Постановление суда № 110829411, 11.05.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/6214/23

Провадження № 2-з/761/200/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Сіромашенко Н.В., розглянувши матеріали заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Желтухіна Єгора Олександровича про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способів участі батька у вихованні дитини,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2023 року до Шевченківського районного суду м. Києва звернувся представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Желтухін Є.О. з даним позовом, в якому просить:

1. зобов`язати відповідачку не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дитини - ОСОБА_3 2016 року народження;

2.визначити такі способи участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні ОСОБА_3 , 2016 року народження:

1)1-ий, 3-ий вівторок щомісяця з 17:00 до 21:00;

-кожного четверга з 17:00 до 21:00;

-2-га, 4-та субота (неділя) щомісяця з 11:00 суботи до 20:00 неділі;

-щороку з 06.01 - 17:00 до 08.01 - 17:00; щороку з 24.12 - 16:00 до 26.12 - 10:00; щороку з 30.12- 11:00 до 03.01 - 12:00;

-у період зимових канікул дитини (не менше ніж 7 календарних днів);

-у період літніх канікул дитини (не менше ніж 14 календарних днів).

2)щороку місце та час святкування дня народження дитини батьки визначають спільно та не перешкоджають один одному бути присутніми на святі.

3) у період канікул кожен із батьків має право проводити більше часу разом з дитиною, ніж це передбачено загальним погодженим графіком, та відпочивати разом з нею як на території України так і за її межами.

4)батьки попередньо погоджують між собою кожну поїздку з дитиною за межі Київської області (вказуючи місце перебування дитини). У разі, якщо така поїздка припадатиме на день побачення батька з дитиною - переносити таку зустріч на інший погоджений батьком час.

5)батьки зобов`язуються забезпечити дитині якісні умови проживання, харчування та відпочинку за власний рахунок; негайно повідомляти один одного про прибуття до місця відпочинку, а також заздалегідь попереджати про час повернення до місця постійного проживання дитини із зазначенням дати приїзду, транспортного засобу, його реєстраційного номера чи номера рейсу, місця та часу прибуття.

6)місце шкільного навчання (у тому числі його зміна) дитини батьками визначається спільно. Також кандидатура особи, з числа тих, хто супроводжує дитину до місця шкільного навчання (няня, гувернантка, водій тощо) та з нього, мають бути погоджені між батьками.

7)мати має повідомляти батьку на його прохання всю інформацію про час, місце, розклад за яким дитина займається поза школою (спортивні секції, курси іноземних мов, танці тощо).

8)батько має право отримувати від матері всю інформацію щодо проведення батьківських (шкільних) зборів та має право бути присутнім на них, незалежно від присутності на них матері.

9)мати повинна інформувати батька про здоров`я дитини. У разі, якщо дитина захворіла і це впливає на графік побачень батька та дитини, мати має документально підтвердити факт захворювання.

10)спілкування батька з дитиною має відбуватися на території фактичного проживання батька або на його розсуд та за відсутності матері.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2021 матеріали позовної заяви передані на розгляд судді Фролової І.В.

Ухвалою суду від 23.03.2023 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено у справі підготовче судове засідання на 11.04.2023 об 11.15 год.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11.04.2023 у справі № 761/6214/23 за заявою відповідача у справі ОСОБА_2 відведено суддю Фролову І.В. від розгляду цивільної справи № 761/6214/23 та передано до відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних та адміністративних справ суду для визначення іншого судді в порядку проведення повторного автоматизованого розподілу вказаної заяви в системі документообігу суду, відповідно до вимог ст. 33 ЦПК України.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2023 справу № 761/6214/2023 передано на розгляд судді Сіромашенко Н.В.

Ухвалою судді від 18.04.2023 дану справу суддею прийнято до провадження, вирішено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено у справі підготовче судове засідання на 08 травня 2023 року об 11 год. 30 хв., яке проводити за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 31-а, зал 614.

Разом з цим, приймаючи дану справу до свого провадження, суддею встановлено, що 30.03.2023 представником позивача подана заява про забезпечення позову шляхом встановлення тимчасового графіку побачень позивача з його донькою ОСОБА_3 наступним чином: 1, 3 суботу кожного місяця з 11.00 год. до 21.00 год включно; 2, 4 вівторок кожного місяця з 17.00 год до 21.00 год включно.

В обґрунтування заяви позивач зазначив, що зазначений розгляд побачень загалом складає 4 дні на місяць, що є значно меншим вимогам, ніж заявлені в позові, а отже, не може вважатися тотожним до позовних вимог та є з ними співрозмірним. За таких обставин зазначив, що у зв`язку з тим, що відповідачка систематично налаштовує дитину проти нього, тому, задля збереження психоемоційного зв`язку між ним та донькою на весь час слухання конче необхідно підтримувати зв`язок між ним та його дитиною.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п.п. 1,4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову.

Позов забезпечується, зокрема, встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин (пункт 3 частини першої статті 150 ЦПК України).

Забезпечення позову застосовується для того, щоб гарантувати виконання рішення суду, у разі задоволення позову, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

Забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Необхідною умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Тому, розглядаючи заяву про забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, суд повинен враховувати що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або унеможливити таке виконання.

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).

Крім цього, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Відповідно до ст. 13 Європейської Конвенції з прав людини кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірланді» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.07.2008 суд вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Суд також зауважує на те, що підставою для вжиття заходів до забезпечення позову може бути не тільки необхідність забезпечення примусового виконання рішення суду у випадку задоволення позову, а й забезпечення можливості ефективного захисту/поновлення порушених прав позивача та такі підстави є різними за своєю юридичною сутністю.

При цьому, відповідно до положень ст. 153 ЦПК України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Поряд з цим, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

В матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд заяви про забезпечення позову з викликом учасників справи.

Однак, враховуючи імперативність вказаної норми закону, суд не вбачає підстав для розгляду такої заяви з викликом учасників справи.

При цьому, за ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Прохальна частина заяви про забезпечення позову є по суті тотожною заявленим позовним вимогам.

Крім цього, не обґрунтовано, яким чином не вжиття заходів забезпечення позову вплине на виконання рішення суду та що незастосування вказаного позивачем заходу забезпечення позову призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову, що не відповідає меті забезпечення позову як заходу тимчасового характеру, який діє до виконання рішення суду, направлений на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджанню спричинення значної шкоди позивачу.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, з метою забезпечення можливості ефективного захисту/поновлення порушених прав позивача, суд вважає, що заява про забезпечення позову не обґрунтована та не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Желтухіна Єгора Олександровича про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способів участі батька у вихованні дитини - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Н.В. Сіромашенко