Решение № 110816643, 24.04.2023, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/84/23

Провадження № 2-а/743/3/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2023 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої - судді Павленко О.В.,

при секретарі Воєдило О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ріпки у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульноїполіції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Департаменту патрульної поліції, в якій просить скасувати постанову інспектора УПП в Чернігівській області серії ЕАР №6364469 від 04.01.2023, про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Позов мотивовано тим, що постановою про адміністративне правопорушення серії ЕАР №6364469 від 04.01.2023, винесеною інспектором УПП Чернігівської області, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. Проте, на думку позивача, дана постанова є незаконною оскільки відповідачем не було досліджено всіх обставин справи, не було заслухано пояснень позивача та свідка, а також відповідачем не було вжито жодних дій щодо надання можливості позивачу реалізувати своє право на отримання правової допомоги, про що останній заявив усно. Тому у зв`язку з тим, що відповідач порушив вимоги адміністративного законодавства, то, позивач вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 19.01.2023 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, роз`яснено, що відповідач має право подати відзив на позов протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали. Сторонам роз`яснено положення ст. 262 КАС України та відповідачу було роз`яснено положення ч. 4 ст. 159 КАС України.

14.02.2023 до Ріпкинського районного суду Чернігівської області від інспектора УПП Чернігівської області Шовкового І.О. надійшов відзив на позов, у якому останній вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Заперечення обґрунтовані тим, що 04.01.2023 о 06:02 год. в м. Чернігів по проспекту Миру, 194, позивач, керуючи транспортним засобом CHEVROLET NIVA, н.з. НОМЕР_1 , проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений «жовтий» сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3ґ ПДР. Відповідно до положень ПДР зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух, а жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів. Проїзд позивачем на заборонений жовтий сигнал світлофора підтверджується доданим до відзиву відеозаписом, зробленого за допомогою відеореєстратора. Також, вказаний відеозапис спростовує доводи позивача з приводу положень п. 8.11. ПДР, оскільки позивача ніщо не змушувало вдаватися до екстреного гальмування, бо ввімкненню жовтого сигналу світлофора передувало мигаюче зелене світло, яке завчасно попереджає про наступну зміну сигналу, а ділянка дороги перед світлофором є прямою і дозволяє добре проглядати сигнали світлофора на значній відстані. Крім того, вказує , що доводи позивача з приводу ненадання можливості скористатися правовою допомогою та того, що справа не була розглянута в повному обсязі є безпідставними, оскільки із відеозаписів портативного відеореєстратора поліцейського вбачається, що інспектор УПП Чернігівської області дотримався передбаченої законодавством процедури розгляду справи, зокрема позивач був ознайомлений з правами, якими наділена особа, стосовно якої проводиться розгляд справи, передбаченими ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України до початку винесення оскаржуваної постанови, якими позивач міг вільно користуватися. Крім того, жодними нормативними актами поліцейського не зобов`язано здійснювати забезпечення правопорушника під час притягнення до адміністративно відповідальності юридичною допомогою. Зазначив, що під час притягнення до адміністративної відповідальності та при винесенні оскаржуваної постанови, діяв в межах повноважень та не порушив права позивача, а оскаржувана постанова відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. У зв`язку з наведеним просив відмовити в задоволенні позову та залучити до участі належного відповідача Департамент патрульної поліції, оскільки відповідачем може бути лише орган Національної поліції, від імені якого він діє і є юридичною особою.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 20.02.2023 було замінено неналежного відповідача на належного - Департамент патрульної поліції.

Від представника Департаменту патрульної поліції надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача з урахуванням надісланого відзиву на позовну заяву, в якій заперечував проти позовних вимог та з урахуванням наданого інспектором відзиву просив відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР № 6364469 від 04.01.2023, винесеною інспектором УПП Чернігівської області Шовковим І.О., 04.01.2023 о 06:18 год. в м. Чернігів по проспекту Миру, 194, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом CHEVROLET NIVA, н.з. НОМЕР_1 , проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3ґ ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. На ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно п. 8.1 ПДР України регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Пунктом 8.7 ПДР визначено, що світлофори призначені для регулювання руху транспортних засобів і пішоходів, мають світлові сигнали зеленого, жовтого, червоного і біло-місячного кольорів, які розташовані вертикально чи горизонтально.

Відповідно до п. 8.7.3. ґ ПДР України, жовтий сигнали світлофора забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів

Згідно п.8.7.3 в) та ґ) ПДР зелений миготливий сигнал світлофора дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух; жовтий сигнал світлофора забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналу.

Відповідно до п.8.10 ПДР у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.69 «Стоп», якщо їх немає не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності регламентовано нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, частини перша, друга і третя статті 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Статтею 258 КУпАП визначено випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається.

Зокрема, протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено, зокрема, до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі ( ч. 2 ст. 258 КУпАП).

Згідно ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Остання, наразі, містить вимоги до змісту постанови про правопорушення.

Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 р. № 1395.

У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (п. 4 розділ 1 Інструкції).

Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції, визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова у справі про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення (пункт 2 розділу ІІІ).

У відповідності до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 9 КАС України в якості одного з принципів адміністративного судочинства вказує диспозитивність та змагальність сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Стаття 77 КАС України обов`язок доказування обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, покладає на сторону, яка на такі обставини посилається. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З метою всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи судом переглянуто наданий відповідачем відеозапис події, зроблений 04.01.2023.

За результатами перегляду зазначеного відеозапису встановлено, що транспортний засіб CHEVROLET NIVA, н.з. НОМЕР_1 , проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора. При цьому обставини, які б перешкоджали позивачу зупинити транспортний засіб, не вдаючись до екстренного гальмування, на відео не зафіксовані.

Крім того, з відеозапису нагрудної камери інспектора УПП Чернігівської області Шовкового І.О. вбачається, що останнім було роз`яснено позивачу його права, а також, інспектором не здійснювалось перешкод у скористанні позивачем правом на правову допомогу, що суперечить доводам позивача.

Отже, враховуючи наведене, суд вважає вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП доведеною.

Таким чином, суд не вбачає жодних порушень чинного законодавства, допущених інспектором УПП Чернігівської області Шовковим І.О. при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, заперечення позивача щодо незаконності постанови носять виключно формальний характер та не спростовують факту скоєння правопорушення.

Відтак, враховуючи те, що вчинене позивачем адміністративне правопорушення, підтверджено належними та допустимими доказами, суд доходить до висновку, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, відповідає вимогам законодавства та відсутні підстав для її скасування, а відтак позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 6, 10, 14, 241-246, 255, 286, 293 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Департаменту патрульноїполіції (м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ: 40108646) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.

Рішення складено24квітня 2023року.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.В. Павленко