Решение № 110787532, 11.05.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2023м. ДніпроСправа № 904/613/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєва Е.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові ремонти" (50078, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мкр-н Індустріальний, буд. №67, кв. №19, ідентифікаційний код 40799891) до Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (50066, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, ідентифікаційний код 00190977) про стягнення 183 330,00 грн. заборгованості за виконані роботи, 44 200,41 грн. інфляційних втрат, 5 123,19 грн. 3% річних

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові ремонти" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №17 від 25.01.2023 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" заборгованості на загальну суму 232 653,60 грн., з яких:

- 183 330,00 грн. заборгованість за виконані роботи;

- 44 200,41 грн. інфляційні втрати за період з лютого по листопад 2022 року;

- 5 123,19 грн. 3% річних за період з 31.01.2022 по 05.01.2023.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір у сумі 3 489,81 грн. та витрати, пов`язані з розглядом справи в сумі 25 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №1676-09-10 від 29.12.2020 в частині своєчасної та повної оплати за роботи виконані позивачем за актом виконаних робіт №93 від 31.12.2021 на суму 183 330,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/613/23, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

На електрону пошту суду 24.02.2023 надійшло клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові ремонти" з вимогами до Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення заборгованості за договором №1676-09-10 від 29.12.2020 на підставі пункту 14.2 договору №1676-09-10 від 29.12.2020 та пункт 7 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2020 року між Приватним акціонерним товариством "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислові ремонти" (далі - позивач, підрядник) укладено договір №1676-09-10 (далі - договір) відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати роботи з експлуатації (управління та щомісячне технічне обслуговування) вантажопідйомних кранів структурних підрозділів комбінату відповідно до вимог "Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідйомних кранів та відповідного обладнання", перелік яких зазначений в додатку №3 до договору (далі роботи). Роботи виконуються на території замовника.

Замовник зобов`язується надати підряднику об`єкт для виконання робіт, прийняти та оплатити виконані роботи в порядку та у строки, передбачені договором (п.1.2 договору)

Пунктом 2.3 договору визначено, що фактичний строк закінчення робіт за окремими об`єктами (обсягам, етапам, видам робіт) визначається датою підписання замовником акту виконаних робіт. Підрядник надає наступні документи: рахунок 2 екземпляра; акт виконаних робіт 5 екземплярів.

Згідно з п.3.1 договору ціна робіт складає 12 047 925,00грн (дванадцять мільйонів сорок сім тисяч дев`ятсот двадцять п`ять гривень) без ПДВ. Крім того, замовник сплачує ПДВ за ставкою 20%, що діє на момент укладення договору, у розмірі 2 409 585,00грн (два мільйони чотириста дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять гривень). Всього ціна робіт за договором з ПДВ складає 14 457 510,00грн (чотирнадцять мільйонів чотириста п`ятдесят сім тисяч п`ятсот десять гривень)

Оплата замовником виконаних робіт здійснюється протягом 30 календарних днів з дати підписання відповідних актів виконаних робіт, чи інших документів, узгоджених сторонами відповідно до пункту 2.3 цього договору, на підставі наданих підрядником рахунків та податкових накладних згідно діючого законодавства України (п. 4.1 договору).

Оплата замовником виконаних підрядником робіт здійснюється в національній валюті України, шляхом зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника (п. 4.2 договору).

За умовами п. 8.1 договору не пізніше 1 (одного) робочого дня з моменту закінчення виконання усіх робіт за цим договором чи по окремим об`єктам (об`єктам, етапам, видам), підрядник направляє замовнику повідомлення в письмовій формі, за телефоном чи електронним листом про їх закінчення.

Зобов`язання зі складання, оформлення та здачі в облік Актів виконаних робіт (чи інших документів, узгоджених сторонами у відповідності до п. 2.3 договору), покладається на підрядника (п. 8.4 договору).

Замовник зобов`язаний після отримання актів виконаних робіт (чи інших документів узгоджених сторонами у відповідності до п. 2.3 договору), провести огляд результатів виконаних робіт підрядником та при відсутності недоліків прийняти їх, підписав надані підрядником акти виконаних робіт (чи інші документи, узгоджені сторонами у відповідності до п. 2.3 договору). Якщо при прийманні результатів виконаних робіт будуть виявлені недоліки сторони керуються п. 4.5 договору (п. 8.6 договору).

За невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність у відповідності до діючого законодавства України. Сплата неустойки не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов`язань в натурі (п. 10.1 договору).

Згідно п.15.3 договору договір набирає сили з моменту його підписання, але не раніше виконання вимог установчих документів сторін про необхідність надання згоди на укладення органами управління сторін, що мають відповідні повноваження (при наявності таких вимог). З моменту підписання цього договору усі попередні перемовини, листування та угоди, що пов`язані з предметом цього договору, втрачають силу.

Договір діє до 31.01.2022. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов`язань (у тому числі гарантійних) за цим договором (п. 15.4 договору).

На виконання умов договору позивач виконав роботи на суму 183 330,00 грн., що підтверджується Актом виконаних робіт №93 від 31.12.2021, який підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень до них.

Позивачем виставлений відповідачу рахунок на оплату №1837 від 31.12.2021 на суму 183 330,00 грн., проте відповідач не розрахувався за виконані роботи.

Позивачем направлялись на адресу відповідача претензія №307 від 03.11.2022 з вимогою сплатити заборгованість (а.с. 34-36).

Станом на час звернення позивача з позовом до суду заборгованість за договором №1676-09-10 від 29.12.2020 у сумі 183 330,00 грн. відповідачем не сплачена.

Зазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даним позовом.

Предметом доказування по справі є обставини укладення договору, строк дії договору, строки виконання робіт, вартість робіт за договором, умови оплати робіт, наявність акту здачі-приймання робіт, наявність прострочення оплати робіт.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цім Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини за договором підряду.

Підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 839 Цивільного кодексу України).

Статтею 854 цього Кодексу визначено порядок оплати за договором підряду. Так, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з пунктом 4.1 договору оплата замовником виконаних робіт здійснюється протягом 30 календарних днів з дати підписання відповідних актів виконаних робіт, чи інших документів, узгоджених сторонами відповідно до пункту 2.3 цього договору, на підставі наданих підрядником рахунків та податкових накладних згідно діючого законодавства України.

Виконавцем виконані всі передбачені договором роботи на користь замовника, про що свідчать підписаний сторонами акт виконаних робіт.

З огляду на умови договору строк оплати виконаних робіт є таким, що настав, в установлений договором строк, відповідач свої зобов`язання з оплати вартості виконаних робіт не виконав.

Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі183 330,00 грн. відповідачем під час розгляду справи не надано.

За наведеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 183 330,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, зробленого позивачем, та встановлено, що позивачем не враховані вимоги ч. 5 ст. 264 Цивільного кодексу України відповідно до якої якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат за період з лютого по листопад 2022 року у сумі 44 200,41 грн. та 3% річних за період з 01.02.2022 (30.01.2022 - вихідний день, отже останній день виконання зобов`язання 31.01.2022) по 05.01.2023 у сумі 5 108,13 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У зв`язку з чим позовні вимоги підлягає задоволенню частково.

Щодо клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Таким чином для вирішення питання щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду на підставі пункту 7 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України необхідно встановити наявність сукупності таких умов:

- існування арбітражної угоди, за якою позов у питанні, що порушене у державному суді, відноситься до компетенції арбітражу;

- від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді;

- встановлення судом дійсності, чинності та виконуваності третейської угоди.

Відповідач подав до суду заяву в межах строку, передбаченого статтею 226 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 14.2 договору у разі, якщо суперечки та розбіжності, що виникли у зв`язку з виконанням цього договору або стосуються його укладення, зміни, порушення умов, недійсності всього договору або його окремих частин, не будуть врегульовані шляхом переговорів, їх розгляд здійснюється в Постійно діючому регіональному третейському суді України при Асоціації "Регіональна правова група" (далі третейський суд), відповідно до Регламенту зазначеного суду.

Реквізити суду - Постійно діючий регіональний третейський суд України при Асоціації "Регіональна правова група" ідентифікаційний код 34340324, свідоцтво про державну реєстрацію №14-тс від 30.05.2006; місцезнаходження третейського суду - 50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Отто Брозовського, 74а. Правовстановлюючі документи, Регламент третейського суду та список третейських суддів розміщені на сайті http://rpgua.com (п. 14.3 договору).

Згідно з пунктами 14.4 14.6 договору, підписуючи цей договір та цю третейську угоду, сторони визнають, що їх права на звернення до будь-якого іншого передбаченого чинним законодавством суду не порушені, що вони добровільно та свідомо обирають третейський суд як один із способів реалізації своїх прав на захист. Ця третейська угода може бути змінена або скасована лише за взаємною згодою сторін, оформленою у письмовому вигляді. Сторони ознайомлені з Регламентом та порядком роботи третейського суду, інформація про який розміщена за адресою http://rpgua.com/ua/arbitration.

Пунктом 14.7 договору передбачено, що ця третейська угода діє протягом строку дії договору, а також після його закінчення, якщо зобов`язання сторін залишились невиконаними протягом одного року позовної давності за зобов`язаннями сторін цього договору.

Відповідно до п.15.4 договору договір діє до 31.01.2022.

Відповідно до частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.

В даному випадку сторони чітко визначили в пункті 14.7 договору строки дії третейської угоди:

- протягом строку дії договору, тобто до 31.01.2022;

- після закінчення строку дії договору, якщо зобов`язання сторін залишились невиконаними протягом одного року позовної давності за зобов`язаннями сторін цього договору.

Цим пунктом сторони не визначали інший строк позовної давності щодо невиконаних зобов`язань за договором, а лише використали цей строк (один рік позовної давності) в якості відрізку часу, протягом якого діє третейська угода.

Позивач просить стягнути суму боргу за виконані роботи на підставі підписаного сторонами акту виконаних робіт №93 від 31.12.2021, посилаючись на невиконання відповідачем обов`язку сплатити до 31.01.2022 вартість виконаних робіт згідно з пунктом 4.1 договору.

Відповідно до пункту 4.1 договору оплата замовником виконаних робіт здійснюється протягом 30 календарних днів від дати підписання сторонами відповідних актів виконаних робіт чи інших документів, погоджених сторонами відповідно до пункту 2.3 цього договору, на підставі наданих підрядником рахунків, актів виконаних робіт - згідно з діючим законодавством України, в безготівковій формі, шляхом перерахування замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника.

Таким чином один рік позовної давності щодо зобов`язання відповідача сплатити вартість виконаних робіт на підставі акту виконаних робіт №93 від 31.12.2021 сплив 01.02.2023.

З огляду на пункт 14.7 договору строк дії третейської угоди щодо зобов`язання відповідача сплатити вартість виконаних робіт на підставі підписаного сторонами акту виконаних робіт №93 від 31.12.2021 закінчився.

Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави для задоволення заяви відповідача та залишення позову без розгляду на підставі пункту 7 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 3 489, 58 грн. судового збору.

У прохальній частині позову позивача просить суд стягнути з відповідача 25 000,00 грн. витрат, пов`язані з розглядом справи (професійна/правнича допомогла адвоката).

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Статтею 126 цього ж кодексу передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Однак, позивач не надав суду договір про надання професійної/правничої допомоги адвокатом, акт приймання-передачі наданих послуг на суму 25 000,00 грн., а тому суд позбавлений можливості здійснити перевірку та аналіз наданих адвокатом послуг для вирішення питання обґрунтованості виникнення заявленої суми до стягнення.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення вимог позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу з відповідача у сумі 25 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" про залишення позову без розгляду.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові ремонти" до Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 183 330,00 грн. заборгованості за виконані роботи, 44 200,41 грн. інфляційних втрат, 5 123,19 грн. 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (50066, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, ідентифікаційний код 00190977) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові ремонти" (50078, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мкр-н Індустріальний, буд. №67, кв. №19, ідентифікаційний код 40799891) 183 330,00 грн. заборгованості за виконані роботи, 44 200,41 грн. інфляційних втрат, 5 108,13 грн. 3% річних та витрати по сплату судового збору у сумі 3 489, 58 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Е.М. Бондарєв