Постановление суда № 110759159, 09.05.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/18183/23-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Бусик О.Л.,

при секретарі - Рябошапці М.О.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління справами апарату Верховної Ради України про визнання незаконним та скасування повідомлення про розірвання контракту, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Управління справами апарату Верховної Ради України про визнання незаконним та скасування повідомлення про розірвання контракту.

Ухвалою судді від 09.05.2023 року у справі відкрито провадження для розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просить забезпечити позов шляхом заборони вчиняти дії відповідачу щодо призупинення дії повідомлення №15/16-2023/х3235(1170370) про розірвання контракту директора ДП ГК «Національний» ОСОБА_1 під час розгляду справи.

В обґрунтування заяви позивач зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову, виходячи із предмету позову, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, або ефективний захист порушених прав позивача.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.

З метеріалі, доданих до заяви вбачається, що 29 липня 2021 року між позивачем та Управлінням справами Апарату Верховної Ради України було укладено Контракт №15/02-11 з директором підприємства, що є у державній власності, відповідно до положень зазначеного контракту ОСОБА_1 наймається (призначається) на посаду директора державного підприємства «Готельний комплекс «Національний» Управління справами Апарату Верховної Ради України» (далі - ДП «ГК «Національний», готель, підприємство) на термін з 29 липня 2021 по 25 липня 2026 року включно.

20 квітня 2023 року через систему електронного документообігу директору ДП «ГК «Національний» надійшло Повідомлення №15/16-2023/х3235 (1170370) про розірвання контракту. Підставою для розірвання контракту відповідач зазначає: «незабезпечення виконання затвердженого річного з поквартальною розбивкою фінансового плану підприємства, повної та своєчасної сплати загальнообов`язкових платежів до державного та місцевого бюджетів, а також невиконання підприємством зобов 'язань перед бюджетом щодо стати податків та зборів, нестати податкової заборгованості протягом трьох місяців, враховуючи рекомендації балансової комісії (протокол №4 від 17 квітня 2023 року)», позивач вважає рішення відповідача про розірвання контракту необґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезйпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 331/1255/17 (провадження № 61-11180св18) зазначено, що «забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення».

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов може бути забезпечено накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості заходів забезпечення позову, враховуючи їх співмірність із заявленими вимогами, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Аналіз вище вказаних норм права та правових висновків викладених у постановах Верховним Судом свідчить проте, що суд забезпечуючи позов повинен враховувати співмірність заходів забезпечення позову та заявлених позовних вимог позивача.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Позивачем, наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог не обґрунтовано, належних та допустимих доказів, щодо застосування такого заходу як забезпечення позову, яке спроможне забезпечити ефективний захист порушеного права позивача та поновлення його порушених прав та інтересів не надано.

Враховуючи характер спірних правовідносин, які не відносяться до майнових, і не підлягають примусовому виконанню, а також те, що вимоги, заявлені у заяві про забезпечення позову не є співмірним із заявленими позовними вимогами і суперечать змісту заходів забезпечення та меті їх застосування, суд вважає заяву про забезпечення позову необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-154, 272, 353 Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління справами апарату Верховної Ради України про визнання незаконним та скасування повідомлення про розірвання контракту - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Суддя О.Л. Бусик