Постановление суда № 110840665, 09.05.2023, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/6270/23

Провадження № 1-кс/202/3694/2023

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

09 травня 2023 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Василівка, Васильківського району, Запорізької області, громадянина України, не одруженого, маючого середню освіту, офіційно не працевлаштованого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022040000000656 від 07.12.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється СУ ГУНП в Дніпропетровській області.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Дніпропетровською обласною прокуратурою.

09.05.2023 року на адресу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Дане клопотання, згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді, було передано слідчому судді 09.05.2023 року.

Згідно з матеріалами клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, за невстановлених слідством обставин та з невстановленого джерела, незаконно, в порушення вимог Закону України Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними № 62/95-ВР від 15.02.1995 та Закону України Про внесення змін до Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів" N 530-V від 22.12.2006, незаконно придбав з метою подальшого збуту психотропну речовину метамфетамін, обіг якого обмежено загальною масою не менше 0,0337 г.

07.05.2023 року в період часу з 17:40 год. по 19:48 год. під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_6 , що за адресою : АДРЕСА_2 виявлено та вилучено згорток з кристалічною речовиною білого кольору, в якій міститься метамфетамін, який відноситься до психотропних речовин обіг яких обмежено. Маса метамфетаміну становить 0,0337 г., тим самим ОСОБА_6 незаконно придбав, перевіз та зберігав з метою збуту психотропну речовину метамфетамін.

Умисні дії ОСОБА_6 кваліфікуються за ч. 2 ст. 307 КК України - незаконне придбання, перевезення та зберігання з метою збуту психотропної речовини.

07.05.2023 року в порядку ст.208 КПК України затримано ОСОБА_6 .

08.05.2023 року ОСОБА_6 оголошено підозру за ч.2 ст.307 КК України.

Причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується письмовими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Так, в ході досудового розслідування сторона обвинувачення прийшла до висновку про необхідність у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 ,оскільки відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5, ч. 1ст. 177 КПК України, які обґрунтовуються обставинами кримінального провадження на теперішній час, а саме:

- підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки матеріали кримінального провадження містять вагомі докази про вчинення підозрюваною тяжкого кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років.

- підозрюваний ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а саме: знаходячись на свободі, будучи обізнаним у доказах, які на теперішній час наявні в матеріалах кримінального провадження, може здійснити незаконний вплив на свідків по вказаному кримінальному провадженню, з метою зміни ними показів на свою користь та уникнення тим самим кримінальної відповідальності, адже їй відомі анкетні дані свідків у цьому кримінальному проваджені та до вчинення кримінального правопорушення підтримувала з ними стосунки.

Така поведінка підозрюваного ОСОБА_6 перешкоджає завданням кримінального провадження, а саме: забезпеченню швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується враховуючи те, що підозрюваний не має постійного джерела доходів.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, наголошуючи на наявності ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання, підтримав думку іншого захисника.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку захисників.

Слідчий суддя, заслухавши прокурора, захисників, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022040000000656 від 07.12.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Умисні дії ОСОБА_6 кваліфікуються за ч. 2 ст. 307 КК України - незаконне придбання, перевезення та зберігання з метою збуту психотропної речовини.

07.05.2023 року в порядку ст.208 КПК України затримано ОСОБА_6 .

08.05.2023 року ОСОБА_6 оголошено підозру за ч.2 ст.307 КК України.

Причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується письмовими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років. Встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких, та за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Частиною 2 ст.29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

При заявлені клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному, ураховано та не порушено вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в провадженні існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Отже, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_6 процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 суспільну небезпеку інкримінованого ОСОБА_6 кримінально протиправного діяння.

Також, слідчий суддя враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого.

За таких умов, слідчий суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

Вирішуючи питання про доведеність існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.

В ході судового розгляду встановлено, що є підстави вважати, що ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та експертів у цьому ж кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Таким чином, слідчий суддя, із врахуванням того, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, дійшов висновку про доведеність існування ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, зазначених у клопотанні слідчого, неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Слідчим суддею враховано, що підозрюваний має середню освіту, має на утриманні малолітню дитину, має постійне місце проживання, раніше не судимий, однак лише такі обставини, на переконання слідчого судді, не можуть нівелювати зазначені ризики неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_6 а відтак не можуть свідчити на користь застосування іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, має встановлюватися в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.

Враховуючи положення ст. 182 КПК України та практику Європейського суду з прав людини, слідчий суддя вважає, що достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного у даному кримінальному провадженні є застава в розмірі 536 800 (п`ятсот тридцять шість тисяч вісімсот) грн.

Такий розмір застави, на думку слідчого судді, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного.

Відповідно до ст. 194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_6 повинні бути покладені обов`язки, передбачені п.п. 2-4, 8 ч. 5 цієї статті. У разі невиконання цих обов`язків підозрюваним ОСОБА_6 , відносно нього можуть наступити наслідки, передбачені цим Кодексом.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 3, 42, 176, 177, 181, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого - задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05.07.2023 року.

Одночасно визначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 536 800 (п`ятсот тридцять шість тисяч вісімсот) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області в будь-який момент протягом дії ухвали - до 05.07.2023 року включно.

Покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні, крім проведення слідчих та процесуальних дій;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи в якій підозрюваний тримається під вартою.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави - до 05.07.2023 року включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 .

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1