Постановление суда № 110814880, 09.05.2023, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/906/23

1-кс/302/111/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.05.2023 смт.Міжгір`я

Слідчий суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , старшого слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Міжгірського відділу Хустського окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Велятино Хустського району Закарпатської області, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, остання судимість за вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 22.03.2022 року за ч.2 ст.185, ч.2 ст.289 КК України, із застосуванням ч.1,ч.4 ст.70 КК України, до 6 років 6 місяців позбавлення волі; та у строк остаточного покарання зарахована як відбута частина за період попереднього ув`язнення з 25.12.2016 року по 18.08.2017 року, що складає 1 рік 3 місяці 6 днів відбутого покарання у виді позбавлення волі. Звільнений 29.03.2023 року з ДУ «Катеринівська ВК № 46», по відбуттю строку покарання,

за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023071110000109 від 08.05.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

09.05.2023 року до слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , яке погоджене прокурором Міжгірського відділу Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .

У поданому клопотанні старший слідчий ОСОБА_4 зазначає, що слідчим відділенням ВП № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та в ході досудового слідства встановлено, що ОСОБА_5 , будучи раніше судимим 22.03.2022 року Хустським районним судом Закарпатської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.289 КК України до 6 років позбавлення волі на підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом приєднання невідбутої частини покарання по вироку від 27.02.2018 року 6 місяців позбавлення волі, остаточно призначено покарання у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі, яке ОСОБА_5 відбув 29.03.2023 року по закінченню строку покарання та на підставі ч.8 ст.89 КК України має непогашену судимість, на шлях виправлення не став, та скоїв новий злочин за наступних обставин:

07 травня 2023 року біля 23.00 години ОСОБА_5 перебуваючи на АДРЕСА_2 , умисно, таємно, повторно, з метою крадіжки чужого майна з корисливих мотивів, шляхом злому вхідних дверей на магазині без номера « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що належить приватному підприємцю ОСОБА_7 , проник в середину приміщення, звідки умисно, таємно, в умовах воєнного стану викрав двох камфорну електроплиту «А-Плюс» вартістю 800 гривень, двох камфорну газову плиту «YUCEL» вартістю 1600 гривень, 6 банок фарби ємкістю 0,9 кг. кожна, вартістю 130 гривень за 1 шт., 3 балончики фарби ємкістю 400 грам кожна, вартістю 120 гривень за 1 шт., пістолет заклепочний ручний «INTERTOOL» вартістю 320 гривень, пилу садову складну «FLORA» вартістю 210 гривень, стиплер будівельний «INTERTOOL» вартістю 360 гривень, електротен дугоподібний - 4 шт. вартістю 250 гривень кожний, електротен круговий - 2 шт. вартістю 180 гривень кожний, розетку подвійну «LEMANSO» вартістю 65 гривень, розетку одинарну «KELEO» вартістю 40 гривень, вимикач подвійний «LIDER» вартістю 45 гривень, вимикач одинарний вартістю 75 гривень, вимикач подвійний «VIKO panasonіc» 2 шт. вартістю 85 гривень кожна, вимикач подвійний «ALFA» вартістю 50 гривень, електровилку вартістю 35 гривень, електрокип`ятильник побутовий вартістю 180 гривень, відро пластмасове ємкістю 12 літрів вартістю 70 гривень, лампу керосинова вартістю 400 гривень, вартість яких відповідно до довідки про вартість майна від 09.05.2023 становить 6920 гривень, чим саме спричинив матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_7 на вказану суму.

09.05.2023 року, відповідно до положень ст.278 КПК України повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинена в умовах воєнного стану.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом оперативного чергового про вчинення злочину, протоколом прийняття заяви ОСОБА_7 про вчинене кримінальне правопорушення, показаннями ОСОБА_7 в якості потерпілого, протоколами огляду місця події, речовими доказами, показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та особистим зізнанням підозрюваного.

Слідчий в обґрунтування поданого клопотанні зазначає, що під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_5 може впливати на потерпілого, свідків, експертів, спеціалістів чи у будь-який інший спосіб перешкоджати кримінальному провадженню, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, продовжувати злочинну діяльність та враховуючи, що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.185 КК України, який відноситься до категорії тяжких та за який Кримінальним Кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Слідчий вказує, що підозрюваний ОСОБА_5 не одружений, неповнолітніх дітей та перестарілих осіб на утриманні не має, не навчається, веде антигромадський спосіб життя, неодноразово притягався до кримінальної відповідальності та продовжує вчиняти нові кримінальні правопорушення, не працює та перебуваючи на волі, може незаконно впливати на учасників кримінального провадження: потерпілого, свідків, експертів, спеціалістів, з метою зміни ними показань та відмови від них, шляхом умовлянь, погроз, залякувань, не виключаючи спроби підкупу останніх та може скриватися від слідства та суду.

Слідчий у клопотанні зазначає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, з тих підстав, що при обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, то одних лише особистих зобов`язань ОСОБА_5 недостатньо для забезпечення дієвості кримінального провадження. Осіб, які могли б поручитися за належну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 , не встановлено.

Враховуючи, обставини вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, його суспільну небезпеку, виникнення ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, репутацію підозрюваного, відсутність соціальних зв`язків, наявність судимостей, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, а також те, що є достатні підстави для обрання стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою унеможливлення його подальшого ухилення від суду, вчинення ним інших кримінальних правопорушень, слідчий звертається до суду з даним клопотанням.

З метою уникнення вказаних ризиків і забезпечення виконання процесуальних рішень підозрюваним ОСОБА_5 слідчий вважає неможливим застосування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу, а тому слідчий просить суд застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання у повному обсязі за викладеними у ньому підставами. Просять клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні проти клопотання старшого слідчого заперечує, в задоволенні клопотання просить відмовити та обрати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, а саме у виді цілодобового домашнього арешту.

Вислухавши пояснення та думку слідчого і прокурора, які підтримали заявлене клопотання та просять клопотання задовольнити за підставами, викладеними у ньому, думку підозрюваного ОСОБА_5 , який заперечує проти задоволення клопотання слідчого, та дослідивши додані до клопотання матеріали та проаналізувавши докази на обґрунтування клопотання у їх сукупності, виходячи з принципів об`єктивності, справедливості та розумності, вважаю, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ст.ст.177,178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що: 1) підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта,спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1); підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (частина 2).

Згідно з п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до положень п.п.1,2,3 ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно наданих суду матеріалів клопотання слідчого та Витягу з реєстру досудових розслідування ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, яке кваліфікується як: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинена в умовах воєнного стану.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши пояснення підозрюваного, слідчого, думку прокурора, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно з вимогами ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Тримання під вартою, за нормами ч.1 ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

09.05.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами та доданими до клопотання матеріалами.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» № 14310/88 від 28 жовтня 1994 року зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Разом з тим, слідчий суддя не відхиляє доводів сторони захисту на користь підозрюваного, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваним процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи. (справа ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ»).

У відповідності до п.п. 61,62 Рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.

Таким чином, при розгляді клопотання слідчим та прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст.177 КПК України (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, наявність ризиків, передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні корисливого злочину, який, відповідно до положень ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, відповідальність за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, що дає підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість покарання, яке може бути призначено йому відповідно до санкції вказаної статті, а також розуміючи невідворотність вчиненого та кримінальної відповідальності за скоєне, може залишити місце проведення досудового розслідування, тим самим ухилитися від кримінального переслідування.

Судом оцінено також особу та репутацію підозрюваного ОСОБА_5 , який раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, судимість за які на теперішній час не знята та не погашена у встановленому законом порядку, відбував покарання в місцях позбавлення волі, звідки звільнився 29.03.2023 року та на теперішній час ОСОБА_5 знову підозрюється у вчиненні злочину проти власності, що свідчить про небажання останнього ставати на шлях виправлення, а також про те, що злочинна діяльність для ОСОБА_5 стає промислом та джерелом для існування, що вказує на обґрунтований ризик вчинення ОСОБА_5 інших, зокрема корисливих, кримінальних правопорушень. Крім того, на теперішній час у підозрюваного ОСОБА_5 стійкі соціальні зв?язки відсутні: у зареєстрованому шлюбі він не перебуває, неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб на утриманні підозрюваного ОСОБА_5 немає, він ніде не працює, суспільно-корисною працею не займається, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, регулярного доходу та постійного джерела прибутку немає. Тому, є наявний ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення та є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість покарання та не маючи сталих соціальних зв`язків зможе безперешкодно залишити місце проведення досудового розслідування з метою переховування від органів досудового розслідування та суду.

Тяжкість інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення свідчить про об`єктивну можливість підозрюваного залишити місце проведення досудового розслідування з метою переховування від слідства та уникнення кримінальної відповідальності.

Також наявний ризик переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України та вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_5 на теперішній час обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8-ми років, а тому невідворотність покарання у виді позбавлення волі, дає йому підстави переховуватися від суду, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти власності.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою що відносно підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує вимоги п.п.3,4,5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

У справі Мамедова проти Росії 7064/05 від 01 червня 2006 року щодо недостатності посилання на тяжкість злочину та ймовірне покарання Європейський Суд зазначив, що суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній зазначив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року» термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series A, № 182).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів слідчий суддя визначає, що причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.

Наявні у провадженні докази вказують на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому злочину, у об`ємі як вимагає Закон, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, виходячи із критеріїв «розумної підозри», тобто наявності фактів і іншої інформації, яка могла б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_5 міг вчинити злочин, оскільки підтверджується наданими стороною обвинувачення матеріалами, детальний перелік яких міститься у клопотанні, та долученими до нього доказами.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Таким чином, при розгляді клопотання слідчим та прокурором доведено наявність обставин, передбачених п.1 (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення); та п.1 (наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України) - переховуватися від органу досудового розслідування та суду; п.5 (може вчинити інше кримінальне правопорушення), п.3 - незаконно впливати на свідків, потерпілого, експертів, спеціалістів у даному кримінальному провадженні.

Також, слідчий суддя враховує характер та ступінь тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , його вік, матеріальний та сімейний стан.

Будь-яких документів про наявність на теперішній час медичних протипоказань утримання підозрюваного ОСОБА_5 в умовах ізоляції, в ході розгляду клопотання слідчому судді не надано та в судовому засіданні під час розгляду даного клопотання підозрюваним не доведено.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.178 КПК України, слідчим суддею, з урахуванням особи та репутації підозрюваного ОСОБА_5 встановлено, що останній офіційно не працевлаштований, регулярного доходу та постійного джерела прибутку немає, міцні соціальні зв`язки у підозрюваного відсутні, ОСОБА_5 не одружений, неповнолітніх дітей та/або непрацездатних осіб на його утриманні немає.

Крім того, ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, судимість за які не знята та не погашена в установленому законом порядку, та невдовзі після звільнення з місць позбавлення волі (29.03.2023 року) ОСОБА_5 знову підозрюється у скоєнні злочину проти власності, який відноситься до категорії тяжких злочинів, що у своїй сукупності засвідчує доведенність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, а поряд з наведеними обставинами і очікуване покарання, вказує на ризик переховування від органу досудового розслідування.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, а також доведеність слідчим під час розгляду клопотання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти наведеним під час розгляду клопотання ризикам, оцінюючи ступінь порушення цінностей суспільства у даному кримінальному провадженню, намагаючись забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, слідчий суддя вбачає, що клопотання слідчого ОСОБА_4 про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити і застосувати до нього запобіжний захід - тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи тяжкість скоєного злочину та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом; слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України у розмірі 30 (тридцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.3 або ч.4 ст.183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: 1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; 4) утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілою.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст.ст.176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 371, 372 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 днів, починаючи з 09 травня 2023 року по 07 липня 2023 року, включно.

Визначити розмір застави в розмірі 30 (тридцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідає сумі 80520 (вісімдесят тисяч п`ятсот двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок: отримувач коштів: ТУ ДСА України в Закарпатській області, код отримувача ЄДРПОУ 26213408, банк отримувача: ДКСУ м.Київ, рахунок отримувача: UA198201720355209001000018501.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі внесення ним застави у визначеному розмірі він підлягає звільненню з-під варти і з того моменту буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_5 виконувати такі обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, суду із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді; 3) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання, та /або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками сторони обвинувачення; 5) носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити - два місяці з моменту внесення застави.

Попередити підозрюваного ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього зобов`язань застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області: ОСОБА_1