Постановление суда № 110803791, 11.05.2023, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/321/23

1-кп/189/65/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2023 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції)

перекладача ОСОБА_6 ( у режимі відеоконференції)

особа, яка подала заяву про взяття

обвинуваченого на особисту поруку ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12021040000000283від 04.04.2021року за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Покровського районного суду Дніпропетровської області від прокурора надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021040000000283 від 04.04.2021 року відносно вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України. 17.03.2022 року ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області продовжено застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 15.05.2023 року включно, без визначення розміру застави. Прокурор відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_8 надала до суду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 строком на 60 діб, без визначення розміру застави, яке мотивоване тим, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були встановлені раніше, не зменшилися та продовжують існувати, у зв`язку з чим є необхідність у продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 повністю підтримав дане клопотання та просив його задовольнити. Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 просила відмовити в задоволенні даного клопотання, оскільки воно є необґрунтованим та не підтверджено жодними доказами. Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку захисника. Разом з тим, захисником обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 було надано до суду клопотання про зміну раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою на особисту поруку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , крім того у зв`язку з відмовою даного клопотання, просить змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, або як альтернатива запобіжного заходу, визначити розмір застави обвинуваченому ОСОБА_4 . Прокурор проти даного клопотання заперечив, та зазначив, що зміна на більш м`який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого. В судове засідання також з`явився ОСОБА_7 - особа, яка подала заяву про взяття обвинуваченого на особисту поруку. ОСОБА_7 пояснив, що може охарактеризувати обвинуваченого лише з позитивної сторони. Крім того, зазначив, що у разі необхідності, він зможе забезпечити явку обвинуваченого до суду. В зв`язку з чим, просив передати обвинуваченого на поруки. Дослідивши надані матеріали кримінального провадження, заслухавши прокурора,обвинуваченого, захисника, особу, яка подала заяву про взяття обвинуваченого на особисту поруку, суд дійшов наступного висновку. Так, згідно до вимог ч.3ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом. Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, у тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини. Відповідно до положень ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою. Згідно зі ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Так, прокурор, звертаючись до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 посилається на те, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який відповідно до ч. 2 ст. 286 КК України, передбачено покарання від 3 до 8 років позбавлення волі, що і на даний час існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - можливість переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення, оскільки він обвинувачений не обмежувався спеціальним правом правом керування транспортним засобом. Суд погоджується з думкою прокурора про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в обґрунтування продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , покладається необхідність запобігання його спробам переховуватись від суду. Даний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, розлучений, малолітніх та неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштований, у ОСОБА_4 відсутні міцні соціальні зв`язки за місцем проживання, місце проживання обвинуваченого зареєстровано у зоні активних бойових дій, а тому вважає, що ризик переховуватися від суду є достатньо вірогідним. Також, обвинувачений з метою уникнення від відповідальності може впливати свідків у кримінальному провадженні, оскільки, якщо до нього не буде застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, останній зможе вільно спілкуватися з ними та задля уникнення від кримінальної відповідальності, зможе здійснювати на них тиск, оскільки ОСОБА_4 відоме їхнє місце проживання. Разом з тим, не виключено, що обвинувачений може сісти за кермо та вчинити новий злочин, тому такий ризик суд також розділяє як достатньо вірогідним. Отже, на даний час наявні достатні підстави вважати, що стосовно ОСОБА_4 не зменшилися та продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. З вказаних підстав суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 строком на 60 діб, тобто до 09 липня 2023 року включно. Щодо клопотання сторони захисту щодо зміни раніше обраного обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на особисту поруку, суддя дійшов висновку, що вказане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Також, відповідно до ч. 2 ст. 180 КПК України кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру. Положеннями ч. 3 ст. 180 КПК України встановлено, що поручителю роз`яснюється у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється або обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки поручителя та наслідки їх невиконання, право на відмову від прийнятих на себе зобов`язань та порядок реалізації такого права. При цьому, суд зазначає, що стороною захисту не надано доказів того, що поручитель, з огляду на особу обвинуваченого, зможе забезпечити виконання останнім покладених на нього обов`язків. Окрім того, суд зауважує на тому, що сам поручитель не дав чіткої та зрозумілої відповіді, як зобов`язується виконати обов`язки, передбачені ст.180 КПК України. Суд дійшов до висновку, що потрібно декілька поручителів, оскільки ОСОБА_7 не може вважатися особою, яка заслуговує на особливу довіру. Нормами частини 4 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею. На підставі положень ч. 4 ст. 183 КПК України суд при продовженні застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не вбачає підстав для визначення щодо нього застави як альтернативного запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177,178, 180,183199,КПК України, суд,-

ухвалив:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України - задовольнити. Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк тримання під вартою на 60 днів, тобто з 11 травня 2023 року по 09 липня 2023 року, включно, без визначення розміру застави. У задоволенні клопотання щодо зміни раніше обраного обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на особисту поруку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 -відмовити Виконання ухвали покласти на начальника ВП №5 Синельниківського РУП ГУНП у Дніпропетровській області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на начальника Покровського відділу Синельниківської окружної прокуратури Дніпропетровської області.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1