Решение № 110822909, 12.05.2023, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 травня 2023 року Справа № 520/4616/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сагайдака В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" (Григорівське шосе, буд. 88,м. Харків,61020, до Державної митної служби України Волинська митниця (вул. Призалізнична, буд. 13,с. Римачі, Ковельський район, Волинська область,44350, код ЄДРПОУ43958385) про визнання протиправними та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення ро коригування митної вартості товарів № UA205030/2022/000045/2 від 30.08.2022 року;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Новий стиль" витрати зі сплати судового збору 2684,00 грн за звернення до суду.

В обґрунтування позову зазначив, що за приписами законодавства у рішенні про коригування заявленої митної вартості, відповідач повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, зазначити докладну інформацію і джерела, які використовуватися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.

Сторони були належним чином повідомлені про прийняття позовної заяви до розгляду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

У відзиві на позовну заяву відповідач наголосив на тому, що у Харківської митниці виникли підстави для більш детального аналізу умов зовнішньоекономічної операції щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості. В результаті визначення поданих до митного оформлення документів, перевірки числових значень митної вартості товарів та наявності в документах усіх відомостей, що їх підтверджують, порівняння задекларованого за ціною угоди рівня митної вартості оцінюваних товарів з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, оформлених митницями ДМС України раніше. Підстави обрання другорядного методу визначення митної вартості, джерела та інша необхідна інформація зазначені у графі 33 рішення про коригування митної вартості. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Керуючись приписами ст.ст. 171, 257, 258 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи Приватне акціонерне товариство «Новий Стиль» у серпні 2022р. ввезло на територію України товар - силові пневмоциліндри лінійної дії багатоцільового призначення Виробник: ANHU1 LAITE GAS SPRING СО. Країна виробництва: Китай Торгівельна марка: ANHU1. Імпорт товару здійснювався на підставі контракт № 05122019-LANT від 05.12.2019р. та додатків до нього, інших товаросупровідних документів, документів на перевезення.

Умовами контракту, в якому позивач с покупцем, а продавцем - компанія ANHUI LAITE GAS SPRING СО. № 05122019-LANT визначено, що Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити наступну продукцію: Пневмоциліндри лінійної дії (Надалі іменується «Товар») на умовах, викладених у цьому Контракті.

Поставка Товару здійснюється партіями в межах загальної суми цього Контракту. Узгодження замовлень на конкретну партію товару здійснюється сторонами по електронній пошті. Підтвердженням замовлення Покупця є отримання повідомлення по електронній пошті і / або виставлення Продавцем проформи-інвойсу. Продавець поставляє Покупцю Товар на наступних умовах: FOB Шанхай. Китай. EXW Шанхай. Китай. FOB Нигбо. Китай.

Керуючись умовами укладеного Контракту Продавець поставив Покупцю силові пневмоциліндри лінійної дії, багатоцільового призначення, по двом партіям, вартість якого була скорегована на загальну суму: Рішення коригування UA205030/2022/000045/2 від 30.08.2022р.

Вартість за 1 методом: 1 057 736. 42 грн. з урахуванням транспортних витрат до митного кордону України з яких було заявлено та сплачено 5 % мита - 52 886. 82 грн. та ПДВ - 222 124, 65 грн.

Вартість за 6 методом (перерахована митним органом) 1 445 862, 11 грн. з урахуванням транспортних витрат до митного кордону України, нараховано 5% мита - 52 886, 82 грн. та ПДВ 303 631,04 грн.

Підвищення вартості Товару склала: 388 126. 40 грн. (Товару): 19 406. 29 грн. (5 % мита); 81 506, 39 грн. (ПДВ)

На підтвердження митної вартості товару позивачем були подані документи, в тому числі обов`язкові документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митним кодексом України.

Але під час контролю митної вартості товару за митною декларацією ІМ № ІІА205030/2022/024886 від 30.08.2022р. Відповідачем був наданий запит № 23981 від 30.08.2022р. що у зв`язку з наданням недостовірних документів щодо складової митної вартості спрацювала система АСАУР, та було запропоновано надати пояснення та додаткові документи.

Позивач надав митному органу лист від 30.08.2022р. № 62/08 з інформацією та поясненнями стосовно запитаної інформації та поставки товару.

Однак, незважаючи на надані документи та пояснення, Відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 205030/2022/000045 2 від 30.08.2022р. картка відмова и А 205030/2022/000639

Збільшення митної вартості товару призвело до збільшення розміру податків, які сплатив позивач.

Також, на підставі прийнятого рішення про визначення митної вартості товарів Відповідачем видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № и А 205030/2022/024939 від 30.08.2022р.

У рішенні митниця формально посилається на норми статей та зазначає, шо не надано додаткових документів. Тобто не можливо пересвідчитися, що товар є справді ідентичним чи аналогічним, які ж умови поставки такого товару тощо.

Не погоджуючись із діями суб`єкта владних повноважень, та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся за захистом своїх прав до Харківського окружного адміністративного суду.

По суті спірних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

При цьому, п. 23 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України передбачено, що митним оформленням є виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митні формальності, відповідно до п. 29 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, становлять сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Як передбачено положеннями ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.

Вартість товарів, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та використовується для митних цілей, виходячи з положень ч.1 ст. 49 Митного кодексу України, є митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Одночасно з митною декларацією у випадках, передбачених митним кодексом України, виходячи з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України підставами для видання органом доходів і зборів письмової вимоги про подання платником додаткових документів є: 1) розбіжності у вже наданих документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; 2) наявність ознаки підробки поданих документів; 3) відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Крім того, положеннями ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України визначено, що обґрунтоване припущення Митниці про існування взаємозв`язку між продавцем і покупцем дозволяє додатково витребувати інформацію, зокрема, про вартість товару в звичайних умовах.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Суд вважає необхідним зазначити, що якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, керуючись ч.1 ст. 55 Митного кодексу України, органом доходів і зборів приймається рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Отже, виходячи з положень ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є визначення митної вартості товарів за ціною договору.

Суд вказує, що якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно із ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

При цьому, відповідно до п.п. 5, 6, 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, 1) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 2) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 3) витрати на страхування цих товарів.

Згідно з ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Судом встановлено, що на підтвердження митної вартості товару позивачем були подані документи, в тому числі обов`язкові документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України:

·Контракт № 05122019-LANT від 05.12.2019р.

·додаток № 54 від 17.01.2021 р.

·Комерційний інвойс № NOWY36/37/2021 від 17.01.2021р. (з перекладом)

·Договір на транспортно - експедиторські послуги № 01042020 від 01.04.2020р.

·Рахунок - фактура № СФ-28351 від 10.08.2022р.

·Рахунок - фактура № СФ-28585 від 26.08.2022р.

·Довідка про вартість перевезення № 26/08/14751 від 26.08.2022р.

·Довідка про вартість НРР б/н від 29.08.2022р.

·Карнет TIR DX.85026542.

·CMR № 610086 від 26.08.2022p.

·Коносамент COSU6324235780A від 19.02.2022р.

·Пакувальний лист

·прайс лист виробника б/н від 20.01.2022р.

·копія експортної декларації країни відправлення від № 223120220000497607 від - 29.01.22р.

Суд зазначає, що приписами ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно правової позиції, викладеної в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09.10.2014 р. по справі №К/800/39236/14, відомості з інформаційних баз даних відповідача мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

В цьому випадку митний орган повинен здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують сумнів у правильності визначення митної вартості товару та довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає право вчиняти дії, спрямовані на коригування митної вартості товару.

За позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 23.02.2021 р. у справі № 805/5039/16-а, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митна вартість використовується для нарахування митних платежів, тому збільшення митної вартості призводить до збільшення розміру податків, належних до сплати з позивача.

Судом встановлено, що з метою уникнення простою транспорту та виробничою необхідністю позивач вимушений був оформити товар за ціною, визначеною митним органом МД ЇМ № ІМ 205030/2022/024939 від 30.08.2022р., під гарантію у відповідності до ст.55 Митного кодексу України.

Позивач у порядку пункту 2 частини 4 статті 54 Митного кодексу України звернувся до відповідача з запитом про письмову інформацію про причини, за яких заявлена митна вартість не може бути визнана, просив надати відповідь, у яких саме документах міститься недостовірність, розбіжності або не містяться відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

У роз`ясненнях за цим запитом відповідач зазначив, що додаткові документи були витребувані в зв`язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів, спрацюванням АСАУР, а також про ненадання зазначених у листі ПАТ "НОВИЙ СТИЛЬ" документів у повному обсязі.

Проаналізувавши матеріали справи суд зазначає, що митний орган не вказав, який саме товаросупровідний документ містить розбіжності, та які конкретно були розбіжності. Крім цього, у запиті митний орган не зазначив які саме розбіжності містилися в товаросупровідних документах, а тому декларант був позбавлений можливості усунути сумніви, які виникли у митного органу, на етапі консультацій перед винесенням рішення про коригування митної вартості.

Щодо вимоги відповідача надати йому додаткові документи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 57 Митного Кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); г) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Таким чином, частиною 1 та 2 ст. 57 Митного Кодексу України встановлюється, що при визначенні митної вартості товару основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту).

Діючим законодавством передбачається наступний порядок визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до ст. 51 Митного Кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно із приписами ч.ч. 1, 2 ст. 53 Митного Кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 1 та ч. 2 ст. 53 Митного Кодексу України визначено вичерпний перелік документів, що подасться декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Припис закону кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей. необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Вказане також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства: митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, зазначене узгоджується із ст. 8 Митного Кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі: заохочення доброчесності.

У свою чергу, при здійсненні митного оформлення позивачем для підтвердження митної вартості окремої поставки товари та її визначення за основним методом - цілою договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), було надано усі документи, передбачені чинним законодавством, зокрема, ч. 2 ст. 53 Митного Кодексу України.

Частиною 3 ст. 53 Митного Кодексу України передбачено, що у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимог митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) документи за переліком, визначеним у цій нормі права.

Відповідачем у жодному документі не зазначено та не надано доказів того, що надані позивачем документи містять розбіжності або ознаки підробки. Відповідач не надав підтверджень того, що декларант у декларації митної вартості зазначив не усі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснив розрахунок.

Також, суд зазначає, що застосування митницею ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України, з огляду на спрацювання модуля АСАУР, Верховний Суд визнав необґрунтованим, оскільки вважає, що індивідуальні характеристики того чи іншого товару можуть бути з`ясовані лише шляхом порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Тому застосування Митницею за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України, де вказані митні декларації різних суб`єктів господарювання, позивач вважає необґрунтованим, оскільки самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте, у спірних правовідносинах, митницею такого порівняння зроблено не було.

Тобто наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди подібні (аналогічні) товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Отже, суд дійшов висновку, що прийнявши рішення про коригування митної вартості, відповідач діяв неправомірно, оскільки митна вартість є базою для визначення розміру належних до сплати позивачем митних платежів: мита та податку на додану вартість, наслідком коригування митної вартості товарів є збільшення розміру цих платежів.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень не надав до суду достатні, беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його відзив, і не довів правомірності його дій.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.8, 9, 10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257, 258, 262, 278 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" (Григорівське шосе, буд. 88,м. Харків,61020), до Державної митної служби України Волинська митниця (вул. Призалізнична, буд. 13,с. Римачі, Ковельський район, Волинська область,44350, код ЄДРПОУ43958385) про визнання протиправними та скасування рішення, задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA205030/2022/000045/2 від 30.08.2022 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної митної служби України Волинська митниця (вул. Призалізнична, буд. 13,с. Римачі, Ковельський район, Волинська область,44350, код ЄДРПОУ43958385) на користь Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" (Григорівське шосе, буд. 88,м. Харків,61020, суму судового збору у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12 травня 2023 року.

Суддя Сагайдак В.В.