Решение № 11077713, 02.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

02.09.10                                                                                           Справа№ 22/118

за позовом Дочірної компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м.Київ

до відповідача Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Львівгаз”, м.Львів

про стягнення 309294,45 грн.

Суддя М.Желік

Представники

від позивача: Працьовита С.М. (довіреність № 57/10 від 28.12.09р.)

від відповідач: Станько М.М. (довіреність № 06-7245 від 30.08.09р.)

Суть спору:

Розглядається справа за позовом Дочірної компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м.Київ до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Львівгаз”, м.Львів про стягнення 309294,45 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 07.07.2010р. призначив розгляд справи на 27.07.2010р. В порядку ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 02.09.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Відповідач позовні вимоги в частині основного боргу визнав, штрафні санкції просить зменшити на 99% з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.

12 червня 2009р. між позивачем та відповідачем укладено договір на поставки природного газу № 06/09-493-Р.

Відповідно до умов договору позивач (постачальник) зобов'язався в 2009р. передати відповідачу природний газ з ресурсу IV кварталу 2006р. для власних потреб об’єктів, які знаходяться на балансі відповідача (покупця), а відповідач (покупець) зобов'язався прийняти та оплатити поставлений товар на умовах цього договору.

Відповідно до п.5.1 лдоговору оплата за газ, що передається згідно п.2.1 цього договору, здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок позивача протягом 3 робочих днів з моменту укладення цього договору.

На виконання умов договору позивач пртягом серпня 2009 р. з ресурсу жовтня-грудня 2006р. передав відповідачу природній газ в обсязі 415,078 тис.куб. на загальну суму 278414,40 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу від 31.08.2009р., підписаних та скріплених печатками представниками обох сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобов’язання щодо оплати за поставлений природний газ не виконав і станом на день розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 278414,40 грн.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

У відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 22273,15 грн. інфляційних збитків та 8606,90 грн. –3% річних є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення складає 309294,45 грн.

Оскільки спір виник та розглядається з вини відповідача судові витрати слід покласти на відповідача згідно зі ст.49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 33, 35, 43, 49, 82, 83, 84, 116-117 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" (79039, м.Львів, вул.Золота, 42, код ЄДРПОУ 03349039) на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 278411,40 грн. основного боргу, 22273,15 грн. інфляційних витрат, 8606,90 грн. –3%річних, 3093,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя