи. В обґрунтування своєї позиції, позивач зазначає, що доводи та факти, викладені у відзиві на позовну заяву ОСОБА_3 , не знаходять свого підтвердження та спростовуються поясненнями позивача та нормами законодавства.

Позивач просить задовольнити позовні вимоги.

12.08.2022 року, заперечуючи проти позову, відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи.

В обґрунтування своєї позиції відповідач вказує, що у своїй роботі керується діючим законодавством України.

Відповідач пояснює, що ОСОБА_2 звернувся через центр надання адміністративних послуг Дніпровської міської ради до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради із заявою та декларацією про готовність об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), яка була зареєстрована 06.05.2020 року за № ДП 18120170783, в порядку передбаченому Наказом Міністерства Регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.07.2018 року № 158 «Про затвердження порядку проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків садових, дачних будинків, споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт», тобто з питанням введення в експлуатацію самочинного будівництва.

Відповідач зауважує, що в даному випадку не застосовують положення таких нормативно-правових актів, як Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461, в частині наявності дозвільних документів на початок проведення будівельних робіт, наявності проектної документації, будівельного паспорту на інш.; Порядок виконання будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466, оскільки в даному випадку в позові розглядається питання введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту, а не початку проведення будівельних робіт; Порядок проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 року № 257, оскільки до повноважень управління не належить питання технічного обстеження та складання технічного звіту про стан будівництва; Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», оскільки введення в експлуатацію закінченого об`єкту будівництва не надає права власності, питання реєстрації права власності до повноважень управління не належить; ч. 1 ст. 25, ст. 26, ст. 26-2, ч. 1 ст. 27, ст. 29, ст. ст. 34, 35, 37, 38, 39, 39-2 Закону України «Про врегулювання містобудівної діяльності», оскільки в даному випадку йдеться про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, який збудовано самочинно. Такі об`єкти вводяться в експлуатацію в порядку, передбачено наказом № 158.

Посадовими особами управління було перевірено повноту заповнення даних, зазначених в декларації, що за змістом достатні для прийняття рішення про реєстрацію декларації.

ОСОБА_2 надав всі документи для реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, у зв`язку з чим будь-які підстави для відмови в реєстрації декларації були відсутні, як і відсутні підстави для визнання недійсною декларації про готовність об`єкта до експлуатації, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Щодо ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі № 201/10657/19 про забезпечення позову, то відповідач звертає увагу на те, що питання введення в експлуатацію в даній ухвалі не висвітлюється. Натомість, декларація про готовність об`єкта до експлуатації не дає права власності на об`єкт нерухомості, а є лише підставою для укладання договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності.

Таким чином, реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , відповідає вимогам діючого законодавства та не суперечить ухвалі про забезпечення позову.

Відповідач вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, у зв`язку з чим просить відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Не погоджуючись з доводами відповідача, позивачем подано до суду відповідь на відзив, в обґрунтування якої наведені доводи тотожні позовній заяві.

Ухвалою суду від 09.11.2022 року поновлено провадження у справі №160/6738/22, у зв`язку з необхідністю повторного витребування інформації.

Ухвалою суду від 09.11.2022 року зупинено провадження у справі № 160/6738/22 до моменту отримання від Головного управління ДМС у Дніпропетровській області відповіді за запит від 09.11.2022 року щодо адреси місяця реєстрації ОСОБА_2 та від Адміністрації державної прикордонної служби України, інформації щодо перетину ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), громадянство Україна, державного кордону України, зазначивши дату такого перетину, країну до якої виїхав; мету перетину кордону; дату повернення в Україну (у разі якщо така подія відбулася).

28.04.2023 року позивачем надано до суду додаткові пояснення, які долучено до матеріалів справи.

В обґрунтування даних пояснень позивач зазначає, що уповноваженою особою відповідача при складанні декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 06.05.2020 року № ДП 181201270783, зазначена площа земельної ділянки, яка за вказаною адресою відсутня та кадастровий номер земельної ділянки, яка на правах власності не належить декларанту ОСОБА_2 .

Тобто, на думку позивача, вказане свідчить про те, що спірна декларація містить інформацію, що не відповідає дійсності.

Ухвалою суду від 02.05.2023 поновлено провадження у справі №160/6738/22.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі.

За поясненнями позивача, вона, її чоловік та їх діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , проживали в житловому будинку загальною площею 229,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , який хоча не був введений в експлуатацію, але придатний для проживання, оскільки в ньому виконані внутрішні ремонтні роботи.

Вказаний житловий будинок після закінчення його будівництва в 2018 році в експлуатацію введений не був, право власності не оформлено.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.10.2019 року у справі № 201/12419/18, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 24.06.2020 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано.

Між колишнім подружжям існує спір щодо поділу майна.

Судом встановлено, що у вересні 2019 року позивач (в своїх інтересах та інтересах дітей) звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_3 (третя особа - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради) із такими вимогами:

визнати об`єкт незавершеного будівництва (житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами) АДРЕСА_1 , який складається з: літ. К-2 житловий будинок, літ. під К-2 підвал, літ. к-1 прибудова, літ. під к-1 підвал, літ. Л гараж, літ. М гараж - об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ;

визнати ОСОБА_1 співзабудовником побудованого під час шлюбу, але не введеного в експлуатацію вказаного об`єкта незавершеного будівництва;

визнати реальний розмір 1/2 частки у об`єкті незавершеного будівництва та виділити її в натурі;

усунути позивачці ОСОБА_1 та дітям перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,1000 га, що належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.03.2019р., після смерті батька ОСОБА_8 , об`єктом незавершеного будівництва шляхом надання безперешкодного доступу та передачею дубліката ключів від спірного домоволодіння.

Зі змісту позову вбачається, що позивачка оспорює своє право на участь у будівництві житлового будинку (який не введений у експлуатацію) з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , який складається з: літ. К-2 житловий будинок, літ. під К-2 підвал, літ. к-1 прибудова, літ. під к-1 підвал, літ. Л гараж, літ. М гараж, просить визнати його об`єктом спільної сумісної власності, визнати себе співзабудовником і визнати реальний розмір 1/2 частки будинку. У позові посилалася на те, що будинок побудований за спільні кошти подружжя на земельній ділянці площею 0,1000 га, яка успадкована її колишнім чоловіком ОСОБА_3 від батька ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17.09.2019р. у справі № 201/10657/19 відкрито провадження.

Ухвалою суду від 17.09.2019р. за заявою ОСОБА_1 забезпечено позов до набрання законної сили рішенням у цивільній справі №201/10657/19 шляхом заборони будь-яким особам вчиняти певні дії щодо відчуження, дарування, передачу в оренду, передачу в заставу за договорами та розписками, якими користується та розпоряджається одноособово ОСОБА_3 .

В ухвалі роз`яснено, що ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом. Строк пред`явлення ухвали до виконання - три роки. Примірник ухвали про забезпечення позову направити для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до УДАБК з декларацією про готовність об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), яка була зареєстрована 06.05.2020р. за № ДП 181201270783.

Як вбачається з декларації, вона подана ОСОБА_2 стосовно житлового будинку літ. «И-2», ганок літ. «и», гараж літ «Л», гараж літ. «К» за адресою: АДРЕСА_2 . Початок будівництва - 24.02.2014р., закінчення - 10.07.2014р., загальна площа 230,0 кв.м, поверховість 2+підвал, площа господарських споруд 58,8 кв.м, нове будівництво. Інформація про земельну ділянку - 0646,354 кв.м, кадастровий № 1210400000:03:026:0078, 1210100000:03:026:0077. Документ, що посвідчує право власності (користування) земельною ділянкою: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, серія та номер: 46888703, виданий 16.05.2019р., видавник: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Карпенко Н.В. Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Номер запису про право власності 6 31614131 від 16.05.2019 року. Договір дарування, земельної ділянки, реєстровий № 515, серія та номер: НН01305, виданий 24.05.2019, видавник: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Карпенко Н.В. Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Номер запису про право власності 6 31614131 від 16.05.2019 року 31705323 від 24.05.2019 року.

27.05.2020р. між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 укладено договір визначення часток, посвідчений приватним Дніпровського МНО нотаріусом Анісімовим В.Е., за реєстровим № 646, яким визначено, що домоволодіння АДРЕСА_1 , належить їм на праві спільної часткової власності. На підставі ст. 257 ЦК України сторони правочину домовилися про визначення часток вказаного об`єкту нерухомого майна. Опис об`єкта в цілому: літ. А1-1 - житлова прибудова; літ. а-1 - прибудова, загальною площею 65,6 кв.м., житловою площею 36,8 кв,м.; під діт.А1-1-погріб; літ. а1-ганок, літ. И-2-житловий будинок; під літ, И-2-підвал, загальною площею 230,0 кв.м.. житловою площею 23,7 кв.м.; літ. и - ганок; літ. Б - літня кухня: літ. б-літня кухня; літ. В-сарай: літ. Г-гараж; літ. г - ганок, літ. Д - сарай тимчасовий; літ. Е- навіс; літ. Ж-вбиральня: літ. З - душ; літ. К - гараж; літ. Л- гараж; літ. М - бесідка; літ. Н-бесідка; №1-14-оторожи, споруди, І, ІІ - мостіння.

За домовленістю сторін та згідно з розрахунком часток від 21.05.2020р., складеним інженером з інвентаризації нерухомого майна:

ОСОБА_3 належить частина домоволодіння, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом виданого першою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою 08.12.2008р., за № 10-4127, зареєстрованого 21.01.2009р. року, КП «Дніпропетровське МБТІ», згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно номер дату 21619698, реєстраційний номер 21790948, у фактичному володінні перебуває:

- літ. А-1-житловий будинок;

- літ. А1-1 - житлова прибудова;

- під літ. А1-1 - погріб;

- літ. а - 1 - прибудова;

- літ. а5 -ганок;

- літ. Б-літня кухня:

- літ. б - лінія кухня;

- літ. В - сарай;

- літ. Г- гараж;

- літ. г-ганок:

- літ. Д - сарай тимчасовий;

- літ. Е-навіс;

- літ. Ж - вбиральня;

- літ. З - душ;

- 1/2 частина споруда №7-9;

- 1/3 частина мостіння ІІ;

- споруди № 1-4,6,10, 12, 13;

- мостіння І,

що складає 23/100 частин домоволодіння, розташовані на земельній ділянці, яка має площу 0,0646 га та кадастровий номер: 1210100000:03:026:0078, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0004922002020, сформованим 20.05.2020р. Центром надання адміністративних послуг м. Дніпра.

ОСОБА_2 належить частина домоволодіння, на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації виданого УДАБК Дніпропетровської міської ради, 06.05.2020р. 06.05.2020р.за № ДП 181201270783, фактично у володінні перебуває:

-літ. И-2 - житловий будинок;

-під літ. И-2 - підвал;

- літ. и - ганок;

- літ. К - гараж;

- літ. Л- гараж;

- літ. М - бесідка;

- літ. Н - бесідка;

- 1/2 частина споруди 7, 9;

- споруди 5, 8, 11, 14;

- 2/3 частини мостіння ІІ,

що складає 77/100 частин домоволодіння, розташовані на земельній ділянці, яка має площу 0,0354 га та кадастровий номер: 1210100000:03:026:0077, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НB-0004922232020, сформованим 20.05.2020р. Центром надання адміністративних послуг м. Дніпра.

В результаті визначення часток нерухомого майна ОСОБА_3 , набуває право власності на 23/100 частин домоволодіння; ОСОБА_2 , набуває право власності на 77/100 частин домоволодіння.

10.06.2020р. між ОСОБА_2 і ОСОБА_6 укладено договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського МНО Анісімовим В.Е., за реєстровим № 522, відповідно до якого ОСОБА_2 передав у дар ОСОБА_6 77/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1 , з відповідними господарськими прибудовами та спорудами, розташований на земельній ділянці площею 0,0354 га, кадастровий № 1210100000:03:026:0077.

Ці 77/100 часток складаються з:

- літ. И - 2 - житловий будинок;

- під літ. И-2 - підвал загальною площею 230,0 кв.м, житловою площею 83,7 кв.м;

- літ. и - ганок;

- літ. К - гараж;

- літ. Л- гараж;

- літ. М - бесідка;

- літ. Н - бесідка;

- 1/2 частина споруди 7, 9;

- споруди 5, 8, 11, 14;

- 2/3 частини мостіння І.

Відчужувана частина домоволодіння належить дарувальнику на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації виданого УДАБК Дніпропетровської міської ради 06.05.2020р. за № ДП 181201270783, договору про визначення часток, посвідченого 27.05.2020р. ПН ОСОБА_9 за реєстровим № 464, зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.05.2020р.

Позивач, вважаючи дії Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради з реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 06.05.2020р. за № ДП 181201270783, яка в подальшому, на думку позивача, послугувала підґрунтям для вчинення вищевказаних правочинів щодо домоволодіння АДРЕСА_1 , протиправними, звернулася до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закон № 3038-VІ) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

У частині 1 статті 6 Закону № 3038-VI визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (ч. 3 ст. 6 Закону №3038).

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону №3038 управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (крім анулювання (скасування) документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів), зокрема, виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч, структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, розташованих у межах відповідних населених пунктів.

Відповідно до пункту 9 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" орган державного архітектурно-будівельного контролю безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об`єкти будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження приймає в експлуатацію:

- збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 300 квадратних метрів, а також господарські (присадибні) будівлі і споруди загальною площею до 300 квадратних метрів;

- збудовані до 12 березня 2011 року будівлі і споруди сільськогосподарського призначення.

Порядок прийняття в експлуатацію таких об`єктів і проведення технічного обстеження визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. При цьому технічне обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів включно, господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею до 100 квадратних метрів включно проводиться в ході їх технічної інвентаризації з відповідною відміткою в технічному паспорті.

На час виникнення спору є чинними два нормативно-правових акти, які регулюють порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Відповідно до статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» розроблено Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461 (надалі - Порядок №461), який передбачає механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, будівництво яких велося на підставі дозвільних документів.

Відповідно до пункту 9 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» було розроблено Порядок проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, затверджений наказом Мінрегіонбуду від 03.07.2018 року № 158 (надалі - Порядок № 158).

Згідно з п. 1 розділу І Порядку №158 (тут та далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), останній встановлює процедуру проведення технічного обстеження та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельних ділянках відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт (далі - об`єкти), зокрема: індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, а також господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею до 300 квадратних метрів, збудованих у період з 05 серпня 1992 року по 09 квітня 2015 року.

Таким чином, об`єкти, будівництво яких велося на підставі дозвільних документів, вводяться в експлуатацію у відповідності до Порядку №461, а об`єкти, будівництво яких велося без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, проте на земельній ділянці відповідного цільового призначення, вводяться в експлуатацію у відповідності до Порядку №158.

Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку №158 у цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

- господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо, та прибудови до них;

- замовник - особа, що має право власності чи право користування земельною ділянкою відповідного цільового призначення, на якій розміщено об`єкт, та подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву;

- індивідуальний (садибний) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, установлених законом, іншими нормативно-правовими актами, поверховість якої не має перевищувати чотирьох поверхів, призначена для постійного в ній проживання, що складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень, і прибудова до неї;

- технічне обстеження - комплекс заходів, спрямованих на встановлення технічного стану будівельних конструкцій та інженерних мереж об`єкта з метою визначення можливості або неможливості його надійної та безпечної експлуатації.

Розділом III Порядку №158 передбачений такий порядок прийняття в експлуатацію об`єктів.

Прийняття в експлуатацію об`єктів здійснюється безоплатно органом державного архітектурно-будівельного контролю протягом 10 робочих днів з дня подання відповідної заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені такі об`єкти, за результатами технічного обстеження цих об`єктів шляхом реєстрації поданої ними декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація) за формою, наведеною в додатку 3 до цього Порядку.

Замовник (або уповноважена особа) подає з урахуванням вимог Закону України «Про адміністративні послуги» до органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об`єкта або через електронний кабінет замовника заяву про прийняття в експлуатацію об`єкта, до якої додаються:

1) один примірник заповненої декларації;

2) звіт (крім випадків, передбачених пунктом 5 розділу ІІ цього Порядку);

3) засвідчені в установленому порядку копії:

- документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою відповідного цільового призначення, на якій розміщено об`єкт;

- технічного паспорта (з відміткою у випадках, передбачених пунктом 5 розділу II цього Порядку).

Технічні паспорти, складені до набрання чинності цим Порядком, щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів включно, а також господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею до 100 квадратних метрів включно подаються за умови проставлення в них відповідної відмітки про проведення їх технічного обстеження.

Заяву про прийняття в експлуатацію об`єкта підписують також співвласники земельної ділянки та/або зазначеного об`єкта (у разі їх наявності).

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає документи, зазначені в пункті 2 цього розділу, та приймає рішення про реєстрацію декларації або її повернення у строк, передбачений пунктом 1 цього розділу.

Розгляд заяви про прийняття в експлуатацію об`єкта та доданих до неї документів, які надійшли через електронний кабінет, здійснює орган державного архітектурно-будівельного контролю. Реєстрація декларації, поданої через електронний кабінет, шляхом внесення до реєстру даних, зазначених у декларації, здійснюється автоматично у день прийняття рішення про її реєстрацію.

Датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Зареєстрована декларація є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, внесення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

За наявності правовстановлювальних документів щодо об`єкта, який вводиться в експлуатацію, зареєстрована декларація є також підставою для внесення змін до технічного паспорта об`єкта.

Реєстрацію декларації може бути скасовано:

- у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними в декларації), наведених у зареєстрованій декларації;

- відповідно до рішення суду щодо скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта.

Запис про реєстрацію декларації виключається з єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - реєстр) Держархбудінспекцією не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

Про скасування реєстрації декларації замовнику письмово в паперовій або електронній формі через електронний кабінет замовника повідомляють протягом 3 робочих днів з дня її скасування.

Після скасування реєстрації декларації замовник має право повторно звернутися до органу державного архітектурно-будівельного контролю для реєстрації декларації згідно з цим Порядком.

Суд повторно зазначає, що зі спірної декларації видно, що вона подана ОСОБА_2 стосовно житлового будинку літ. «И-2», ганок літ. «и», гараж літ «Л», гараж літ. «К» за адресою: АДРЕСА_2 . Початок будівництва - 24.02.2014р., закінчення - 10.07.2014р., загальна площа 230,0 кв.м, поверховість 2+підвал, площа господарських споруд 58,8 кв.м, нове будівництво. Інформація про земельну ділянку - 0646,354 кв.м, кадастровий № 1210400000:03:026:0078, 1210100000:03:026:0077. Документ, що посвідчує право власності (користування) земельною ділянкою: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, серія та номер: 46888703, виданий 16.05.2019р., видавник: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Карпенко Н.В. Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Номер запису про право власності 6 31614131 від 16.05.2019 року. Договір дарування, земельної ділянки, реєстровий № 515, серія та номер: НН01305, виданий 24.05.2019, видавник: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Карпенко Н.В. Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Номер запису про право власності 6 31614131 від 16.05.2019 року 31705323 від 24.05.2019 року.

В даному випадку суд погоджується з відповідачем, що у спірному випадку застосуванню підлягає саме Порядок № 158.

Матеріали справи не містять доказів того, що спірна декларація містить недостовірні дані.

Суд зауважує, що в даному випадку всі доводи позивача фактично зводяться до не згоди останньої з діями ОСОБА_3 та ОСОБА_2 щодо розподілу часток у спірному домоволодінні та оформлення в подальшому права власності на нього, а також реєстрацію спірної декларації у період дії ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська по справі №201/10657/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання права власності, визнання співзабудовником, визнання реального розміру частки на будівельні матеріали, визнання права користування, усунення перешкод в користуванні, виділення майна, стягнення грошової компенсації, якою забезпечено позов до набрання законної сили рішенням у цивільній справі №201/10657/19 шляхом заборони будь-яким особам вчиняти певні дії щодо відчуження, дарування, передачу в оренду, передачу в заставу за договорами та розписками, якими користується та розпоряджається одноособово ОСОБА_3 .

З даного приводу суд зазначає, що позивачем не надано жодного належного та достатнього доказу того факту, що вона є співвласником спірного домоволодіння. Рішення у справі № 201/10657/19 судом у справі не ухвалено.

Крім того, не дивлячись на те, що ухвала про забезпечення позову була постановлена судом 17 вересня 2019 року, до реєстру заборон була внесена лише 19 червня 2020 року, тобто вже після укладання оспорюваних правочинів, про що свідчать матеріали справи.

Крім того, питання щодо введення в експлуатацію домоволодіння в ухвалі про забезпечення позову ніяким чином не висвітлюється.

Суд звертає увагу, що позивач неодноразово зверталася до суду зі спорами, що пов`язані зі спірним домоволодінням.

Так, рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.12.2020 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 18.08.2021 року у справі № 201/4513/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи Перша дніпровська державна нотаріальна контора, Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області про визнання недійсними рішень, скасування запису про реєстрацію права власності, позовні вимоги залишено без задоволення.

Крім того, постановою Дніпровського апеляційного суду від 13.09.2022 року у справі № 201/8771/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 третя особа Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання права власності, визнання співзабудовником, визнання реального розміру частки на будівельні матеріали, визнання права користування, усунення перешкод в користуванні, виділення майна, стягнення грошової компенсації, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22червня 2022року та додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 липня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Натомість, суд звертає увагу, що предметом розгляду в цій справі є встановлення протиправності дій Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 40498190) щодо реєстрації 06 травня 2020 року за № 181201270783, поданої ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) Декларації про готовність об`єкта до експлуатації «Житловий будинок літ. «И-2», ганок літ. «и», гараж літ. «Л», гараж літ. «К» за адресою: АДРЕСА_1 », код державного класифікатора 1110.3.

В даному випадку позивачем не доведено, що відповідач, проводячи реєстрацію Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, вчинив протиправні дії.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 було подано до відповідача необхідні документи для реєстрації спірної декларації, після чого останнім здійснено реєстрацію декларації у чіткій відповідності із Порядком №158.

Суд повторно наголошує, що всі доводи позивача фактично зводяться до наявності між нею та третьою особою ОСОБА_3 спору з приводу поділу майна подружжя, яким позивачка вважає домоволодіння, розташоване у АДРЕСА_1 , що на переконання суду, не може бути підставою для визнання протиправними дій Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради щодо реєстрації 06 травня 2020 року за № 181201270783, Декларації про готовність об`єкта до експлуатації «Житловий будинок літ. «И-2», ганок літ. «и», гараж літ. «Л», гараж літ. «К» за адресою: АДРЕСА_1 ».

При прийнятті даного рішення, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від 06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від 18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від 10. 02.2010; п.58), яка полягає у тому, що принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, п.29).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тобто, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відповідач, здійснюючи реєстрацію поданої ОСОБА_2 у відповідності до Порядку №158 декларації, не порушив прав та законних інтересів позивача, протилежного останньою не доведено.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що на підставі ст. 139 КАС України, враховуючи рішення суду про відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору у справі не розподіляються.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Судові витрати у справі не розподіляються.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 15.05.2023 року.

Суддя І.О. Лозицька