Решение № 110855145, 15.05.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2023 рокуСправа №160/4811/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В. за участі секретаря судового засіданняЛінчук С.В., за участі: представника позивача: представника відповідача Міхайлова О.В. Кас`яненко М.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний Клуб «Гірник» адвоката Міхайлова Олега Володимировича про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний Клуб «Гірник» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

14.03.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява (до відділення поштового зв`язку таку подано 06.03.2023 року) товариства з обмеженою відповідальністю Футбольний Клуб Гірник до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.02.2023 року №0024270714.

За наслідками розгляду даної позовної заяви, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2023 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний Клуб «Гірник» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13.02.2023 року №0024270714.

Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний Клуб «Гірник» (код ЄДРПОУ 32693762) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 26 840 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот сорок гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП: 44118658).

01.05.2023 року від товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний Клуб «Гірник» адвоката Міхайлова Олега Володимировича до суду надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, в якій представник заявника просить суд:

- постановити додаткове рішення про стягнення з Головного управління ДПС у Дніпропетровський області витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 16104 грн.;

- розгляд даної здійснити без виклика позивача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.05.2023 року прийнято до провадження адміністративну справу №160/4811/23 за позовною заявою за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний Клуб «Гірник» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Призначено заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний Клуб «Гірник» адвоката Міхайлова Олега Володимировича про ухвалення додаткового судового рішення про ухвалення додаткового судового рішення у судовому засіданні.

10.05.2023 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшло заперечення щодо заяви про ухвалення додаткового судового рішення, в якому відповідач просить відмовити повністю щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу. Аргументи означеної заяви зводяться до наступного. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області не отримано жодного документу в підтвердження судових витрат, понесених позивачем у зв`язку із розглядом справи №160/4811/23. Представником позивача не надано детальний розрахунок витраченого часу із детальним описом виконаних ним робіт, лише загальні посилання на підготовку, вчинення процесуальних дії, та таке інше в попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат. Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. При цьому, сама по собі справа є не складною, а спірні правовідносини - не новими у судовій практиці, а тому, підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а також не потребувала витрат значного часу та коштів.

У судове засідання 15.05.2023 року прибув представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача просив задовольнити дану заяву у повному обсязі та стягнути з ГУ ДПС у Дніпропетровській області судові витрати на професійну правничу допомогу.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що означену заяву слід задовольнити частково з огляду на наступне.

Особливості ухвалення додаткового рішення врегульовано статтею 252 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частиною першою цієї статті передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, однією з підстав для ухвалення додаткового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати.

Види судових витрат, підстави та порядок їх розподілу врегульовано приписами глави 8 розділу 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої другої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Правове регулювання витрат на професійну правничу допомогу містить стаття 134 КАС України.

Так, частиною першою цієї статті визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частин другої-п`ятої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у цій справі позивач надав суду такі докази: копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №3230 від 19.12.2016 року відносно адвоката Міхайлова О.В., копію довіреності від 26.02.2021 року відносно адвоката ОСОБА_1 , копію прибуткового касового ордеру №2 від 27.04.2023 року на суму 16 104 грн.; копію акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №37 від 27.04.2023 року на суму 16104 грн.

Суд відзначає, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, необхідно враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Приписами Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Верховний Суд у постановах від 29 листопада 2021 року у справі № 420/13285/20, від 14 липня 2021 року у справі № 808/1849/18 вказав наступне: «…Відповідно до конкретної та послідовної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо».

Аналогічні правила застосовуються у постановах Верховного Суду від 09 березня 2021 року у справі №200/10535/19-а, від 18 березня 2021 року у справі №520/4012/19, від 23 квітня 2021 року у справі №521/15516/19, від 14 червня 2021 року у справі №826/13244/16.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, Верховний Суд у постанові від 01 вересня 2022 року у справі № 640/16093/21 зазначив, що суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Cуд має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Також, у вищевказаній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

З огляду на викладене, обраховуючи доцільність понесених позивачем витрат належить аналізувати через призму не тільки долучених доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу, але і з урахуванням складності справи та складності наданих послуг.

У контексті викладеного суд зазначає, що згідно із акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №37 від 27.04.2023 року, який укладено між ТОВ «Футбольний Клуб «Гірник» та адвокатом Міхайловим О.В. в рамках справи №160/4811/23 були проведені наступні роботи:

1) зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції кількістю 2 години вартістю 2147 грн.;

2) отримання доказів для позовної заяви, виготовлення копій документів кількістю 3 години вартістю 3220,80 грн.

3) опрацювання законодавчої бази, що регулює дані правовідносини та аналіз судової практики з даного питання кількістю 4 години вартістю 4294,40 грн.

4) участь у судових засіданнях 12.04.2023 року та 26.04.2023 року кількістю 2 години вартістю 2147 грн.;

5) підготовка та подання позову кількістю 4 години вартістю 4294 грн.

Всього загальна вартість робіт склала 16 104 грн.

Суд звертає увагу на те, що заявлені представником позивача до відшкодування витрати за складання адвокатом Міхайловим О.В. як за зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції кількістю 2 години вартістю 2147 грн. не належать до витрат, пов`язаних із розглядом справи (частина 3 статті 132 КАС України).

Також, на переконання суду, вартість таких послуг, як за: отримання доказів для позовної заяви, виготовлення копій документів кількістю 3 години вартістю 3220,80 грн.; опрацювання законодавчої бази, що регулює дані правовідносини та аналіз судової практики з даного питання кількістю 4 години вартістю 4294,40 грн. та підготовка та подання позову кількістю 4 години вартістю 4294 грн., є значно завищеними, оскільки предмет спору у цій справі не є надмірно складним, містить лише епізод взаємопов`язаних спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, відтак обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.

Окрім цього, Єдиний державний реєстр судових рішень містить достатню кількість судових рішень щодо справ у подібних правовідносинах, що відповідно не потребувало значного часу на опрацювання нормативно-правових актів, пошуку в Єдиному державному реєстрі судових рішень та вивчення практики в аналогічній категорії справ.

Щодо такого виду правової допомоги, як представництво інтересів клієнта в судовому засіданні під час розгляду Дніпропетровським окружним адміністративним судом справи №160/4811/23 (12 квітня 2023 року та 26 квітня 2023 року за 2 години вартістю 2147 грн.), суд зазначає, що судове засідання, яке відбулося 12 квітня 2023 року (протокол судового засідання №1429216 від 12.04.2023 року, початок: 09:55:08, кінець 10:08:06), тривало близько 13 хв., судове засідання, яке відбулося 26 квітня 2023 року (протокол судового засідання №1470896 від 26.04.2023 року, початок: 10:41:23, кінець 11:02:57) тривало близько 21 хв.

Тому суд вважає необґрунтованою заявлену суму винагороди адвоката в розмірі 2147 грн за 2 судових засідання, загальна тривалість яких не перевищує майже 1 години.

З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку представник позивача просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України.

Таким чином, заявлені представником позивача до відшкодування 16 104 гривень витрат на правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).

За таких обставин з урахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, пропорційності до ціни позову та розміру судового збору, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних робіт (наданих послуг), а також беручи до уваги заперечення відповідача, суд уважає за необхідне зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу та покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати на оплату правничої допомоги адвоката в суді першої інстанції в сумі 5000,00 грн.

На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 15 травня 2023 року проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду. Виготовлення додаткового рішення у повному обсязі здійснено 15 травня 2023 року.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 252, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний Клуб «Гірник» адвоката Міхайлова Олега Володимировича про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний Клуб «Гірник» (код ЄДРПОУ 32693762) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. (п`ять тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658).

У стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення суду складений 15 травня 2023 року.

Суддя С. В. Прудник