Решение № 110838533, 09.03.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №465/4230/22

Провадження №2/752/2832/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2023 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг» про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Побиванець Юрій Володимирович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг» (далі - ТОВ «Олком-Лізинг») про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 та Відкрите акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» уклали кредитний договір №656-ЧД від 20.04.2007, за умовами якого позивач отримала кредит в сумі 95000 доларів США на умовах поворотності, строковості, платності, забезпеченості. Кредит має бути повернутий в строк до 19.04.2027.

З метою забезпечення зобов`язань за кредитним договором між сторонами був укладений іпотечний договір №656-ЧД, за умовами якого позивач передала в іпотеку квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Починаючи з 2008 року сталась неконтрольована інфляція, внаслідок якої знецінилась гривня. Зазначена обставин вплинула на відносини кредитного характеру, особливо на ті, які прив`язувались до іноземної валюти, та завадила позичальнику виконати зобов`язання перед кредитором.

07.06.2014 набув чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

09.10.2020 між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Олком-Лізинг» був укладений договір про відступлення прав вимоги, за умовами якого останнє набуло права вимоги за кредитним договором від 20.04.2007 №656-ЧД та іпотечним договором від 20.04.2007 №656-ЧД.

22.07.2021 позивач звернулась до відповідача з заявою про реструктуризацію кредитних зобов`язань та запитом про історію здійснення платежів, надала усі необхідні дані про себе, як боржника.

Позивач мала провести реструктуризацію свого боргу, сплативши кредитору заборгованість станом на 01.01.2014 або здійснити повне погашення боргу в розмірі плати, що була сплачена новим кредитором за відступлення права вимоги чи скористатись іншим правовим механізмом, проте відповідач у наданні запитуваної інформації відмовив.

23.04.2021 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», за нормами якого грошові зобов`язання позичальника перед поточним кредитором мають дорівнювати розміру плати, сплаченої поточним кредитором за договором про відступлення боргу позичальника.

23.09.2021 строк мораторію закінчився.

Зобов`язання позивача відповідають усім критеріям, щоб на її вимогу бути реструктуризованим, вона виконала усі свої зобов`язання для проведення реструктуризації боргу кредитором, проте останній не виконав свого обов`язку та в строк 60 днів не надав документів, необхідних для реструктуризації.

Відповідач сплатив первісному кредитору за відступлення права вимоги за кредитним договором від 20.04.2007 №656-ЧД 204007,23 грн.

Просив:

визнати незаконними дії відповідача в частині відмови надати ОСОБА_1 банківські реквізити для здійснення повного погашення її грошових зобов`язань за кредитним договором від 20.04.2007 №656-ЧД;

зобов`язати відповідача зменшити суму грошових зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором від 20.04.2007 №656-ЧД, права вимоги за яким відступлено первинним кредитором Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит», на суму їх перевищення над розміром плати, сплаченої відповідачем за відступлення такого права.

07.11.2022 судом постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надано строк для усунення її недоліків.

16.01.2023 судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

08.03.2023 судом постановлено ухвалу про відмову в проведенні відеоконференції.

Представник відповідача адвокат Манзенко Р.А. надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Свою позицію обґрунтував тим, що 09.10.2020 між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Олком-Лізинг» був укладений договір про відступлення прав вимоги, за умовами якого ТОВ «Олком-Лізинг» набуло права вимоги за кредитним договором від 20.04.2007 №656-ЧД, іпотечним договором від 20.04.2007 №656-ЧД.

26.04.2011 Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області було ухвалене рішення, згідно з яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість по кредитному договору від 20.04.2007 №656-ЧД в сумі 874912,69 грн., судовий збір в сумі 2569,96 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 370 грн.

06.07.2011 Апеляційним судом Черкаської області зазначене рішення було скасоване та ухвалено нове, згідно з яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість по кредитному договору від 20.04.2007 №656-ЧД в сумі 874912,69 грн..

21.06.2012 відносно боржника ОСОБА_1 було відкрито виконавче провадження №33153342, а 04.09.2014 - виконавче провадження НОМЕР_2.

02.12.2021 відбулась заміна стягувача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на ТОВ «Олком-Лізинг» (ухвала набрала законної сили 22.02.2022).

05.03.2014 Придніпровським районним судом м. Черкаси було ухвалено рішення, згідно з яким звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 , шляхом визнання права власності на цю квартиру за ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в рахунок погашення заборгованості перед ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в сумі 2171271,19 грн., в решті вимог - відмовлено.

06.05.2014 Апеляційним судом Черкаської області зазначене рішення було скасоване в частині відмови в задоволенні позовних вимог про виселення та виселено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач за укладеним нею кредитним договором свої зобов`язання не виконувала, через що станом на 16.06.2009 утворилась заборгованість в сумі 787916,78 грн.

Наявність у ОСОБА_1 простроченої заборгованості станом на 16.04.2011 встановлена судом під час розгляду справи №2-37/11.

Законодавством України встановлений виключний перелік випадків, який встановлює для кредитора обов`язок здійснити реструктуризацію за кредитним договором в порядку, визначеному ч.7 р. ІV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».

Оскільки ОСОБА_1 кредитний договір був укладений 20.04.2007, а Закон України «Про споживче кредитування» визначив нові правила 10.06.2017, то він не поширюється на зобов`язання сторін за кредитним договором від 20.04.2007 №656-ЧД.

Кредит позивач отримала не на споживчі, а на соціальні потреби, станом на 01.01.2014 вже була наявна прострочена заборгованість перед кредитором.

ОСОБА_1 будучи обізнаною про відсутність підстав для проведення реструктуризації своїх боргових зобов`язань, неодноразово звертається до суду з позовами щодо реструктуризації суми боргу, які згодом просить залишити без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

20.04.2007 між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» був укладений кредитний договір №656-ЧД, за умовами якого позивач отримала кредит в сумі 95000 доларів США на соціальні потреби на строк до 19.04.2027 зі щомісячною сплатою заборгованості за кредитом в розмірі 395,83 долари США.

20.04.2007 між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» з метою забезпечення зобов`язань за кредитним договором був укладений іпотечний договір №656-ЧД, за умовами якого позивач передала в іпотеку квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

26.04.2011 Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області по справі №2-37/11 було ухвалене рішення, згідно з яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість по кредитному договору від 20.04.2007 №656-ЧД в сумі 874912,69 грн., судовий збір в сумі 2569,96 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 370 грн.

06.07.2011 Апеляційним судом Черкаської області зазначене рішення було скасоване та ухвалено нове, згідно з яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість по кредитному договору від 20.04.2007 №656-ЧД в сумі 874912,69 грн.

02.12.2021 Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області по справі №2-37/11 було постановлено ухвалу про заміну стягувача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» правонаступником ТОВ «Олком-Лізинг», яка набрала законної сили 22.02.2022.

05.03.2014 Придніпровським районним судом міста Черкаси по справі №2314/6287/12 було ухвалено рішення, згідно з яким звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 , шляхом визнання права власності на цю квартиру за в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в рахунок погашення заборгованості перед ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в сумі 2171271,19 грн., в решті вимог - відмовлено.

06.05.2014 Апеляційним судом Черкаської області зазначене рішення було скасоване в частині відмови в задоволенні позовних вимог про виселення та виселено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

09.10.2020 між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Олком-Лізинг» були укладені договори про відступлення прав вимоги, за умовами яких ТОВ «Олком-Лізинг» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 20.04.2007 №656-ЧД та іпотечним договором від 20.04.2007 №656-ЧД.

03.09.2021 Придніпровським районним судом міста Черкаси по справі №2314/6287/12 було постановлено ухвалу про заміну первісного стягувача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» правонаступником ТОВ «Олком-Лізинг», яка набрала законної сили 21.12.2021.

22.07.2021 позивач звернулась до ТОВ «Олком-Лізинг» з заявою про надання документа, яким визначено розмір плати за відступлення права вимоги та всю наявну історію здійснення платежів, суму наявної заборгованості станом на 01.01.2014 за кожним видом грошового зобов`язання за договором та з заявою щодо реструктуризації зобов`язань за кредитним договором від 20.04.2007 №656-ЧД.

ТОВ «Олком-Лізинг» відхилило зазначені заяви ОСОБА_1 , надавши письмову відповідь.

Частиною 1 ст.13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За загальним правилом, передбаченим ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (частини друга, третя статті 6 ЦК України).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України у редакції, чинній на час укладення договору).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 ЦК України). Отже, суть зобов`язання за кредитним договором полягає в обов`язку банку надати гроші (кредит) позичальникові та в обов`язку останнього їх повернути і сплатити за користування ними проценти.

10.06.2017 набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування».

Пунктом 1-1 ч.1 ст. 1 Закон України «Про споживче кредитування» визначено, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Пунктом 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що зобов`язання позичальників за договорами про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, що відповідають зазначеним у цьому пункті критеріям (незалежно від дати укладення договору), підлягають обов`язковій реструктуризації на вимогу позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або його представника (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом:

1) обов`язковій реструктуризації підлягають зобов`язання, передбачені договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті (далі у цьому пункті - договір), у разі:

наявності станом на день набрання чинності цим пунктом будь-якого непогашеного грошового зобов`язання (простроченого грошового зобов`язання та/або грошового зобов`язання, строк сплати якого не закінчився) перед кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя (заставодавця) у зв`язку з виконанням ним зобов`язань позичальника;

відсутності станом на 1 січня 2014 року простроченої заборгованості, яку згідно з договором позичальник зобов`язаний сплатити не пізніше 1 січня 2014 року (крім простроченої заборгованості із сплати неустойки та інших платежів, нарахованих у зв`язку із простроченням позичальником платежів, та/або будь-якої заборгованості, строк сплати якої відповідно до договору спливає після 1 січня 2014 року, але яку кредитор вимагав повернути достроково (у строк до 1 січня 2014 року) у зв`язку з простроченням позичальником платежів), або якщо зазначену прострочену заборгованість погашено до дня проведення реструктуризації;

2) виконання зобов`язань за договором забезпечено предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку" у вигляді майна, віднесеного до об`єктів житлового фонду (далі - житлове нерухоме майно), або об`єкта незавершеного житлового будівництва, або майнових прав на нього, або садового будинку, або земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а загальна площа такого нерухомого майна (об`єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує для квартири 140 квадратних метрів, для житлового будинку - 250 квадратних метрів, для садового будинку - 250 квадратних метрів, для земельної ділянки - площі, визначеної пунктом "г" частини першої статті 121 Земельного кодексу України.

Крім того, вимагається виконання хоча б однієї з таких умов:

предмет іпотеки - житлове нерухоме майно використовується як місце постійного проживання позичальника або майнового поручителя (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);

у власності позичальника або майнового поручителя, який є власником предмета іпотеки - об`єкта незавершеного житлового будівництва, відсутнє інше житлове нерухоме майно (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);

предмет іпотеки - нерухоме житлове майно придбавалося повністю або частково за рахунок кредитних коштів, отриманих за договором, і умовами договору або іпотечного договору передбачено заборону реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою розташування житлового нерухомого майна, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);

предметом іпотеки є земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, площа якого не перевищує 250 квадратних метрів, розташованого на зазначеній земельній ділянці, та житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);

предметом іпотеки є садовий будинок, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);

3) реструктуризація зобов`язань, передбачених договором, здійснюється за заявою, що подається кредитору позичальником (особою, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або його представником (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) особисто або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим пунктом, крім таких випадків:

у разі смерті позичальника (або особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) протягом строку, передбаченого абзацом першим цього підпункту, спадкоємець, до якого перейшли права та обов`язки позичальника, може подати заяву про проведення реструктуризації протягом двох місяців з дня одержання відповідного свідоцтва про право на спадщину;

у разі наявності на день набрання чинності цим пунктом у суді відкритого провадження у справі, предметом спору в якій є права та обов`язки сторін за договором, щодо реструктуризації зобов`язань за яким подається заява, та/або права та обов`язки сторін за іпотечним договором, укладеним для забезпечення виконання передбачених цим договором зобов`язань, та/або договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, та відсутності рішення суду, що набрало законної сили, заява про проведення реструктуризації може бути подана після спливу тримісячного строку з дня набрання чинності цим пунктом, але не пізніше двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду в такій справі;

у разі залучення позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) у встановленому законодавством порядку до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях у період, що припадає на тримісячний строк з дня набрання чинності цим пунктом, заява про проведення реструктуризації може бути подана після спливу тримісячного строку з дня набрання чинності цим пунктом, але не пізніше двох місяців з дня завершення такого залучення.

Відповідно до п.п. 10, 11 п. 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» у разі відступлення поточному кредиторові прав вимоги за грошовими зобов`язаннями, передбаченими одночасно кількома договорами, без визначення при цьому суми плати за відступлення права вимоги щодо кожного з таких договорів окремо, сума, яку сплатив поточний кредитор за відступлення йому права вимоги за грошовими зобов`язаннями, передбаченими договором, що підлягає реструктуризації відповідно до цього пункту, обчислюється у такий спосіб: А=(Б : В) х Г, де А - сума, яку сплатив поточний кредитор за відступлення йому права вимоги за договором, грошові зобов`язання за яким підлягають реструктуризації відповідно до цього пункту; Б - сукупна сума, сплачена поточним кредитором за відступлення йому права вимоги; В - сукупна сума усіх грошових зобов`язань за договорами, права вимоги за якими відступлено; Г - сукупна сума грошових зобов`язань за договором, право вимоги за яким відступлено, що підлягають реструктуризації відповідно до цього пункту;

11) сукупна сума усієї заборгованості (простроченої заборгованості та заборгованості, строк сплати якої не закінчився) із сплати кредиту, отримана за результатами проведення передбачених підпунктами 8, 9 та 10 обчислень, виражається у гривні із застосуванням такого курсу гривні до відповідної іноземної валюти (в якій виражена така заборгованість або у якій визначено грошовий еквівалент такої заборгованості): середнє значення між офіційним курсом гривні до такої іноземної валюти, встановленим Національним банком України на день проведення реструктуризації, та офіційним курсом гривні до такої іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату надання кредиту. Така сума заборгованості із сплати кредиту вважається не погашеною за результатами проведення реструктуризації.

Аналізуючи вищенаведене, суд вважає неспроможними доводи представника відповідача щодо того, що Закон України «Про споживче кредитування», який набрав законної сили 10.06.2017, не поширюється на зобов`язання сторін за кредитним договором від 20.04.2007 №656-ЧД, оскільки цей кредитний договір був укладений 20.04.2007, оскільки Прикінцевими та перехідними положеннями цього Закону прямо визначено, що зобов`язання позичальників за договорами про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, що відповідають зазначеним у цьому пункті критеріям (незалежно від дати укладення договору), підлягають обов`язковій реструктуризації на вимогу позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або його представника (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) у порядку та на умовах, визначених п. 7 цих положень.

Також суд вважає помилковими доводи відповідача щодо того, що кредит позивач отримала не на споживчі, а на соціальні потреби.

Як вбачається з тексту кредитного договору від 20.04.2007 №656-ЧД цільове призначення кредиту - на соціальні потреби (придбання квартири) та за своїм змістом відповідає ознакам договору про споживчий кредит, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Обов`язковій реструктуризації на вимогу позичальника підлягали договори про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, у разі наявності станом на 23.04.2021 будь-якого непогашеного грошового зобов`язання (простроченого грошового зобов`язання та/або грошового зобов`язання, строк сплати якого не закінчився) перед кредитором, та відсутності станом на 01.01.2014 простроченої заборгованості, яку згідно з договором позичальник зобов`язаний сплатити не пізніше 1 січня 2014 року (крім будь-якої заборгованості, строк сплати якої відповідно до договору спливає після 1 січня 2014 року, але яку кредитор вимагав повернути достроково (у строк до 1 січня 2014 року) у зв`язку з простроченням позичальником платежів.

Станом на 01.01.2014 у позивача була наявна прострочена заборгованість перед кредитором, при чому ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» листами від 14.01.2009 №78, №79 вимагав від ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2 повного та дострокового повернення наданого кредитного ресурсу, який мав бути повернутий повністю 19.04.2027, відсотків та штрафних санкцій, що встановлено судовим рішенням від 26.04.2011 по справі №2-37/11.

Таким чином, позивач мала право вимагати здійснити обов`язкову реструктуризацію боргу за кредитним договором від 20.04.2007 №656-ЧД, оскільки цей борг відповідав ознакам, визначеним вищезазначеним Законом. З відповідною заявою вона звернулась вчасно, в межах тримісячного строку, встановленого п.п. 3 п.7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».

Оскільки право вимоги за кредитним договором від 20.04.2007 №656-ЧД були відступлені первісним кредитором на користь ТОВ «Олком-Лізинг» разом з іншими вимогами за грошовими зобов`язаннями, передбаченими одночасно кількома договорами, без визначення при цьому суми плати за відступлення права вимоги щодо кожного з таких договорів окремо, то сума, яку сплатив поточний кредитор за відступлення йому права вимоги за грошовими зобов`язаннями, передбаченими договором, що підлягає реструктуризації відповідно до цього пункту, обчислюється за формулою, наведеною в п. 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (А=(Б : В) х Г).

При цьому сукупна сума усієї заборгованості (простроченої заборгованості та заборгованості, строк сплати якої не закінчився) із сплати кредиту, отримана за результатами проведення вищезазначеного розрахунку, має бути виражена у гривні і саме така сума заборгованості із сплати кредиту вважається не погашеною за результатами проведення реструктуризації.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач необґрунтовано відмовив ОСОБА_1 у задоволенні заяви про проведення реструктуризації за кредитним договором від 20.04.2007 №656-ЧД, чим порушив її права.

При цьому суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21.07.2022 по справі № 922/3308/20, який зазначив, що відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (ст. 16 ЦК України).

Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.

Згідно з послідовною та сталою правовою позицією Верховного Суду відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу захисту способам, визначеним законодавством та/або його неефективність для захисту порушеного права/інтересу позивача є самостійною та достатньою підставою для відмови в позові.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, від 06.04.2021 зі справи № 910/10011/19, від 02.02.2021 зі справи № 925/642/19.

У позові заявлено вимоги визнати незаконними дії відповідача в частині відмови надати ОСОБА_1 банківські реквізити для здійснення повного погашення її грошових зобов`язань за кредитним договором від 20.04.2007 №656-ЧД та зобов`язати відповідача зменшити суму грошових зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором від 20.04.2007 №656-ЧД, права вимоги за яким відступлено первинним кредитором Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит», на суму їх перевищення над розміром плати, сплаченої відповідачем за відступлення такого права.

Суд вважає, що позивачем невірно обрано спосіб захисту цивільного права, за захистом якого вона звернулася.

Оскільки судом було встановлено, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у проведенні реструктуризації боргу за кредитним договором від 20.04.2007 №656-ЧД, по якому кредит був отриманий в іноземній валюті, то належним способом захисту порушеного права є визнання такої відмови неправомірною та покладення на відповідача обов`язку розглянути заяву позивача ОСОБА_1 від 22.07.2021 про реструктуризацію боргу за кредитним договором від 20.04.2007 №656-ЧД з урахуванням правової оцінки обставин, наданої судом у вказаному рішенні.

Суд вважає, що позивач, як боржник у зобов`язанні, мала обрати саме такий спосіб захисту порушених прав, який є ефективним та передбачений законом.

Водночас обрання позивачем у справі неефективного способу захисту порушеного права є самостійною та достатньою підставою для відмови в задоволенні позову.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2040,70 грн. стягненню не підлягають, оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача: адвокат Побиванець Юрій Володимирович, місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг», місцезнаходження: м. Київ, вул. Прахових Сім`ї, б. 58/10, код ЄДРПОУ 40001502.

Представник відповідача: адвокат Манзенко Руслан Анатолійович, місцезнаходження: м. Київ. вул. Гайдара, б. 58/10, корп. 1, оф. 1.

Суддя Ж. І. Кордюкова