Постановление суда № 110765358, 10.05.2023, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10 травня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/2575/23

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП відсутній)

до відповідача: Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області (вул. Єгорова, б. 25, м. Кропивницький, 25015, ЄДРПОУ 37795939)

про визнання дій протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач, через уповноваженого представника адвоката Холоденка Р.В., звернувся до суду з позовом, в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Управління ДМС у Кіровоградській області від 21.04.2023 року у формі листа №3501.6-2162/35.3-23;

2) визнати протиправним та скасувати рішення Управління державної міграційної служби в Кіровоградській області від 14.04.2022 про заборону в`їзду в Україну громадянину Держави ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

3) зобов`язати Управління державної міграційної служби в Кіровоградській області скасувати дію доручення від 14.04.2022 № 3501.6-1106/35.1-22, виданого Державній прикордонній службі України щодо заборони в`їзду в Україну, стосовно громадянина Держави ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком до 14.04.2025 та повідомити про це Державну прикордонну службу України;

4) зобов`язати Управління державної міграційної служби в Кіровоградській області у десяти денний термін з дня набрання рішенням суду першої інстанції законної сили, подати звіт до Кіровоградського окружного адміністративного суду про виконання судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись зі змістом позовної заяви, суддя дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України.

Так, відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту позовної заяви судом з`ясовано, що 14.04.2022 Управлінням державної міграційної служби в Кіровоградській області прийнято рішення та видано доручення Державній прикордонній службі України щодо заборони в`їзду в Україну стосовно громадянина Держави ОСОБА_3 , які позивачі просить визнати протиправними та скасувати.

Перебіг шестимісячного строку для звернення до суду сплив 14.10.2022. До суду з цим позовом позивач звернувся лише 05.05.2023 року, тобто з пропуском строку звернення до суду.

За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивач не заявив обґрунтованого клопотання про поновлення строку і не вказав поважності причин його пропуску.

Суддя звертає увагу, що дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, а також елементом правової визначеності. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням процесуальними правами, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

При цьому суддя зазначає, що поважними причинами пропуску такого строку можуть бути визнані лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Крім цього, згідно частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

У відповідності до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2023 р. складає 2684 грн.

Позивачем заявлено три основні позовні вимоги немайнового характеру щодо скасування: листа Управління ДМС у Кіровоградській області від 21.04.2023 року у формі листа №3501.6-2162/35.3-23; рішення Управління державної міграційної служби в Кіровоградській області від 14.04.2022; доручення від 14.04.2022 № 3501.6-1106/35.1-22.

Тобто, за подання даного позову позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 3220,80 (1073,60х3) грн. та надати суду докази сплати судового збору, однак до позову додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1073,60 грн.

За таких підстав, позивачу необхідно доплатити судовий збір за подання до адміністративного суду даного позову у розмірі 2147,20 грн. (3220,80-1073,60) та надати відповідні докази суду.

Суд також зазначає, що однією з позовних вимог представником позивача вказано визнання протиправним та скасувати рішення Управління ДМС у Кіровоградській області від 21.04.2023 року у формі листа №3501.6-2162/35.3-23.

Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Листом №3501.6-2162/35.3-23 від 21.04.2023 року надано відповідь на адвокатський запит, отже такий документ не є індивідуальним актом (рішенням) суб`єкта владних повноважень, а тому не може бути оскаржений як рішення суб`єкта владних повноважень в розумінні КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що поняття «дії» передбачає певні активні вчинки, а «бездіяльність» - пасивну поведінку суб`єкта владних повноважень, невчинення будь-яких дій ані правомірних, ані протиправних.

Отже позивачу необхідно уточнити позовні вимоги, викладені в пункті 1 прохальної частини, з врахуванням вимог КАС України.

У контексті наведеного суд наголошує, що позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.

Суд також звертає увагу, що позовна заява подана та підписана в інтересах позивача адвокатом Романом Холоденком, на підтвердження повноважень надано ордер та свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до частин 1-2 статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Згідно частини четвертої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року N5076-VI (далі по тексту Закон N5076-VI ).

Отже, обов`язковим документом для підтвердження повноважень адвоката як представника в адміністративному судочинстві є або довіреність, або ордер, що виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

До суду надано ордер серії ВА N 1052689, у якому вказано, що він складений на підставі договору/доручення №б/н від 28.01.2020 року.

Водночас у доданих до позову матеріалах відсутній зазначений "договір/доручення б/н від 28.01.2020 року", як і будь-який інший документ, який би підтверджував намір ОСОБА_4 реалізувати своє право на підписання саме даної позовної заяви через представника, та, відповідно, обсяг повноважень, наданий такому представнику.

За таких підстав, суд вважає за необхідне зобов`язати адвоката Холоденка Р.В. надати суду належним чином завірену копію документа, на підставі якого видано ордер, долучений адвокатом до позову.

Згідно частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.

Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_5 залишити без руху.

Повідомити особу, що подала позовну заяву, про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити особі, що подала позовну заяву, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала судді набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО